Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002

Самооцінка навиків
Предметні завдання та запитання, тестування набутих знань

РОЗДІЛ 1

Цей розділ стосується клітинних, молекулярних та запільних основ медичної фізіології. Після вивчення цього

розділу студент повинен уміти:

✵ назвати різні водні середовища організму, їхні значення і методи, якими можна їх вимірювані;

✵ дати означення моля, еквівалента й осмомолів,

✵ навести та порівняти різноманітні пасивні й активні сили, що створюють рух речовин через клітинну мембрану,

✵ пояснити осмос і навесні приклади його впливу на рух рідини з одною місця в організмі людини в інше,

✵ описати та навести приклади вторинного активного транспортування,

✵ дати означення та пояснити мембранний потенціал спокою,

✵ знати різноманітні органели в клітині та функції кожної,

✵ знати хімічну природу та фізіологічне значення компонентів клітинної мембрани,

✵ розуміти головні терміни будови ДНК та РНК і роль цих нуклеотидів та інших речовин клітини у процесі синтезу білка,

✵ пояснити процес екзоцитозу та ендоцитозу й описати внесок кожного у нормальну діяльність клітини,

✵ описати головні шляхи, через які хімічні месенджери позаклітинної рідини створюють зміни всередині клітини, у тім числі змини експресії генів.

✵ описати роль G-білків як молекул внутрішньоклітинної сигналізації;

✵ назвати головні теорії, що пояснюють старіння;

✵ дати означення гомеостазу та навести приклади гомеостатичних механізмів

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Чому є важливою для фізіології Na -К -АТФ-аза?

2. Порівняйте склад плазми, інтерстиційної рідини та внутрішньо-клітинної рідини. Поясніть відмінності.

3. Що станеться з мембранним потенціалом спокою, якщо позаклітинна концентрація К збільшиться з 5 до 10 мскв/л? Що станеться, якщо позаклітинна концентрація Na збільшиться з 142 до 155 мскв/л? Чому?

4. Чому еритроцити набухають і згодом розриваються, якщо їх помістити у 0,3% розчин натрію хлориду?

5. Гени визначають утворення специфічних білків. Яка послідовність процесів, що відбуваються між ДНК та утворенням білка, секретованого клітиною?

6. Опишіть будову та функції білків, що містяться у клітинній мембрані?

7. Які функції кальмодуліну? У чому його фізіологічне значення?

8. Які рецептори трансмітують ендоцитоз?

9. Опишіть старання з погляду на клітинні та молекулярні механізми, що є його підгрунтям

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1—19 виберіть одну відповідь.

1. Клітинні мембрани

(A) містять декілька споріднених білкових молекул;

(B) непроникні для жиророзчинних речовин;

(D) є вільнопроникні для елекролітів, але не для білків,

(E) мають сталий склад упродовж

ЖИТТЯ ДІЯЛЬНОСТІ КЛІТИНИ

2. Головним рушієм молекули з плазми крові в iнтерстиційний простір,

(A) активне транспортування

(B) котранспортування з Н

(D) котранспортування з Na

(E) фільтрування.

3. Вторинні месенджери

(A) речовини, що взаємодіють з первинними месенджерами поза клітинами

(B) речовини, що зв'язуються з первинними месенджерами у клітинній мембрані

(D) медіюють внутрішньоклітинні відповіді до різноманітних гормонів та нейротрансметерів.

(E) не утворюються у головному мозку

4. Мембранний потенціал спокою клітини

(A) знижується до нуля, якщо в мембрані відбувається інгібування Nа⁺-К⁺-АТФ-ази.

(B) у нормі відповідає потенціалу рівноваги для Сl.

(D) у нормі відповідає потенціалу рівноваги для Na⁺.

(E) суттєво зміниться, якщо позаклітинна концентрація Na⁺ збільшиться.

5. Білки, що їх секретують клітини,

(A) не синтезуються рибосомами, пов’язаними з мембраною.

(B) початково синтезуються з сигнального пептиду або лідерної послідовності на С-закінченні.

(D) проходять через клітинну мембрану ендоцитозом.

(E) секретуються у збільшеній формі, ніж наявна в ендоплазматичній сітці.

6. Осмос - це рух

(A) розчинної речовини через напівпроникну мембрану з ділянки, у якій гідростатичний тиск вищий, до ділянки, де гідростатичний тиск нижчий.

(B) розчиненої речовини через напівпроникну мембрану з ділянки низької до ділянки високої концентрації.

(D) розчиненої речовини через напівпроникну мембрану з ділянки низької до ділянки високої концентрації.

(E) розчинної речовини через напівпроникну мембрану з ділянки високої до ділянки низької концентрації.

7. Дейтерію оксид та інулін увели здоровому 30-річному чоловіку.

Об’єм поширення дейтерію оксиду становить 42 л, а інуліну -14 л.

(A) Об’єм внутрішньоклітинної рідини - 14 л.

(B) Об’єм внутрішньоклітинної рідини - 28 л.

(D) Об’єм інтерстиційної рідини - 9 л.

(Е) об’єм загального вмісту води за цими показниками визначити не можна.

8. Які хвороби пов’язані з мутацією у мітохондріальному геномі?

(A) муковісцидоз.

(B) спадкова зорова нейропатія Лебера.

(D) родинне передчасне дозрівання чоловіків.

(E) хвороба Гіршпрунга.

9. Які рецептори не пронизують мембрану клітини сім разів?

(A) ß-Адренергічні рецептори.

(B) Родопсин.

(D) Мінералокортикоїдний рецептор.

(E) ЛГ-рецептор.

10. Які речовини впливають безпосередньо на ядро, спричинюючи фізіологічні ефекти?

(A) ІЛ-lß.

(B) Гормон росту.

(D) Дофамін.

(E) Естрадіол.

У питаннях 11-14 утворіть пари з хвороби, що наведена в кожному питанні, та характеристик, позначених літерами, які найтісніше пов’язані з нею.

(A) Анормальні рецептори для катехоламінів.

(B) Анормальний G-білок.

(D) Недостатність рецепторів для позаклітинного білка.

(E) Анормальний рецептор для позаклітинного білка.

11. Багато випадків хвороби Ґрейва.

12. Деякі випадки псевдогіпопаратиреоїдизму.

13. Деякі випадки родинної гіперхолестеролемії.

14. Деякі випадки акромегалії. Утворіть пари з висловів 15-19,

які означають функцію, та позначених літерами структур (рис. 1-А), що найтісніше стосуються їх. Кожну позначену літерою відповідь можна використовувати один або декілька разів або не використовувати взагалі.

15. Видалення сигнальних пептидів.

16. Гідроліз прогормонів.

17. Рециклінг рецепторів клітинної мембрани.

18. Глікозиляція білків.

Рис. 1-А.

19. Конститутивна секреція.

У питаннях 20-25 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

20. Концентрація йонів гідрогену у лізосомах.

GSL

Концентрація йонів гідрогену у цитоплазмі клітин.

21. Внесок нормальної концентрації глюкози плазми у загальну осмоляльність плазми.

GSL

Внесок нормальної концентрації Na⁺ плазми у загальну осмоляльність плазми.

22. Об’єм плазми обчислюють, коли частина барвника, використана для його вимірювання, введена підшкірно замість внутрішньовенно.

GSL

Об’єм плазми обчислюють, коли частина барвника, використана для його вимірювання, введена внутрішньовенно.

23. Концентрація К⁺ у внутрішньоклітинній рідині.

GSL

Концентрація K+ в інтерстиційній рідині.

24. Концентрація Са²⁺ у внутрішньоклітинній рідині.

GSL

Концентрація Са²⁺ в інтерстиційній рідині.

25. Розмір мітохондріального геному.

GSL

Розмір нуклеарного геному.

РОЗДІЛ 2

Це перший з чотирьох розділів, що стосуються нервів і м’язів, а також взаємозв’язку між ними. В ньому розглянуто питання морфології нейронів, електричні та йонні явища, що є основою їхнього збудження і здатності передавати імпульси. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ назвати різні частини нейрона і їхнє функційне призначення;

✵ схарактеризувати безмієлінові та мієлінові нейрони, описати хімічну природу мієліну і з’ясувати відмінності передавання імпульсів безмієліновими та мієліновими нейронами;

✵ пояснити значення явищ ортоградного та ретроградного аксоплазматичного транспортування і дегенерації Валлєра;

✵ дати означення явищ збудження і провідності, описати зміни, що є в основі виникнення електротонічних потенціалів і потенціалів дії;

✵ розтлумачити такі властивості поширення нервового імпульсу: латентний період, критичний період деполяризації, пік-потенціал, слідова деполяризація і гіперполяризація;

✵ описати і пояснити явище складного потенціалу дії в змішаних нервах;

✵ назвати різні типи нервових волокон, що є в організмі, і пояснити їхнє значення в умовах нормального й анормального функціювання периферійних нервів;

✵ описати різні типи клітин глії і функційне призначення кожного;

✵ назвати відомі нейротрофіни, а також типи нейронів, на які вони діють. Описати їхні впливи та механізми цих впливів.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Яке значення для тваринних організмів має еволюція мієлінових нейронів?

2. Порівняйте функцію дендритів з функцією нейронів.

3. Опишіть і поясніть вплив тетрадоксину на мембранний потенціал спокою і потенціал дії в нервових клітинах.

4. Які типи нервових волокон містяться в складі симпатичного нерва, що прямує від черевного вузла до кишки? Відповідь поясніть.

5. Як абсолютний і відносний рефрактерні періоди корелюють у часі з різними фазами потенціалу дії? Чому під час цих періодів зменшується збудливість нерва?

6. Порівняйте електричні та йонні явища в нейронах з такими ж явищами у скелетних, серцевому та гладких м’язах.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-6 виберіть одну відповідь.

1. Потенціал дії нерва

(A) започатковується витіканням йонів Na⁺.

(B) завершується внаслідок витікання йонів К⁺.

(D) зумовлений швидкоплинними змінами градієнта концентрації йонів Na⁺ у клітинній мембрані.

(Д) не пов’язаний з будь-яким переміщенням йонів Na⁺ або К⁺ через клітинну мембрану.

2. До аксона приєднані подразнювальні електроди, а внутрішньоклітинний електрод сполучений через катодно-променевий осцилоскоп (КО) з індиферентним електродом (рис. 2-А). У разі подразнення аксона латентний період становив 1,5 мс. Внутрішньоклітинний електрод розміщений на відстані 6 см від анода і 4,5 см

Рис. 2-А.

від катода подразника. Яка швидкість передавання в аксоні?

(A) 15 м/с.

(B) 30 м/с.

(D) 67,5 м/с.

(E) Неможливо визначити на підставі наведених даних.

3. Яким з перелічених волокон властива найменша швидкість передавання?

(A) Аa-волокна.

(Б) Aß-волокна.

(B) Ау-волокна.

(Г) В-волокна.

(Д) С-волокна.

4. Підклавши руку під голову, чоловік глибоко заснув. Після пробудження він виявив, що його кінцівка паралізована, однак больова чутливість у ній збережена. Причиною втрати рухової функції зі збереженням відчуття болю є те, що в нервах верхньої кінцівки

(A) A-волокна вразливіші до гіпоксії, ніж В-волокна.

(Б) A-волокна чутливіші до стискання, ніж С-волокна.

(B) С-волокна чутливіші до стискання, ніж А-волокна.

(Г) чутливі нерви розмішені ближче до кісток, ніж рухові, внаслідок чого їх менше ушкоджує холод.

(Д) чутливі нерви розміщені ближче до кісток, ніж рухові, внаслідок чого їх менше ушкоджує стискання.

5. Яка частина нейрона має вищу концентрацію Na⁺-каналів на один квадратний міліметр клітинної мембрани?

(A) Дендрити.

(B) Ділянки тіла клітини біля дендритів.

(D) Мембрана аксона під мієліном.

(E) Жодна з наведених вище частин.

6. Яке з наведених тверджень, що стосуються фактора росту нервів, є хибним?

(A) Він утворений трьома полі- пептидними субодиницями.

(B) Він у високих концентраціях міститься в підщелепних слинних залозах самки миші.

(D) Його захоплюють нерви з органів, іннервованих цими нервами.

(E) Він є у головному мозку.

У питаннях 7-10 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, с більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому

7. Кількість гліальних клітин у головному мозку.

GSL

Кількість нейронів у головному мозку.

8. Швидкість передавання в аксонах малого діаметра.

GSL

Швидкість передавання в аксонах великого діаметра.

