ФАРМАЦЕВТИЧНА БОТАНІКА - 2013

Розділ I. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНО-ПОЛЬОВОЇ ПРАКТИКИ З ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ БОТАНІКИ

Опис предмета навчального курсу:

Згідно програми вищої освіти з фармації ботаніка - це базова дисципліна, яка передбачає різні форми навчання, в тому числі і навчально-польову практику, яка проходить в природних умовах.

1.1. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФАРМАЦЕВТИЧНА

БОТАНІКА»:

Закріпити та розширити отримані студентами теоретичні знання, уміння та навички з морфології, систематики, екології, фітоценології та географії лікарських рослин.

Втілити на практиці отримані знання та вміння щодо прийомів морфологічного опису рослин, виявленню діагностичних ознак та визначення їх систематичної приналежності за конкретними ознаками або за визначником.

Оволодіти правилами збирання та обробки рослинного матеріалу, а саме гербаризації, фіксації, сушки рослин або їх органів.

Ознайомитися з основними правилами вирощування культивуємих лікарських рослин відкритого та закритого ґрунту, з рослинними співтовариствами районів практики (ліс, луки, водоймище тощо) та сформувати дбайливе ставлення до рідкісних і зникаючих рослин.

Навчитися спостерігати за рослинами в природі: особливостями розвитку рослин, зміною їх будови протягом сезону, сануючою роллю в умовах урбанізації та складати їх еколого-морфологічні характеристики.

Форма проведення і звітності студентів з навчально-польової практики

Бази практики: Запорізький міський дитячий ботанічний сад, Національний заповідник Хортиця, дослідні поля науково-дослідних інститутів, лісові масиви, луки, озера, річки, фермерські поля, міські парки, учбові лабораторії ЗДМУ тощо.

Щоденна практика складається з 2 етапів роботи:

- знайомство з рослинністю різних фітоценозів, збір рослинного матеріалу під час екскурсій; догляд за рослинами (прополювання ділянок від бур’янів, полив, розпушування ґрунту тощо).

- обробка і оформлення в лабораторії зібраного матеріалу, записи в щоденнику, виконання практичних завдань.

В перший день студенти знайомляться з її цілями, завданнями та змістом практики. Викладач проводить інструктаж по техніці безпеки, пояснює методики заготівлі і гербаризації рослин, прийоми їх еколого-морфологічних і геоботанічних описів. Основа практики - це тематичні екскурсії. Перед їх проведенням викладач спочатку знайомить студентів з цілями та задачами конкретної екскурсії, студенти готують спорядження та обладнання, необхідне для виконання запланованих робіт. Під час екскурсій, студенти заслуховують інформацію по темі що вивчається, самостійно збирають рослинний матеріал. Після екскурсії в лабораторних умовах проводиться обробка рослинного матеріалу, виконуються запропоновані викладачем завдання. Висновки і результати спостережень студенти записують в щоденник.

Для отримання заліку з навчально-польової практики студент повинен прослухати і законспектувати в щоденник зміст екскурсій, описати і визначити, запропоновані викладачем рослини, виготовити мікрогербарій, гербарій, висушити або зафіксувати рослинну сировину. На підсумковому контролю модулю надає таку звітну документацію:

- оформлений щоденник;

- гербарій (5-10 шт.) та висушену або зафіксовану сировину з індивідуальної роботи.

Орієнтована структура практичної підготовки: навчально-польової практики з

фармацевтичної ботаніки

Тематичний план практичних занять з навчально-польової практика з

фармацевтичної ботаніки

1.4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Тематичний план самостійної роботи студента з навчально-польової практика з

фармацевтичної ботаніки

1.5.МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

1.5.1. ТЕКСТИ АБО КОНСПЕКТИ ЛЕКЦІЙ

1.5.2. МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ З НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

1.5.3. МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

1.5.4. МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІЗ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1.5.5. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ, ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ

Комп’ютер - 12 шт., мікроскопи - 32 шт., таблиці -150 шт., гербарій - 2000 шт, мікропрепарати -500 шт., компакт-дисків -20 шт., відеокасет -5 шт., муляжі - 200 шт., набір реактивів, предметні та покривні скла, лупи, бритви, препарувальні голки,

пінцети, крапильниці, дестилована вода, розчин хлоралгідрату, розчин хлор-цинк-йоду, флороглюцин, концентровані кислоти, банк візуального супроводження із розрахунку один на двух студентів; аннотації на лікарські форми рослинного походження.

