Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Органи чуття, organa sensuum
Орган зору - Розвиток органа зору

Розвиток очного яблука людини (Рис. 219, А).

Розвиток очного яблука людини - це складний процес, який починається на 3-му тижні внутрiшньоутробного розвитку і триває до кінця пренатального онтогенезу.

Сітківка формується з нервової трубки, епітелій рогівки і кришталик - з ектодерми, власна речовина рогівки, склера судинна оболонка, склисте тіло - з мезенхіми.

На 3-му тижні внутрішньоутробного розвитку ембріона (при його довжині всього 1,5—4,5 мм) по обидва боки від середньої лінії ектодермальної борозни, де виникають мозкові пухирі, на їх верхівкових кінцях з'являються дві ямки, повернені дном вниз. Коли ектодермальна борозна замикається і перетворюється у нервову трубку, ямки зміщуються вбік і перетворюються в очні пухирці. Очні пухирці зберігають зв'язок з ембріональним мозком у вигляді порожнистих очних стеблинок. Порожнина первинного переднього мозкового пухиря вільно сполучається з порожниною первинного очного пухирця. Верхівки очних міхурців дуже близько підходять до ектодерми, їх розділяє тільки вузький шар мезодерми.

На 4-му тижні розвитку (довжина зародка становить 4,5-7,5 мм) починає формуватися з ектодермальної пластинки кришталик.

В той же час первинний очний пухирець починає перетворюватися у вторинний - очний келих. Передня частина первинного очного пухирця вгинається всередину його порожнини, внаслідок чого він набуває форми очного келиха, стінка якого складається з двох шарів. Ектодерма, яка розташована напроти отвору очного келиха, потовщується, вростає в очним келих і згодом відокремлюється, даючи початок кришталику. Внутрішня стінка очного келиха перетворюється у сітківку, зовнішня - у пігментний шар сітківки. Формується примітивний диск зорового нерва. Між очним келихом і зачатком кришталика починає проникати мезодерма.

На 5-му тижні розвитку (довжина ембріона 7,5-12 мм) закривається зародкова очна щілина, відбувається утворення капсули кришталика, волокон і капсульного епітелію, виникає судинна сумка кришталика, з’являється примітивний нейроепітелій. Починає розвиватися судинна сітка власне судинної оболонки.

На 6-му тижні внутрішньоутробного розвитку (довжина ембріона 12-17 мм) із задніх клітин кришталикової капсули формуються волокна кришталика. Виникає капсуло-зінична мембрана. Формується первинне склисте тіло, судини склистого тіла. Утворюються основні шари рогівки, а також шари сітківки.

Передня (Боуменова) склиста мембрана рогівки утворюється з передніх шарів, а задня (Десцементова) — похідна епітелію, який покриває рогівку з боку передньої камери очного яблука.

На 7-му тижні розвитку (17-24 мм) виникає строма райдужки формуються передні і задні війкові артерії, нервові волокна від сітківки входять в зоровий канал.

* Розвиток органа зору та аномалії розвитку подані за професором Л. Р. Матешук-Вацебою (Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького).

Рис. 219 А. Розвиток очного бокала і кришталика.

А, Б — ембріони довжиною біля 4 мм (за Хойзером):

1 - головна ектодерма; 2 - стінка переднього мозку; 3 - очна борозна. В,Г- ембріон довжиною 5 мм (за Мали):

1 - стінка переднього мозку; 2 - очний пухирець; 3 - кришталикова плакода. Д, Е - ембріони довжиною біла 7-10 мм (за Mann, Prantiss):

1 - пігментний шар; 2 - чутливий шар, 3 - кришталик

На 8-му тижні (24-31 мм) розвивається склера, Спостерігається пігментація зовнішньої стінки очного келиха.

На 9-му тижні (31-40мм) склера потовщується, зіниця закрита зіничною мембраною, зникають судини склистого тіла, розвивається вторинне склисте тіло, внутрішня погранична пластинка сітківки.

На 10-му тижні (40-49 мм) виникають палички і колбочки.

