БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

VII. РОСЛИННІ ТКАНИНИ

У багатоклітинних водоростей між клітинами талома можуть бути розподілені функції, але справжніх тканин вони не утворюють. Диференціація тіла на тканини притаманна вищим рослинам, вегетативне тіло яких поділяється на корені і пагони.

Взаємозв’язані між собою і спільні за походженням клітини, які мають однакову будову і виконують однакові функції, називаються тканинами.

Із тканин побудовані органи у вищих рослин, що становить тканинно- органний рівень організації живих систем у рослинному світі. Органи, у свою чергу, взаємозв’язані між собою і забезпечують функціонування рослини як цілісного організму. Поняття «тканина» увів англійський ботанік Н. Грю, поділивши її на паренхіму, утворену ізодіаметричними клітинами, і прозенхіму, що складається із видовжених клітин.

Сучасна система рослинних тканин є фізіолого-анатомічною. За цією класифікацією тканини в рослин поділяють на твірну, або меристему; покривну; основну, або паренхіму; механічну, або арматурну; провідну; видільну.

Тканини бувають прості, які складаються з одного типу клітин, та складні, що побудовані з кількох типів тканин (перидерма, флоема, ксилема).

Твірні тканини

Твірна тканина, або меристема, складається з дрібних ізодіаметричних (рідше - видовжених) клітин, здатних до поділу. Більшу частину її протопласта становить ядро, а також пропластиди, мітохондрії, ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, рибосоми. Є багато дрібних вакуолей. Завдяки здатності клітин до поділу, меристема забезпечує утворення і ріст тканин та органів.

Твірна тканина складається з позбавлених міжклітинників паренхімних або прозенхімних клітин. За своєю функцією і властивостями клітини меристеми поділяються на ініціальні та похідні. Ініціальні клітини мають ізодіаметричну форму. Вони зберігають здатність до безперервного поділу протягом усього життя рослини. Похідні клітини після декількох поділів перестають ділитися. Вони мають паренхімну або прозенхімну форму.

Кількість і розміщення ініціальних клітин залежить від органа та систематичної належності рослини. Так, у кінчику кореня плаунів, хвощів і папоротей міститься лише одна ініціальна клітина, а в двосім’дольних рослин кінчик кореня містить три ряди ініціальних клітин, в кожному з яких є 1-4 клітини. З ініціальних клітин формуються похідні клітини, які врешті- решт трансформуються в постійні тканини кореня. Ініціальні клітини першого ряду перетворюються в клітини кореневого чохлика і дерматоген, з якого формується протодерма, а з неї - епіблема. Ініціальні клітини другого ряду утворюють периблему, а з неї - основну меристему, яка диференціюється в клітини первинної кори кореня. Третій ряд ініціальних клітин формує плерому, з якої розвивається перицикл і прокамбій. Вони трансформуються в стелу (центральний осьовий циліндр кореня).

Конус наростання пагона покритонасінних рослин містить два, або від одного до чотирьох рядів ініціальних клітин, які входять до складу туніки. Вони оточують групу ініціальних клітин, з яких складається корпус. Зовнішній шар клітин туніки перетворюється на протодерму, яка є зачатковою епідермою. Із внутрішнього шару клітин туніки або зрідка із зовнішніх клітин корпусу утворюється основна меристема, з якої формуються запасаючі (асиміляційні), або первинні механічні тканини первинної кори. Ініціальні клітини корпусу дають початок прокамбію. Клітини останнього диференціюються в клітини флоеми, ксилеми, механічних тканин, паренхіми, що є складовими центрального осьового циліндру, або стели (рис. 47).

Рис. 47. Верхівкові меристеми у покритонасінних рослин:

А - конус наростання пагону (1 - туніка, 2 - корпус); Б - конус наростання кореня

(1 - кореневий чохлик, 2 - дерматоген, 3 - периблема, 4 - плерома).

Твірні тканини класифікують за походженням і розміщенням в органах рослин.

За походженням меристема буває первинною і вторинною.

Первинна або ембріональна меристема міститься ще в зародку насінини. У процесі росту органа вона трансформуєються в первинну постійну тканину, утворюючи його первинну будову. В органах рослин первинна меристема представлена конусами наростання кореня й пагона, перициклом, прокамбієм та інтеркалярною меристемою.

Вторинна меристема з’являєються в процесі росту органів рослин. Вона утворюється з прокамбію або живих паренхімних клітин. Вторинна меристема забезпечує вторинний ріст і формування вторинної постійної тканини та вторинної будови органів. Вторинними меристемами є камбій, пучковий, міжпучковий камбій, і корковий камбій (феллоген).

За розміщенням в органах рослин меристема буває - апікальною (верхівковою), латеральною (бічною), інтеркалярною (вставною) та травматичною (рановою).

Апікальна меристема представлена конусами наростання кореня й пагона. З них, відповідно, утворюються корінь і пагін.

Латеральна меристема розміщується в осьових органах рослин паралельно до їхньої поверхні. До неї належать перицикл, прокамбій, камбій та фелоген.

Інтеркалярна меристема знаходиться в основі міжвузля стебла або в основі листка. Вона забезпечує вставний ріст у довжину стебла злаків і хвощів, а також інтеркалярний ріст листків у насінних рослин.

Травматична (ранова) меристема з'являється у разі пошкодження органів; у цьому випадку живі (непошкоджені) клітини інтенсивно діляться і утворюють пухлину з недиференційованих клітин - калюс. Після певного періоду росту клітини калюса під впливом сусідніх клітин диференціюються у відповідну постійну тканину. Так, під час щеплення з’єднуються провідна тканина підщепи і прищепи, або при пошкодженні кори відновлюються покривна та інші тканини.

Твірна тканина багата на фітогормони (цитокініни, ауксини), нуклеїнові кислоти, пуринові і піримідинові основи, вітаміни (В1, В2, РР, Е, каротиноїди), ферменти. Наприклад, бруньки сосни та берези багаті на ефірні олії, дубильні речовини, фітонциди, глікозиди, чим і зумовлене використання їх у медицині.