1.6. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ (ЗАЛІКУ, ДИФЕРЕНЦІЙНОГО ЗАЛІКУ ТА ІСПИТУ)

Оцінка з дисципліни визначається з урахуванням результатів поточного контролю, комп’ютерного тестування, оцінування практичних контрольних робіт та семінарських занять, навчальної діяльності студента та оцінок засвоєння семінарських занять.

При проведенні усіх видів контролю застосовуються об’єктивні методи оцінки рівня володіння практичними та теоретичними знаннями:

Відмінно - студент глибоко засвоїв програмний матеріал, повно, послідовно грамотно його викладає, уміє тісно пов’язувати теорію і практику. При цьому студент не затримується з відповіддю, має знання з додаткової літературу.

Добре - студент твердо знає програмний матеріал, грамотно і по суті його викладає, не допускає неточностей у відповіді на запитання, володіє необхідними навичками і прийомами роботи.

Задовільно - студент має знання тільки основного матеріалу, але не засвоїв його деталі, допускає неточності, недостатньо правильно формулює, затрудняється виконувати практичні роботи.

Незадовільно - студент не знає значної частини програмного матеріалу, припускається грубих помилок, з великими труднощами виконує практичні роботи за допомогою викладача.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за багатобальної (200 балів) шкалою.

При оцінюванні засвоєння кожної теми модуля студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою.

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали модуля. Вага теми в межах модуля складає 12 балів за оцінку «5», 10 балів - «4», 7 балів - «3»

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля вираховуються шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5», на кількість відповідних тем у модулі з додаванням балів за індивідуальне завдання студента.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент при вивченні модуля , для допуску до підсумкового модульного контролю вираховуються шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модулі.

По завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті здійснюється підсумковий модульний контроль.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю, становить 60, мінімальна - 38 балів.

Студенти з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни, також оцінюються за шкалою ЕСТ8 таким чином:

1.7.ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ДИФЕРЕНЦІИНИИ ЗАЛІК, ЗАЛІК

1. Ботаніка як наука, її мета, завдання та розділи. Дисципліна «Фармацевтична ботаніка», її зв'язок з фармакогнозією та іншими професійно орієнтованими, спеціальними дисциплінами та професійною діяльності фармацевта. Роль і використання рослин.

2. Анатомія рослин: мета, методи та об’єкти дослідження, використання у фармакогнозії, фармації та інших галузях.

3. Сучасне уявлення про будову рослинної клітини, її складові - протопласт

і похідні протопласту. Компоненти рослинної клітини, що мають діагностичне значення при мікроскопічному аналізі рослинних об’єктів.

4. Ознаки, що відрізняють рослинні клітини від клітин тварин, грибів і ціанобактерій.

5. Пластиди, їх типи, біологічний взаємозв'язок, структура, хімічний склад. Пігменти пластид, їх значення використання.

6. Вакуолі: утворення, розвиток, вміст і значення. Склад клітинного соку, його значення і використання.

7. Клітинні включення, їх утворення, класифікація, локалізація, діагностичне значення.

8. Запасні включення, їх класифікація, місця накопичення, значення.

9. Запасні вуглеводи (крохмаль, інулін, сахароза, геміцелюлоза тощо): хімічна природа, властивості, утворення і накопичення в клітині, значення, практичне використання.

10. Види крохмалю, форма накопичення, реакції виявлення. Крохмальні зерна: утворення, будова, типи, місця накопичення, діагностичне значення, використання.

11. Інулін: форма накопичення, реакції виявлення, діагностичне значення.

12. Запасні білки: відміни від конституційних білків, локалізація в клітині, форма накопичення. Алейронові зерна: утворення, будова, типи, реакції виявлення, діагностичне значення, використання.

13. Жирна олія: хімічна природа і властивості, місця та форма накопичення в клітині, відмінності від ефірної олії, реакції виявлення, значення і практичне використання.

14. Кристалічні включення клітини: хімічна природа, утворення та локалізація, різноманітність форм, діагностичне значення, реакції виявлення.

