Фармакогнозія з основами біохімії рослин - Ковальов В. М. 2004

Спеціальна частина
Біологічно активні харчові добавки
Основні напрямки розробки БАД та СХП в Україні

В Україні також розвивається нова галузь знань — нутрицеологія, наука про харчування. Вона вивчає роль і значення для життєдіяльності людини харчових речовин-нутрієнтів (первинних і вторинних метаболітів, вітамінів, мікроелементів і т. ін.). БАД і СХП, які розробляються в Україні, призначені:

підвищувати (за рахунок посилення захисту клітин) опірність організму до дії шкідливих факторів навколишнього середовища, особливо адаптацію до несприятливих умов в екологічно небезпечних районах;

прискорювати зв’язування та виведення інородних і токсичних речовин з організму;

нормалізувати мікробіоценоз шлунково-кишкового тракту;

цілеспрямовано змінювати ушкоджений обмін окремих речовин;

регулювати (у фізіологічних межах функціональної активності) дію органів та систем, зокрема нервової.

В Україні до розряду БАД і СХП відносять продукти з вітамінною, імуномодулюючою, адаптогенною, антиоксидантною, загальностимулюючою, антистресовою діями. Як свідчать основні положення теорії адаптації, необхідними умовами зниження ризику розвитку патологічних станів є мобілізація адаптогенних механізмів організму під впливом ушкоджуючих факторів. Це відбувається, коли БАР багатокомпонентних рослинних препаратів, харчових добавок або субстанцій одночасно діють на ключові ланки системи адаптації.

Адаптогенний ефект залежить від складу БАР, які можна поділити на групи:

сполуки, які регулюють і нормалізують нейроендокринні механізми; до них належать ди- і тритерпеноїди, тритерпенові кислоти, компоненти ефірних олій і гіркоти, специфічні глікозиди;

сполуки, що нормалізують функціональні системи організму, у тому числі антиоксидантну та імунну; це біофлавоноїди, каротиноїди, вітаміни, комплекси металів з органічними сполуками, здебільшого з полісахаридами та білками тощо.

Принциповим для українських науковців є пошук харчових продуктів радіозахисної та імуномодулюючої дії, які підвищують опірність організму до несприятливих факторів середовища, зменшують негативний вплив радіації та ризик онкологічних захворювань, індукованих радіацією. Відомо, що спричинені променевою енергією порушення метаболізму піддаються корекції за допомогою харчування, яке, з одного боку, є фактором, що збільшує дозові навантаження на організм, з другого — захищає його. Зниження доз внутрішнього опромінення можна досягти, зменшивши в добовому раціоні частку продуктів, що забруднені радіонуклідами, а також підвищивши біологічну цінність традиційних харчових продуктів та створивши нові, які мають задані властивості. Позачерговим є збагачення раціону харчовими речовинами, що запобігають надходженню в організм радіонуклідів або прискорюють їх виведення (харчові волокна, альгінати, пектини). Українці повинні істотно збільшити споживання БАР, антиоксидантів, імуномодуляторів. до яких належать вітаміни, амінокислоти, комплекси мінеральних солей та есенціальних жирних кислот, біофлавоноїди, що підвищують резистентність організму. Проблеми радіозахисного харчування населення, яке мешкає в екологічно несприятливих регіонах, знайшли відображення в Національній програмі України з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Робота щодо вивчення харчових речовин і продуктів харчування проводиться в Україні за напрямками:

розробка рецептур хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів з доданням БАД;

використання продуктів бджільництва (мед, пилок (бджолине обніжжя), перга, маточне молочко) — цінних адаптогенів широкого спектра дії, які сконцентрували в собі не лише поживні речовини рослинного походження, а й комплекс біологічно активних сполук; ці продукти активізують захисні сили організму, поліпшують функцію серця, печінки, ШКТ, стимулюють кровотворення, підвищують розумову та фізичну діяльність, а також мають радіопротекторну дію; існує Національна програма розробки таких продуктів;

промислове виробництво ß-каротину й водорозчинного каротину. розробка продуктів, збагачених ними, з метою зниження ризику онкологічних захворювань;

розробка харчових композицій з гідробіотів (гідролізати, білково-вуглеводні концентрати); результати клінічних досліджень свідчать про доцільність їх застосування при лікуванні гематологічних, онкологічних, ендокринних хвороб;

виробництво концентратів (пасти, пюре, нектарини), що виготовляють концентрацією у вакуумі фруктових і ягідних соків без цукру; в них у два-п’ять разів більше мікро- та макроелементів, вітамінів, пектинів, біофлавоноїдів і таке інше, ніж у плодовій та ягідній сировині;

використання адсорбуючих властивостей (стосовно радіонуклідів та важких металів) пектинів, альгінатів, інших полісахаридів; їх рекомендується додавати до рецептур майже всіх харчових продуктів, БАД та СХП;

окремий науковий напрямок — роботи з використання як біологічно активної речовини харчового альбуміну з крові тварин, яка характеризується унікальним хімічним складом і високою концентрацією гемового заліза.

Таким чином, в Україні починає розвиватися індустрія профілактичного і лікувального харчування, якій приділяють увагу підприємства не тільки харчової, але й фармацевтичної промисловості: Борщагівський ХФЗ, АТ Галичфарм, AT Лубнифарм, Київський вітамінний завод тощо.