МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ, ПАТОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 8. ПРОЦЕС СЕЧОВИДІЛЕННЯ ТА ЙОГО ПАТОЛОГІЯ

АНАТОМІЯ ТА ФІЗІОЛОГІЯ СЕЧОВИХ ОРГАНІВ

МАКРО- ТА МІКРОСКОПІЧНА БУДОВА НИРКИ

Нирка (геп) - це парний орган, який знаходиться в поперековій ділянці на задній стінці черевної порожнини, розташований позаочеревинно. Права та ліва нирки лежать на рівні XII грудного - І-ІІ поперекових хребців. Права нирка розташована дещо нижче від лівої (рис. 8.1).

Рис. 8.1. Топографія нирок:

1 - стравохід; 2 -ліва надниркова залоза; 3 - поперекова частина діафрагми; 4 - нижня діафрагмальна артерія; 5 - селезінкова артерія; 6 - ліва нирка; 7 - ліва ниркова артерія; 8 - верхня брижова артерія; 9 - ліва ниркова вена; 10 - ліва яєчкова артерія; 11 - поперечний м'яз живота; 12 - черевна частина аорти; 13 - квадратний м'яз попереку; 14 - лівий сечовід; 15 - ліва яєчкова вена; 16 - нижня брижова артерія; 17 - IV поперекова артерія; 18-клубовий м'яз; 19-ліва загальна клубова артерія; 20 - клубово-поперекова артерія; 21 - ліва загальна клубова вена; 22 - серединна крижова артерія; 23 -ліва зовнішня клубова артерія; 24 -ліва внутрішня клубова артерія; 25 - права внутрішня клубова артерія; 26 - права зовнішня клубова артерія; 27 - малий поперековий м'яз; 28 - права загальна клубова вена; 29 - права загальна клубова артерія; 30 - великий поперековий м'яз; 31 - поперекові артерії; 32 - правий сечовід; 33 - права яєчкова артерія; 34 - права яєчкова вена; 35 - права нирка; 36 - права ниркова вена; 37 - права ниркова артерія; 38 - загальна печінкова артерія; 39 - ліва шлункова артерія; 40 - черевний стовбур; 41 - права надниркова залоза; 42 - нижня порожниста вена; 43 - печінкові вени.

Зовнішня будова. Нирка має бобоподібну форму. В ній розрізняють опуклу передню поверхню(рис. 8.2) і плоску задню(рис. 8.3), заокруглений верхній і гострий нижній кінці, ввігнутий медіальний і опуклий латеральний краї. На медіальному краї знаходяться ворота нирки, через які в орган входять ниркова артерія, нерви, а виходять сечовід, ниркова вена, лімфатичні судини. Всі ці анатомічні утвори формують ниркову ніжку, яка фіксує орган в певному анатомічному положенні. Крім неї, до фіксуючого апарату належать: фіброзна оболонка, що прилягає до паренхіми нирки, за нею знаходиться жирова капсула і ззовні - ниркова фасція, яка має передній та задній листки. Нирка лежить у м'язовому ложі, що утворене великим поперековим м'язом і квадратним м'язом попереку.

Рис. 8.2. Передня поверхня нирки: 1 - ниркова артерія; 2 - ниркова

Рис. 8.3. Задня поверхня нирки: 1 - підреберний нерв; 2 - ниркова артерія; 3 - ниркова вена; 4 - сечовід; у 5 - клубово-підчеревний нерв (схема)

На фронтальному зрізі нирки видно, що в ділянці її медіального краю знаходиться ниркова пазуха. Вона заповнена судинами, нервами, жировою клітковиною; крім того, тут є малі та великі чашечки, що відкриваються в ниркову миску.

Паренхіма нирки побудована з кіркової речовини (рис. 8.4), що знаходиться по периферії, і мозкової, яка має вигляд ниркових пірамід. Основами піраміди обернені до поверхні нирки, а верхівками - в пазуху. Верхівки пірамід з'єднуються по дві або декілька і утворюють підвищення - сосочки. Всього в нирці є близько 12 сосочків, кожний з яких має отвори, через які сеча виділяється в малі чашечки. Ниркова речовина заходить поміж піраміди й утворює ниркові стовпи. Мозкова речовина заходить в кіркову в ділянці основи пірамід і утворює мозкові промені.

Рис. 8.4. Фронтальний розріз нирки

Мікроскопічно нирка являє собою складну трубчасту залозу, трубочки якої мають назву ниркових (сечових) канальців. Сліпий кінець кожного ниркового канальця у вигляді двостінної чашечки — капсули клубочка (Шумлянського-Боумена) - охоплює клубочок кровоносних капілярів і щільно до них прилягає (рис. 8.5). Це дає можливість воді і речовинам, що розчинені в ній, легко проходити в порожнину капсули. Клубочок разом з капсулою становить ниркове тільце, яке знаходиться в кірковій речовині нирки. Структурною морфо-функціональною одиницею нирки є нефрон (рис. 8.6 -див. додаток). Він складається з ниркового тільця, від якого відходить проксимальний відділ нефрона, петля нефрона (петля Генле), дистальний відділ. Нефрон є місцем утворення сечі. Дистальні відділи нефрона впадають у збірні трубочки. Ці канальці лежать у пірамідах і вони виводять сечу в малі чашечки, відкриваючись на верхівці пірамід. Далі сеча потрапляє у великі чашечки, з них - у ниркову миску. Миска продовжується у сечовід, а він впадає в сечовий міхур.

Рис. 8.5. Нирка мікроскопічно

Рис. 8.6. Будова нефрона та його взаємозв'язки з кровоносними судинами (схема)

Кровообіг у нирці. Артеріальну кров до нирки несе ниркова артерія (рис. 8.7.), яка у воротах ділиться на 4-5 гілок. Кожна гілка кровопостачає певну ділянку, що має назву сегмента. Від цих гілок відходять міжчасткові артерії, які на межі кіркової та мозкової речовини утворюють дуги. Від останніх починаються короткі приносні судини, що утворюють клубочки капілярів. З кожного клубочка виходять виносні судини, які навколо канальців формують капілярну сітку. З цієї сітки беруть початок вени. Вони йдуть поряд із однойменними артеріями, потім зливаються в ниркові вени, які впадають в нижню порожнисту вену. Отже, в нирці існує дві капілярні сітки. Кров з артерії потрапляє в капіляри, а потім - знову в артерію. Ця особливість розгалуження артеріальних судин отримала назву "чудесної сітки" нирки.

Рис. 8.7. Судини нирки (схема):

1 - дугові артерія та вена; 2 - міжчасточкова вена; 3 - регіонарний лімфатичний вузол; 4 - ниркова вена; 5 — ниркова артерія; 6 - кровоносні та лімфатичні судини сечоводу; 7 - ниркові тільця.