МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ, ПАТОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 2. ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ (ПРОЦЕС РУХУ)

ПАТОЛОГІЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ

ЗАХВОРЮВАННЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ

2.ВАДИ ПОСТАВИ. СКОЛІОЗ

Нормальна постава характеризується прямим положенням голови і хребта, симетричним розміщенням сідничних складок, горизонтальним рівнем гребенів клубових кісток, правильними згинами хребта у сагітальній площині, однаковою довжиною нижніх кінцівок та правильним положенням стоп.

Найбільш типовими є наступні вади постави (рис. 2.109).

Рис. 2.109. Типи постави: 1 - нормальна; 2 - сутула спина; З - кругла спина; 4 - плоска спина; 5 - кіфоз.

Сутула спина - збільшення фізіологічного кіфозу в грудному відділі хребта; поперековий лордоз і нахил таза є незначними.

Кругла спина - збільшення грудного кіфозу поєднується із збільшенням поперекового лордозу.

Плоска спина - повне згладжування поперекового лордозу, слабко виражені згини шийного і грудного відділів хребетного стовпа. При цій патології постави є найбільша схильність до сколіотичної деформації.

Кіфоз - значний задній прогин грудного відділу хребта, верхівкою якого є VII грудний хребець.

Сколіоз - це стійке бічне викривлення хребетного стовпа. Розвивається переважно у дітей віком від 1 до 15 років, частіше у дівчат. Для сколіозу характерним є прогресування, пов'язане з віком і ростом дитини.

Найчастіше сколіоз зустрічається у грудному відділі хребта. При тотальному сколіозі деформуються всі відділи хребетного стовпа. Деформація може бути однобічною (викривлення вправо чи вліво), S-подібною, С-подібною і кіфосколіотичною, при якій, крім бічного викривлення хребта, є реберний горб. Поступово у процес втягуються міжхребцеві диски, зв'язковий апарат, м'язи спини, нервова система, а також кістки таза (виникає його асиметрія), нижні кінцівки, внутрішні органи (зміщується середостіння, порушується функція серцево-судинної та дихальної систем у результаті зміщення їх органів).

Враховуючи таку поширеність патологічного процесу на весь організм хворого, говорять не про сколіоз як місцевий прояв патологічного процесу хребетного стовпа, а про сколіотичну хворобу, яка уражає життєво важливі органи людини.

Сколіоз поділяють на уроджений та набутий. Причиною уродженого сколіозу є аномалії розвитку хребетного стовпа. Набутий сколіоз часто розвивається на фоні рахіту, уражень суглобів нижніх кінцівок (наприклад, вроджений вивих стегна), міопатії, поліомієліту та інших захворювань. Найбільш поширеним є ідіопатичний сколіоз, причина якого на сьогоднішній день не встановлена.