9. Збудливість у нейроні в разі збільшення мембранного потенціалу спокою до -80 мВ.

GSL

Збудливість у нейроні в разі зменшення мембранного потенціалу спокою до -60 мВ.

10. Загальна тривалість складного потенціалу дії змішаного нерва на відстані 5 мм від подразнювального електрода.

GSL

Загальна тривалість складного потенціалу дії змішаного нерва на відстані 50 мм від подразнювального електрода.

РОЗДІЛ 3

У цьому розділі описані морфологічні та фунційні характеристики трьох типів м’язів, що є в організмі людини: скелетного, серцевого та гладкого. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати макро- та мікроскопічну анатомію скелетних м’язів, у тім числі поперечну посмугованість, стосунок актину до міозину і саркотубулярну систему;

✵ описати та пояснити взаємодію між актином та міозином;

✵ порівняти морфологію серцевого, вісцерального гладкого та поліелементного гладкого м’яза зі скелетним;

✵ навести послідовність електричних та йонних процесів, що відбуваються від появи потенціалу дії у моторному нерві до скорочення скелетного м’яза, і описати значення кожного;

✵ порівняти ізометричне та ізотонічне скорочення;

✵ характеризувати дистрофін, його функції у нормі та описати хвороби, які виникають, коли він анормальний або його нема;

✵ описати джерела енергії для м’язових скорочень та пояснити, як енергія переміщує скоротливий апарат;

✵ характеризувати кисневий борг та описати його роль у діяльності м’язів під час фізичного навантаження;

✵ описати різницю між швидкими та повільними скелетними м’язами;

✵ характеризувати термін рухова одиниця й описати вплив денервації на скелетні м’язи;

✵ описати йонні явища, що виникають під час потенціалу дії у серцевому м’язі;

✵ описати відхилення у мембранному потенціалі, що простежується у пейсмейкерній тканині, та йонні зміни, що відповідають за препотенціал;

✵ порівняти електричні та механічні явища у гладких м’язах з такими ж у скелетних м’язах та з’ясувати вплив ацетилхоліну і норадреналіну на електричну й механічну активність вісцеральних гладких м’язів.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Наведіть визначення загального напруження, пасивного напруження, активного напруження, довжини в стані спокою та довжини рівноваги. Як взаємозв’язок актину з міозином пояснює криву довжина-напруження у скелетних м’язах?

2. М’яз - це пристрій для конвертування хімічної енергії у механічну. Проаналізуйте та опишіть це твердження.

3. Яка мінімальна частота подразнення, за якої тетанус відбувається у швидких м’язах з тривалістю м’язового скорочення 7,5 мс і у повільних м’язах - з 100 мс.

4. Опишіть чинники, що визначають градацію відповідей скелетних м’язів у живих інтактних тварин.

5. Опишіть співвідношення між довжиною м’язового волокна та напруженістю у серцевому м’язі в нормі та в разі гіпертрофії міокарда.

6. Порівняйте молекулярні події, що розпочинають скорочення у гладких та скелетних м’язах. Що є подібним, а що відмінним?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-10 виберіть одну відповідь:

1. Потенціал дії скелетних м’язів

(A) має продовжену фазу плато.

(B) поширюється всередині до всіх частин м’яза через Т-трубочки.

(D) є довшим, ніж потенціал дії у серцевому м’язі.

(E) не є важливим для скорочення.

2. До функцій тропоміозину в скелетних м’язах належить

(A) ковзання вздовж актину для забезпечення скорочень.

(B) вивільнення Ca²⁺ після ініціації скорочення.

(D) дія, як «білка розслаблення» у спокої - накривання сайтів, де міозин зв’язується з актином.

(E) генерування АТФ, який передається до скоротливого механізму.

3. Поперечні містки у саркомері скелетних м’язів утворені з

(A) актину.

(B) міозину.

(D) тропоміозину.

(E) мієліну.

4. Скоротлива відповідь у скелетних м’язах

(A) розпочинається після закінчення потенціалу дії.

(B) не є кінцевою, доки триває потенціал дії.

(D) виконує більшу роботу в разі ізометричного м’язового скорочення, ніж у випадку ізотонічного;

(E) зменшується в разі повторного подразнення.

5. Щільні контакти

(A) є у серцевому м’язі.

(B) є, але з невеликою функційною значимістю, у серцевому м’язі.

(D) не виявлені у гладких м’язах.

(E) з’єднують саркотубулярну систему з окремими скелетними м’язовими клітинами.

У питаннях 6-10 виберіть

A, якщо вислів пов’язаний з (а);

B, якщо вислів пов’язаний з (b);

C, якщо вислів пов’язаний з (а) та (b);

D, якщо вислів не пов’язаний ні з (а), ні з (b).

(a) сила скорочення в м’язі;

(B) тривалість скорочення в м’язі.

6. Довжина м’яза на початку скорочення.

7. Тип ізоформ міозинових важких ланцюгів у м’язі.

8. Ступінь, до якого нагрівається в руховому нерві м’яз, є асинхронним.

9. Вміст колагену в м’язі.

10. Вміст дистрофіну в м’язі.

До висловів 11-13 підберіть речовину, позначену літерами, яка найближче з ними пов’язана. Кожну речовину можна використати кілька разів або не використати жодного.

(A) Адреналін.

(B) Інгібін.

(D) Тиреоїдні гормони.

(E) Кортизон.

11. Зменшення вмісту в м’язах глікогену.

12. Збільшення маси м’язів.

13. Збільшення швидкості скорочення.

У питаннях 14-16 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, с більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

14. Тривалість збільшення притоку Са²⁺ під час потенціалу дії у серцевому м’язі.

GSL

Тривалість збільшення надходжень Са²⁺ під час потенціалу дії у скелетному м’язі.

15. Кількість дистрофіну у нервово- м’язовому з’єднанні.

GSL

Кількість утрофіну у нервово-м’язовому з’єднанні.

16. Збудливість гладких м’язів матки після введення прогестерону.

GSL

Збудливість гладких м’язів матки після введення естрогену.

РОЗДІЛ 4

Цей розділ стосується синаптичних контактів між нейронами, нервово- м’язового синапсу, а також нейротрансмітерів і рецепторів, що забезпечують передавання в цих сполученнях. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати головні особливості морфології синапсів;

✵ пояснити характер хімічного та електричного передавання в синапсах;

✵ описати швидкий і повільний збуджувальні та гальмівні потенціали, а також йонні потоки, що їх спричинюють. Пояснити, як ці потенціали взаємодіють з генерованими потенціалами дії;

✵ характеризувати і дати приклади прямого, опосередкованого, пресинаптичного та постсинаптичного гальмування;

✵ характеризувати синаптичну пластичність і з’ясувати її стосунок до процесів навчання;

✵ назвати 12 нейротрансмітерів і головні ділянки нервової системи, де вони вивільнюються;

✵ дати означення опіоїдного пептиду, назвати головні опіоїдні пептиди організму, а також молекули-попередники, з яких вони походять;

✵ описати рецептори катехоламінів, ацетилхоліну, 5-НТ та опіоїдів;

✵ характеризувати етапи біосинтезу, вивільнення, дії та видалення з синаптичної щілини ацетилхоліну, дофаміну, адреналіну, норадреналіну і серотоніну;

✵ пояснити суть явищ звикання, сенсибілізації, довготривалої потенціації і довготривалої депресії;

✵ описати структуру нервово-м’язового синапсу і пояснити, як потенціали дії, що надходять руховим нейроном до синапсу, зумовлюють скорочення скелетного м’яза;

✵ пояснити суть явища денерваційної підвищеної чутливості.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Аксон може забезпечувати провідність у будь-якому напрямі, однак у хімічному синапсі провідність лише однонапрямлена. Чому?

2. Які типи хімічних сполук виконують функцію синаптичних трансмітерів?

3. Один із записів на рис. 4-А зумовлений дією ацетилхоліну як збуджувального трансмітера, а інший - у-аміномасляної кислоти як гальмівного трансмітера. Ідентифікуйте записи. Відповідь поясніть.

Рис. 4-А. Запис за допомогою техніки петч клемп двох різних нейронів. Відхилення донизу свідчить про наявність вхідних, а відхилення угору - вихідних імпульсів.

4. Яку роль у метаболізмі нейротрансмітерів відіграє зворотне поглинання? Як воно відбувається? Які фармакологічні засоби його блокують?

5. Підраховано, що в передньому мозку людини співвідношення кількості синапсів до кількості нейронів становить 40 000 до 1. Поясніть це явище і його фізіологічне значення.

6. Що таке синаптична затримка? Поясніть її значення стосовно функцій головного мозку.

7. З’ясуйте функцію глютаматних рецепторів у головному мозку.

8. Одні нейрони продукують нейротрансмітери, а інші - гормони, тобто хімічні месенджери, що поширюються кров’яним руслом. Назвіть гормони, що утворюють нейрони і назвіть локалізацію цих нейронів.

9. Гази нервово-паралітичної дії, які були синтезовані для можливої хімічної війни, головно гальмують активність ацетилхолінестерази. Чому таке гальмування зумовлює смерть?

10. Порівняйте структуру та функцію закінчень соматичних мотонейронів у скелетному м’язі і закінчень автономних рухових нервів у серцевому і гладких м’язах.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-17 виберіть одну відповідь.

Утворіть пари з висловів 1-5 та позначених літерами структур, що їх стосуються. Кожна з цих структур може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Мікротрубочки.

(B) Активні зони.

(D) Світлі пухирці.

(E) Зернисті пухирці.

1. Містять ацетилхолін.

2. Містять катехоламіни.

3. Містять стероїдні рецептори.

4. Містять синтаксин.

5. Зв’язані з кінезином.

У питаннях 6-8утворіть пари з рецепторів, наведених у кожному з питань, та характеристик, позначених літерами, які пов ’язані з ними. Кожен

вислів може бути використаний один

раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Утворений багатьма субодиницями.

(B) Блокований Zn²⁺.

(D) У високій концентрації міститься в смугастому тілі.

(E) Гальмований стрихніном.

6. ß₁-Адренергічний рецептор.

7. D₂-Дофаміновий рецептор.

8. N-метил D-аспартатний рецептор.

9. Яку з речовин не продукують постгангліонарні симпатичні нейрони?

(A) L-ДОФА.

(B) Дофамін.

(D) Гістамін.

(E) Ацетилхолін.

10. Швидкі гальмівні постсинаптичні потенціали

(A) є наслідком пресинаптичного гальмування.

(B) взаємодіють з іншими швидкими і повільними потенціалами, зумовлюючи зміни мембранного потенціалу, наближаючи або віддаляючи його значення від критичного рівня деполяризації.

(D) можуть бути спричинені зростанням провідності йонів Са²⁺.

(E) виникають у скелетному м’язі.

11. Започаткування потенціалу дії в скелетному м’язі шляхом подразнення його рухового нерва

(A) залежить від просторового підсилення.

(B) залежить від часового підсилення.

(D) залежить від вивільнення нор- адреналіну.

(E) залежить від вивільнення ацетилхоліну.

12. Який з названих йонних каналів є ліґандозалежним?

(A) ВІП-рецептор.

(B) Норадреналіновий рецептор.

(D) ГАМКB-рецептор.

(E) Метаботропний глютаміновий рецептор.

13. Що з наведеного, найвірогідніше, не пов’язане з виникненням довготривалої потенціації?

(A) NO.

(B) Са²⁺.

(D) Мембранна гіперполяризація.

(E) Мембранна деполяризація.

14. Який з наведених синаптичних трансмітерів не є пептидом, поліпептидом чи білком?

(A) Речовина Р.

(B) Метенкефалін.

(D) Серотонін.

(E) Динорфін.

15. Активування яких з перелічених рецепторів може, вірогідно, зменшувати відчуття тривоги?

(A) Нікотинові холінергічні рецептори.

(B) Глютаматні рецептори.

(D) Глюкокортикоїдні рецептори.

(E) а₁-Адренергічні рецептори.

16. Який з наведених рецепторів зв’язаний з гетеродимерним G-білком?

(A) Гліциновий рецептор.

(B) ГАМКB-рецептор.

(D) 5-НТ₃-рецептор.

(E) ANP-рецептор.

17. Який з наведених засобів, вірогідно, не підсилюватиме норадренергічне передавання?

(A) Засіб, що збільшує проникність аргініну всередину нейрона.

(B) Засіб, що підсилює активність тирозингідроксилази.

(D) Засіб, що гальмує активність моноамінооксидази.

