МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 1. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.4. ОНТОГЕНЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

1.4.1. Розмноження

Статеве розмноження

Статеве розмноження відбувається за допомогою статевих клітин (гамет). Воно поширене в усіх типів рослинного і тваринного світу. Багато видів розмножується лише статевим шляхом, в інших відбувається чергування статевого і безстатевого розмноження. Універсальність статевого розмноження пояснюється утворенням генетично неоднорідного потомства, яке краще пристосоване до мінливих умов середовища, ніж генетично однорідне, що з'являється при безстатевому розмноженні. Генетична неоднорідність потомства досягається участю в статевому розмноженні двох батьківських особин. Статевий процес виник на ранніх стадіях еволюції у вигляді кон'югації і копуляції.

Кон'югація - форма статевого процесу, при якій дві особини тимчасово фізично контактують для обміну генетичним матеріалом. Зустрічається в бактерій, інфузорій. Передача генетичного матеріалу між бактеріями-донорами та бактеріями-реципієнтами відбувається через особливі вирости (секс-пілі). За допомогою кон'югації передається фактор множинної лікарської резистентності (R), який зумовлює стійкість бактерій до багатьох антибіотиків. Іфузорії туфельки, наприклад, під час кон'югації з'єднуються передротовими заглибинами. Макронуклеус (велике ядро) кожної туфельки розчиняється, а мікронуклеус (мале ядро) двічі ділиться на чотири ядра. Три з них розчиняються, а четверте ділиться мітозом на два ядра-стаціонарне і міграційне. Туфельки обмінюються міграційними ядрами. У тілі кожної туфельки своє стаціонарне ядро і чуже міграційне зливаються, утворюючи синкаріон. Синкаріон ділиться з утворенням макронуклеуса і мікронуклеуса. Після кон'югації туфельки розходяться і починаються розмножуватися поділом.

Копуляція - статевий процес в одноклітинних організмів, при якому дві особини набувають статевих відмінностей, тобто перетворюються в гамети і повністю зливаються, утворюючи зиготу. Форми копуляції- ізогамія, анізогамія, овогамія. Ізогамія - злиття двох морфологічно однакових, але фізіологічно різних гамет. Анізогамія - злиття двох різних гамет. Одна з них велика жіноча (макрогамета), інша - менша чоловіча (мікрогамета). Обидві гамети рухливі. Овогамія - злиття двох неоднакових гамет: великої нерухливої яйцеклітини з маленьким рухливим сперматозоїдом. У багатоклітинних організмів при статевому розмноженні має місце лише овогамія.

Розвиток гамет у багатоклітинних організмів відбувається в статевих залозах - гонадах (грец. gone-сім'я). Розрізняють два типи статевих клітин: чоловічі (сперматозоїди) і жіночі (яйцеклітини). Сперматозоїди розиваються в сім'яниках, яйцеклітини - в яєчниках. Як правило, яйцеклітини і сперматозоїди, виробляються різними організмами — жіночими і чоловічими, самками і самцями. Вони відрізняються один від одного за рядом ознак. У цьому проявлється явище статевого диморфізму. Ознаки, за якими одна стать відрізняється від іншої, поділяють на первинні і вторинні. До первинних належать статеві залози, до вторинних - всі інші ознаки статевого диморфізму.

Якщо чоловічі і жіночі статеві клітини розвиваються в одній особині, такий організм називається гермафродитом. Гермафродитизм властивий багатьом тваринам, які стоять на порівняно низьких ступенях еволюції органічного світу: плоским і кільчастим червам, молюскам. Як патологічний стан істинний гермафродитизм зустрічається в людини. Він переважно розвивається в результаті порушення ембріогенезу при однаковому наборі статевих хромосом (XX або XY) в усіх соматичних клітинах. Описані випадки мозаїцизму за статевими хромосомами, коли в одних соматичних клітинах набір хромосом XX, в інших -XY.