БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

Х. НАСІННІ РОСЛИНИ

Родина Капустяні або Хрестоцвіті (Brassicaceae)

Трав’яні рослини, рідше напівкущі або кущі (в тропіках), з простими листками без прилистків. Квітки правильні, маточково-тичинкові, здебільшого зібрані у китиці. Чашечка чотирилиста, віночок з чотирьох пелюсток, розміщених навхрест. Тичинок - шість, розташованих у два кола, з них дві тичинки зовнішнього кола коротші, а чотири тичинки внутрішнього кола - довші. Маточка з двох зрослих плодолистків, зав’язь верхня. Формула квітки - *K₄C₄A₂₊₄G₍₂₎. Плід - двостулковий стручок або стручечок. Насіння містить жирну олію, нерідко з глікозидами гірчичних олій.

Для зручності представників родини поділяють за типом будови плода: стручок лінійний, розкривний; стручок нерозкривний, членистий; стручечок.

Це велика родина, яка налічує 380 родів і близько 3200 видів, поширених майже по всій земній кулі, особливо в областях із сухим помірним кліматом, найбільша концентрація їх спостерігається в Середземномор’ї, Західній і Середній Азії. В Україні представлена 65 родами та 230 видами. Серед них - овочеві, кормові, декоративнірослини, бур ’яни.

Рис. 123. Шильник водяний

Шильник водяний (Subularia aquatica L.). Однорічна рослина, з безлистими стеблами, заввишки 2-6 см; тенагофіт, клейстогам, анемохор, гідрохор (рис. 123). Листки шилоподібні, прикореневі. Суцвіття - малоквіткова, рідка китиця, з 2-5 квіток. Оцвітина подвійна, чашолистки завдовжки до 1 мм, пелюстки - 2 мм, білі. Цвіте в червні-серпні. Плід - овальний стручечок, завдовжки 3-5 мм, завширшки 1,5-2 мм, з надзвичайно випуклими стулками і багатонасіннєвими гніздами. Розмножується насінням.

Траплявся в Дніпропетровській обл. (по р. Вовчій) і Вінницькій обл. в ріках і озерах. Можливо у теперішній час вид зник із території України. Водяний хрін земноводний (Rorippa amphibia (L.) Besser). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 50-100 см; гемікриптофіт, гідроохтофіт, гелофіт, геліосциофіт, термофіл, ентомофіл, автохор, зоохор, гідрохор (рис. 124). Кореневище гіпогеогенне, плагіотропне, завдовжки до 25 см. Стебла висхідні, порожнисті, у нижніх вузлах утворюються додаткові корені. Виражена гетерофілія.

Рис. 124. Водяний хрін земноводний

Надводні листки черешкові, ліроподібні, з крупною овальною або яйцеподібною кінцевою часткою і меншими боковими частками, біля основи листків деякі частки віддалені. Підводні листки гребінчас- топодібно перисторозсічені або перистороздільні з лінійними або ниткоподібними частками. Листки нижньої частини стебла з коротким черешком, широкоовально-яйцеподібні або ланцетні, гребінчасто-пе- ристороздільні до перистовиїмчас- тих. Верхні приквіткові листки сидячі, ланцетні, цілісні і зубчасті лише по краях, їхня довжина в три-вісім разів перевищує ширину.

Суцвіття - китиця, завдовжки 15-25 см. Квітки двостатеві, оцвітина подвійна, чотиричленна. Чашолистки завдовжки 2-3 мм, пелюстки яскраво-жовті, завдовжки 4-5 мм. Цвіте в травні-липні. Плід - стручечок, удвічі коротший за плодоніжку, завдовжки 2-4 мм, завширшки 2,5-3 мм, з тонким довгим стовпчиком. Розмножується вегетативно та насінням. У зимовий період розетки листків рослини, а також нижні частини стебла з листками, що знаходяться в товщі води, не відмирають. Насіння сходить на наступний рік на ділянках, які звільнились від води. Деяка частина насінин проростає відразу після періоду спокою. Сходи здатні переносити тимчасове підсушення й підтоплення.

Рослина поширена в більшій частині України, крім Присивашшя і Криму. Зростає по берегах річок з постійним ґрунтовим і поверхневим підтопленням, на прибережних алювіальних мілководдях прісноводних евтроф- них замкнутих водойм і тихоплинних вод з багатим на органічні речовини субстратом, мулисто-піщаними, мулисто-торф’яними і щебенистими відкладами, на глибині 5-25 (50) см. У разі підсилення антропогенного евтро- фування водойм життєвість і продуктивність популяцій різко знижується.

Індикатор мілководних ділянок прісноводних водойм, що заболочуються з коливаннями рівня води, мулисто-торф’янистих відкладів. Витримує помірний антропогенний вплив (викошування, випасання).

Перспективна лікарська рослина (в народній медицині - для збудження апетиту), кормова, декоративна, харчова (салатна), медоносна, берегозахисна, берегоукріплююча. Вона є кормом для цистоутворювальних нематод, черевоногих молюсків (ставковиків), жуків-листоїдів, довгоносиків, мінуючих мух, гусей, качок, бобрів.

Водяний хрін короткоплодий (Rorippa brachycarpa (C.A. Mey.) Hayek). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 20-50 см; охтогідрофіт, ентомофіл, автохор, анемохор, гідрохор. Коренева система стрижнева. Стебло прямостояче, листки чергові, перисгорозсічені, з вузькими, видовжено- лінійними, цілокраїми або зубчастими частками.

Суцвіття - китиця, завдовжки 5-10 см. Квітки дрібні, пелюстки жовті. Плід - стручок, у три-чотири рази коротший за плодоніжку, широкоеліптичний, завдовжки 3 мм, завширшки до 1 мм, з коротким стовпчиком. Цвіте в травні-серпні. Розмножується насінням.