(E) Засіб, що гальмує зворотне поглинання норадреналіну.

У питаннях 18-20 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

18. Кількість норадреналіну, що вивільняється в норадренергічному синапсі під час стимулювання пресинаптичних а₂-адренергічних рецепторів.

GSL

Кількість норадреналіну, що вивільняється в норадренергічному синапсі під час стимулювання постсинаптичних a₂-адренергічних рецепторів.

19. Афінність CB₁-рецептора до анандаміду.

GSL

Афінність СВ₂-рецептора до анандаміду.

20. Кількість пронизувань β₂-адренергічним рецептором клітинної мембрани.

GSL

Кількість пронизувань M1 мускариноподібним ацетилхоліновим рецептором клітинної мембрани.

РОЗДІЛ 5

Цей розділ стосується механізмів утворення потенціалів дії у сенсорних нервах, сенсорних систем і узагальнених засад та законів, згідно з якими кодована сенсорна інформація. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ дати означення терміна сенсорний рецептор;

✵ дати означення адекватного подразника і навести приклади;

✵ пояснити різні класифікації органів чуття;

✵ назвати типи сенсорних рецепторів, розміщених у шкірі, та описати їхній зв’язок з чотирма шкірними відчуттями: дотику, холоду, тепла й болю;

✵ розуміти механізм генерування рецепторного потенціалу й описати взаємозв’язок його значення у сенсорному рецепторі з кількістю імпульсів, що генеровані у сенсорному нерві;

✵ дати означення процесу адаптації, пояснити доктрину специфічних нервових енергій та закони проекції;

✵ пояснити як відбувається кодування інтенсивності, локалізації та якості подразника.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Опишіть сенсорні одиниці та їхні складові, якщо інтенсивність подразників збільшується.

2. Яка відмінність між тонічними та фазовими рецепторами? Які фізіологічні функції забезпечує кожний тип?

3. Яка частина тільця Пачіні утворює свій генераторний потенціал? Де утворюється потенціал дії у сенсорному нерві? Яку функцію забезпечують множинні пластинки у сполучній тканині капсули, що вкриває закінчення сенсорних нервів?

4. Чому людина спочатку бачить блискавку, а потім чує грім?

5. Люди з ампутованими кінцівками можуть відчувати біль у кінцівці, якої вже немає тривалий час, і це може стати складною медичною проблемою. Поясніть чому наявні болі у кінцівці, яка ампутована? Як можна лікувати хворого з такими «фантомними болями»?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-7 виберіть одну відповідь.

1. Тільця Пачіні - це

(A) тип температурного рецептора.

(B) у нормі іннервовані Аδ-нервовими волокнами.

(D) рецептори дотику, що повільно адаптуються.

(E) рецептори болю.

2. Адаптація до сенсорних подразників продукує

(A) послаблення відчуття у разі застосування разом з первинним подразником сенсорних подразників іншого типу.

(B) інтенсивніше відчуття, якщо уживаний подразник застосовують повторно.

(D) зменшення відчуття, якщо уживаний подразник застосовують постійно.

(E) зменшення рівня порогу збудження у сенсорних нервах внаслідок того, що на рецептори безпосередньо впливає інша речовина.

3. Які з наведених відчуттів не генеруються імпульсами ініційованими вільними нервовими закінченнями?

(A) Дотик.

(B) Біль.

(D) Лоскотання.

(E) Смак.

4. Відчуття, що сприймаються правою рукою, не можуть бути спричинені подразненням

(A) аферентних нейронів руки тоді, коли вони входять у спинний мозок.

(B) нейронів спіноталамічного шляху, на якому закінчуються аферентні нейрони руки.

(D) ділянки руки сенсорної кори на лівому боці організму.

(F) ділянки руки сенсорної кори на правому боці організму.

5. Які з наведених рецепторів та органів чуття є неправильно спаровані?

(A) Палочки та колбочки : око.

(B) Тільця Мейснера : нюховий епітелій.

(D) Рецептори, чутливі до розтягу : каротидний синус.

(F) Гломусні клітини : каротидний клубочок.

6. Які з наведених відчуттів найбільше підпорядковані збудженню та гальмуванню у ЦНС?

(A) Дотик.

(B) Тепло.

(D) Слух.

(E) Смак.

7. Які з наведених структур не містять катіонних каналів, активованих механічним зміщенням, утворюючи деполяризацію?

(A) Колбочка.

(B) Тільця Пачіні.

(D) Волоскові клітини у напівкружних каналах.

(E) Волоскові клітини в маточці. У питаннях 8-10 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

8. Величина генераторного потенціалу після дії слабкого подразника.

GSL

Величина генераторного потенціалу після дії сильного подразника.

9. Амплітуда потенціалу дії у сенсорних нервах після дії слабкого подразника.

GSL

Амплітуда потенціалу дії у сенсорних нервах після дії сильного подразника.

10. Відчуття болю, коли рецептори холоду є під впливом слабких подразників.

GSL

Відчуття болю, коли рецептори холоду є під впливом сильних подразників.

РОЗДІЛ 6

У цьому розділі описані структури, що утворюють рефлекторну дугу, моносинаптичні і полісинаптичні спінальні рефлекси, а також властивості і функції м’язових веретен. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ сформулювати закон Белла-Мажанді і його фізіологічне значення;

✵ характеризувати моносинаптичні та полісинаптичні рефлекси і порівняти їх;

✵ навести приклади рефлексів розтягування, зокрема таких, які часто використовують у клінічній практиці;

✵ описати будову м’язових веретен і проаналізувати їхнє функційне призначення як частини системи зворотного зв’язку регулювання довжини м’яза;

✵ описати структуру сухожилкових органів Ґольджі і проаналізувати їхнє функційне призначення як частини системи зворотного зв’язку забезпечення м’язової сили;

✵ з’ясувати явища реципрокної іннервації, зворотного рефлексу розтягування, клонуса і реакції видовження;

✵ з’ясувати і пояснити явища фракціювання й оклюзії.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Що називають ознакою місця, поясніть її значення.

2. Що таке кінцевий спільний шлях? З’ясуйте його фізіологічні підстави і значення.

3. Чому сильний шкідливий подразник спричинює тривалу реакцію відсмикування?

4. Виявлено, що в нормальному стані центральна затримка певної рефлекторної реакції становила 0,9 мс. Яким шляхом поширюється ця реакція - моносинаптичним чи полісинаптичним? Відповідь поясніть.

5. Як рефлекторні реакції вдосконалюються і модифікуються?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-4 виберіть одну відповідь.

1. Зворотний рефлекс розтягування

(A) має нижчий поріг, ніж рефлекс розтягування.

(B) є моносинаптичним рефлексом.

(C) є двосинаптичним рефлексом, у рефлекторній дузі якого один інтернейрон уставлений між аферентним і еферентним нейронами.

(D) є полісинаптичним рефлексом з багатьма інтернейронами, що розміщені між аферентним і еферентним нейронами.

(E) потребує імпульсації з боку центральних нейронів, унаслідок чого відбувається вивільнення ацетилхоліну.

2. Коли одночасно з посиленням збудження в у-мотонейронах посилюється імпульсація а-мотонейронів до м’яза, то

(A) виникає швидке гальмування імпульсації у веретені Іа аферентів.

(B) пролонгується м’язове скорочення.

(D) кількість імпульсів у веретені Іа аферентів буде меншою, ніж коли збільшуватиметься лише а-імпульсація.

(E) кількість імпульсів у веретені Іа аферентів буде більшою, ніж коли збільшуватиметься лише а-імпульсація.

3. Що не є характерним для рефлекторної діяльності?

(A) Модифікація імпульсами, що надходять з різних частин центральної нервової системи.

(B) Може одночасно забезпечувати скорочення одних м’язів і розслаблення інших.

(D) Передавання в межах рефлекторної дуги відбувається за участю принаймні одного синапсу.

(E) Часто відбувається підсвідомо.

4. Рефлекси відсмикування не є

(A) ініційованими шкідливими подразниками.

(B) домінуючими.

(D) відсутні декілька місяців після перетинання спинного мозку.

(E) залежними від ознаки місця.

Питання 5-7 стосуються рис. 6-А.

На рис. 6-А А, В та С є записами

потенціалів дії в аферентних нервових волокнах, що поширюються від м’яза до і після м’язового розтягування, що відображає крива м’язового розтягування.

5. Який запис виконано з нервового волокна, що іннервує волокно ядерного мішка?

6. Який запис виконано з нервового волокна, що іннервує волокно ядерного ланцюжка?

7. Який запис виконано з нервового волокна, що іннервує сухожилковий орган Ґольджі?

У питаннях 8-10 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

8. Реакція скелетного м’яза на розтягування після перетинання чутливого нерва, що іннервує цей нерв.

GSL

Рис. 6-А.

Реакція скелетного м’яза на розтягування після перетинання рухового нерва, що іннервує цей м’яз.

9. Рівень імпульсації в руховому нерві м’яза-протагоніста під час рефлексу розтягування.

GSL

Рівень імпульсації в руховому нерві м’яза-антагоніста під час рефлексу розтягування.

10. Ритмічні скоротливі реакції на тривале розтягування м’яза у разі високого рівня у-еферентної імпульсації.

GSL

Ритмічні скоротливі реакції на тривале розтягування м’яза у разі низького рівня у-еферентної імпульсації.

РОЗДІЛ 7

Цей розділ стосується механізмів функціювання сенсорних систем, що відповідають за дотик, пропріорецепцію, відчуття холоду та тепла, болю, свербіння та відчуття, що виникають унаслідок комбінації цих головних відчуттів. Детально описано біль включно з характеристиками так званого швидкого та повільного болю, посттравматичного та невропатичного болю, глибокого та вісцерального болю. Схарактеризовані також хронічні больові синдроми. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ розуміти нейрональні зв’язки та шляхи, що забезпечують передавання сенсорних вхідних імпульсів зі шкіри, глибоких тканин та вісцеральних органів до кори головного мозку;

✵ описати структури та функції желатинозної речовини;

✵ описати ділянки, в яких сенсорні проекції нейронів від таламуса закінчуються у сенсорній корі;

✵ назвати рецептори, що відповідають за біль, та пояснити відмінність між швидким та повільним болем;

✵ порівняти поверхневий, глибокий та вісцеральний біль;

✵ дати означення гіпералгезії;

✵ описати та пояснити іррадійований біль;

✵ навести головні лікарські засоби та маніпуляції, які використовують для зменшення болю. Для кожного прикладу визначити раціональність застосування та прокоментувати їхню клінічну ефективність;

✵ пояснити вібраційну чутливість, природу розрізнення двох точок та стереогнозис.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Що є адекватним подразником для відчуття холоду, тепла та болю? Чи больові рецептори специфічні? Які хімічні агенти можуть ініціювати імпульси у больових волокнах?

2. Чому пухлина, що виникає у верхній частині спинного мозку, спричинює втрату болю та температурної чутливості спочатку у верхніх сегментах тіла людини і тільки пізніше - у нижніх. Що станеться з кореспондентним порядком втрати пропріорецепції?

3. Опишіть локалізацію двох провідних шляхів у спинному мозку, які стосуються дотику. Інформацію якого типу стосовно дотику передає кожний шлях?

4. Опишіть фактор Р і роль, яку він відіграє у м’язових болях.

5. Чому вісцеральні болі погано локалізовані? Чому вони особливо пронизливі?

6. Що таке опіатні пептиди? Як вони змінюють больові відчуття?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-12 виберіть одну відповідь.

1. Відстань, за якої два дотикові подразники можуть бути сприйняті як окремі, найбільша

(A) на губах.

(B) на долоні руки.

(D) на дорсальній поверхні кисті.

(E) на кінчиках пальців.

2. У 49-річної жінки зі світлим волоссям виражена дифузна втрата вібраційної чутливості. Які з наведених досліджень були б найінформативнішими для визначення причини цієї втрати?

(A) Рентгенологічне дослідження спинного мозку.

(B) Визначення тривалості рефлексу.

(D) Біопсія слизової шлунка.

(E) Повне дослідження сечі.

3. Подразнення яких з наведених структур могли б спричинити появу свербіння?

(A) Задні корінці С-волокон.

(B) В-волокна у периферійних нервах.

(D) Рецептори дотику.

(E) Моторні волокна у передніх корінцях спинних нервів.

4. Вісцеральні болі

(A) порівняно швидко адаптуються.

(B) медіюють В-волокнами у задніх корінцях спинномозкових нервів.