На 11-му тижні (49-59 мм) формується війкове тіло, ектодермальна частина райдужки.

На 12 тижні внутрішньоутробного періоду розвитку (довжина плода становить 59-70 мм) в кришталику утворюється зародкове ядро. Формується Шлемів канал, з’являються артерiї сітківки, судинна сумка кришталика ще зберігається

На 4-му місяці внутрішньоутробного розвитку (довжина плода становить 70-110 мм) формується судинне сплетення навколо диска зорового нерва, розвивається райдужка, війкове тіло і власне судинна оболонка.

На 5-му місяці (довжина плода - 110-160 мм) з крайових ділянок очного келиха розвиваються м’язи райдужки, з мезодерми формуються м’язові волокна війкового тіла, диференціюються всі шари власне судинної оболонки, крім хоріокапілярного.

На 6-му місяці (160-200 мм) формуються гліальні футляри навколо артерій склистого тіла. Артерія склистого тіла відходить від центральної артерії сітківки в місці її входу на диск зорового нерва і прямує в первинне склисте тіло, підходить до задньої поверхні кришталика і формує задню частину судинної сумки кришталика.

Після розсмоктування первинного склистого тіла і його судин, залишається лиш Клаокетів канал (проходить від задньої поверхні кришталика до диску зорового нерва).

Формується центральна ямка сітківки, завершується утворення заднього пігментного листка райдужки.

На 7-му місяці (200-240 мм) розсмоктується зінична мембрана.

На 8-му місяці (240-280 мм) зникає задня стінка судинної сумки кришталика, завершується розвиток судин сітківки, повністю формується передня камера очного яблука, чітко виражений рельєф райдужки, завершується формування хоріокапілярного шару власне судинної оболонки, практично повністю сформоване гемомікроциркулярне русло очного яблука.

Аномалії розвитку очного яблука.

Значна кількість аномалій розвитку очного яблука пов'язана з порушенням нормального і своєчасного закривання зародкової очної щілини. Неправильний хід розвитку ембріона часто залишає сліди на місці зародкової щілини очного яблука у вигляді дефектів тканин, які називаються колобомами. Краї очної щілини в якій-небудь ділянці не зростаються, внаслідок чого залишається дефект в райдужні, власне судинній оболонці, сітківці, кришталику.

Аномалії розвитку райдужки наступні:

1. Колобома райдужки переважно має грушоподібну форму, зіниця при цій патології витягнена вниз і всередину, м’яз-звужувач зіниці переходить на край дефекту тканини Нижня частина колобоми заокруглена. Розміри колобоми різні, іноді ця аномалія лише незначним дефектом зіничного краю, зсередини, у вигляді щербини, а іноді ця аномалія супроводжується розрідженням тканини райдужки, яскраво просвічується її задній пігментний листок.

2. Відсутність райдужки, aniridia, проявляється тим, що зіниця за розмірами дорівнює рогівці, райдужка може бути зовсім відсутньою або, частіше, розміщуватися за непрозорою частиною лімба у вигляді тоненького обвідка. Недорозвинена тканина райдужки при цьому зберігає свою будову - спостерігається її мезодермальна частина з судинами, подвійний пігментний листок, але м’яз-звужувач зіниці не є виразним. Ця аномалія переважно двостороння, функція таких очей знижена. Війкові відростки при цій патології розвинені недостатньо, низенькі, майже непомітні.

3. Кришталик мутний, мутне і склисте тіло, може спостерігатися відшарування сітківки і складки у вигляді гребінців, Клінічно ця патологія проявляється явищами вторинної глаукоми, низькою гостротою зору і ністагмом.

4. Зміщення зіниці (коректепія) відбувається переважно в напрямку периферії. Зіниця при цьому має овальну форму. Райдужка і кришталик іноді залишаються нормальними. Частіше частина тканини райдужки атрофується, кришталик зміщується в протилежний бік від зіниці.

5. Полікорія проявляється наявністю 2-3 зіниць. Ця аномалія зустрічається дуже рідко.