15. Клітинна оболонка: функції, утворення, структура, хімічний склад, вторинні зміни; пори клітинної оболонки: їх утворення, будова, різновиди, призначення.

16. Характеристика, значення і використання речовин клітинної оболонки, якісні мікрореакції.

17. Взаємозв’язок і взаємодія клітин у рослинному організмі. Рослинні тканини: визначення, класифікація за походженням, морфологією, функціями, положенням в органах; діагностичні ознаки.

18. Твірні тканини, або меристеми: функції, особливості будови клітин, класифікація, похідні і значення меристем.

19. Покривні тканини: функції і класифікація.

20. Первинна покривна тканина - епідерма: функції, особливості будови.

21. Основні (базисні) клітини епідерми: будова, функції, діагностичні ознаки.

22. Продихи: функції, будова, діяльність, розміщення, положення відносно поверхні. Основні типи продихових апаратів, їх таксономічне і діагностичне значення. Зв'язок будови і функціонування продихів із екологічними чинниками.

23. Трихоми: функції, утворення, різноманітність, класифікація, морфо-фізіологічні особливості, діагностичне значення, практичне використання.

24. Покривно-всисна тканина кореня - епіблема, або ризодерма: утворення особливості будови і функціонування.

25. Вторинні покривні тканини - перидерма і кірка: їх утворення, склад, значення, використання. Будова і функції сочевичок, їх діагностичні ознаки.

26. Основні тканини - асиміляційна, запасаюча, водо- і газонакопичуюча: функції, особливості будови, топографія в органах, діагностичне значення.

27. Видільні, або секреторні структури: функції, класифікація, діагностичне значення.

28. Екзогенні видільні структури (залозисті трихоми, нектарники, осмофори, гідатоди): локалізація, класифікація, особливості будови і функціонування, таксономічне і діагностичне значення.

29. Ендогенні видільні тканини і структури (ідіобласти, вмістища виділень, ходи і канали, молочники): утворення, розміщення в органах, класифікація, функціонування, таксономічне і діагностичне значення.

30. Механічні тканини (коленхіма, склереїди, склеренхімні волокна): функції, особливості будови, розміщення в органах, класифікація, типи, таксономічне і діагностичне значення.

31. Провідні тканини: функції, класифікація.

32. Провідні тканини, які забезпечують висхідну течію води і мінеральних речовин - трахеїди і судини: утворення, особливості будови, типи, таксономічне і діагностичне значення.

33. Провідні тканини, що забезпечують низхідну течію органічних речовин -ситовидні клітини, ситовидні трубки з клітинами-супутницями: утворення, особливості будови і функціонування, таксономічне і діагностичне значення.

34. Комплексні тканини - флоема (луб) і ксилема (деревина): утворення, гістологічний склад, топографія в органах.

35. Провідні пучки: утворення, склад, типи, закономірності розміщення в органах, таксономічне і діагностичне значення.

36. Морфологія як розділ ботаніки: мета, методи, основні морфологічні поняття та загальні закономірності рослинних організмів (орган, полярність, симетрія, редукція, метаморфоз, аналогічність і гомологічність тощо).

37. Еволюція тіла рослинних організмів. Органи вищих рослин. Вегетативні органи, морфолого-анатомічна та функціональна цілісність.

38. Корінь: визначення, функції, види коренів, типи кореневих систем. Спеціалізація та метаморфози коренів.

39. Зони кореня, їх будова та функції. Первинна та вторинна анатомічна будова коренів і коренеплодів: типи, особливості будови, ознаки, що мають значення для опису та діагностики коренів.

40. Пагін: визначення, функції, відмінність від кореня; складові пагону; різноманітність пагонів залежно від довжини меживузлів, способу наростання, ступеня та типу галуження, положення в просторі, форми поперечного січення стебла тощо.

41. Основні життєві форми рослин, їх характеристика, приклади.

42. Бруньки: визначення, будова, класифікація за положенням, структурою, функціями.

43. Стебло: визначення, функції, закономірності анатомічної будови, типи будови, відзнаки у будові стебла рослин трав’янистих одно- та дводольних, дерев’янистих покрито- та голонасінних. Ознаки, що мають значення для опису та діагностики стебел.