(D) дуже подібні до швидких болів, що виникають у разі ушкоджувального подразнення шкіри.

(E) можуть бути спричинені визначеними та тривалими подразненнями рецепторів дотику.

5. Передньолатеральна хордотомія виконана для полегшення болю у правій нозі. Це ефективно з огляду на те, що вона перетинає

(A) лівий дорсальний стовп.

(B) лівий вентральний спіноталамічний шлях.

(D) лівий латеральний спіноталамічний шлях.

(E) правий кортикоспінальний шлях.

6. Які з наведених лікарських засобів не спричинюють анальгезаційного ефекту?

(A) Тетрагідроканабінол.

(B) Антагоністи речовини Р.

(D) Гістамін.

(E) Морфій.

7. Унаслідок виробничої травми чоловік втратив праву кисть. Через чотири роки він мав епізоди нестерпних болей у ділянці, якої не було (фантомні болі). Детальне дослідження сканограми ПЕТ кори головного мозку виявило

(A) розширення ділянки правої кисті у правій соматичній сенсорній ділянці.

(B) розширення ділянки правої кисті у лівій соматичній сенсорній ділянці (SI).

(D) проекцію волокон з сусідніх сенсорних ділянок у правій ділянці кисті у правій SI.

(E) проекцію волокон з сусідніх сенсорних ділянок у правій ділянці кисті у лівій SI.

8. Каузалгію

(A) супроводжує втрата волосся в ураженій ділянці.

(B) скасовує перетинання сенсорних нервів в ураженій ділянці.

(D) полегшують за допомогою лікарських препаратів, що блокують а₁-адренорецептори.

(E) полегшують за допомогою лікарських препаратів, що блокують мускариночутливі холінорецептори.

У питаннях 9-13 виберіть

A, якщо вислів пов’язаний з (а);

B, якщо вислів пов’язаний з (b);

C, якщо вислів пов’язаний з (а) і (b);

D, якщо вислів не пов’язаний ні з (а), ні з (b).

(a) Капсаїциновий рецептор.

(B) Aa-нервові волокна.

9. Холод.

10. Тепло.

11. Біль.

12. Дотик.

13. Сила м’яза.

У питаннях 14 і 15 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому

14. Швидкість передавання в аферентних нейронах від теплових рецепторів.

GSL

Швидкість передавання в аферентних нейронах від рецепторів тиску.

15. Впливи ураження тім’яної частки на стереогнозис.

GSL

Впливи ураження лобової частки на стереогнозис.

РОЗДІЛ 8

У цьому розділі розглянуто функційну анатомію зорової системи, проаналізовано процеси формування зорового зображення у сітківці, перетворення світлової енергії в електричну відповідь у колбочках та палочках, утворення імпульсів у сітківці та передавання їх через бічні колінчасті тіла у зорову кору, процеси у зоровій корі й інших частинах кори головного мозку. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ характеризувати різні частини ока та знати їхні функції;

✵ простежувати нейрональні шляхи, якими передається зорова інформація від колбочок та палочок до зорової кори;

✵ пояснити як світлові промені з довкілля потрапляють у фокус на сітківці та значення акомодації;

✵ пояснити гіперметропію, міопію, астигматизм, пресбіопію та косоокість (страбізм);

✵ описати електричні відповіді у біполярних, горизонтальних, амакринових та гангліонарних клітинах, пояснити функцію кожного типу клітин;

✵ описати відгуки клітин зорової кори та функційну організацію ділянок кори головного мозку, які опрацьовують зорову інформацію;

✵ дати означення та пояснити темнову адаптацію та гостроту зору;

✵ описати функції колбочок та їхні нейрональні шляхи до зорової кори;

✵ описати нейрональні шляхи, які забезпечують кольорове світло- сприйняття;

✵ назвати чотири типи очних рухів та пояснити функції кожного.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Який тип порушення поля зору простежується у наведених ураженнях і чому?

a. Ураження одного зорового нерва.

B. Ураження одного оптичного шляху.

c. Ураження оптичного перехресту.

d. Ураження різноманітних частин колінчасто-шпорного шляху.

e. Білатеральні ураження, що порушують первинну зорову кору (ділянка 17).

2. Яка найближча точка бачення? Чому вона віддаляється з віком?

3. Скільки різних видів світлочутливих пігментів є у сітківці людини? Опишіть їхню хімічну будову; як вони утворюють електричну відповідь у сітківці та їхній зв’язок з кольоровим зором?

4. Що означає «у центрі» та «поза центром» клітин? Дайте означення латерального гальмування та поясніть його головне фізіологічне призначення.

5. Що таке орієнтаційні колонки і колонки домінування очей?

6. Опишіть паралельне опрацювання зорової інформації у корі головного мозку.

7. Що таке бінокулярний зір? Чому він має обмежену частину поля зору? Опишіть його значення та роль монокулярного зорового перетворення у сприйнятті глибини зображення?

8. Що таке амбліопія без анопсії? Поясніть її патогенез.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-12 виберіть одну відповідь.

1. Якщо головна фокусна відстань у кришталику 0,75 м, то його рефрактерна сила -

(A) 0,25 діоптрії.

(B) 0,75 діоптрії.

(D) 1,33 діоптрії.

(E) 10,3 діоптрії.

2. Зорова акомодація передбачає

(A) збільшення напруження у зв’язках кришталика.

(B) зменшення кривини кришталика.

(D) скорочення війкових м’язів.

(E) збільшення внутрішньоочного тиску.

3. Центральна ямка в оці

(A) має найнижчий світловий поріг.

(B) ділянка з найбільшою гостротою зору.

(D) містить лише палочки.

(E) розміщена попереду зорового нерва.

4. Які з перелічених частин ока мають найбільшу концентрацію паличок?

(A) Війкове тіло.

(B) Райдужка.

(D) Центральна пляма.

(E) Позаямкова ділянка.

5. У відповідь на світло у палочках відбуваються явища, які наведені у випадковій послідовності.

1. Активування трансдуцину.

2. Зменшення вивільнення синаптичного трансмітера.

3. Структурні зміни родопсину.

4. Закриття 1Ча⁺-каналів.

5. Зменшення внутрішньоклітинного цГМФ.

Виберіть послідовність, яка характерна у нормі:

(A) 2, 1,3, 5, 4.

(B) 1, 2, 3, 5, 4.

(D) 3, 1, 5, 4, 2.

(E) 3, 1,4, 5, 2.

6. Вітамін А - це попередник синтезу

(A) соматостатину.

(B) ретинену.

(D) скотопсину.

(E) водянистої вологи.

7. Аномалія кольоросприймання у 20 разів поширеніша у чоловіків, ніж у жінок, оскільки більшість випадків спричинена анормальним

(A) домінантним геном на Y-хромосомі.

(B) рецесивним геном на Y-хромосомі.

(D) рецесивним геном на Х-хромосомі.

(E) рецесивним геном на 22-й хромосомі.

8. Яка з наведених структур не бере участі у кольоровому зорі?

(A) Активування провідного шляху, яким сигналізується відмінність відповідей S-колбочок і сумарної відповіді L- та М- колбочок.

(B) Колінчастий шар 3-6.

(D) Ділянка V3A зорової кори.

(E) Ділянка V8 зорової кори.

У питаннях 9-12 позначте патологічний стан літерою пов’язаної з ним аномалії зору. Кожна позначена літерою аномалія зору може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу

(A) Гіперметропія.

(B) Міопія.

(D) Страбізм.

(E) Нікталопія.

9. Пухлина у передній частці гіпофіза.

10. Дефіцит вітаміну А.

11. Порушення потрапляння зорових зображень на відповідні місця сітківки.

12. Подовжений передньо-задній діаметр очного яблука.

У питаннях 13-15 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

13. Мембранний потенціал синаптичного закінчення зорового рецептора на світло.

GSL

Мембранний потенціал синаптичного закінчення зорового рецептора на темноту.

14. Кількість потенціалів дії у правій зоровій корі після подразнення медіальної половини правої сітківки. GSL

Кількість потенціалів дії у лівій зоровій корі після подразнення медіальної половини правої сітківки.

15. Гострота зору у людей з 20/15 зором.

GSL

Гострота зору у людей з 15/20 зором.

РОЗДІЛ 9

У цьому розділі розглянуто слухову та вестибулярну системи. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати шлях, яким рухи молекул у повітрі перетворюються в імпульси, що їх генерують волоскові клітини у завитці;

✵ простежити шлях слухових імпульсів у нейрональних шляхах від волоскових клітин завитки у слухову кору та описати функцію слухової кори;

✵ пояснити як амплітуда, гучність та тембр тону кодується у слухових провідних шляхах;

✵ описати різноманітні форми глухоти;

✵ пояснити як рецептори у напівколових каналах визначають ротаційне прискорення і як рецептори мішечка та маточки визначають лінійне прискорення;

✵ назвати головні вхідні сенсорні імпульси, що забезпечують інформацією про орієнтацію тіла у просторі, яка синтезується у головному мозку.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Отосклероз - це хвороба, за якої основа стремінця приєднується ригідно до овального вікна. Чому це спричинює глухоту?

2. Яку функцію виконує покривна мембрана у завитці?

3. Які звукові частоти чує людина? За якої звукової частоти слуховий поріг найнижчий?

4. Що таке маскування?

5. Що таке барабанний рефлекс і яка його функція?

6. Порівняйте кісточкову, повітряну та кісткову провідність.

7. Порівняйте і зіставте перетворення зорової та слухової інформації у корі головного мозку.

8. Назвіть п’ять генетичних мутацій, що спричинюють вроджену глухоту. Для кожного випадку поясніть, як генетична аномалія спричинює втрату слуху.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-14 виберіть одну відповідь.

1. Інтенсивність звуку вимірюють у

(A) діоптріях.

(B) дальтонах.

(D) децибелах.

(E) грамах.

2. У людей первинна слухова кора розташована у

(A) лімбічній системі.

(B) задній частині потиличної частки.

(D) зацентральній закрутці.

(E) верхній частині вискової частки.

3. Постротаційний ністагм спричинюваний тривалим рухом

(A) водянистої вологи над війковим тілом в оці.

(B) спинномозкової рідини над частинами мозкового стовбура, що містить присінкові ядра.

(D) ендолімфи у півколових каналах з послідовним згинанням купола і подразненням волоскових клітин.

(E) перилімфи над волосковими клітинами, які мають занурені відростки у покривну мембрану.

4. Базилярна мембрана завитки

(A) не уражується рухом рідини у присінкових сходах.

(B) покриває овальне і кругле вікно.

(D) Є під тиском.

(E) вібрує, коли організм підданий лінійному прискоренню.

5. Які фрази хибно спаровані?

(A) Тембр (якість) звуку : гармонійні вібрації.

(B) Напрям звуку : різниця між частотою імпульсів у слухових нервових волокнах.

(D) Амплітуда звуку : частота звукової хвилі.

(E) Гучність звуку: амплітуда звукової хвилі.

6. Які фрази хибно спаровані?

(А) Барабанна мембрана : ручка молоточка.

(B) Гелікотрема : верхівка завитки.

(D) Отоліти : півколові канали.

(E) Базальна мембрана : завитка.

7. Напрям ністагму є вертикальним, якщо особу обертати

(A) після потрапляння теплої води в одне вухо.

(B) із закинутою дозаду головою.

(D) із закинутою убік головою.

(E) після перерізу одного присін- кового нерва.

8. Скронева площина у людини

(A) стосується слухової та зорової координації.

(B) стосується визначення лінійного прискорення.

(D) більша у правій півкулі головного мозку.

(E) звичайно більша у музикантів з досконалим слухом, ніж у музикантів без такого слуху.

9. У маточці верхівкові з’єднання з волосковими клітинами залучені до

(A) утворення перилімфи.

(B) деполяризації судинної смужки.

(D) слухосприйняття.

(E) регулювання деформованих активованих каналів.

У питаннях 10-14, які стосуються рис. 9-А, виберіть

A, якщо вислів пов’язаний з (а);

B, якщо вислів пов’язаний з (b);

C, якщо вислів пов’язаний з (а) і (b);

D, якщо вислів не пов’язаний ні з (а), ні з (b).

(a) Передавання звуку.

(B) Лінійне прискорення.

10. Структура V.

11. Структура W.

12. Структура X.

13. Структура Y.

14. Структура Z.

У питаннях 15-17 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

15. Концентрація К⁺ у перилімфі.

GSL

Концентрація К⁺ в ендолімфі.

Рис. 9-А. Вухо людини.

