ПІДРУЧНИК ДИТЯЧА ГІНЕКОЛОГІЯ - 2013

Розділ 4. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ В ДИТЯЧІЙ ГІНЕКОЛОГІЇ

ПОКАЗНИКИ СТУПЕНЯ ЧИСТОТИ ПІХВОВОГО ВМІСТУ У ДІВЧАТОК

У здорової дівчинки мікроекологія піхви — це гормонально залежна система, стан якої взаємопов’язаний з імунними особливостями організму і визначається функціональним станом яєчників, концентрацією лактофлори, рН піхвового вмісту і станом місцевого імунітету.

Тести функціональної діагностики

Для оцінки ендокринної функції яєчників у дівчаток, особливо у пубертатному віці, найчастіше використовують вимірювання ректальної температури і кольпоцитологічне дослідження.

Вимірювання базальної температури протягом декількох місяців дозволяє судити про становлення менструальної функції, тривалість окремих фаз циклу, наявність або відсутність овуляції. Вимірювання проводять у тих же умовах, що й у дорослих жінок. Температурна крива набуває двофазного характеру після 15-16-літнього віку. Необхідно пам’ятати, що при гарячці та субфебрилітеті діагностична цінність методу втрачається.

Кольпоцитологічне дослідження. Ідеальна ділянка для взяття матеріалу — бокове склепіння піхви. Мазок беруть без форсування за допомогою дитячого зонда, ложки Фолькмана або піпетки. Якщо немає можливості взяти мазок із піхви (атрезія дівочої пліви, малий її отвір), його можна приготувати з центрифугату ранкової сечі, мазків зі слизової оболонки носа, внутрішньої поверхні щоки. Дослідження бажано провести кілька разів протягом менструального циклу, якщо останній сформований, але не частіше ніж 1 раз на 3 дні.

Вікова динаміка кольпоцитологічної картини. На першому тижні життя дівчинки переважають проміжні клітини, а поверхневі клітини становлять 10 %. Надалі з 7-го дня до 7-8 років спостерігаються лише базальні та парабазальні клітини, що свідчить про низьку проліферативну активність піхвового епітелію. Це зумовлено низькою насиченістю естрогенами. У препубертатному віці (з 8-9 років) з’являються проміжні клітини, а кількість поверхневих клітин сягає 50 %.

У пубертатному періоді поступово зростає питома вага високодиференційованих клітин стінки піхви; відповідно до фаз менструального циклу можна в динаміці виявити ознаки зростаючого естрогенового впливу, який змінюється на прогестероновий. У цей період можна підрахувати каріопікнотичний індекс і його динаміку.

При порушенні менструальної функції та процесів статевого дозрівання кольпоцитологічний метод має високу діагностичну цінність.

Цитогенетичне дослідження

У дитячій гінекології результати генетичного обстеження часто мають вирішальне значення для діагностики, прогнозу та вибору методу лікування.

Визначення статевого хроматину. Зазвичай досліджують клітини слизової оболонки внутрішньої поверхні щоки (букальний епітелій). Визначення тілець Барра не менше ніж у 1012 % досліджуваних клітин свідчить про наявність позитивного хроматину. Відповідно негативний статевий хроматин встановлюють у осіб з тільцями Барра менше ніж у 5 % клітин. При виявленні статевого хроматину в 6-9 % клітин рекомендують повторити дослідження, а при отриманні аналогічного результату необхідне каріотипування.

Цитогенетична оцінка за точністю поступається каріотипуванню, однак простота та швидкість методу мають свої переваги.

Статевий хроматин досліджується при діагностиці аномалій будови зовнішніх геніталій і статевого розвитку, при первинній аменореї, особливо в поєднанні з низьким ростом (у дівчаток), при євнухоїдному високому рості в поєднанні з гіпогонадизмом (у хлопчиків). Не рекомендують визначати статевий хроматин у першу добу після народження, під час прийому гормональних препаратів, антибіотиків і деяких інших сильнодіючих лікарських засобів.

Каріотип визначає морфогенетичну характеристику ядер клітин на стадії їх поділу (в метафазі) і дає уявлення про хромосомний набір клітин організму. Для визначення хромосомного набору клітин використовують венозну кров і вирощують культуру лімфоцитів.

Показаннями для дослідження каріотипу є: інтерсексуальна будова геніталій, відсутність або низький відсоток (менше 10 %) статевого хроматину в осіб жіночої статі; позитивний хроматин в осіб чоловічої статі; гінекомастія в поєднанні з гіпогонадизмом та/або з євнухоїдними пропорціями тіла в осіб чоловічої статі. Слід пам’ятати, що при одному і тому ж каріотипі бувають абсолютно різні зовнішні прояви. Наприклад: 46 ХХ — при справжньому гермафродитизмі (в 60 %); 46 XX — при жіночому псевдо-гермафродитизмі (вроджена дисфункція кори надниркових залоз).