44. Листок: визначення, частини листка, особливості будови та функції. Листкорозміщення, способи прикріплення листків. Типи листків та їх морфологічна різноманітність.

45. Метаморфози пагона та його складових частин. Надземні метаморфози пагона - колючки, вуса, батоги, вусики та ін.: походження, будова, функції, діагностичне значення. Підземні метаморфози пагона - кореневище, бульба, цибулина, бульбоцибулина: будова, морфологічні типи, значення, використання.

46. Закономірності анатомічної будови листків, типи анатомічної будови листових пластинок. Вплив зовнішніх факторів на морфолого-анатомічну будову листа. Ознаки, що служать для опису і мікроскопічної діагностики листків.

47. Анатомічні особливості будови кореневищ однодольних і дводольних рослин, діагностичні ознаки.

48. Генеративні органи рослини: визначення, походження, функції.

49. Суцвіття як спеціалізований пагін, що несе квітки: походження, біологічна роль, частини, класифікація та характеристика. Ознаки, що служать для опису та діагностики суцвіть.

50. Квітка: визначення, походження, функції, симетрія, частини квітки.

51. Квітконіжка, квітколоже: визначення, функції, форми квітколожа та

розташування на ньому частин квітки; утворення гіпантію, його участь у формуванні плода.

52. Оцвітина: її типи, характеристика складових частин - чашечки та віночка: їх функції, позначення у формулі, різноманітність типів та форм, метаморфози та редукція, діагностичне значення.

53. Андроцей: визначення. Будова тичинки, призначення її частин, їх редукція; будова і призначення пилкового зерна. Типи андроцею, позначення у формулі. Таксономічне значення андроцею.

54. Гінецей: визначення, поняття про плодолистик і маточку; будова маточки та призначення її частин. Положення зав’язі. Типи гінецею, його таксономічне значення. Будова та значення насінного зачатку.

55. Стать квітки. Домність рослин.

56. Формули і діаграма квіток, їх складання та трактування.

57. Значення морфоструктури квітки в систематиці рослин та при діагностиці лікарської рослинної сировини.

58. Типи та способи запилення. Подвійне запліднення: суть процесу, формування насіння та плодів.

59. Плід: визначення, частини, їх походження та особливості будови. Різноманіття плодів, їх морфогенетична класифікація і морфологічні типи. плодів, пристосування до розповсюдження. Походження і будова суплідь. Морфологічний опис, діагностичне значення та застосування плодів і суплідь.

60. Насінина: визначення, частини насінини, відміни у будові насінин голонасінних, одно- та дводольних покритонасінних, класифікація за наявністю і локалізацією поживної тканини, за характером поживних речовин; значення, використання.

61. Розмноження і репродукція: визначення, значення, форми. Безстатеве розмноження зооспорами або спорами. Вегетативне розмноження, його суть, способи, значення. Статеве розмноження, його типи.

62. Понятті про життєвий цикл, чергування поколінь. Значення та особливості життєвого циклу водоростей, грибів і вищих рослин.

63. Систематика як розділ ботаніки: мета, завдання, методи, зв’язок з іншими розділами ботаніки. Складові ботанічної систематики; сучасні філогенетичні системи; таксономічні категорії і таксони, ботанічна номенклатура. Суть і значення у фармації хемосистематичних ознак.

64. Надцарство прокаріоти, відділ ціанобактерії (синьо-зелені водорості): особливості будови клітин, поширення, живлення, розмноження, значення, використання представників (спіруліна).

65. Надцарство еукаріоти: особливості будови клітин, класифікація.

66. Царство гриби: особливості будови грибної клітини, екологія, живлення, розмноження, класифікація, значення. Класи аскоміцети і базидіоміцети: особливості будови тіла, розмноження. Морфологічні ознаки представників (ріжки, березовий гриб, або чага, боровик, печериці, сіїтаке, бліда поганка, мухомор червоний), їх значення, використання.

67. Відділ лишайники: поширення, особливості умов існування, морфолого-анатомічна будова слані, живлення, розмноження, екологія, значення і застосування представників (кладонія, пармелія, уснея, цетрарія).

