БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

Х. НАСІННІ РОСЛИНИ

Родина Молочайні (Euphorbiaceae)

Дерева, кущі, трави, що містять в’язкий молочний сік. Листки прості, чергові, часто з прилистками, які інколи перетворені на залозки. Квітки дрібні, непоказні, найчастіше маточкові й тичинкові, зібрані в складні суцвіття (зонтико-, волоте-, колосоподібні), складені з елементарних суцвіть оригінальної будови, - ціацій, і зовні схожі на одну квітку. Оцвітини немає або вона чашечкоподібна, рідше подвійна; тичинок п’ять, багато або тільки одна. Маточка з трьох плодолистків з тригніздою верхньою зав’яззю на довгій ніжці. Плід - тригнізда коробочка, яка при достиганні розпадається на три горішки; рідше плід ягода або кістянка.

Це велика, в основному тропічна і частково позатропічна родина, до якої входить близько 300 родів і 7500 видів. У флорі України вона представлена шістьма родами і понад 60 видами.

Рис. 128. Молочай болотний

Молочай болотний {Euphorbia palustris L.). Багаторічна трав’яна рослина, цілком гола, сиза, іноді червоніюча, заввишки 50150 см; улігінозофіт, ентомофіл, барохор (рис. 128). Корінь багатоголовий. Стебло прямостояче, трубчасте, розгалужене, з численними неплідними гілочками; діаметром біля основи - до 15 мм. Стеблові листки в основному еліптичні, завдовжки 211 см, на неплідних гілочках - листки лінійно-ланцетні, до основи звужені в коротенький черешок, гострі або тупі, цілокраї, лише на верхівці дрібнопилчасті.

Суцвіття - плейохазій, що має п’ять- вісім головних променів. Квітки без оцвітини, зібрані групами в зонтикоподібні суцвіття, які складаються з кількох тичинкових і однієї маточкової квітки. Квітки оточені досить великими, жовто-зеленими овальними приквітковими листками. Формула квітки: тичинкової - ♂ A₁; маточкової - ♀ G₍₃₎. Цвіте в травні-червні. Плід - тригорішок, стиснуто-кулястий, триборозенчастий. Розмножується вегетативно та насінням.

Застосовують у народній медицині. З лікувальною метою використовують траву (стебла, листки, квітки), молочний сік, корені, насіння. Рослина містить органічні кислоти та їхні похідні, дубильні речовини, вищі жирні кислоти, органічні кислоти (винна, лимонна, малинова, янтарна, яблучна, форбієва, фенолкарбонова, галова) катехіни (робіданол, робіданолгалат), флавоноїди (кверцетин, кемпферол, мирицетин, ізомирицетин, стенозид, гіперон). У молочному соці знайдено алкалоїди, каучук і різні смоли. У насінні виявлені жирні олії й вищі жирні кислоти (еленмаргаринова, рицинолева, тиглинова). У невеликих кількостях настій трави приймають у разі катару шлунка і як послаблювальний, блювотний і антигельмінтний засоби. Настій, а також свіжий або розведений сухий молочний сік використовують як зовнішній косметичний засіб для виведення ластовиння і плям на обличчі, мозолів і бородавок.

Рослина є кормом для жуків-листоїдів і бобрів.

Зростає на заплавних луках, болотах, тальвегах балок, у вільшняках по всій території України, крім високогір’я Карпат і Криму, надзвичайно часто трапляється на Лівобережжі.