БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

V. ЦИТОЛОГІЯ. ПОНЯТТЯ ПРО КЛІТИНУ

Будова рослинної клітини

Клітинна оболонка

Вона захищає вміст клітини від пошкодження, надає їй певної форми. Крім того, клітинна оболонка бере участь у поглинанні і проведенні речовин, транспірації та виділенні речовин з клітини.

У вищих рослин клітинна оболонка складається з серединної пластинки, первинної і вторинної оболонок. В оболонці клітини є пори, плазмодесми і перфорації.

Серединна пластинка - це аморфний міжклітинний шар між первинними оболонками сусідніх клітин. Вона утворюється першою під час поділу клітин. Складається з пектинових полісахаридів, які за хімічною природою є поліуроновими кислотами. З клітинної оболонки вони екстрагуються водою при тривалому кип’ятінні.

Первинна оболонка відкладається із середини клітини на серединну пластинку. Вона здатна до росту і потовщення. Складається з целюлозних полімолекулярних волокон - мікрофібрил, занурених у полісахаридний матрикс, основним компонентом якого є пектин.

Вторинна оболонка - це додаткові шари, що відкладаються на первинну оболонку з боку цитоплазми. Вона складається з мікрофібрил целюлози, розташованих у полісахаридному матриксі. Матрикс побудований із геміцелюлози і невеликої кількості пектину.

У деяких клітин (луб’яні і деревні волокна, склереїди) вторинна оболонка потовщується так, що заповнює майже весь внутрішньоклітинний простір, що може спричинитися до відмирання протопласта й автолізу клітини.

Пори - це непотовщені ділянки первинної оболонки (порові поля), на які не відкладається вторинна оболонка. Через них здійснюється зв’язок між сусідніми клітинами. Крізь пори проходять плазмодесми - тонкі тяжі, що зв’язують протопласти сусідніх клітин.

Перфорації - суцільні отвори в оболонках рослинних клітин, які сполучають порожнини сусідніх клітин (наприклад, порожнини між члениками судин, ситоподібних трубок).

У складі клітинної оболонки, крім полісахаридів, містяться білки (зокрема, ферменти) вода. У процесі спеціалізації клітин оболонки просякають різними речовинами, внаслідок чого відбуваються їхні видозміни - здерев’яніння (лігнин), зкорковіння (суберин), кутинізація (кутин, віск), мінералізація (мінеральні солі). Особливою формою видозміни є ослизнення клітинної оболонки - перетворення її полісахаридів у водному середовищі у високомолекулярну сполуку - слиз. Це можна спостерігати в насінній шкірці льону, гарбуза, периферійних клітинах кореневого чохлика.

Клітинні оболонки мають велике значення для людини і біосфери. Щорічно утворюється і руйнується близько одного триліона тонн матеріалу клітинних стінок, з яких 100 мільярдів тон становить целюлоза. Стебла і листки, коренеплоди та бульби багаті на клітинні оболонки, які є важливими компонентами кормів.

Ділова деревина, луб’яні волокна - це майже цілком клітинні оболонки. Пектинові речовини, слизисті речовини мають важливе значення як лікувальні засоби.