МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 1. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.4. ОНТОГЕНЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

1.4.2. Основи генетики людини

Організмовий рівень успадкування ознак

Успадкуванням називають процес передачі генетичної інформації у ряді поколінь. Застосування терміну "успадкування ознак" є умовним. Успадковуються не ознаки самі по собі, а гени, які несуть інформацію про всі ознаки і властивості організму. Реалізація генетичної інформації відбувається в процесі розмноження та індивідуального розвитку за певних умов середовища.

Закономірності успадкування ознак на організмовому рівні вперше в 1865 р. встановив Г.Мендель у дослідах з гібридизації різних сортів посівного гороху. Ці закономірності відомі тепер як три закони Г.Менделя і закон чистоти гамет. Це основні закони генетики. Успіх сприяв Г.Менделю завдяки вдалому вибору об'єкта досліджень і застосуванню розробленого ним самим гібридологічного методу. Горох посівний (Pisum sativum) - самозапильна рослина, і це дозволяє зберігати в чистоті досліджувані ознаки. Свої досліди учений ретельно планував, вів точний кількісний облік і результати досліджень піддавав математичному аналізу. Методика проведення дослідів склала основу гібридологічного методу, який став основним методом класичної і сучасної генетики.

Гібридологічний метод - аналіз успадкування ознак шляхом гібридизації (схрещування). Гетерозиготний організм, який утворюється при цьому, називається гібридом, а потомство — гібридним. Основні положення гібридологічного методу: 1) для схрещування використовуються організми, які в попередніх дослідах не давали зміни ознак (гомозиготні); 2) організми, що схрещуються, чітко відрізняються між собою не за всім комплексом ознак, а лише за однією або небагатьма парами альтернативних ознак; 3) точний кількісний облік прояву кожної окремої пари альтернативних ознак у ряді поколінь; аналізується не тільки перше покоління від схрещування, але і потомство кожного гібрида зокрема. До Г.Менделя учені вивчали успадкування одночасно багатьох ознак і не змогли отримати очікуваних результатів.

Схрещування, в якому батьківські організми відрізняються за однією парою альтернативних ознак, називається моногібридним, за двома - дигібридним, за трьома і більше - полігібридним.

Заслугою Г.Менделя було також і те, що він запропонував алгебраїчні символи для позначення генетичних схем схрещувань, які з небагатьма доповненнями застосовуються і в сучасній генетиці. На схемах батьки умовно позначаються літерою Р (лат. parentes - батьки), схрещування - знаком множення х, жіноча стать - символом (дзеркало Венери), чоловіча (щит і спис Марса), домінантний алель - великою літерою латинського алфавіту, рецесивний алель того самого гена - такою ж літерою, але маленькою, гібридне покоління - через F (лат. filii - діти) з цифровим індексом, який вказує на порядковий номер: F — перше покоління, F,— друге і т.д. У першому рядку схеми записують генотипи батьків (на перше місце переважно ставлять жіночий організм, на друге - чоловічий), у другому - типи гамет, які вони утворюють, у третьому - всі можливі генотипи дітей.