МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ, ПАТОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 2. ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ (ПРОЦЕС РУХУ)

ФІЗІОЛОГІЯ М'ЯЗІВ

2. ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ М'ЯЗІВ

М'язи, як будь-яка жива тканина, мають здатність переходити в стан збудження при подразненні. Ця особливість м'язів має назву збудливість. Збудження - це стан активності м'яза, який характеризується зміною процесів обміну у ньому і виникненням потенціалу дії. Збудження м'яза розповсюджується по ньому завдяки такій фізіологічній властивості, як провідність. Збудження проявляється діяльністю м'яза - скороченням. Таким чином, третьою фізіологічною властивістю м'яза є скоротливість.

В основі м'язового скорочення лежить взаємне ковзання актиновихта міозинових білкових ниток, з яких складаються м'язові волокна. Причиною ковзання є хімічна взаємодія між актином та міозином в присутності іонів Са²⁺ і енергії АТФ. Спостерігається хімічне "зубчасте колесо", яке ніби протягує одну групу ниток по іншій. Актино-міозинові поперечні містки відіграють роль з'єднувальних ланок, які забезпечують взаємодію актинових центрів білків.

У відповідь на поодиноке подразнення порогової сили виникає поодиноке скорочення. Отримавши через нерв один імпульс, м'яз скорочується один раз і знову розслаблюється. Поодиноке скорочення складається з трьох періодів: 1) латентного, 2) скорочення і 3) розслаблення (рис. 2.72).

Рис. 2.72. Поодиноке скорочення м'яза:

1 - момент подразнення; 2 - латентний період; 3 - період скорочення; 4 - період розслаблення.

В нормальних умовах з центральної нервової системи до м'язів надходить не один імпульс, а ціла їх серія. Коли м'яз отримує ряд імпульсів, які надходять з великою частотою один за одним, то поодинокі скорочення додаються і виникають тривалі скорочення м'яза - тетанічні скорочення, або тетанус. Обов'язковою умовою для виникнення тетанусу є нанесення наступного подразнення тоді, коли скорочення, викликане попереднім подразненням, ще не закінчилось. Розрізняють зубчастий та гладкий (суцільний) тетанус (рис. 2.73). Зубчастий тетанус виникає у випадку дії наступного подразнення в період розслаблення, а гладкий - коли наступне подразнення надходить у період скорочення.

Рис. 2.73. Зубчастий та гладкий тенатус

Тетанічні скорочення сильніші від поодиноких. Фізіолог Н.Е. Введенський пояснив це тим, що кожне наступне подразнення приходить до м'яза, який знаходиться у фазі підвищеної збудливості - фазі екзальтації.

У цілісному організмі тетанусом скорочуються скелетні м'язи. М'язу серця притаманні лише поодинокі скорочення, а тетанічні в нормі для нього неможливі. Це пояснюється рефрактерністю міокарда - великим періодом абсолютної незбудливості. Якщо в цей період надходить додаткове подразнення, м'яз не здатен збуджуватись, а значить, і скорочуватись.