БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

VІІІ. ОСНОВИ МОРФОЛОГІЇ І АНАТОМІЇ РОСЛИН

Морфологія і анатомія стебла та пагона

Будова стебла двосім’ядольних трав’янистих рослин

У двосім’ядольних трав'янистих рослин на ранніх етапах розвитку формується первинна будова стебла. Вона представлена епідермісом, первинною корою та центральним циліндром з первинними провідними тканинами. Однак, на відміну від односім'ядольних у двосім'ядольних з часом формуються вторинні латеральні меристеми - камбій та фелоген і саме діяльність цих тканин зумовлює перехід до вторинної будови. У двосім'ядольних вирізняють два основних типи вторинної будови - пучковий і непучковий. За пучкової будови прокамбій закладається в конусі наростання стебла окремими тяжами і формує окремі провідні пучки, які розташовуються правильно, по колу. 3 появою камбію формуються відкриті провідні (за участі пучкового камбію) і серцевинні промені (з міжпучкового камбію).

Непучковий тип будови стебла пов’язаний з функціонуванням прокамбію, який закладається у вигляді суцільного кільця і який зразу починає активно функціонувати, відкладаючи на зовні вторинну флоему, а до центру вторинну ксилему.

За перехідного типу будови стебла прокамбій у конусі наростання формується у вигляді тяжів, зумовлюючи пучкову будову. Провідні пучки розміщені по колу і розділені ділянками паренхімної тканини - серцевинними промінями. 3 клітин прокамбію, розміщеного між флоемою і ксилемою провідного пучка за умов переходу до вторинної будови формується пучковий, а з міжпучкового камбію - паренхіми серцевинного
проміню. Пучковий камбій до зовні відкладає вторинну флоему і до центру вторинну ксилему. У другій половині вегетації міжпучковий камбій починає продукувати вторинні провідні тканини, формуючи додаткові провідні пучки, які згодом зливаються з основними і таким чином формується непучкова будова стебла, яка властива соняшнику однорічному (Hellianthus annuus L.)

Головними особливостями анатомічної будови стебла деревних рослин є непучковий тип будови, наявність вторинних покривних тканин — корку та кірки і здатністю до щорічного потовщення внаслідок диференціації клітин камбію у вторинні провідні тканини.