МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 1. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.3. МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНИЙ І КЛІТИННИЙ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

1.3.2. Структурно-хімічна функціональна організація еукаріотичних клітин

Рівні організації спадкового матеріалу та його властивості

Розрізняють три рівні організації спадкового матеріалу (ДНК) - генний, хромосомний і геномний. Елементарною одиницею генного рівня організації є ген, хромосомного - хромосома, геномного - геном. Ген - функціональна одиниця спадкової (генетичної) інформації. У хімічному відношенні це ділянка молекули ДНК (у деяких вірусів РНК), яка містить інформацію про послідовність амінокислоту молекулі поліпептида (білка) або послідовність нуклеотидів у молекулі рибонуклеїнової кислоти (рРНК чи тРНК). У людини - 35 тис. генів (донедавна вважали - 50-100 тис). Хромосоми - структурні компоненти ядра клітини, в яких розміщені гени. Диплоїдний набір хромосом людини становить 46 хромосом, гаплоїдний - 23. Геном - сукупність генів у гаплоїдному наборі хромосом. Незважаючи на розподіл генів по різних хромосомах, весь спадковий матеріал функціонує як єдина, цілісна система, в якій всі рівні його організації взаємопов'язані між собою.

Властивості спадкового матеріалу - 1) збереження; 2) відтворення; 3) зміни; 4) репарація; 5) передача; 6) реалізація генетичної інформації.

Збереження генетичної інформації: первинний запис генетичної інформації зберігається в хромосомах ядра на молекулах ДНК. Відтворення генетичної інформації відбувається в ядрі клітини в S-періоді інтерфази перед кожним клітинним поділом шляхом самоподвоєння молекул ДНК (реплікація). Зміни генетичної інформації: трьом рівням організації спадкового матеріалу відповідають три види його змін (мутації) - генні, хромосомні, геномні. Репарація - відновлення первинної структури ДНК після пошкодження її мутагенами. Передача генетичної інформації: генетична інформація переписується з молекули ДНК на молекулу ІРНК; іРНК переносить генетичну інформацію з місця її збереження (ядро) у місце біосинтезу білків (рибосоми в цитоплазмі). Наступному поколінню генетична інформація передається через статеві клітини (при статевому розмноженні). Реалізація генетичної інформації відбувається шляхом матричного біосинтезу білків.