БІОХІМІЯ - Підручник - Остапченко Л. І. - 2012

Розділ 15. ІНТЕГРАЦІЯ МЕТАБОЛІЧНИХ ШЛЯХІВ. ГОРМОНИ

Багатоклітинні організми функціонують як злагоджені системи завдяки взаємозв'язку між окремими клітинами, тканинами та органами. Такий зв'язок здійснюється завдяки основним системам регуляції, що включають центральну й периферичну нервову систему та гормональну й імунну системи. Головний елемент у контролі метаболізму клітини забезпечується хімічними посередниками. Термін гормони традиційно застосовують до речовин, що синтезуються і секретуються однією тканиною, а дію спричиняють на значній відстані. Проте чимало пептидних гормонів також діють як нейромедіатори, долаючи дуже коротку відстань. Багато інших гормонів впливають на клітини, що розташовані поруч або здійснюють авторегуляцію.

Для дії більшості гормонів характерна регуляція за механізмом зворотного зв'язку, який може включати декілька етапів і регулюватися ЦНС.

Інтеграція метаболізму визначається:

✵ наявністю загальних проміжних продуктів у більшій частині метаболічних шляхів;

✵ можливістю взаємоперетворень через загальні метаболіти;

✵ використанням загальних коферментів і необхідністю їхньої постійної циркуляції;

✵ наявністю загального шляху катаболізму і єдиної системи вивільнення і використанн енергії (дихальний ланцюг);

✵ наявністю схожих механізмів циркуляції.

Загальну схему основних метаболічних шляхів вуглеводів, білків і жирів, описаних у попередніх розділах, наведено на рис. 15.1.

Рис. 15.1. Інтеграція метаболізму