Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Серцево-судинна система, systema cardiovasculare - Спеціальна частина
Кровоносні судини великого кола кровообігу - Артерії верхньої кінцівки - Променева артерія

Променева артерія, a.radialis, (рис. 37,39), є продовженням плечової артерії. Спочатку артерія розташована між m.pronator teres і m.brachioradialis, а потім проходить в sulcus radialis і в дистальному відділі передпліччя між m.brachioradialis, m.flexor carpi radialis, m.digitorum superficialis та її сухожилками. Тут променева артерія вкрита тільки фасцією та шкірою і легко пальпується при визначенні пульсу. Променева артерія проектується на шкіру передпліччя від середини ліктьової складки до точки визначення пульсу. На рівні шилоподібного відростка від променевої артерії відходить поверхнева долонна гілка, ramus palmaris superficialis. Далі a.radialis проходить анатомічну тютюнницю («tabatiere») і виходить на долонну поверхню у першому міжкістковому проміжку, де переходить у глибоку артеріальну дугу кисті, arcus palmaris profundus. Променева артерія кровопостачає м’язи передпліччя, ліктьовий, променево-зап’ястковий суглоби та кисть.

ГІЛКИ ПРОМЕНЕВОЇ АРТЕРІЇ

1. А.recurrens radialis;

2. Rr.musculares;

3. R.carpalis palmaris;

4. R.palmaris superficialis;

5. R.carpalis dorsalis;

6. A.metacarpales dorsalis;

7. A.princeps policis.

1. Поворотна променева артерія, a.recurens radialis (рис. 39), бере початок у ліктьовій ямці, направляється до передньої поверхні бічного надвиростка, де анастомозує з a.collateralis radialis - (гілка a.profundae brachіі).

* Відсутність поверхневої долонної дуги становить 9% (М. А. Тихомиров).

** Поверхнева долонна дуга буває утворена без участі поверхневої гілки променевої артерії у 25,2% випадків (М. А. Тихомиров, 1990).

Рис. 39. Артерії передпліччя і кисті (права верхня кінцівка)

Рис. 39 А. Глибока долонна дуга, arcus palmaris profundus та артерії правої кисті.

Рис. 40. Долонна поверхня лівої кисті з шкірними складками і скелетом кисті, та відношення їх до поверхневої і глибокої долонної дуги (схема за Г. К. Корнингом)

2. М’язові гілки, rami musculares, кровопостачають навколишні м’язи.

3. Долонна зап’ясткова гілка, ramus carpalis palmaris, бере початок від променевої артерії у нижній її частині, на рівні нижнього краю m. pronator quadratus, де анастомозує з одноіменною гілкою ліктьової артерії і бере участь в утворенні долонної сітки зап’ястка.

4. Поверхнева долонна гілка, ramus palmaris superficialis (рис. 37), бере початок від a.radialis на рівні шилоподібного відростка променевої кістки, пронизує поверхневі шари thenar і в ділянці згиначів вказівного пальця бере участь в утворенні поверхневої долонної дуги, arcuspalmaris superficialis. В деяких випадках поверхнева гілка променевої артерії проходить по поверхні m.adductor policis brevis.

5 Тильна зап’ясткова гілка, ramus carpalis dorsalis, відходить в анатомічній тютюнниці від a.radialis, направляється медіально, де анастомозує з одноіменною гілкою ліктьової артерії, утворює разом з гілками міжкісткових артерій на тильній поверхні зап’ястка сітку, rete carpales dorsales. Від сітки зап’ястка відходять 3-4 тильні п’ясткові артерії, aa.metacarpea dorsales, а від кожної з них відходять тильні пальцеві артерії, aa.digitales dorsales, які кровопостачають тильну поверхню II-V пальця.

6. Тильна п’ясткова артерія, a.metacarpea dorsalis, відходить від променевої артерії, проходить на тилі кисті і віддає гілки до променевої поверхні великого пальця та до суміжних сторін першого і другого пальців.

7. Головна артерія великого пальця, a.princeps policis, бере початок від променевої артерії на рівні зап’ястко-п’ясткового суглоба великого пальця, де остання проходить через перший міжкістковий проміжок і досягає на долонній поверхні першої п’ясткової кістки і розгалужується на три долонні пальцеві гілки: aa.digitales palmares до обох сторін великого пальця та далі до променевої сторони вказівного пальця a.radialis indicis.

Глибока долонна дуга, arcus palmaris profundus (рис. 39 А), утворена, головним чином, за рахунок продовження основного стовбура променевої артерії, a.radialis, яка проникає з тилу кисті на долоню через перший міжкістковий проміжок, де анастомозує з глибокою долонною гілкою ліктьової артерії, r.palmaris profundus. Глибока долонна дуга розташована на долонних міжкісткових м’язах на рівні основи п’ясткових кісток, приблизно на 1 см нижче retinaculum flexorum, вона більш довга, але має менший вигин, ніж поверхнева. Глибоку долонну дугу супроводжує глибока гілка ліктьового нерва. Від глибокої долонної дуги відходять три долонні п’ясткові артерії, aa.metacarpales palmares, які на рівні головок п’ясткових кісток анастомозують з кінцями спільних долонних пальцевих артерій, аа. digitales palmares communes (гілки поверхневої долонної дуги). В дорзальному напрямку від аа. metacarpeae palmares відходять три пронизні гілки, rr.perforantes, які проходять через другий, третій та четвертий міжкісткові проміжки на тильну поверхню кисті і анастомозують з тильними п’ястковими артеріями, aa.metcarpales dorsales (гілки тильної сітки зап’ястка).

У клінічній (мікрохірургічній) практиці надається важливе значення проекції артеріальних дуг на долонну поверхню відповідно шкірним складкам кисті*, та відношенню дуг до скелета кисті (рис. 40).

* На долонній поверхні кисті виділяють такі шкірні складки: дугоподібну шкірну складку (лінія тенера), осьову складку долоні, проксимальну поперечну складку, дистальну поперечну складку, пальцедолонні та міжпальцеві складки.

Поверхнева долонна артеріальна дуга при відведеному великому пальці проектується на середню третину лінії, проведену черeз верхній край долонної поверхні великого пальця поперек долоні або на середину проміжка між проксимальною поперечною і дугоподібною складками долоні, тобто на 4,5-5 см нижче дистальної шкірної складки зап’ястка. При дугоподібній формі, поверхнева долонна дуга частіше всього проектується на 0,5-1см вище проксимальної поперечної складки долоні.

Глибока долонна артеріальна дуга проектується у проміжках між м’язами великого пальця і мізинця на 0,5-1,5 см вище поверхневої артеріальної дуги. Випин глибокої долонної артеріальної дуги проектується на верхню третину III і IV-oї п’ясткової кістки.