БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

VІІІ. ОСНОВИ МОРФОЛОГІЇ І АНАТОМІЇ РОСЛИН

Морфологія і анатомія листка

Типи листків

Вирізняють прості й складні.

Прості листки - це такі, що складаються з листкової пластинки і черешка. Наприкінці вегетації листок повністю опадає, відділяючись від стебла.

Складні листки - це такі, на спільному черешкові яких знаходяться прості листочки. Останні надзвичайно різноманітні й опадають кожен зокрема.

Прості листки. При описі листкової пластинки використовують такі ознаки, як форма, співвідношення довжини та ширини, ступінь розсіченості листкової пластинки та форма її краю.

Рис. 73. Форми простих листків:

1 - лінійний, 2-ланцетний, 3 - еліптичний, 4 - яйцеподібний,

5 - оберненошироко-серцеподібний, 6 - широкосерцеподібний,

7 - ниркоподібний, 8 - щиткоподібний, 9 - округлий, 10 - лопатевий,

11 - стрілоподібний, 12 - списоподібний, 13 — голчастий

У залежності від форми листкової пластинки вирізняють такі прості листки (рис. 73):

- лінійні - вузька довга листкова пластинка в багато разів перевищує ширину, має довгу піхву, а на місці переходу до пластинки - язичок (злаки);

- ланцетні - ширина основи листка майже в чотири рази менша за його довжину (деякі види верби, плаун, олеандр);

- оберненоланцетні - ширина верхівки листка майже в три-чотири рази менша за його довжину (королиця звичайна);

- округлі - довжина листкової пластинки майже дорівнює його ширині (осика, настурція, грушанка);

- еліптичні - прості листки, листкова пластинка яких заокруглена і наближена до форми правильного еліпса (чорниця, брусниця);

- яйцеподібні - ширина основи листкової пластинки майже в два рази менша за його довжину (бузок, граб, подорожник);

- оберненояйцеподібні - ширина верхівки листка в 1,5-2 рази менша за його довжину (барбарис, вільха, тополя китайська);

- широкояйцеподібні - ширина основи листкової пластинки майже дорівнює його довжині (яблуня, бузок);

- оберненоширокояйцеподібні - ширина верхівки листкової пластинки майже дорівнює його довжині (ліщина);

- овальні - довжина листкової пластинки майже в два рази більша за його ширину (груша, черемха);

- видовжені - довжина листкової пластинки більше ніж у три рази перевищує його ширину (наприклад, у повою);

- мечоподібні - довжина листкової пластинки в багато разів перевищує його ширину (півники);

- серцеподібні - основа листкової пластинки серцеподібна, а верхівка загострена (гречка, фіалка, липа, плющ);

- ниркоподібні - листок з ниркоподібною основою листкової пластинки і тупою верхівкою (розхідник, копитняк);

- ромбічні - основа листкової пластинки клиноподібна (тополя чорна — осокір);

- списоподібні - основа листкової пластинки списоподібна (берізка польова, щавель горобиний);

- стрілоподібні - основа листкової пластинки містить глибоку трикутну виїмку (стрілолист);

- трикутні - основа листкової пластинки трикутна (лобода);

- голчасті - прості листки, форма листкової пластинки яких нагадує голку (сосна, ялина);

- лопатоподібний - простий листок з округлою, овальною, довгастою листковою пластинкою, яка переходить у широкий черешок (горлянка).

За формою краю листкової пластинки листки бувають: цілокраї (бузок, подорожник, жито, дуб, конвалія); виїмчасті - по краю листка виїмки різної форми чергуються між собою (підбіл, осика, лобода); зубчасті — край листка закінчується гострими зубцями (ліщина, кропива); пилчасті - з зубцями, нахиленими в один бік (груша, липа, верба, фіалки, шовковиця); городчасті - з округлими на верхівці зубцями (розхідник) та ін. (рис. 74).

Верхівка листка буває тупа, гостра, загострена і гострокінцева тощо (рис. 76).

Форма основи листкової пластинки може бути: округла, звужена, серцеподібна, стрілоподібна та ін. (рис. 74).

За ступенем розчленування листкової пластинки листки бувають:

- цілісні - мають нерозчленовану пластинку (бузок, береза);

- надрізані - мають виїмки менше % листкової пластинки;

- лопатеві - виїмки не перевищують 1/4 ширини листкової півпластинки пластинки: трійчастолопатеві (хміль), пірчастолопатеві (дуб), пальчастолопатеві (клен польовий);

- роздільні - виїмки глибші 1/4 ширини листкової півпластинки: пірчастороздільні (кульбаба), пальчастороздільні (клен звичайний);

- розсічені - виїмки доходять до половини ширини листкової пластинки, тобто доходять до середньої жилки: трійчасторозсічені (жовтець повзучий), пірчасторозсічені (чистотіл, томати), пальчасторозсічені (жовтець їдкий, деякі види герані).

Виступаючі частини у лопатевих листків називаються лопатями, у роздільних - частками, у розсічених - сегментами.

Якщо у пірчасторозсіченого листка крупні частки чергуються з дріб - ними, то його називають переривчастопірчасторозсіченим (картопля). Іноді пластинки бувають розсічені двічі або багаторазово (деревій, кріп, морква).

Ліроподібні листки - перистороздільні листки з верхньою округлою видовженою часткою значно більшою за бічні та дрібними тупими трикутними бічними частками (чистотіл, гравілат, редька, суріпиця). Стругоподібні листки - перистороздільні або перисторозсічені, з трикутними частками або сегментами пластинки, що мають розширену основу (кульбаба).

Жилкування. Листок пронизує маса провідних пучків чи їхніх елементів (жилок), які забезпечують надходження води і мінеральних солей, а також відтік пластичних речовин. У сукупності вони утворюють певну структуру жилкування листків. Воно буває дихотомічне, паралельне, дугове, пірчасте, яке поділяють на пальчасте і сітчасте.

Паралельне, або лінійне й дугове жилкування властиве для односім’ядольних і відзначається тим, що жилки від основи до верхівки проходять паралельно (злаки) або від основи розходяться дугоподібно (конвалія).

Сітчасте жилкування характерне для двосім’ядольних рослин. Жилки надзвичайно розгалужені і набувають вигляду сіточки (виноград, квасоля), звідки і назва його.