16. Максимальна частота звуку, який чують люди.

GSL

Максимальна частота звуку, який чують собаки.

17. Зміни в мембранному потенціалі у разі зміщення стереоцилій волоскових клітин мішечка у напрямі до кіноцилія.

GSL

Зміни в мембранному потенціалі, у разі зміщення стереоцилій волоскових клітин мішечка у правий кут до кіноцилія.

РОЗДІЛ 10

Цей розділ стосується нюхової та смакової систем: передавання сигналів, провідні шляхи до центральної нервової системи та центральне представництво. У випадку нюху розглядають молекулярні та неврональні механізми, які уможливлюють розпізнавання різноманітних запашних речовин. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати нюхові рецептори і механізм, яким утворюються імпульси в них;

✵ виокремити провідні шляхи, якими генеровані у нюховій слизовій оболонці імпульси передаються у кору головного мозку;

✵ описати та проаналізувати нюхову чутливість, розрізнення та адаптацію;

✵ описати смакові бруньки та їхні характеристики; поширення та взаємозв’язок зі смаковими бруньками;

✵ виокремити смакові провідні шляхи;

✵ характеризувати речовини, що зумовлюють солодкий, кислий, гіркий та солоний смаки і пояснити, як перетворюються сигнали від них.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Порівняйте та зіставте нюхову та смакову сенсорну системи. Як вони взаємодіють?

2. Люди можуть розрізняти багато різних запашних речовин. За допомогою яким механізмів це відбувається?

3. Опишіть взаємозв’язок між нюхом та сексуальною поведінкою.

4. Яка частина больових волокон у трійчастому нерві відповідає за нюх?

5. Назвіть хеморецептори в організмі.

6. Деякі речовини, що не належать до цукрів, дають уявний солодкий смак. Схарактеризуйте деякі з цих сполук і поясніть їхнє застосування у різних станах та хворобах.

7. Опишіть смакові відчуття як основу для мотивації відрази.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-8 виберіть одну відповідь.

1. Імпульси, що їх генерують нюхові рецептори у носовій слизовій оболонці

(A) передаються до таламуса.

(B) проходять через внутрішню капсулу.

(D) проходять до митральних клітин і звідси безпосередньо до нюхової кори.

(E) проходять до митральних клітин і звідси безпосередньо до нюхової кори через ділянку смаку.

2. Імпульси, генеровані у смакових бруньках на язику, прямують до кори головного мозку через

(A) таламус.

(B) внутрішню капсулу.

(D) блоковий нерв.

(E) під’язиковий нерв.

3. Які з наведених відчуттів найсильніше пов’язані зі станом відрази?

(A) Тиск.

(B) Зір.

(D) Нюх.

(E) Смак.

4. Який з наведених чинників не збільшує здатності розрізнення багатьох різних запашних речовин?

(A) Багато різноманітних рецепторів.

(B) Різновид первинних нюхових рецепторів, активованих певною запашною речовиною.

(D) Високий вміст ß-арестину у нюхових нейронах.

(E) Принюхування.

У питаннях 5-8 позначте смакове відчуття літерою пов'язаного з ним механізму сигнального передавання. Кожен позначений літерою механізм може бути використаний один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) G-білок-аденілат циклаза.

(B) Гуанілатциклаза.

(D) Епітеліальні Nа⁺-канали.

(E) Н⁺-відкриті катіонні канали.

5. Солоний смак.

6. Гіркий смак.

7. Кислий смак.

8. Солодкий смак.

У питаннях 9 і 10 позначне вислів у кожному питанні літерою пов’язаної з ним структури. Кожна позначена літерою структура може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Сенсорне ядро трійчастого нерва.

(B) Нюхова слизова оболонка.

(D) Лемешево-носовий орган.

(E) Ниткоподібні сосочки.

9. Феромони.

10. Гіркий смак.

У питаннях 11 та 12 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, с більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

11. Нюхова чутливість у 20-літньої жінки.

GSL

Нюхова чутливість у 70-літньої жінки.

12. Кількість різноманітних G-білків, задіяних у передаванні смакових подразників.

GSL

Кількість різноманітних G-білків, задіяних у передаванні нюхових подразників.

РОЗДІЛ 11

Цей розділ стосується стану тривоги і сну, механізмів, що забезпечують ці стани, взаємозв’язків між ними та електричної активності головного мозку. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати первинні типи ритмів, які записуються на ЕЕГ, і механізми, відповідальні за їхнє утворення;

✵ характеризувати поведінкові та ЕЕГ характеристики кожної стадії повільнохвильового сну та механізми, відповідальні за їхнє утворення;

✵ характеризувати електроенцефалічні та інші характеристики сну у разі швидкого руху очей та описати механізми, відповідальні за його утворення;

✵ описати нормальний нічний сон дорослої особи і зміни його від народження до старості;

✵ перелічити головні клінічні можливості ЕЕГ.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Дайте означення таламокортикальних коливань, ретикулярної активації та зон сну. Яка їхня роль, а також інтракортикальної активності в утворенні ЕЕГ?

2. Дайте означення сомнабулізму і нарколепсії та опишіть їхній взаємозв’язок з нормальним сном.

3. Порівняйте ШРО і НШРО сон.

4. Яка відмінність між специфічними сенсорними релейними ядрами та неспецифічною проекцією ядер таламуса?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-12 виберіть одну відповідь.

1. У практично здорової дорослої людини в стані тривоги, яка сидить із заплющеними очима, переважним ритмом на ЕЕГ від електродів над потиличною часткою є

(A) дельта (0,5-4 Гц).

(B) тета (4 -7 Гц).

(D) бета (18-30 Гц).

(E) швидка, нерегулярна низьковольтажна активність.

2. Запис ЕЕГ на рис. 11-А характерний для

(A) глибокого сну.

(B) завченої відповіді на больове подразнення.

(D) психомоторної епілепсії.

(E) відсутності епілепсії.

3. Запис електричної активності на рис. 11-В характерний для

(A) глибокого сну.

(B) глобальних приступів епілепсії.

(D) психомоторної епілепсії.

(E) відсутності епілепсії.

4. Високочастотне подразнення однієї з наведених структур не викликає стану тривоги.

(A) Сідничий нерв.

(B) Бічний спіноталамічний шлях.

(D) Присередня петля середнього мозку.

(E) Внутрішньопластинчасті ядра таламуса.

5. Локалізоване ураження якої з наведених структур може спричинити пролонгований коматозний стан?

(A) Ядра поодинокого шляху.

(B) Locus ceruleus.

(D) Лобові частки.

(E) Центральна частина верхівки середнього мозку.

6. Регулярні ритмічні коливання електричної активності простежуються у корі головного мозку та таламусі. Додатково їх можна побачити у

(А) медіобазальній частині гіпоталамуса.

Рис. 11-А.

Рис. 11-В. Відтворено за дозволом з Kales A et al: Sleep and dreams. Recent research on clinical aspects. Ann Intern Med 1968;68:1078.

(B) корі мозочка.

(D) мигдалеподібному тілі.

(E) мості.

7. У яких з наведених структур не простежується збільшення кровопостачання під час ШРО сну?

(A) Міст.

(B) Передня поясна закрутка.

(D) Зорова асоціативна кора.

(E) Мигдалеподібне тіло.

У питаннях 8-13 виберіть

A, якщо вислів пов’язаний з (а);

B, якщо вислів пов’язаний з (b);

C, якщо вислів пов’язаний з (а) і (b);

D, якщо вислів не пов’язаний ні з (а), ні з (b).

(a) Повільнохвильовий сон.

(B) ШРО.

8. Сновидіння.

9. «Веретена сну».

10. Сомнабулізм.

11. Нічний енурез.

12. Ерекція прутня.

13. МКП піки.

У питаннях 14 та 15 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

14. Частота епізодів ШРО сну після першого переривання сну.

GSL

Частота епізодів ШРО сну після шести годин сну.

15. У загальному часі сну новонароджених відсотковий вміст ШРО сну.

GSL

У загальному часі сну дорослих відсотковий вміст ШРО сну

РОЗДІЛ 12

У цьому розділі розглянуто соматичні нервові функції, особливо роль спинного, довгастого, середнього мозку, базальних гангліїв, кори головного мозку та мозочка. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати механізми регулювання постави і рухів;

✵ характеризувати функції кори головного мозку, мозочка, базальних гангліїв, кірково-спинномозкового та кірково-ядерного шляхів у виконанні довільної рухової діяльності;

✵ дати означення терміна спінальний шок та описати початкові й відтерміновані зміни спінальних рефлексів, які настають після перетинання спинного мозку;

✵ назвати та пояснити відтерміновані ускладнення, які виникають у хворих з ураженням спинного мозку;

✵ дати означення децеребраційної та декортикаційної ригідності, пояснити причини їхнього виникнення та фізіологічне значення;

✵ описати рефлекси постави, що інтегруються у довгастому мозку, мості, середньому мозку та корі головного мозку;

✵ описати базальні ганглії та назвати провідні шляхи, що з’єднуються з ними, і відповідні нейротрансмітери;

✵ описати та пояснити симптоми хвороб Паркінсона та Гантінгтона;

✵ назвати провідні шляхи до та від мозочка і нервові зв’язки всередині мозочка;

✵ описати функції мозочка та неврологічні аномалії, що утворюються у разі хвороб цієї частини головного мозку.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Що означає термін верхній та нижній мотонейрони? Порівняйте вплив ураження нижніх мотонейронів з аналогічними ураженнями кожного типу верхніх мотонейронів.

2. Що таке симптом Бабінського? Яке його фізіологічне та патологічне значення?

3. Що таке рефлекс маси? Чому він простежується після перетину спинного мозку?

4. Дайте означення атетозу, балізму і хореї. За яких хвороб вони простежуються?

5. Назвіть три лікарські засоби, які використовують для лікування хвороби Паркінсона і поясніть значення кожного.

6. Назвіть шість типів нейронів, що містяться у корі мозочка, та опишіть морфофункційні особливості кожного типу

7. Що таке тремор наміру? Чому він простежується у разі захворювання мозочка? Опишіть сенсорні одиниці та їхні складові, якщо інтенсивність подразників збільшується.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-20 виберіть одну відповідь.

Питання 1-4 стосуються рис. 12- А. Структури, позначені літерою, можна використовувати один або декілька разів, або не використовувати взагалі.

1. Які з позначених структур, що пов’язані зі стовбуром головного мозку, відповідають за регулювання постави?

2. Які з позначених структур відповідають за розвиток соматичної сенсорної перцепції?

3. Які з позначених структур відповідають за розвиток первинної перцепції на смаковий подразник?

4. Які з позначених структур належать до додаткового моторного поля?

5. Головною функцією базальних гангліїв є

(A) сенсорна інтеграція.

(B) короткотривала пам’ять.

(D) участь у нейроендокринному регулюванні.

(E) повільнохвильовий сон.

6. Розрив моторних провідних шляхів у внутрішній капсулі з одного боку спричинює в організмі:

(A) спастичний параліч з того самого боку.

(B) спастичний параліч з протилежного боку.

(D) млявий параліч з того самого боку.

(E) млявий параліч з протилежного боку.

Рис. 12-А. Латеральний вигляд кори головного мозку людини.

7. Збільшення невральної активності перед початком довільних рухів спершу простежується в

(A) мотонейронах спинного мозку.

(B) прецентральній моторній корі.

(D) мозочку.

(E) кірковому асоціативному полі.

8. Після падіння зі сходів у молодої жінки простежується часткова втрата довільних рухів у правій частині та втрата відчуття болю й температури у лівій частині нижньосередньої частини грудного відділу. Ймовірно, що в жінки таке ураження:

(A) розрив лівої половини спинного мозку у поперековому відділі.

(B) розрив лівої половини спинного мозку у верхньогрудному відділі.

(D) розрив правої половини спинного мозку у верхньогрудному відділі.

(E) розрив дорсальної половини спинного мозку у верхньогрудному відділі.

9. Хворі з порушенням спинного мозку часто мають від’ємний азотний баланс, оскільки

(A) у них розвивається гіперкальціємія і це зумовлює розпад білків у кістках.

(B) вони паралізовані нижче рівня ураження.

(D) у них проблеми з випорожненням і це спричинює нагромадження азоту в сечі й сечовому міхурі.

(Е) їхня відповідь АКТГ на стрес зменшена.

10. Яка з наведених хвороб не спричинена збільшенням кількості тринуклеотидних послідовностей?

(A) Хвороба Альцгеймера.

