БІОХІМІЯ - Підручник - Остапченко Л. І. - 2012

Розділ 7. ЕНЗИМОЛОГІЯ

Основу життєдіяльності будь-якого організму становлять хімічні процеси. Практично всі реакції в живому організмі відбуваються за участю природних біокаталізаторів - ферментів, або ензимів. Серед великої кількості енергетично можливих реакцій ферменти вибірково перетворюють реагенти, які називаються субстратами, фізіологічно корисним шляхом. Отже, ферменти керують усіма метаболічними процесами організму.

У науковій літературі українською мовою затвердились обидва терміни: "ферменти" й "ензими", однак перевагу надають першому, хоча наука про ферменти називається ензимологією. Слово "фермент" походить від лат. fermentum - закваска, а "ензим" - від грец. en - в, усередині та zyme - дріжджі. Дана термінологія виникла історично під час вивчення ферментативних процесів спиртового бродіння.

Становлення ензимології як науки відбулося на початку ХІХ ст., проте активно вона розвивається й тепер. Її завданням є визначення ролі окремих ферментів у прискоренні хімічних реакцій, які відбуваються в організмі, виділення та очищення ферментів, установлення їхньої структури, дослідження механізму дії, вивчення кінетичних характеристик і особливостей регуляції активності in vivo.

Для практичної медицини важливість ензимології зумовлена тим, що вона дає фармакологам інструмент направленої зміни метаболізму клітини шляхом впливу певними хімічними речовинами на активність ферментів. Велика кількість фармацевтичних препаратів є інгібіторами ферментів. Інше, не менш важливе завдання ензимології для практичної медицини - використання методів визначення активності ферментів у біологічних рідинах для діагностики захворювань. Крім того, виділені й очищені ферменти можуть використовуватися як терапевтичні засоби.