6. Виверт пігментного листка райдужки біля зіничного краю характеризується тим, що пігментний листок задньої поверхні виходить назовні В цьому місці райдужка подвоюється. Зіниця втрачає свою круглясту форму.

7. Зінична плівка, membrana pupillaris persisteas найчастіша аномалія. Зовнішні прояви зіничних плівок найрізноманітніші. Іноді ледь помітні павутиноподібні нитки проходять над зіницею, прикріпляючись до перекладок тканини райдужки над малим судинним колом. Іноді зінична плівка утворює над зіничним отвором густу сітку з товстих ниток, а іноді зіниця може бути закрита щільними різними за формою пластинками.

8. Природжені кисти райдужки розміщені в її товщі. Стінка кисти вистелена дворядним кубічним епітелеєм. Вміст кисти складається з білкової рідини. Поверхня кисти вкрита волокнистою сполучною тканиною розтягненої райдужки. Розповсюджуючись до периферії, киста може закрити частину кута передньої камери ока і викликати підвищення внутрішньоочного тиску.

9. Природжені аномалії пігментації райдужки пов'язані зі зменшенням або збільшенням в ній кількості хроматофорів При альбінізмі всі хроматофори не мають пігменту, при гетерозромії райдужки - різний колір очей в однієї людини, або різний колір ділянок однієї райдужки.

Аномалія розвитку війкового тіла - медулеепітеліома, або диктілома - надмірний ріст непігментованого епітелію плоскої частини війкового тіла.

Аномалії розвитку кришталика:

1. Колобома кришталика - дефекти в тканині кришталика - не зв’язані безпосередньо з заростанням зародкової очної щілини, переважно супроводжує колобому райдужки недостатній розвиток війкових відростків, при цьому відсутні волокна війкового пояска.

2. Задній і передній лентиконус. При задньому лентиконусі задня кривина поверхні кришталика має форму неправильної лінії відрізка кола, в центральній її частині є конусоподібний виступ у склисте тіло. Гострота зору при цьому порушується, оскільки різні ділянки кришталика мають різну силу заземлення. Передній лентиконус характеризується наявністю конусоподібного виступу на передній поверхні кришталика, звернений в бік передньої камери.

3. Внутрішній лентиконус спостерігається в товщі кришталика.

4. Природжена катаракта - це потовщення, яке складається з клітин епітелію капсули у вигляді конусоподібного виростка на поверхні кришталика. Капсула кришталика підіймається. Ця аномалія пов'язана з тим періодом ембріонального розвитку коли ще немає передньої камери очного яблука, кришталик прилягає до задньої поверхні рогівки або кати запізнюється формування передньої камери.

5. Відсутність кришталика внаслідок відсутнього зачатку кришталика.

Аномалії розвитку власне судинної оболонки:

1. Колобома власне судинної оболонки часто буває у комбінації з колобомою райдужки сітківки зорового нерва Краї колобоми чітко відділяються від нормальної судинівки, майже завжди пігментовані При комбінації колобоми власне судинної оболонки з колобомою зорового нерва границі їх зливаються. Дно колобоми складається зі зміненої тканини сітківки. Під прозорою тканиною сітківки просвічується склера.

2. Множинні дефекти власне судинної оболонки розміщені переважно в нижній половині очного яблука. Краї дефектів обмежені нерівною пігментною смужкою.

Аномалії розвитку жовтої плями - дисплазія жовтої плями.

Аномалії розвитку сітківки:

1. Порушення правильної будови сітківки. Спостерігаються білі плівки або щільні накладання, які закривають судини сітківки, підвищення у вигляді перегородок або гребінців

2. Пігментації сітківки, при яких спостерігаються групи дрібних вогнищ.

Аномалії розвитку диска зорового нерва:

1. Аплазія диска зорового нерва виникає при затримці вростання нервових волокон в зоровий канал.

2. Заглибина на диску зорового нерва внаслідок часткової затримки вростання нервових волокон в зоровий канал.

Аномалії розвитку рогівки:

1. Аномалії розмірів включають збільшення рогівки, mасrсоmеа і зменшення, mісrосоmеа. Збільшена рогівка має неправильну кривину, що зумовлює астигматизм. Зменшена рогівка має зменшену кривину, може бути взагалі плоскою.

