МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 2. БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ І МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ

2.1. ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ ЛЮДИНИ

Адаптації людей до екстремальних умов, поняття про стрес

Основу адаптації людини до умов існування складають соціальні адаптації. Проте важлива роль належить і біологічним адаптаціям, які залежать від стану захисних механізмів. Вони особливо проявляються в екстремальних умовах, як природних (Арктика, високогір'я), так і штучних, наприклад, у великих містах із забрудненим повітрям, шумом, вібрацією, великою щільністю населення. Так, люди, які прибули на роботу в Заполяр'я із помірного поясу, тривалий час відчувають хворобливі стани, які посилюються, наприклад, при зміні полярних дня і ночі. Вони проявляються в підвищенні артеріального тиску, прискоренні пульса, а потім артеріальний тиск знижується, іноді до 70/30 мм рт. ст. Ці явища ведуть до зниження працездатності. Через певний час в одних людей функціональні показники нормалізуються, в інших лишаються зміненими, але працездатність і самопочуття відновлюються, тобто відбувається акліматизація людей до нових умов. Критерієм акліматизації людини слугує відновлення високого рівня її працездатності.

Адаптація людей до екстремальних умов може набувати форми стресу. Широко відома теорія канадського вченого Ганса Сельє про стрес (стор. 237). Стрес - комплекс адаптивних реакцій організму, спрямованих на подолання шкідливої дії екстремальних чинників і підвищення на деякий час його неспецифічної стійкості. Фактори, які викликають стрес, можуть бути різними: м'язове і нервове перенапруження, емоціональне збудження, травма, інфекція, різка зміна умов середовища. Кожний з цих факторів викликає специфічну реакцію, а крім цього, неспецифічну стереотипну відповідь у формі стресу. Загальний стрес має три стадії розвитку: 1) стадія тривоги, при якій відбувається мобілізація сил організму; 2) стадія підвищення резистентності і 3) стадія виснаження захисних сил організму.

У першій стадії- стадії тривоги - відбувається подразнення рецепторів, збуджується симпатико-адреналова система, підсилюється виділення адреналіну мозковою речовиною наднирників. Це відразу викликає сильний вплив на організм: підвищується рівень цукру в крові, посилюється скорочення серця, зростає артеріальний тиск. Все це підвищує активність рухових реакцій, зокрема інтенсивну діяльність. У другій стадії- стадії підвищення резистентності - адреналін, діючи через гіпоталамус, стимулює вироблення спеціальними клітинами нейрогормону (ліберину). Цей нейрогормон впливає на передню долю гіпофізу, яка виділяє адренокортикотропний гормон (АКТГ) і посилює продукцію гормонів кори наднирників, які підвищують стійкість організму до дії стресорних подразників: активуються обмінні процеси, мобілізується жир з жирових депо, у крові зростає вміст амінокислот і глюкози. Третя стадія - виснаження - настає при дії інтенсивного подразника чи тривалій дії слабкого подразника, а також при недостатній дії адаптаційних механізмів захисту; при цьому напруження настільки високе, що, не дивлячись на гіпертрофію, кора наднирників не в стані дати необхідну кількість гормону і стрес набуває патогенного характеру, тобто відбувається зрив гомеостазу.