Зростає на вогкуватих місцях, луках і по берегах. Поширений у більшій частині України, крім Карпат.

Рис. 125. Водяний хрін болотяний

Водяний хрін болотяний (Rorippa palustris (L.) Besser). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 15-30 см; охтогідрофіт, ентомофіл, автохор, гідрохор (рис. 125).

Коренева система стрижнева. Стебло прямостояче, малорозгалужене. Листки перистороздільні або розсічені, із зубчастими частками. Квітки дрібні, пелюстки блідо-жовті, майже дорівнюють чашолисткам або коротші за них, завдовжки 2-3 см, із коротким стовпчиком. Стручки довгасті, здуті, трохи коротші за ніжку, завдовжки 5-10 мм, завширшки 2-3 см, з надзвичайно коротким стовпчиком і гладенькими стулками, без жилок. Цвіте в червні-липні. Розмножується насінням.

Цим видом живляться жуки-листоїди, гуси, качки, бобри, вузькокрилі молі.

Росте по берегах та мілководдях прісноводних, замкнутих і малопро- точних водойм у більшій частині України, крім Південного Степу і Криму.

Водяний хрін лісовий (Rorippa sylvestris (L.) Besser). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 20-50 см. Листки перисторозсічені, з довгастими сегментами. Пелюстки жовті, завдовжки 4 мм. Стручки лінійні, завдовжки 4-14 мм, дорівнюють квітконіжкам. Цвіте в травні-липні.

Зростає на луках, по берегах річок, озер, канав, на вологих місцях. Поширений по всій Україні, але в Криму зрідка. Кормова рослина.

Водяний хрін настурцієвий (Rorippa nasturtium-aquaticum (L.) Hayek, Nasturtium officinale R. Br.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 10-60 см; гідроохтофіт, ентомофіл, гідрохор. Кореневище плагіотропне, повзуче. Стебло повзуче або прямостояче, товсте, порожнисте, розгалужене, голе. Листки чергові перисторозсічені, опушені простими волосками, з широкими черешками. Нижні листки з трьома, а верхні - з трьома-сімома парами овальних, виїмчасто-городчастих бічних часток та крупнішою, округлою або яйцеподібною верхівковою часткою.

Суцвіття - короткі китиці. Квітки двостатеві, з подвійною оцвітиною. Пелюстки білі, продовгувато-оберненояйцеподібні, завдовжки 4-6 мм, довші за чашолистки. Плід - здутий стручок, діаметром 13-18 мм, голий, із короткою, головчастою приймочкою. Насіння в плоді розміщено дворядно. Цвіте в травні-серпні. Розмножується насінням та кореневищами.

Харчова, жироолійна, кормова, вітамінна, лікарська (протицинготна) рослина. Вона є кормом для черевоногих молюсків (ставковиків), прісноводних черепашкових ракоподібних (остракод), річкових раків, бокоплавів, довгоносиків, попелиць, личинок лускокрилих, нутрій.

Зростає у воді на болотах і зрідка біля джерел у Карпатах, Росточчі- Опіллі (Львів), в Лісостепу (на заході), в Степу (Одеса), Гірському та Південному Криму.

Жеруха гірка (Cardamine amara L.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 15-45 см; улігінозофіт, ентомофіл, гідрохор (рис.126).

Кореневище плагіотропне, довге, повзуче. Стебло без прикореневої розетки листків. Листки чергові, перисті, з трьома-чотирма парами листочків, вузлувато-тупозубчастих або хвилястих по краю: нижні листочки - округло-яйцеподібні, верхні - видовжено-яйцеподібні, кінцевий листочок - крупніший за інші.

Суцвіття китиця. Квітки двостатеві, оцвітина подвійна, чотиричленна. Пелюстки білі, удвічі-тричі довші за чашечку, завдовжки 6-9 мм. Цвіте в травні-червні. Плід - стручок, завдовжки 2-4 см, прямостоячий, на ніжці, із тонким, шилоподібним носиком, завдовжки 1-3 мм. Розмножується вегетативно та насінням.

Рослина лікарська (в народній медицині - при хворобах серця), медоносна, харчова (можна використовувати як салат), кормова (для бобрів).

Зростає на болотах, заболочених луках, по берегах водойм, у вільшняках на Поліссі, в північній частині Лісостепу, в Степу зрідка.

Жеруха лучна (Cardamine pratensis L.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 20-30 см; улігінозофіт, ентомофіл, гідрохор (рис. 127). Кореневище плагіотропне, коротке. Стебло прямостояче. Листки перистоскладні. Листочки верхніх стеблових листків вузько-видовжені або лінійні, прикореневих, що зібрані у розетку, - округло-ниркоподібні, завдовжки 8-10 мм.

Рис. 126. Жеруха гірка

Рис. 127. Жеруха лучна

Суцвіття - китиця, на початку цвітіння щиткоподібна, згодом видовжена, 10-20-квіткова. Квітки двостатеві, оцвітина подвійна, чотиричленна. Пелюстки білі або блідо-рожеві, з темнішими жилками, завдовжки 8-12 мм. Стовпчик маточки тонкий, під приймочкою не потовщений. Цвіте в травні-червні. Плід - стручок, на косо догори спрямованій плодоніжці. Розмножується вегетативно та насінням.

Рослина медоносна, лікарська (протицинготний, жовчогінний, діуретичний, глистогінний засіб), кормова (для гусей, качок, бобрів).

Зростає на вологих луках, по краях боліт, берегах річок, озер, стариць і вологих чагарниках спорадично в усіх районах Лісостепу України, часто в басейні Сіверського Дінця.