БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

ІХ. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ

Відділ Папоротеподібні (Polypodiophyta)

Папоротеподібні - вищі спорові рослини, у яких спорофіт переважає над гаметофітом, обидва покоління представлені самостійними рослинами.

Спорофіти сучасних і викопних папоротей представлені трав’яними багаторічними, рідко однорічними, і деревними рослинами, вегетативне тіло яких складається із стебла, або кореневища, додаткових коренів і великих, здебільшого перистоскладних листків, що називаються вайями. Вважають, що вайя утворилася із теломів ринієфітів щляхом їх сплющення, або зростання теломів між собою.

Спорангії на листках розміщуються групами вільно, утворюючи соруси, або зростаються в синангії. Більшість папоротеподібних рівноспорові рослини. Різноспоровість властива водним папоротям марсилеїдам і сальвініїдам.

Гаметофіт у рівноспорових папоротей однодомний, а у різноспорових - дводомний. Вегетативне тіло гаметофіта - зелена слань з ризоїдами, на якій утворюються антеридії і архегонії. Сперматозоїди багатоджгутикові. Для запліднення необхідна вода.

Папоротеподібні виникли від ринієфітів на початку девонського періоду палеозойської ери і до цього часу відіграють досить значну роль у рослинному покриві Землі. До цього відділу належить близько 12 000 видів, особливо поширених у тропічних лісах. Відділ папоротеподібні поділяють на сім класів:

Клас 1 - аневрофітопсиди (Anєurophytopsida)

Клас 2 - археоптеридопсиди (Archaєoptєridopsida)

Клас 3 - кладоксилопсиди (Cladoxylopsida)

Клас 4 - зигоптеридопсиди (Zygoptєridopsida)

Клас 5 - офіоглосопсиди, або вужачкові (Ophioglossopsida)

Клас 6 - маратіопсиди (Marattiopsida)

Клас 7 - поліподіопсиди, або папоротевидні (Polypodiopsida)

Перші чотирі класи - вимерлі рослини. Сучасні папороті представлені класами вужачкові, маратіопсиди і папоротевидні.

Водні папороті представлені одним класом папоротевидні та підкласами марсилеїди, сальвініїди.