БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

VI. СИСТЕМА РОСЛИННОГО СВІТУ

НИЖЧІ СПОРОВІ РОСЛИНИ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ

Клас Требуксієві - Trebouxiophyceae

Об’єднує переважно одноклітинні, кокоїдні, рідше багатоклітинні колоніальні, нитчасті і гетеротрихальні чи пластинчастої структури водорості, які зростають за аерофітних та едафічних чи симбіотичних умов, а також у прісних континентальних водоймах. Підтверджена приналежність до класу близько 300 видів, із яких у флорі України відомо біля 200.

Мають тришарову целюлозно-пектинову оболонку, з проміжним (нерідко відсутнім) спорополеніновим шаром, хрестоподібною джгутиковою «кореневою» системою з базальними тілами, зміщеними проти годинникової стрілки (система за конфігурацією «11/5»). Цитокінез відбувається шляхом закладання перетинки за участю фікопласта, наявність напівзакритого (як виняток закритого) мітозу і метацентричного веретена - наявністю центріолей та їх розміщенням з боків веретена.

Розмноження нестатеве зооспорами й автоспорами, зрідка вегетативне поділом клітини надвоє. Водночас, спостерігається утворенням акінет. Статевий процес - ізогамія та оогамія, які властиві лише окремим представникам.

За сукупністю ознак, в основі яких залишається тип морфологічної структури тіла та особливості репродуктивного процесу і мітозу, а також результатів сучасних молекулярно-біологічних підходів розроблена класифікаційна схема класу з розмежуванням наступних порядків: Chlorellales, Trebouxiales та Prasiolales.