68. Царство рослини. Водорості: поширення, будова тіла, живлення, розмноження, значення; характеристика відділів червоні, зелені, бурі водорості: особливості будови клітин і тіла, розповсюдження, значення, використання представників (анфельція, порфіра, філофора, спірогира, хлорела, ульва, ламінарія).

69. Вищі спорові рослини. Загальна характеристика відділів безсудинних і

судинних: поширення, екологія, будова тіла, цикл розвитку, чергування поколінь. Морфолого-екологічні ознаки, значення і використання представників відділів: мохоподібні, або бріофіти (сфагнум); плауноподібні, або лікоподіофіти (плаун булавовидний, баранець звичайний, плаунок плауновидний, або селягінела);

хвощеподібні, або еквізетофіти (хвощ польовий); папоротеподібні, або

поліподіофіт (щитник чоловічий, або чоловіча папороть).

70. Вищі насінні рослини: прогресивні ознаки, класифікація.

71. Відділ голонасінні: поширення, будова тіла, особливості розмноження,

класифікація. Морфолого-анатомічні ознаки родин; видова діагностика,

хемосистематичні ознаки, екологія, ресурси, значення і застосування представників цих родин: соснові (сосна звичайна, ялина європейська, ялиця сибірська і біла, модрина сибірська); кипарисові (яловець звичайний, туя західна); тисові (тис негній-дерево); хвойникові, або ефедрові (ефедра двоколоскова).

72. Відділ покритонасінні: прогресивні ознаки, загальна характеристика, класифікація, порівняльна характеристика класів та дво-і однодольні

73. Морфолого-анатомічні ознаки і поширення деяких родин. Видова морфолого-анатомічна діагностика, екологія, ресурси, наявність певних груп біологічно активних речовин, значення і застосування представників родин і родів:

✵ жовтецеві (аконіт отруйний, жовтець їдкий, горицвіт весняний, чемерник червонуватий, чемерник чорний);

✵ макові (мак снотворний, мачок жовтий, чистотіл великий);

✵ капустяні (рід гірчиця: г. біла, г. сарептська, г. чорна, грицики звичайні, жовтушник розлогий, капуста городня);

✵ гречкові (рід гірчак: г. зміїний, г. перцевий, г. почечуйний, спориш звичайний, гречка посівна, рід ревінь: р. тангутський та ін., рід щавель: щ. кінський, щ. кислий);

✵ бобові (арахіс підземний, астрагал шерстистоквітковий, буркун лікарський, вовчуг польовий, горох посівний, квасоля звичайна, робінія псевдоакація, солодка гола, соя щетиниста);

✵ розові (аронія чорноплідна, рід глід: г. криваво-червоний та ін., горобина звичайна, малина, мигдаль звичайний, перстач прямостоячий, родовик лікарський, слива колюча, суниці лісові, черемха звичайна, рід шипшина: ш. собача, ш. травнева та ін., яблуня домашня);

✵ вересові (багно звичайне, брусниця, журавлина болотна, мучниця звичайна, чорниця);

✵ селерові (аніс (ганус) звичайний, болиголов плямистий, кмин звичайний, коріандр посівний, кріп пахучий, морква посівна, петрушка городня, селера пахуча, фенхель звичайний, цикута отруйна;

✵ ранникові (рід дивина: д. лікарська, д. медвежа, д. густоквіткова, рід наперстянка: н. великоквіткова, н. пурпурова, н. шерстиста);

✵ пасльонові (беладона звичайна, блекота чорна, дурман звичайний, картопля, рід тютюн: т. справжній, т. махорка);

✵ губоцвіті, або глухокрапивові (рід лаванда: л. вузьколиста та ін., материнка звичайна, меліса лікарська, рід м’ята: м. перцева та ін., рід собача кропива: с. к. звичайна, с. к. п’ятилопатева, рід чабрець: ч повзучий та ін., шавлія лікарська);

✵ айстрові (рід деревій: д. звичайний та ін., ехінацея пурпурова, кульбаба лікарська, лопух справжній, нагідки лікарські, оман високий, підбіл звичайний, пижмо звичайне, полин гіркий, соняшник бульбистий, або топінамбур, рід хамоміла: х. обідрана, х. запашна, цмин пісковий, череда трироздільна);

✵ цибулеві (цибуля городня, часник);

✵ злакові (кукурудза звичайна, овес посівний, пшениця літня, або м’яка, пирій повзучий, рис посівний).