(B) Слабість Х-хромосоми.

(D) Хвороба Гантінґтона.

(E) Атаксія Фрідрейха.

У питаннях 11-20 позначте завдання у кожному питанні літерою структури, що пов’язана з ним. Кожна позначена літерою структура може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Спинний мозок.

(B) Мозочок.

(D) Морський коник.

(E) Смугасте тіло.

11. Емоційні відповіді.

12. Гіпертермія.

13. Хвороба Паркінсона.

14. Тремор наміру.

15. Хвороба Гантінґтона.

16. Хвороба Альцгеймера.

17. Амілотрофічний латеральний склероз.

18. Атаксія.

19. Сексуальна поведінка.

20. Вестибулоочний рефлекс.

РОЗДІЛ 13

У цьому розділі розглянута специфіка моторної складової периферійної автономної нервової системи, що іннервує внутрішні органи. Вісцеральні аферентні сигнали описані у Розділах 5 і 7, а центральне регулювання вісцеральних функцій - у Розділі 14. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати розташування прегангліонарних симпатичних та парасимпатичних нейронів у центральній нервовій системі та ідентифікувати нерви, аксони яких виходять з центральної нервової системи;

✵ характеризувати розташування постгангліонарних симпатичних та парасимпатичних нейронів і провідні шляхи до вісцеральних структур, які вони іннервують;

✵ назвати нейротрансмітери або гормони, що секретують наведені нижче структури:

a. Прегангліонарні автономні нейрони.

B. Постгангліонарні симпатичні нейрони, що іннервують гладкі м’язи кишки.

c. Постгангліонарні симпатичні нейрони, що іннервують потові залози.

d. Постгангліонарні парасимпатичні нейрони.

e. Малі, інтенсивно флюоресцентні клітини (SIF).

f. Клітини кори надниркових залоз;

✵ описати функції автономної нервової системи;

✵ характеризувати шляхи впливу лікарських засобів, які збільшують або зменшують активність складових частин автономної нервової системи.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Кеннон назвав появу імпульсації в симпатичній системі приготуванням до реакції «втікати чи воювати». Як в особи відбувається ця реакція? Які ще функції забезпечує симпатична нервова система?

2. Холінергічний відділ автономної нервової системи називають анаболічною нервовою системою. Схарактеризуйте впливи холінергічного відділу, які підтверджують це означення.

3. Де розташовані тіла постгангліонарних симпатичних нейронів, що забезпечують черепну іннервацію? Як вони простягаються до вісцеральних ефекторних органів, що іннервують?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1 і 2 виберіть одну відповідь.

1. Повна денервація тонкої кишки може привести до

(A) збільшення рівня інтестинальної перистальтики у спокої.

(B) зменшення рівня інтестинальної перистальтики у спокої.

(D) інтестинальної обструкції.

(E) перистальтики, яка стає хаотичною та нерегулярною.

2. Які з наведених лікарських засобів не здатні збільшувати симпатичну імпульсацію або повторювати впливи збільшеної симпатичної імпульсації?

(A) Празосін.

(B) Неостигмін.

(D) Ізопротеренол.

(E) Метоксамін.

У питаннях 3-8 одна або більше відповідей правильні. Виберіть

A, якщо (1), (2), (3) є правильними;

B, якщо (1) і (3) є правильними;

C, якщо (2) і (4) є правильними;

D, якщо лише (4) є правильною;

E, якщо всі правильні.

3. Уведення фізостигміну - препарата, що інгібує ацетилхолінестеразу, - може зумовити

(1) збільшення секреції шлункового соку.

(2) збільшення рівня синтезу мелатоніну і секреції його з епіфізу.

(3) збільшення рівня секреції адреналіну мозковою речовиною надниркової залози.

(4) зменшення секреції глюкагону.

4. У малих дозах нікотин

(1) впливає безпосередньо на гладкі м’язи кишки, спричинюючи їхні скорочення.

(2) збільшує рівень імпульсації у постгангліонарних парасимпатичних нейронах.

(3) зменшує вивільнення ацетилхоліну у симпатичних гангліях.

(4) збільшує рівень імпульсації постгангліонарних симпатичних нейронів.

5. У парасимпатичній нервовій системі

(1) аксони прегангліонарних нейронів є у дорсальних корінцях спинномозкових нервів у крижовому відділі.

(2) аксони прегангліонарних нейронів є у вентральних корінцях спинномозкових нервів у нижньогрудному та поперековому відділах.

(3) дофамін - нейротрансмітер, відповідальний за передавання імпульсів з прегангліонарного до постгангліонарного нейронів.

(4) аксони постгангліонарних нейронів, звичайно, коротші, ніж прегангліонарних.

6. Уведення препарату, що блокує перетворення L-ДОФА у дофамін, може призвести до

(1) збільшення діаметра трахеї та бронхів.

(2) припинити функціювання SIF-клітин у симпатичних гангліях.

(3) зменшення перистальтичної активності у тонкій кишці.

(4) зменшення кількості норадреналіну у крові.

7. Уведення препаратів, що блокують ß-адренорецептори, може зумовити

(1) зменшення серцебиття.

(2) зменшення сили серцевого скорочення.

(3) зменшення секреції реніну нирками.

(4) зменшення секреції інсуліну В-клітинами острівців підшлункової залози.

8. До поліпептидів, що є в автономній нервовій системі належить

(1) гонадотропін-рилізинг гормон.

(2) нейропептид Y.

(3) гастрин-рилізинг пептид.

(4) вазоактивний інтестинальний пептид.

У питаннях 9 і 10 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

9. Секреція шлункового соку після видалення черевного вузла.

GSL

Секреція шлункового соку після ваготомії.

10. Кількість В-волокон у білих сполучних гілках.

GSL

Кількість В-волокон у сірих сполучних гілках.

РОЗДІЛ 14

У цьому розділі розглянута центральна інтеграція автономних і споріднених вісцеральних функцій на рівні спинного та довгастого мозку і гіпоталамуса. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати автономні рефлекси, інтегровані на рівні спинного мозку;

✵ описати блювання, включно з автономним та моторним компонентами і схарактеризувати започаткування рефлексу блювання аферентними сигналами зі шлунково- кишкового тракту та заднього поля;

✵ характеризувати анатомічні зв’язки між гіпоталамусом та гіпофізом і фізіологічне значення кожного зв’язку;

✵ описати циклічні процеси в живих організмах, включно зі значенням надперехрестних ядер у їхньому регулюванні та генетичному контролі;

✵ пояснити значення гіпоталамуса та роль інших факторів у регулюванні споживання їжі;

✵ назвати фактори, що регулюють споживання води, та схарактеризувати шляхи реалізації їхніх впливів;

✵ описати синтез, утворення і секрецію гормонів задньої частки гіпоталамуса;

✵ характеризувати вплив вазопресину та рецептори, на які він впливає, знати як відбувається регулювання його секреції;

✵ описати вплив окситоцину та рецептори, на які він впливає, знати як відбувається регулювання його секреції;

✵ назвати гіпофізотропні гормони та ефекти, що впливають на функціювання передньої частки гіпофіза;

✵ назвати механізми терморегулювання і пояснити різницю температур у гіпоталамусі, прямій кишці, ротовій порожнині та шкірі;

✵ назвати механізми терморегулювання й описати шлях їхньої інтеграції з гіпоталамічним контролем для підтримки нормальної температури тіла;

✵ описати патогенез гарячки.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Що таке поведінкові механізми терморегулювання. Наведіть приклади і опишіть, як вони підтримують температуру тіла.

2. Які функції виконують гіпофізотропні гормони додатково до регулювання секреції передньої частки гіпофіза?

3. Які ендокринні зміни можна спостерігати після перетинання гіпофізарної ніжки і чому?

4. Нарисуйте графіки співвідношення спраги до осмоляльності плазми, вмісту вазопресину плазми до осмоляльності плазми, вмісту вазопресину плазми до об’єму позаклітинної рідини.

5. Нарисуйте криву співвідношення рівня метаболізму і температури тіла (35-41 °С), поясніть форму криво і.

6. Деякі особи випивають великі кількості води з причини порушення психіки (психогенна полідипсія). Інші мають нецукровий діабет у зв’язку з ураженням задньої частки гіпофіза та гіпоталамуса. Ще інші - мають одну з двох форм нефрогенного діабету, коли нирки не відповідають на вплив вазопресину. В усіх випадках наявна поліурія (збільшення сечовиділення) і полідипсія (збільшене споживання води). Продиференціюйте причини чотирьох випадків?

7. Який вплив білатерального ураження пришлуночкових ядер на відповідь кори надниркових залоз на стрес?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-23 виберіть одну відповідь.

1. Спрагу стимулює

(A) збільшення осмоляльності та об’єму плазми.

(B) збільшення осмоляльності плазми та зменшення об’єму плазми.

(D) зменшення осмоляльності та об’єму плазми.

(E) ін’єктування вазопресину у гіпоталамус.

2. Мутації якого з наведених генів можна очікувати у разі опасистості людей?

(A) Лептину.

(B) Рецепторів лептину.

(D) Проопіомеланокортину.

(E) Меланіноконцентрувального гормону.

3. Коли особа без одягу перебуває у кімнаті з температурою повітря 21 °С і вологістю 80%, то найбільша кількість тепла втрачається на

(A) збільшення обміну речовин.

(B) дихання.

(D) випаровування поту.

(E) випромінення і провідність.

4. Секреція, яких з наведених гормонів не збільшується вночі?

(A) Гормону росту.

(B) АКТГ.

(D) Інсуліну.

(E) Пролактину.

Питання 5-10 стосуються рис. 14-А. Структури, позначені літерою, можна використати один раз, декілька разів або жодного разу.

5. Які з позначених стуктур мають найбільшу концентрацію рецепторів ангіотензину II?

6. Які з позначених стуктур мають найбільшу концентрацію кортикотропін-рилізинг гормону?

7. Які з позначених стуктур мають найбільшу концентрацію тиротропін-рилізинг гормону?

8. Які з позначених стуктур мають найбільшу концентрацію дофаміну?

9. Які з позначених стуктур мають найбільшу концентрацію соматотропін-рилізинг гормону?

Рис. 14-А. Гіпоталамус та гіпофіз.

10. Які з позначених структур найбільше залучені до регулювання циркадних ритмів?

У питаннях 11-17 позначте функцію у кожному питанні літерою пов’язаного з нею відділу центральної нервової системи. Кожний позначений літерою відділ ЦНС може бути використаний один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Спинний мозок.

(B) Довгастий мозок.

(D) Гіпоталамус.

(E) Мигдалеподібне тіло.

11. Регулювання кров’яного тиску.

12. Насичення.

13. Примітивні статеві рефлекси.

14. Ковтання.

15. Страх.

16. Споживання води.

17. Тремтіння.

У питаннях 18-23 виберіть

A, якщо відповідь пов’язана з (а);

B, якщо відповідь пов’язана з (b);

C, якщо відповідь пов’язана з (а) і (b);

D, якщо відповідь не пов’язана ні з (а), ні з (b).

(a) V_1А-рецептори вазопресину.

(B) V₂-рецептори вазопресину.

18. Активування G_s.

19. Вазоконстрикція.

20. Збільшення внутрішньоклітинного інозитолтрифосфату.

21. Антидіурез.

22. Протеїнурія.

23. Виділення молока.

РОЗДІЛ 15

У цьому розділі розглянуто лімбічну систему і нейрональне циркулювання, що відбувається в разі мотивації, емоційних реакцій, таких як страх, гнів; статевої та інших інстинктивних і стереотипних поведінок. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати структури та функції лімбічної системи;

✵ назвати ділянки головного мозку і гормони, що беруть участь у регулюванні статевої поведінки осіб обох статей;

✵ підсумувати вплив статевих гормонів на головний мозок у внутрішньоутробному та ранньому неонатальному періодах;

✵ описати системи головного мозку, що медіюють повторну самостимуляцію і уникнення стимуляції;

✵ характеризувати зв’язок системи винагороди головного мозку із залежністю;

✵ описати анатомію норадренергічних (що секретують норадреналін) шляхів у головному мозку і назвати їхні відомі та прогнозовані функції;

✵ описати анатомію адренергічних (що секретують адреналін) шляхів у головному мозку та назвати їхні відомі та прогнозовані функції;

✵ описати анатомію дофамінергічних (що секретують дофамін) шляхів у головному мозку і назвати їхні відомі та прогнозовані функції;

✵ описати анатомію гістамінергічних (що секретують гістамін) шляхів у головному мозку і назвати їхні відомі та прогнозовані функції;

✵ описати шляхи секреції опіоїдних пептидів у головному мозку і назвати їхні відомі та прогнозовані функції.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Що надсилає холінергічна нейрональна система від базального переднього мозку до кори головного мозку і, особливо, до медіальної частини скроневих часток? Які функції цієї системи?

