Генетика з основами селекції - М.П.Мигун - 2008

Розділ VIII. Генетичні основи селекції

8.1.Селекція як наука

Селекція (selection - добір) - наука про біологічні основи і методи і поршня сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів із необхідними для людини ознаками та властивостями.

Теоретичною основою селекції є генетика. Тільки знання законів мінливості і спадковості ознак дає змогу селекціонерам науково грамотно органіувати селекційну роботу. Крім того, необхідно знати біологію обраного об’єкта - закономірності росту і розвитку, стійкість до хвороб, розмноження.

Незважаючи на надзвичайно важливе значення селекції для сільського господарства, промисловості і медицини, її не можна вважати чисто прикладною наукою. М. І. Вавілову належать крилаті слова: "Селекція являє собою еволюцію, спрямовану волею людини".

М. І. Вавілов виділяв такі розділи селекції:

1) вчення про вихідний сортовий, видовий і родовий потенціал;

2) закономірності спадкової мінливості;

3) вчення про роль середовища у вияві ознак у селектованих організмів;

4) теорія гібридизації, включаючи віддалену;

5) теорія селекційного процесу;

6) аналіз основних напрямів селекційної роботи,

7) предметна селекція окремих видів.

Як і будь-яка наука, селекція має свій предмет і методи дослідження.

Предметом селекції є вивчення специфічних закономірностей еволюції домашніх тварин і корисних рослин, яка здійснюється за умов штучного добору.

Методами селекції є генетичні методи індукованих форм мінливості ознак та штучний добір.

Головне завдання селекції полягає у створенні високопродуктивних порід тварин, сортів рослин і штамів мікроорганізмів, які є найкращим засобом збільшення продуктивності праці у сільському господарстві та інших галузях виробництва.