✵ Морфолого-анатомічні діагностичні ознаки, екологія, ресурси, наявність біологічно активних речовин і застосування деяких розповсюджених в Україні лікарських та їстівних рослин (алтея лікарська, береза бородавчаста, барвінок малий, бузина чорна, валеріана лікарська, гіркокаштан звичайний, дуб звичайний, жостір проносний, звіробій звичайний, калина звичайна, конвалія звичайна, кропива дводомна, крушина ламка, лепеха звичайна, липа серцелиста, обліпиха крушиновидна, подорожник великий).

74. Екологія рослин як розділ ботаніки: мета, завдання, об’єкт дослідження. Основні умови існування організмів, екологічні фактори, їх вплив на рослини.

75. Волога як екологічний фактор, екологічні групи рослин - гідрофіти, гігрофіти, мезофіти, ксерофіти, склерофіти, сукуленти.

76. Тепло як екологічний фактор, спекостійкість і морозостійкість, світловий режим, світлолюбиві, тінелюбиві і тіневитривалі рослини.

77. Ґрунтові, або едафічні фактори, фізичні властивості і сольовий режим ґрунту, рослини псаммофіти та галофіти.

78. Повітря як екологічний фактор, його вплив на рослини.

79. Біотичні фактори. Антропогенний фактор. Інтродукція та акліматизація рослин.

80. Фенологія, як розділ екології рослин. Фази вегетації рослин, їх характеристика; значення для фармакогнозії.

81. Фенологія рослин: мета, завдання, об’єкти дослідження. Рослинні співтовариства: формування та структура, рослинні зони і основні типи рослинного покриву Землі.

82. Типи лісів, рослинність, головні лісоутворюючі породи, їх

народногосподарське значення, використання, охорона.

83. Рослинність степів, лікарські види, їх біологічні особливості.

84. Вологі та сухі субтропіки; явище вертикальної поясності; рослинність гірських областей Криму, Карпат; охорона рідкісних видів, цінні субтропічні культури.

85. Луки та болота, лікарські рослини цих угруповань на території України.

86. Бур’яни: визначення, біологічні особливості, класифікація, пристосування до розповсюдження, лікарські види бур’янів, їх використання.

87. Географія рослин: мета, завдання, об’єкти дослідження. Поняття про ареал, формування ареалів, типи, розміри ареалів.

88. Флора і її головні елементи. Багатство і ресурси флори України.

89. Рослини релікти, ендеми і космополіти.

90. Охорона рослинного світу і лікарських рослин. Ресурси лікарських рослин в Україні, їх раціональна експлуатація, охорона, поновлення, нормативні документи.

1.8. ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗНАНЬ ТА НАВИЧОК, ЯКИМИ ПОВИНЕН ОВОЛОДІТИ СТУДЕНТ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

1. Знати техніку роботи з мікроскопом;

2. мікроскопічний аналіз постійних і тимчасових мікропрепаратів, їх опис і зарисовка у вигляді схем і деталізованих рисунків;

3. гістохімічні реакції і встановлення хімічної природи компонентів клітини.

4. Вміти виготувати тимчасові мікропрепарати.

5. Підготовка рослинного матеріалу до мікроскопічного аналізу; уміти виготувати зрізи осьових органів, черешка, листової пластинки та поверхневих препаратів з сухого, свіжого або фіксованого листка.

6. Вміти розпізнавати тканини, визначати на основі анатомічної будови та морфологічних особистостей органи, життєву форму рослини, належність її до відповідного відділу, класу, деяких родин, певної екологічної групи; виявляти сукупність видових морфолого-анатомічних діагностичних ознак.

7. Вміти проводити макроскопічний аналіз рослинних органів, їх частин та усієї рослини; препарування квітки і плоду, їх опис та зарисовка.

8. Визначення живих, гербаризованих і фіксованих рослин за допомогою визначника.

9. Вміти розпізнавати лікарські рослини за сукупністю діагностичних ознак, за описом, по рисунках, гербарних, живих або сухих зразках.

10. Виготовлення гербарію та робота з ним.