БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

Х. НАСІННІ РОСЛИНИ

Родина Бобові (Fabaceae, Leguminosae)

Відомо 650 родів, які налічують 18000 видів, поширених по всій земній кулі. Серед них є багато цінних зернобобових, кормових, лікарських, технічних, пряних, є також отруйні рослини, багато декоративних. Поділяється на три генетично близькі між собою підродини: Цезальпінієві, Мімозові і Бобові. На коренях більшості бобових (близько 70%), частини мімозових (10-15%) та деяких цезальпінієвих оселяються бульбочкові бактерії з роду різобіум (Rhizobium). Внаслідок їхньої діяльності, проникнувши до первинної кори, відбувається її розростання з утворенням на поверхні кореня бульбочок. Зрідка в бульбочках поселяються ціанобактерії. У результаті симбіозу з бактеріями бобові засвоюють не менше 100140 кг/га атмосферного азоту і збагачують ґрунт азотними сполуками, що помітно збільшує вміст білка в насінні та зеленій масі бобових. Саме з цієї причини бобові використовують як зелене добриво. Насіння бобових виключно багате протеїном і при цьому містить достатню кількість крохмалю. Деякі культивовані види накопичують у насінні багато жирних олій.

Підродина Бобові (Fabaideae). Трави, кущі, рідше дерева, з пірчастими, трійчастими, пальчастими, рідше простими листками. Квітки зигоморфні, п’ятичленні; чашолистки зрослі, неоднакові; віночок метеликоподібний, в якого верхня (найбільша) пелюстка називається парусом, або вітрилом, дві бічні - весла або крила, дві нижні, що зрослися - човник, тичинок десять, які частіше зрослися нитками в трубочку (однобратній андроцей), або дев’ять зрослися, а одна вільна (двобратній андроцей); біля їхньої основи є нектарники. Маточка одна, з одного плодолистка, з верхньою зав’язю; плід - біб, що розкривається двома стулками, рідше розпадається на окремі однонасінні членики. У флорі України підродина представлена 534 родами та 334 видами.

Рис. 140. Чина болотна

Чина болотна (Lathyrus palustris L.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 30-100 см; улігінозофіт, ентомофіл, барохор (рис. 140). Стебло чіпке, крилате, розгалужене. Листки парнопірчасті, складні з двох-чотирьох пар листочків, рахіс закінчується розгалуженим вусиком. Листочки видовжено-ланцетні, на верхівці гострі, цілокраї, завдовжки 3-4 см, завширшки до 5 мм. Прилистки напівстрілоподібні, на верхівці загострені, завдовжки 5-10 мм, завширшки 1,5-2 мм.

Суцвіття - малоквіткова китиця, з трьох- п’ятьох лілових квіток. Оцвітина подвійна, зигоморфна, завдовжки 16-18 мм. Формула квітки - ↑K₅C_1+2+(2)A₁₀G₁. Плід - біб, завдовжки 3-4 см, лінійно-ланцетний, після достигання майже чорний. Цвіте в липні-серпні. Розмножується насінням.

Рослина є кормом для цистоутворювальних нематод.

Зростає на вологих та заболочених луках, болотах, чагарниках у Лісовій зоні та Лісостепу.