БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

VІІІ. ОСНОВИ МОРФОЛОГІЇ І АНАТОМІЇ РОСЛИН

Особливості розмноження покритонасінних рослин

Походження квітки

Існує багато теорій походження квітки. Найвідомішими серед них є стробілярна (евантова), псевдантова, теломна.

Псевдантову теорію тлумачив австрійський ботанік Р. Ветгштейн (1901). За його концепцією двостатева квітка покритонасінних рослин утворилася із сукупності одностатевих чоловічих та жіночих стробілів (квіток) вищих голонасінних рослин (гнетових), а найпримітивнішими є родини вербові, березові, букові тощо, одностатеві квітки які зібрані в суцвіття.

Стробілярну (евантову) теорію висунули і розвивали англійські ботаніки Н. Арбер та Д. Паркін (1907), а науково обґрунтована німецьким ученим Г. Галіром (1912) і американським дослідником Ч. Бессі (1915).

На їхню думку, квітка виникла з двостатевого комахозапильного стробіла давніх голонасінних рослин із класу бенетитових, а саме проантостробіла - двостатевої шишки, на осі якої спірально розміщені покривні листки, мікроспорофіли і мегаспорофіли. Еволюція проантостробіла призвела до виникнення антостробіла - примітивної квітки. Згідно з евантовою теорією примітивними квітками є великі двостатеві квітки зі спіральним розташуванням їх елементів на видовженому квітколожі (родина магнолієві).

Теломна теорія, яку запропонував німецький ботанік В.Ціммерман (1930), базується на припущенні численних палеоботаніків та морфологів, що всі основні органи вищих рослин та квітка покритонасінних рослин походять із теломів - циліндричних осьових органів вегетативного тіла первісних наземних вищих рослин псилофітів. Основні частини квітки (тичинки й маточки) виникли із спороносних теломів, а вегетативні органи (корінь, стебло, листок) утворилися з вегетативних теломів.

Ця теорія не набула в ботаніків широкого визнання.