МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ, ПАТОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 4. СИСТЕМА КРОВІ

ТРАНСПОРТ ГАЗІВ КРОВ'Ю

3.ГЕМОГЛОБІН

В еритроцитах знаходиться речовина червоного кольору - гемоглобін. Молекула гемоглобіну містить 1 молекулу білка глобіну і 4 молекули гему, до складу якого входить атом заліза, що має здатність приєднувати та віддавати кисень. При цьому валентність заліза залишається постійною (двовалентний).

Гемоглобін зв'язується з газами, утворюючи наступні сполуки:

Оксигемоглобін (НвС>2) - це сполука гемоглобіну з киснем, вона є нестійкою. В капілярах легень, де парціальний тиск кисню вищий, ніж у крові, гемоглобін насичується киснем. Таким чином гемоглобін транспортує в організм кисень.

Дезоксигемоглобін, або відновлений гемоглобін - це гемоглобін, з якого кисень перейшов у тканини.

Карбгемоглобін (НвСС>2) - це транспортна форма глобіну та вуглекислого газу. Таким чином глобін переносить вуглекислий газ від тканин до легень.

Метгемоглобін (МШв) - це сполука гемоглобіну з киснем, в якому залізо перетворюється у тривалентне під дією сильних окисників.

Карбоксигемоглобін (НвСО) - це сполука гемоглобіну з чадним газом. На противагу оксигемоглобіну, вона є досить стійкою, віддає чадний газ повільно, протягом тривалого часу і лише за умови вдихання чистого повітря.

Спорідненість гемоглобіну з СО в сотні разів переважає спорідненість його до С>2. Саме тому можливість транспорту кисню різко погіршується, а отруєння чадним газом є небезпечним для життя. У нормі в крові здорового чоловіка міститься 130-160 г/л, а у жінки - 120-140 г/л гемоглобіну.