2. Опишіть удавану лють. Як можна її створити? Які докази того, що словесний термін удавана лють є недоречним?

3. Що таке феромони? Які факти свідчать, що феромони впливають на поведінку людей?

4. Деякі науковці говорять про ’’жіночий» і «чоловічий» гіпоталамус; які відмінності простежуються у гіпоталамусах обох статей і як такі відмінності виникають?

5. Які фармакологічні агенти використовують для лікування депресії і чому?

6. Які ліки спричинюють галюцинації і які механізми їхнього впливу?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-17 виберіть одну відповідь.

Питання 1-6 складаються з твердження та пояснення. Виберіть

A, якщо твердження і пояснення правильні і пов’язані;

B, якщо твердження і пояснення є правильні і непов’язані;

C, якщо твердження є істинним, а пояснення - хибним;

D, якщо твердження є хибним, а пояснення - правильним;

E, якщо твердження і пояснення є хибними.

1. L-ДОФА є корисною для лікування хвороби Паркінсона, оскільки збільшує вміст дофаміну у дофамінергічних нейронах горбово-лійкової системи.

2. Ліки, що зменшують зворотне поглинання серотоніну, корисні для лікування деяких депресивних захворювань, оскільки збільшують кількість позаклітинного норадреналіну у головному мозку.

3. Процедури, що збільшують вивільнення опіоїдних пептидів у центральній нервовій системі, зменшують вплив больових подразників, оскільки центральна сіра речовина і споріднені ділянки містять опіоїдні рецептори, до яких пептиди можуть приєднуватись.

4. Антипсихотична активність головних транквілізаторів співвідносна з їхньою здатністю блокувати серотонінові рецептори, оскільки серонінергічна нейрональна система у головному мозку зацікавлена, поміж іншого, нормальними психічними функціями.

5. Жінка з вродженою недостатністю адренокортикального ензиму, що спричинює секрецію великої кількості андрогенів, має сформовану поведінку чоловічого типу, на відміну від нормальних жінок, оскільки андрогени впливають на мозок під час внутрішньоутробного розвитку.

6. Удавана лють інколи простежується у хворих після енцефаліту або нейрохірургічних втручань, оскільки можуть бути уражені провідні шляхи від нової кори до лімбічної системи.

У питаннях 7-12 виберіть

A, якщо відповідь пов’язана з (а);

B, якщо відповідь пов’язана з (b);

C, якщо відповідь пов’язана з (а) і (b);

D, якщо відповідь не пов’язана ні з (а), ні з (b).

(a) Збільшення позаклітинного дофаміну у напівлежачому ядрі.

(B) Заспокоює.

7. Героїн.

8. Алкоголь.

9. Кокаїн.

10. Нікотин.

11. Амфетамін.

12. Епібатидин.

13. Бензодіазепани, такі як діазепам (валіум), послаблюють відчуття страху, оскільки вони

(A) інгібують зв’язування дофаміну у стовбурі головного мозку.

(B) інгібують зв’язування глютамату у лімбічній системі.

(D) послаблюють впливи ГАМК у нервовій системі.

(E) блокують мускаринові ацетил- холінові рецептори у лімбічній системі.

14. Що призводить до зменшення характерних особливостей материнської поведінки?

(A) Ураження кори потиличної частки.

(B) Ураження медіобазальної ділянки гіпоталамуса.

(D) Оварієктомія.

(E) Гістеректомія.

15. Тіла головних гістамінергічних нейронів у головному мозку розташовані у

(A) передоптичній ділянці.

(B) центральному ядрі мигдалеподібного тіла.

(D) голубій плямі.

(E) медіобазальній частині гіпоталамуса.

16. Які з наведених ліків є транквілізаторами?

(A) ДЛК.

(B) Атропін.

(D) Літій.

(E) Хлорпромазин.

17. У разі якої з наведених хвороб мезокортикальна система дофамінергічних нейронів гіперактивна?

(A) Хвороба Паркінсона.

(B) Маніякально-депресивні психози.

(D) Гіперпролактемія.

(E) Мігрень.

18. Зона головного мозку, коли тварини будуть уникати стимулювання через імплантовані електроди.

GSL

Зона головного мозку, коли тварини будуть працювати і передавати повторне стимулювання через імплантовані електроди.

19. Кількість норадреналіну у ядрах шва.

GSL

Кількість серотоніну у ядрах шва.

20. Кількість норадреналіну у чорносмугастому шляху.

GSL

Кількість дофаміну у чорносмугастому шляху.

РОЗДІЛ 16

У цьому розділі описано вищі функції нервової системи, визначено поняття навчання, пам’яті, мислення, мовні та інші розумові функції людини. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати різноманітні типи пам’яті;

✵ дати приклади набування навичок і сенсибілізації, що простежуються у людей, описати молекулярні засади таких явищ;

✵ дати означення умовних рефлексів, описати їхні властивості та проаналізувати засади таких рефлексів;

✵ назвати відділи головного мозку, відповідальні за пам’ять у ссавців, і пояснити роль кожної структури головного мозку у формуванні пам’яті та зберіганні інформації;

✵ описати та пояснити терміни: категорична і репрезентативна півкулі головного мозку; назвати відмінності між півкулями та їхній зв’язок з переважним використанням однієї руки;

✵ дати означення та пояснити агнозію, односторонню неуважність та недбальство, дислексію, прозопагнозію;

✵ сформулювати відмінності між афазією зі здатністю вільно говорити і афазією без здатності вільно говорити та пояснити причини їхньої появи;

✵ описати аномалії структур головного мозку та їхніх функцій у разі хвороби Альцгеймера.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Які методи використовують для вивчення природи навчання і пам’яті у людей та експериментальних тварин?

2. Чому мати, сну якої не заважають різноманітні шуми, одразу прокидається від плачу своєї дитини?

3. Що таке біологічний зворотний зв’язок? Поясніть його фізіологічне значення.

4. Назвіть і поясніть аномалії функціювання головного мозку, що виникають у разі перетинання мозолистого тіла.

5. Дайте означення та поясніть відмінності між свідомою та підсвідомою пам’яттю.

6. Опишіть функції зон Верніке, Брока, дугоподібного пучка і базальних гангліїв у формуванні мови.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-20 виберіть одну відповідь.

1. Ретроградна амнезія

(A) буде скасована префронтальною лобектомією.

(B) реагує на ліки, що блокують дофамінергічні рецептори.

(D) збільшується у разі введення вазопресину.

(E) спричинена ураженням стовбура головного мозку.

2. Репрезентативна півкуля - це

(A) права півкуля головного мозку у більшості правшів.

(B) ліва півкуля головного мозку в більшості лівшів.

(D) місце ураження у більшості пацієнтів з афазією.

(E) морфологічно ідентична до протилежної категоричної півкулі головного мозку.

3. Собаку, в якої перетяте зорове перехрестя і закрите праве око, тренують гавкати, коли вона бачить червоний квадрат. Згодом праве око залишають відкритим, а ліве - закритим. Тварина

(A) не реагуватиме на червоний квадрат, оскільки він не створюватиме імпульсів, що досягають правої потиличної частки кори головного мозку.

(B) не реагуватиме на червоний квадрат, оскільки у тварини є бітемпоральна геміанопія.

(D) реагуватиме на червоний квадрат тільки після ретренування.

(E) реагуватиме швидко на червоний квадрат, незважаючи на неможливість потрапляння імпульсації у ліву потиличну частку кори головного мозку.

4. До ефектів білатеральної втрати функцій морського коника належить

(A) зникнення віддаленої пам’яті.

(B) втрата робочої пам’яті.

(D) втрата здатності розпізнавати обличчя та форми зі збереженою здатністю розпізнавати надруковані або виголошені слова.

(E) утворення невідповідних емоційних реакцій, коли згадують недавні події.

5. Які з наведених тверджень хибно поєднані:

(A) ураження тім’яної частки у репрезентативній півкулі: одностороння неуважність та недбальство;

(B) втрата холінергічних нейронів у базальному ядрі Мейнерта і споріднених ділянках переднього мозку : втрата пам’яті на недавні події;

(D) ураження дугоподібного пучка у категоричній півкулі: афазія без здатності вільно говорити;

(E) ураження зони Брока у категоричній півкулі: повільна мова.

6. Репрезентативна півкуля є ліпшою, ніж категорична у

(A) виконанні мовних функцій.

(B) розпізнаванні об’єктів за їхніми формами.

(D) розумінні вимовлених слів.

(E) математичних обчисленнях.

7. Яке з наведених тверджень не є характерним для умовних рефлексів?

(A) Порушене утворення умовних рефлексів, якщо дія умовного і безумовного подразників є окремою більше ніж через 2 хв.

(B) Зникнення умовного рефлексу, якщо його не підкріплювати від часу до часу.

(D) Порушене утворення умовного рефлексу, якщо умовний подразник є неприємним для тварини.

(E) Порушене утворення умовного рефлексу, коли після дії умовного подказника діє відволікальний подразник перед дією безумовного подразника.

7. Ураження зони Верніке (ділянка в задній частині верхньої скроневої закрутки) у категоричній півкулі спричинює у хворих

(A) втрату короткотривалої пам’яті.

(B) повільне з зупинками мовлення.

(D) швидке малозмістовне мовлення.

(E) втрату здатності розпізнавати обличчя.

У питаннях 9-15 позначте функцію у кожному питанні літерою пов'язаної з нею структури. Кожна позначена літерою структура може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Мозолисте тіло.

(B) Лобова частка кори великих півкуль.

(D) Мигдалеподібне тіло.

(Е) Скронева частка кори великих півкуль.

9. Сон ШРО.

10. Міжкіркове переміщення навчання

11. Емоційна пам’ять.

12. Аудіювання.

13. Експериментальний невроз.

14. Зорові асоціації.

15. Регулювання моторних функцій. У питаннях 16-20 виберіть

A, якщо відповідь пов’язана з (а);

B, якщо відповідь пов’язана з (b);

C, якщо відповідь пов’язана з (а) і (b);

D, якщо відповідь не пов’язана ні з (а), ні з (b).

(a) Хвороба Альцгеймера.

(b) Хвороба Гантінгтона.

16. Ураження базальних гангліїв.

17. Ураження свідомої пам’яті.

18. Асоціюється зі збільшенням кількості CAG тринуклеотидних повторень.

19. Ураження ß-амілоїдом.

20. Може бути вилікованою, якщо лікування розпочати за перших проявів хвороби.

РОЗДІЛ 17

У цьому розділі розглянуто баланс енергії та метаболізм, як підґрунтя функціювання ендокринних залоз. Предметом обговорення є також інтенсивність обміну, утворення і функції АТФ, обмін вуглеводів, білків і жирів, важливі похідні жирів, включно з лейкотрієнами і простагландинами та фізіологічні основи живлення. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ дати означення інтенсивності обміну, калорії та дихального коефіцієнта;

✵ знати калоричний еквівалент для вуглеводів, білків і жирів;

✵ описати біосинтез і функції АТФ;

✵ назвати головні харчові гексози і підсумовувати головні механізми, що регулюють синтез і розпад глюкози;

✵ описати функцію циклу лимонної кислоти у метаболізмі глюкози, амінокислот і жирних кислот;

✵ дати означення глюкостатичної функції печінки і пояснити, як печінка виконує цю функцію;

✵ знати функції амінокислот, поліпептидів і білків;

✵ назвати головні джерела сечової кислоти в організмі та головні метаболічні продукти, що утворюються з сечової кислоти;

✵ описати зміни в обміні речовин у разі голодування;

✵ назвати найважливіші класи ліпідів у організмі людини й описати головні характеристики для кожного класу;

✵ назвати кетонові тіла й описати їхнє утворення та метаболізм;

✵ описати джерела вільних жирних кислот у плазмі, їхній метаболічний рівень і головні фактори, що регулюють рівень жирних кислот у плазмі;

✵ описати екзогенний та ендогенний шляхи транспортування ліпідів у організмі та процеси, що задіяні в метаболізмі холестеролу;

✵ назвати головні шляхи утворення лейкотрієнів, ліпоксинів, тромбоксинів, простагландинів та їхні функції;

✵ характеризувати складові харчування людини у нормі, що забезпечуватимуть підтримку здоров’я і масу;

✵ дати означення терміна вітамін і назвати ефекти нестачі чи надлишку кожного вітаміну.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Споживання кисню у спокої твариною, що постить, становить 30 мл/кг маси тіла за хвилину. Який рівень основного обміну (у ккал/кг/добу)? Які приблизно розміри цих тварин?

