БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

Х. НАСІННІ РОСЛИНИ

Родина Розові (Rosaceae)

Дерева, кущі, трави з простими чи складними листками з прилистками, зрощеними з основою листка. Листкорозміщення чергове. Стебла прямостоячі, виткі, повзучі. Квітки актиноморфні, найчастіше п’ятичлені, з подвійною оцвітиною, а іноді з підчашею. Тичинок багато, як правило, їх буває вдвічі більше, ніж членів оцвітини; розміщені вони циклічно. Квітколоже (гіпантій) чашоподібне, плескувате, увігнуте або опукле. Плодолистків один або багато, вони вільні або зрослі. Зав’язь верхня, нижня або середня. Усі члени квітки, крім гінецея прикріплені до краю квітколожа. Формула квітки - *K₅C₅A∞G_1,∞,(∞). Плід - листянка, кістянка, сім’янка, горішок чи коробочка. Плоди збірні або поодинокі, справжні чи несправжні.

Родина велика, налічує до 100 родів і 3000-3350 видів, поширених по всій земній кулі, але переважно вони зростають у помірних і субтропічних областях Північної півкулі. Практичне значення родини надзвичайно велике. До неї належать важливі фруктові культури помірного клімату, декоративні й лікарські. В Україні - 40 родів і близько 290 видів. За типом квіток, характером квітколожа і плодів родину поділяють на сім підродин, з яких для флори України характерні представники тільки чотирьох: Таволгові, Розові, Яблуневі та Сливові.

Вовче тіло болотне (Comarum palustre L.). Багаторічна трав’яна рослина з довгими повзучими кореневищами (рис. 132). Листки завдовжки 310 см, непарноперисті, з продовгуватими, зубчастими по краю сегментами.

Суцвіття верхівкові, щиткоподібні. Чашолистки яйцеподібні, гострі, зовні зелені, з середини темно-червоні. Пелюстки червоні, яйцеподібно-ланцетні, завдовжки 3-5 мм. Рослиною живляться жуки-листоїди, довгоносики, гуси, качки, бобри.

Рис. 132. Вовче тіло болотне

Зростає на болотах у Поліссі і Лісостепу, зрідка - в Степу.

Гравілат річковий (Geum rivale L.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 25-70 см; улігінозофіт, ентомофіл, барохор, епізоохор, гідрохор (рис. 133).

Коренева система стрижнева, із потовщеним головним коренем. Стебло прямостояче, шорстке, догори залозисте. Листкорозміщення чергове, біля основи стебла розвивається прикоренева розетка, із більших листків, на довгих черешках. Листкова пластинка опушена шорсткими волосками, переривчастопірчаста, верхня, найкрупніша її частка, округла, біля основи ниркоподібна, бічні частки зменшуються в розмірах у напрямку до основи листка. Прилистки завдовжки 2-3 мм.

Рис. 132. Гравілат річковий

Квітки двостатеві, поодинокі чи розміщені попарно на пониклих квітконосах. Оцвітина подвійна, чашечка (з підчашею) та віночок п’ятичленні. Чашолистки прямостоячі, буро-червоні, завдовжки 10-15 мм. Пелюстки виїмчасті, оберненояйце- подібні, з довгими нігтиками, жовтуваті, з червоними жилками, дорівнюють чашечці. Стовпчик маточки перистоволосистий, залишається біля плодів. Плоди - сім’янки, в яйцеподібних головках. Цвіте в травні-червні.

Розмножується вегетативно та насінням.

Рослиною живляться бобри.

Зростає по берегах водойм, на болотах, у вільшняках по всій Україні, крім Степу і Криму.

Г адючник оголений (Filipendula denudata (J. et C. Presl) Fritsch, F. ulmaria (L.) Maxim.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 50-120 (150) см; еуохофіт, ентомофіл, автохор, анемохор, гідрохор (рис. 134). Кореневище вкорочене, потовщене. Стебло прямостояче, розгалужене, густо облистнене, листкорозміщення чергове. Листки завдовжки 12-15, завширшки 5-6 см, переривчастоперисті, із двох-п’яти пар широкояйцеподібних, двічізубчастих листочків, кінцевий листочок крупніший, три-п’яти лопатевий. Листки зверху зелені, зісподу сріблясті завдяки павутинистому опушенню, рідше голі.

Рис. 134. Гадючник оголений

Суцвіття велике, завдовжки до 20 см, щиткоподібно волотисте. Крайові осі суцвіття видовжені, центральні вкорочені, внаслідок чого суцвіття набуває увігнутої форми. Квітки двостатеві, дрібні, діаметром до 6 мм, актиноморфні. Пелюсток і чашолистків по п’ять. Пелюстки жовтувато- або кремово-білі. Плоди - спірально закручені багатолис- тянки. Цвіте в червні-серпні. Розмножується вегетативно та насінням.

Харчова, вітамінна, медоносна, лікарська, жироолійна, дубильна рослина. Вона є кормом для довгоносиків і бобрів.

Зростає на вологих луках, берегах річок, по чагарниках, у вологих лісах майже по всій Україні, крім півдня Степу; в передгір’ї Криму трапляється рідко.