БІОХІМІЯ - Підручник - Остапченко Л. І. - 2012

Розділ 8. ВІТАМІНИ

8.3.Водорозчинні вітаміни

8.3.6. Вітамін В₆ — піридоксин

Будова й фізико-хімічні властивості. Вітамін В₆ - це групова назва трьох похідних 3-оксипіридину: піридоксалю, піридоксину і піридоксаміну, які відрізняються хімічною природою групи в четвертому положенні піридинового ядра (рис. 8. 18, А). Усі форми вітаміну добре розчинні у воді, стійкі до дії кислот і лугів, нагрівання. Коферментні функції виконують фосфорильовані похідні піридоксалю та піридоксаміну, між якими відбувається взаємоперетворення. Фосфорилювання здійснюється за участю специфічної піридоксалькінази, яка найвищу активність виявляє в мозку (рис. 8, 18, Б).

Рис. 8.18. Форми вітаміну В₆ (А) та утворення піридоксальфосфату (Б)

Біохімічні функції. Піридоксальфосфат і піридоксамінфосфат є найважливішими коферментами в метаболізмі амінокислот. За їхньою участю проходять реакції переамінування та декарбоксилювання амінокислот. Піридоксальфосфат утворює комплекси з білками-ферментами, які й забезпечують специфічність реакції. При цьому карбонільна група коферменту зв'язується з ε-аміногрупою лізину апоферменту. Амінокислота, що вступає в реакцію, приєднується аміногрупою до альдегідної групи піридоксальфосфату з утворенням шифової основи, заміщуючи аміногрупу лізину (рис. 8.19). Це супроводжується лабілізацією одного з трьох зв'язків біля α-атома вуглецю молекули амінокислоти.

Рис. 8.19. Приєднання амінокислоти до альдегідної групи піридоксальфосфату

Таким чином, амінокислоти можуть вступати в реакції трьох типів: трансамінування, декарбоксилювання, альдольного розщеплення.

У реакціях переамінування бере участь α-кетоглутарова кислота, з якою взаємодіють майже всі амінокислоти. Найбільш вивченими є ферменти аспартатамінотрансфераза та аланіламінотрансфераза.

На відміну від переамінування, реакції декарбоксилювання є необоротними. Вони, як правило, використовуються для синтезу різноманітних сполук. Декарбоксилаза ароматичних амінокислот, що в значній кількості міститься в надниркових залозах і ЦНС, бере участь у синтезі біологічно активних амінів, наприклад дофаміну.

Декарбоксилювання, пов'язане з реакцією конденсації, використовується при синтезі аміноспирту сфінгозину та δ-амінолевуленової кислоти, що є початковою реакцією синтезу гема. У результаті декарбоксилювання похідного цистеїну утворюється таурин, необхідний для синтезу парних жовчних кислот.

Піридоксальфосфат входить також до складу глікогенфосфорилази, яка бере участь у розщеплені глікогену.

Поширення у природі. Дефіцит вітаміну В₆ зустрічається рідко, найбільш повно вивчений у щурів, у яких проявляється у вигляді специфічного дерматиту, акродінії. При цьому уражаються лапи, хвіст, ніс і вуха, злущується шкіра, випадає шерсть, розвиваються виразки на кінцівках, гангрена пальців. Відомо також про розвиток судом у немовлят при зниження кількості вітаміну на 50 % від норми. Добова потреба становить 2-3 мг, основним джерелом є печінка, риба, м'ясо, гречана крупа, картопля, горох, квасоля.

У лікарській практиці використовується ізоніазид як засіб проти туберкульозу. Ізоніазид є антагоністом піридоксалю і пригнічує головним чином активність піридоксалькінази. Оскільки вміст кінази в мікобактеріях дуже низький, блокування ферменту спричинює пригнічення росту бактерій.