Фармакогнозія з основами біохімії рослин - Ковальов В. М. 2004

Спеціальна частина
Глікозиди
Лікарські рослини та сировина, які містять тіоглікозиди

ЯКІ МІСТЯТЬ ТІОГЛІКОЗИДИ

НАСІННЯ ГІРЧИЦІ—SEMINA SIN APIS

Гірчиця сарептська, син. гірчиця сиза — Brassica juncea Czern., syn. Sinapis juncea L., гірчиця чорна — Brassica nigra (L.) Koch., род. капустяні — Brassicaceae

Горчица сарептская; горчица черная; brassica латинська назва нез’ясованої етіології; латин, junceus, -а, -um — яглицевидний, очеретовий; грецьк. sinapis — гірчиця.

Рослина однорічна трав’яниста, з голим розгалуженим прямим стеблом заввишки 20-60 см. Листки чергові, зісподу з розсіяними по жилках жорсткими волосками; нижні — ліровидні, верхні — ланцетні. Квітки правильні, двостатеві, чотирипелюсткові, жовті, зібрані в китицеподібне суцвіття. Плоди — стручки, майже циліндричні, з довгим носиком, відхилені від стебла. Насіння кулясте, діаметром 1-1,5 мм, з ямчастою поверхнею, буре, з сизим нальотом або світло-жовте (залежно від сорту); смак при жуванні гостро-пекучий; запах з’являється при розтиранні з водою, характерний, подразнюючий.

Поширення. Зустрічається по всій території України та Росії, на Кавказі, Далекому Сході; трапляється здичавіло на забур’янених місцях у степовій, рідше — лісостеповій зонах.

Широко культивується в країнах Європи та Азії.

Заготівля. Коли дозрівають нижні й серединні стручки, рослину скошують, досушують у валках, слідкуючи за тим, щоб стручки не пересохли і не висипалося насіння, а потім обмолочують і просівають на решеті.

Зберігають у сухих приміщеннях з доброю вентиляцією.

Хімічний склад сировини. Насіння містить глюкозинолати, головним є синігрін — подвійний ефір алілізотіоціанату з бісульфатом калію і глюкозою; вміст його досягає 1,4 %. В присутності води і під впливом ензимного комплексу він поступово гідролізується з утворенням алілізотіоціанату, який називається ефірною гірчичною олією (Oleum Sinapis aetereum). До складу жирної олії (27-42 %) входять ерукова, пальмітинова, олеїнова, лінолева, ліноленова й ейкозанова кислоти.

Біологічна дія та застосування. Макуха, яка залишається після отримання жирної гірчичної олії, використовується для виготовлення гірчичників, гірчичних пакетів, що мають подразнюючу, відволікаючу та слабку протизапальну дію. Гірчична ефірна олія у формі гірчичного спирту (2 % спиртовий розчин ефірної олії) застосовується як відволікаючий засіб при запальних процесах і ревматизмі.

Сірчані сполуки неглікозидної природи, які містять рослини роду Allium

На відміну від тіоглікозидів сірчані сполуки, що знайдені в рослинах роду Allium (цибуля, часник), не є глікозидами, а відносяться до дисульфідів. Біогенетично вони зв’язані з сірковмісними амінокислотами, зокрема з цистеїном.

Крім родини Аllіасеае подібні сполуки зустрічаються в рослинах Brassicaceae разом з глюкозинолатами. Спорадично трапляються в Apiaceae (Ferula foetida) і нижчих грибах (Aspergillus spp.).

Найвідоміший серед сполук цієї групи — аліїн, вилучений з часнику (S-аліл-2-цистеїн сульфоксид). Це розчинна у воді кристалічна речовина. Під дією специфічного ензиму аліїнази (аліїнлінази) перетворюється на аліцин (оксид діалілдисульфіду) з виділенням піровиноградної кислоти і аміаку:

Аліцин — летка рідина жовтого кольору з характерним запахом часнику, нестійка. Під дією повітря та світла утворює полісульфідні сполуки, які є рослинними антибіотиками, виявляють бактерицидну і бактеріостатичну дію. Дослідженнями останніх років доведено, що вони знижують рівень холестерину в крові. Дуже часто сировину, яка містить дисульфіди, використовують у харчових добавках (БАД).