2. Аномалія форми рогівки - її овальна форма.

3. Порушення прозорості рогівки — помутніння рогівки в задніх її шарах.

4. Ембріональна дуга розширеного лімба, embriotoxon.

Аномалії розвитку склери:

1. Тонка склера — через склеру видно судинну оболонку

2. Меланоз склери — пігментація склери (склера набуває жовто-коричневого кольору).

3. Епітеліальні кісти в товщі склери.

4. Недорозвиток венозної пазухи склери викликає природжену глаукому.

Аномалія розвитку склистого тіла - залишки гілок артерії склистого тіла, arteria hyaloidea заважають проходженню світла в склистому тілі.

Порушення пропорцій очного яблука зумовлюють природжену короткозорість (зорова вісь подовжена), або природжену далекозорість (зорова вісь вкорочена).

Розвиток додаткових структур ока.

Розвиток м’язів ока і фасцій очної ямки та очного яблука.

Окорухові м'язи розвиваються з мiотомiв 3 пар головних сомітів. На 7 тижні внутрішньоутробного розвитку ембріона людини утворюється зачаток окорухових м'язів. На 4-му місяці внутрішньоутробного розвитку плода людини розвивається м'яз-підіймач верхньої повіки.

Розвиток повік.

Повіки починають розвиватися на 2-му місяці внутрішньоутробного періоду онтогенезу. В цей час повіки мають вигляд двох шкірних виростів. На 3-му місяці шкірні вирости зростаються. А на 5-му місяці утворюється очна щілина. Залози повік розвиваються з ектодерми, т.з. щиток - з мезодерми.

Вікові та індивідуальні особливості повік.

Очна щілина у новонародженого вузька, медіальний кут ока заокруглений. В майбутньому очна щілина швидко збільшується. У дітей до 14-15 років вона широка, око видається більшим, ніж у дорослої людини.

Аномалії розвитку повік.

Аномалії розвитку повік проявляються дефектами їх зародкових зачатків (колобоми повік). Дефекти ці мають переважно трикутну форму з основою, оберненою до краю повіки. За величиною дефекти можуть бути різні

Іншою аномалією розвитку повік є криптофтальм, при якому око закрите ніби зрощеними повіками. Під повіками в даному випадку промацується око, іноді навіть зі збереженим світловідчуттям. Суть цієї аномалії не в зрощені нормальних повік, а втому, що їх тканина замінює рогівку.

До аномалії повік відноситься і епікантус - складка шкіри, яка переходить з верхньої повіки на нижню, прикриваючи внутрішній кут ока.

Рідкісною аномалією є додатковий ріст вій з отворів Мейбомієвих залоз. При затримці зворотного розвитку дублікатур слизової оболонки під час формування склепінь повік виникає аномалія - епітарзус (дублікатури слизової оболонки в ділянці щитка верхньої повіки і перехідної складки).

Розвиток сльозових органів.

На 7-му тижні внутрішньоутробного розвитку ембріона людини починають формуватися сльозові канальні у вигляді епітеліальних тяжів. На 8-му тижні формується орбітальна частіша сльозової залози з виростів кон’юнктивального епітелію в латеральній частині верхньої повіки, яка теж в цей період формується. На 5-му місяці внутрішньоутробного розвитку утворюється нососльозова протока. При цьому він розвивається з двох відрізків (верхнього - з боку сльозового мішка і нижнього - з порожнини носа). В місці зростання обох відрізків може довго зберігатися тонка перетинка, яка стає причиною накопичення сльози в сльозовому мішку і нагноєння. (Достатньо одного зондування для відновлення прохідності нососльозової протоки).

Аномалії розвитку сльозових органів.

1. Відсутність сльозових крапок при збереженні сльозових канальців.

2 Відсутність сльозових крапок і сльозових канальців.

3. Додаткові сльозові крапки.

4. Додаткові сльозові канальці.

5. Сльозова крапка у вигляді фістули сльозового мішка.