ПІДРУЧНИК ДИТЯЧА ГІНЕКОЛОГІЯ - 2013

Розділ 4. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ В ДИТЯЧІЙ ГІНЕКОЛОГІЇ

Обстеження дівчат з гінекологічною патологією необхідно розпочинати з визначення основних вікових показників і фізичного розвитку дівчини.

Загальне обстеження дівчаток проводять за педіатричною методикою, яка включає: скарги, анамнез життя та захворювання. Звертають увагу на вік і здоров’я батьків, перебіг вагітності та пологів у матері, дитина якої обстежується, ретельно з’ясовують перенесені дівчинкою захворювання в період новонародженості, в ранньому та пізньому препубертатному віці. Звертають увагу на загальний стан організму дівчинки (температура, сон, апетит, поведінка та ін.), на раніше перенесені захворювання, які можуть дати повне уявлення про реактивність організму. Слід уточнити умови побуту, харчування, розпорядок дня, поведінку в колективі та взаємовідносини з однолітками.

Особливу увагу слід зосередити на періоді статевого дозрівання. Детально оцінити період становлення менструальної функції дівчинки, визначити характер виділень з піхви, що не пов’язані з менструаціями.

Об’єктивне обстеження дівчинки, що страждає на гінекологічне захворювання, розпочинають з визначення основних показників її фізичного розвитку з урахуванням віку (зріст, маса, обвід грудної клітки, розміри таза), в подальшому проводять загальний системний огляд.

Фізичний розвиток дівчат оцінюють з допомогою морфограм, які будують на основі антропометричних даних: зріст (Р), обвід грудної клітки вище і нижче молочних залоз (Г), розміри таза (Т), у тому числі «ширина таза» (міжвертлюжний розмір), і сума його чотирьох розмірів. Для урахування вікових змін пропорцій тіла введена шкала календарного віку (В).

Розрізняють три типи морфограм: нормальна (фізіологічна), морфограма при конституційних відхиленнях і морфограма при гормональних порушеннях:

1. При розмірах і пропорціях тіла, що відповідають середньо-віковій нормі, морфограма має вигляд горизонтальної прямої лінії, рівень якої визначається віком.

2. Морфограма дівчаток, що розвинені пропорційно, але мають конституційні відхилення від середніх розмірів тіла, має вигляд практично прямої лінії, ступінь нахилу якої до горизонталі визначається конституційним відхиленням від розмірів і середньої вікової норми.

3. Якщо є зміни пропорції тіла, характерні при гормональних порушеннях, морфограма у будь-якому віці має вигляд ламаної лінії та зберігає конфігурацію, типову для кожного виду гормональних порушень.

ОСОБЛИВОСТІ ЗБОРУ АНАМНЕЗУ У ДІВЧАТОК І ДІВЧАТ

Збір анамнезу у дівчат повинен бути індивідуальним. Залежно від того чи іншого захворювання, схема збору анамнезу може змінюватися.

Перед збором анамнезу рекомендується отримати дані, що стосуються умов життя дитини, режиму дня, фізичного навантаження та інших позитивних або негативних чинників, які могли б вплинути на розвиток дівчинки. Необхідно уточнити місце проживання дитини та ступінь екологічного благополуччя.

Генеалогічний анамнез обов’язковий для оцінки розвитку дівчинки. Необхідними є відомості про стан здоров’я батьків дівчинки: наявність аномалій соматичного розвитку у батьків і близьких родичів, порушень статевого розвитку у родичів дівчинки, що обстежується, терміни появи менархе у матері та темпи статевого дозрівання батька. Важливо встановити, чи не проживали батьки дівчинки в районах ендемічних захворювань.

Слід звернути увагу на перебіг антенатального періоду (тривалість дії шкідливого чинника і термін вагітності), перебіг пологів, масу тіла при народженні, динаміку психомоторного розвитку та характер вигодовування. Необхідно отримати дані про перенесені інфекційні захворювання, глистні інвазії, а також контакт дитини з інфекційними хворими (туберкульоз, гонорея), оскільки останні можуть призвести до виникнення відповідного гінекологічного захворювання у дитини.

Основою етики збору анамнезу у дівчинки є делікатне формулювання питань дитячим гінекологом. Потрібно враховувати характер взаємовідносин між батьками і дівчинкою, ступінь компетентності матері. До 15 років лікар дає повну інформацію матері щодо гінекологічних проблем дівчинки, а після 15 років — бере до уваги думку пацієнтки.

При опитуванні дівчинки слід з’ясувати, як почалося захворювання, в якій послідовності з’явилися симптоми, характер болю (гострий, тупий, тривалий або короткочасний), його локалізацію та іррадіацію, наявність виділень зі статевих шляхів та їх характер (гнійні, слизові, серозні), колір, запах, кількість. За умови кров’янистих виділень уточнюють їх характер — постійні або періодичні.

Оцінюється загальний стан (температура, сон, апетит, настрій), функції органів, суміжних зі статевими органами малого таза, — сечового міхура і кишечнику.

Якщо дівчинка менструює, уточнюють дату першої менструації, терміни встановлення регулярного менструального циклу і його тип, болісність менструації, коли відбулися і як перебігали останні місячні.

Узагальнення й аналіз отриманих анамнестичних даних ще до об’єктивного обстеження дозволяють у деяких випадках встановити попередній діагноз.

Типова схема обстеження дівчинки

1. Збір анамнезу (окремо у матері і дівчинки).

2. Огляд, оцінка ступеня вираженості вторинних статевих ознак.

3. Огляд, пальпація, перкусія та (в деяких випадках) аускультація живота.

4. Огляд зовнішніх статевих органів, дівочої пліви, зовнішнього отвору уретри та ділянки відхідника.

5. Ректально-абдомінальне дослідження.

6. Вагіноскопія.

7. Інструментальні методи дослідження (зондування піхви, взяття мазків, біопсія).

8. Використання апаратних методів: УЗД, ЯМР і т. ін.