Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Органи кровотворення та імунної системи - Загальні відомості
Первинні лімфоїдні органи {organa lymphoidea primaria} - Тимус (загруднинна залоза)

Тимус, thymus - є центральним органом лімфопоезу та імуногенезу, оскільки в ньому з кістковомозкових попередників утворюються різні види Т-лімфоцитів, які беруть активну участь в імунних реакціях та стимулюють розвиток лімфоцитів в інших органах імунної системи.

Тимус розміщується за грудниною у передньому середостінні, вздовж трахеї, прикритий m. stemohyoideus та m. stemothyreoideus. Передня поверхня залози прилягає до груднини, а з боків - до медіастінальної плеври та внутрішньої грудної артерії (рис. 115). Задня поверхня залози прилягає до перикарда, дуги аорти і плечоголовних вен. При багаточастковій формі загруднинна залоза може виходити через верхню апертуру грудної клітки і проникати у передтрахейний простір шиї, досягаючи нижньої границі щитоподібного хряща.

Він утворюється із правої і лівої часток, lobus dexter et sinister, які видовжені у вертикальному напрямку і можуть досягати верхнього краю щитоподібної залози. Інколи між головними частками вклинюється проміжна. Грудна частина тимуса розширюється і досягає III—IV міжребер’я, серця і перікарда. Тимус характеризується значною варіантністю зовнішньої форми, інколи він складається із 3-4 часток, може нагадувати виделку, або листок рослини тим’яна (thyme), звідки і виникла його назва.

Значних розмірів залоза досягає у дитячому віці (2 місяці), а максимальної ваги - у період статевого дозрівання. Після 18 років залоза починає зменшуватись у своїх розмірах, а з 25 років вона підлягає віковій інволюції, заміщуючись жировою тканиною. Разом з тим, навіть у похилому віці в її складі виявляються залишки загруднинної залози.

Зовні тимус покритий сполучнотканинною капсулою, від якої відходять перегородки і поділяють залозу на часточки розміром 4-10 мм. В капсулу тимуса не проникають лімфатичні судини, що засвідчує про відсутність проходження лімфи через тимус (А. Хэм, Д. Кормак, 1983).

Часточки тимуса не повністю відділені одна від одної, а подекуди і анастомозують між собою. У часточках залози розрізняють кіркову та мозкову речовину (рис. 116). Кіркова речовина розташована по периферії кожної часточки і заповнена лімфоцитами, а мозкова речовина розташована більш центрально і немає великої кількості лімфоцитів.

Рис. 115. Загрудинна залоза, thymus (дитини першого року життя)

Рис. 116. Схема внутрішньої будови загрудинної залози (тимуса) дитини. Забарвлення гематоксилин - эозином

Кіркова речовина тимуса є місцем інтенсивного продукування лімфоцитів, особливо у плода, та в ранньому постнотальному періоді. На відміну від лімфатичних вузлів і селезінки, де лімфоїдна тканина практично зникає за умов ненадходження антигенів до організму (наприклад у стерильних умовах), в тимусі утворення лімфоцитів відбувається безперервно. Інтенсивність цього процесу не залежить від кількості антигенів, ні від числа лімфоцитів у периферічній крові. Тимус, таким чином, є автономною «фабрикою» лімфоцитів (А. Хэм, Д. Кормак, 1983).

Мозкова речовина тимуса утворена малими, середніми і великими Т-лімфоцитами, Т-лімфобластами, які оточені епітеліоритікульоцитами та макрофагами, але розміщені вони менш щільно. Для мозкової речовини характерною морфологічною ознакою є наявність тимусних тілець Гассаля, які утворюються в наслідок нашарування зірчастих епітеліоретикулоцитів мозкової речовини. Основу часточок утворює ретикулярна епітеліальна тканина. Її клітини мають відросчату форму і контактують між собою; серед епітеліоцитів присутні нечисленні фібробласти.

Тимус виробляє гормон тимозин, який регулює кровотворення у периферійних кровотворних органах, і створює необхідні умови для дозрівання Т-лімфоцитів (тимоцитів). Крім цього, тимус виділяє у кров ряд інших активних речовин, кальцитоніноподібний фактор, який зменшує концентрацію фактора в крові, інсуліноподібний фактор, який зменшує вміст цукру у крові і фактор росту.

Кровопостачання. Кровопостачання тимуса здійснюється за рахунок гілок нижніх щитоподібних та внутрішніх грудних артерій. Венозна кров від залози відтікає у ліву плечоголовну і внутрішньогрудну та нижні щитоподібні вени.