Фармакогнозія з основами біохімії рослин - Ковальов В. М. 2004

Передмова

У розвитку фармації чільне місце посідає фармакогнозія. Вона є однією з профільних дисциплін у фаховій підготовці провізора і відіграє провідну роль у розв’язанні таких актуальних проблем як створення ефективних ліків з рослинної сировини, підвищення її якості, раціональне використання природних ресурсів тощо. Інтеграція України у світове товариство, досягнення фармацевтичних, біохімічних та медичних наук, зміни в навчальній програмі курсу фармакогнозії вимагали створення нового підручника для вузів.

Перший вітчизняний підручник «Фармакогнозія з основами біохімії рослин» підготовлений до друку колективом вчених Національної фармацевтичної академії України під керівництвом професора В. М. Ковальова. Автори використовували матеріали періодичних видань, довідкову літературу, але за основу взяли тексти лекційного курсу кафедри фармакогнозії НФАУ.

Підручник складений відповідно до типової програми підготовки провізорів і складається з загальної і спеціальної частин та додатку. У загальній частині наведені сучасні завдання фармакогнозії як науки, зроблено короткий історичний огляд її розвитку, знайшли відображення питання заготівлі, первинної переробки та раціонального використання природних ресурсів лікарських рослин, охорони рослинного світу. Поповнення знань з фітохімії та фармакології викликало необхідність внесення деяких змін у класифікацію рослинної сировини за складом фармакологічно активних речовин, висвітлити біологічну функцію деяких мінеральних речовин. Знайшли відображення нові вимоги до стандартизації лікарської рослинної сировини, створення та впровадження у виробництво нових фітопрепаратів.

Спеціальна частина містить окремі розділи, у яких викладені сучасні відомості про класи природних сполук, лікарські рослини, лікарську рослинну сировину та сировину тваринного походження. Усі об'єкти згруповані за хімічною класифікацією діючих речовин з урахуванням шляхів біосинтезу: первинні метаболіти (вуглеводи, ліпіди, речовини білкового походження), вторинні метаболіти. Вперше охарактеризовані нові класи фармакологічно активних речовин рослинного походження, такі як ферменти, лектини, фітотоксини, іридоїди, ксантони, простагландини, систематизовані загальні характеристики усіх класів природних сполук, наведені сучасні погляди на шлях біосинтезу кожної групи речовин.

Лікарські рослини описані в окремих статтях за загальним планом, який приблизно відповідає структурі фармакопейної статті: латинська, українська та російська назви сировини, рослини та родини, найвідоміші синоніми. Латинські й російські назви ЛР та ЛРС наведені відповідно до діючих фармакопейних статей. тому іноді відрізняються від загальноприйнятих (Chamomilla, Matricaria). Виняток також становлять традиційні назви (Senecio plathyphylloides замість Adenostyles plathyphylloides або Sophora pachycarpa замість уточненого Vexibia pachycarpa тощо). Далі наводиться стисла етимологія родових та видових назв рослини. Опис тих її частин, що заготовляються як ЛРС, виділяється жирним шрифтом. Ботанічна характеристика супроводжується графічним зображенням рослини, біоекологічна містить дані про поширення рослини на території України та інших країн, походження культивованих або імпортованих корисних рослин (їхня батьківщина). У розділах про заготівлю сировини йдеться й про необхідність охорони зникаючих видів. Уніфіковано термінологію, хімічний склад сировини наведено на підставі нових наукових даних. Наводиться також опис рослин, ліки з яких нещодавно з'явилися на фармацевтичному ринку України (ехінацея пурпурова, меліса лікарська, омела біла, горіх волоський, злинка канадська, ерва шерстиста, гінкго дволопатеве, артишок посівний, тис ягідний та деякі ін.). Якщо лікарська рослинна сировина містить групи БАР, які входять до складу різних субстанцій і мають відмінності у застосуванні, відомості з хімічного складу такої сировини наведені у декількох розділах підручника. Вперше висвітлюються сучасні погляди на фармакологічну дію рослинної сировини, що використовується в гомеопатії.

На фармацевтичному ринку України з’явилися біологічно активні харчові добавки українського виробництва та імпортні, до складу яких входить лікарська рослинна сировина або субстанції рослинного походження. Деякі з них невідомі не тільки споживачам, але й фахівцям, тому у відповідному розділі наводиться інформація про хімічний склад такої сировини і можливу небезпеку від її тривалого і безконтрольного вживання.

У додаток увійшли таблиці хімічного складу та застосування лікарської рослинної сировини та фітопрепаратів, які містять певні класи природних речовин.

Автори висловлюють щиру подяку колективу кафедри фармакогнозії Національної фармацевтичної академії України, рецензентам — завідуючому кафедрою фармакогнозії Запорізького державного медичного університету, доктору фармацевтичних наук, професору В. С. Долі та завідуючому кафедрою фармакогнозії Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького, кандидату фармацевтичних наук, доценту Р. Є. Дармограю за їхні цінні доброзичливі зауваження та поради, а також усім, хто брав участь у підготовці книги до друку.