2. Що таке специфічна динамічна дія? Як вона виникає?

3. Що таке спрямовувальні клапани у метаболізмі? У чому полягає їхня важливість?

4. Які зміни в обміні вуглеводів простежуються у разі навантаження?

5. Порівняйте метаболізм фруктози і глюкози. Як вони взаємодіють?

6. Що таке подагра?

7. Що таке незамінні амінокислоти?

8. Яке лікування Ви б призначили для зменшення рівня холестеролу у плазмі? Чому зменшення холестеролу важливе? Опишіть зв’язок холестеролу з ліпопротеїнами

низької щільності і ліпопротеїнами високої щільності.

9. Які метаболіти арахідонової кислоти важливі для організму? Чому затрачено великі зусилля для створення ліків, що модифікують метаболізм арахідонової кислоти?

10. Опишіть патогенез ожиріння. Яке значення факту, що майже у всіх людей з ожирінням рівень лептину корелює з індексом їхньої маси тіла, тобто ступенем надлишку маси, хоча відомо, що лептин зменшує апетит у нормальних осіб без ожиріння?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-20 виберіть одну відповідь.

1. В організмі під час метаболізму 10 г білка може виділитися приблизно

(A) 1 ккал.

(B) 41 ккал.

(D) 4100 ккал.

(E) 41 кал.

2. У чоловіка з дихальним коефіцієнтом 70

(A) харчовий раціон - дієта з низьким вмістом жирів.

(B) харчовий раціон - дієта з високим вмістом білків.

(D) нічого не їв, крім вуглеводів, упродовж 24 год.

(E) дегідратація.

3. Яке з наведених співвідношень спожитих білків (Б), вуглеводів (В) і жирів (Ж) (у грамах) є найліпшим для чоловіка масою 80 кг (за фахом - будівельника) у нормі?

(A) Б-80; Ж - 125; В-420.

(B) Б - 130; Ж - 100; В-420.

(D) Б-80; Ж-65; В-550.

(E) Б-50; Ж-65; В-340.

4. Головним джерелом ліпопротеїнів для холестеролу у клітинах є

(A) хіломікрони.

(B) ліпопротеїни середньої щільності.

(D) ліпопротеїни низької щільності.

(Е) ліпопротеїни високої щільності.

5. У якому з наведених випадків виробляються найважливіші високоенергетичні фосфатні сполуки?

(A) Аеробний метаболізм 1 моля глюкози.

(B) Анаеробний метаболізм 1 моля глюкози.

(D) Метаболізм 1 моля галактози.

(E) Метаболізм 1 моля довголанцюгової амінокислоти.

6. Яка з наведених сполук утворює найбільше глюкози під час метаболізму в організмі?

(A) 1 моль серотоніну.

(B) 1 моль аланіну.

(D) 1 моль Т₄.

(E) 1 моль ацетооцтової кислоти.

7. Який з наведених лікарських препаратів не призводить до збільшення у плазмі рівня вільних жирних кислот?

(A) Препарат, що збільшує рівень внутрішньоклітинного цАМФ.

(B) Препарат, що активує р₃-адренорецептори.

(D) Препарат, що зменшує метаболічний кліренс глюкагону.

(E) Препарат, що інгібує фосфодіестеразу.

8. Коли ЛПНЩ входять у клітину рецептор-опосередкованим ендоцитозом, які з перелічених процесів не відбудуться?

(A) Зменшення утворення холестеролу з мевалонової кислоти.

(B) Збільшення внутрішньоклітинної концентрації холестеролових ефірів.

(D) Зменшення швидкості синтезу ЛПНЩ рецепторів.

(E) Зменшення холестеролу в ендосомах.

9. Які з наведених чинників не збільшують утворення глюкози печінкою?

(A) Індукція фосфорилази.

(B) Інсулін.

(D) Збільшення внутрішньоклітинної протеїнкінази А.

(E) Адреналін.

У питаннях 10—15 виберіть

A, якщо відповідь пов’язана з (а);

B, якщо відповідь пов’язана з (b);

C, якщо відповідь пов’язана з (а) і (b);

D, якщо відповідь не пов’язана ні з (а), ні з (b).

(a) Циклооксигеназа.

(B) 5-Ліпоксигеназа.

10. Арахідонова кислота.

11. Пальмітинова кислота.

12. Лейкотрієни.

13. Тромбоксани.

14. Аспірин.

15. Ліпоксини.

У питаннях 16-20 позначте хворобу або стан літерою пов’язаної з ним речовини. Кожна позначена літерою речовина може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Фолієва кислота.

(B) Вітамін С.

(D) Вітамін К.

(E) Сечова кислота.

16. Первинна подагра.

17. Вторинна подагра.

18. Цинга.

19. Хвороба бері-бері.

20. Щілина хребта.

РОЗДІЛ 18

У цьому розділі описана структура і функції щитоподібної залози, її гормони Т₃ і Т₄, а також головні захворювання щитоподібної залози. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати макро- та мікроструктуру щитоподібної залози;

✵ дати означення особливостей метаболізму йоду;

✵ порівняти структуру Т₄,Т₃ і ОТ₃;

✵ назвати послідовно кроки біосинтезу тиреоїдних гормонів, їхнє депонування у колоїд і перетворення з колоїду у тиреоїдні гормони у кров’яному руслі;

✵ назвати білки, що зв’язують тиреоїдні гормони у плазмі, описати взаємозв’язок між зв’язаними та вільними тиреоїдними гормонами і механізми регулювання їхнього зв’язування;

✵ описати головні шляхи метаболізму тиреоїдних гормонів;

✵ назвати найважливіші фізіологічні ефекти тиреоїдних гормонів;

✵ описати механізми впливу тиреоїдних гормонів;

✵ пояснити процеси, задіяні у регулюванні секреції тиреоїдних гормонів;

✵ назвати препарати, що впливають на функціювання щитоподібної залози, й описати механізми реалізації їхнього впливу;

✵ назвати важливі захворювання щитоподібної залози, їхні головні симптоми й ознаки.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Криві на рис. 18-А відображають зміни основного обміну, спричинені введенням разової дози Т₃ чи Т₄ особі, яка попередньо не лікувала гіпотиреоїдизм. Яка крива стосується Т₃, а яка - Т₄? Поясніть відмінності між ними.

2. Яке значення ТРГ у повсякденному регулюванні функції щитоподібної залози?

3. Опишіть причини та патогенез зобу. Чому у людей, які споживають капусту у великих кількостях, виникає зоб?

4. Чому діти з кретинізмом мають невисокий зріст і розумову неповноцінність?

5. Хворі з тиреотоксикозом часто мають ремісію багатьох симптомів та ознак у разі застосування препаратів ß-адреноблокаторів, наприклад пропранололу. Які ознаки і симптоми зникають, а які ні? Поясність чому?

6. Які гормони сприяють збільшенню швидкості метаболізму? Чому саме такі ефекти виникають?

7. Яке ембріологічне походження щитоподібної залози, паращитоподібних залоз і парафолікулярних клітин щитоподібної залози? Яке клінічне застосування знань про ембріогенез цих тканих?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-12 виберіть одну відповідь.

Рис. 18-А.

1. У якому з наведених станів менш за все відповідь ТТГ на ТРГ буде більшою, ніж у нормі?

(A) Гіпотиреоїдизм унаслідок тканинної резистентності до тиреоїдних гормонів.

(B) Гіпотиреоїдизм унаслідок хвороби, що порушує структуру щитоподібної залози.

(D) Гіпертиреоїдизм унаслідок дифузної гіперплазії тиреотропінів передньої частки гіпофіза.

(E) Дефіцит йоду.

2. Пропілтіоурацил спричинює

(A) зменшення розмірів щитоподібної залози і збільшення рівня Т₄ у плазмі.

(B) зменшення розмірів щитоподібної залози і рівня Т₄ у плазмі.

(D) збільшення розмірів щитоподібної залози і зменшення рівня Т₄ у плазмі.

(E) незмінність розмірів щитоподібної залози і зменшення рівня Т₄ у плазмі.

3. Молода жінка має набрякле лице і хриплий голос. Концентрація ТТГ у плазмі низька, однак відчутно збільшується у разі отримання ТРГ. У неї

(A) гіпертиреоїдизм, спричинений пухлиною щитоподібної залози.

(B) гіпотиреоїдизм, спричинений аномалією щитоподібної залози.

(D) гіпотиреоїдизм, спричинений первинною аномалією у гіпоталамусі.

(E) гіпертиреоїдизм, спричинений первинною аномалією у гіпоталамусі.

4. Реакція сполучення монойодотирозину з дийодотирозином та йодування тиреоглобуліну блокована

(A) дивалентними катіонами.

(B) моновалентними аніонами, такими як перхлорат.

(D) ТРГ.

(E) тіоуриленами, такими як пропілтіоурацил.

5. Поглинання щитоподібною залозою радіоактивного йоду не спричинюване

(A) кальциотоніном.

(B) ТГ

(D) пропілтіоурацилом.

(E) вмістом йоду у харчовому раціоні.

6. Швидкість метаболізму менш за все залежить від збільшення у плазмі рівня

(A) ТТГ.

(B) ТРГ.

(D) вільного Т₄.

(E) вільного Т₃.

7. Які з наведених чинників не є необхідними для нормального біосинтезу тиреоїдних гормонів?

(A) Йод.

(B) Феритин.

(D) Синтез білка.

(E) ТТГ

8. Які з наведених чинників менш за все зміняться у разі введення ТТГ?

(A) Поглинання щитоподібною залозою йоду.

(B) Синтез тиреоглобуліну.

(D) Циклічний ГМФ у тиреоїдних клітинах.

(E) Розмір щитоподібної залози.

9. Гіпотиреоїдизм унаслідок захворювання щитоподібної залози асоціюється зі збільшеним рівнем у плазмі

(A) холестеролу.

(B) альбуміну.

(D) йоду.

(E) ГЗТ.

10. Який з наведених засобів найімовірніше полегшить симтоматику екзофтальму?

(A) Призначення Т₄.

(B) Призначення препаратів, що інгібують утворення Т-лімфоцитів.

(D) Гіпофізектомія.

(E) Тиреоїдектомія.

11. Які фрази хибно спаровані?

(A) Цукровий діабет типу І (інсулінозалежний): антитіла проти В-клітин.

(B) Міастенія гравіс : антитіла проти нікотиночутливих холінорецепторів.

(D) Тироїдит Хашімото : антитіла проти ТТГ.

(E) Хвороба Ґрейва : антитіла, що стимулюють ТТГ рецептори.

12. У якій з наведених форм рецептори тиреоїдних гормонів зв’язуються з ДНК?

(A) Гетеродимер з рецептором пролактину.

(B) Гетеродимер з рецептором гормону росту.

(D) Гетеродимер з інсуліновим рецептором.

(E) Гетеродимер з прогестероновим рецептором.

13. Споживання їжі у разі мікседеми. GSL

Споживання їжі у разі тиреотоксикозу.

14. Кількість ß-рецепторів у серці у разі мікседеми.

GSL

Кількість ß-рецепторів у серці у разі тиреотоксикозу.

15. Ендоцитоз біля країв тиреоїдних клітин, що містять колоїд, після введення ТСГ.

GSL

Ендоцитоз біля країв тиреоїдних клітин, що містять колоїд, після введення Т₄.

РОЗДІЛ 19

У цьому розділі описано інсулін та інші гормони острівців підшлункової залози, а також інші гормони організму, що беруть участь у метаболізмі вуглеводів. Цукровий діабет детально схарактеризовано як захворювання, що пов’язане з порушенням обміну вуглеводів. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ назвати гормони, що впливають на концентрацію глюкози у крові, і коротко описати дію кожного;

✵ описати структуру острівців підшлункової залози, назвати гормони, секретовдні кожним типом клітин у острівцях;

✵ описати структуру інсуліну і назвати етапи його біосинтезу та вивільнення у кров’яне русло;

✵ назвати наслідки нестачі інсуліну та пояснити причини таких аномалій;

✵ описати інсулінові рецептори, механізм, яким вони опосередковують вплив інсуліну, та механізм, який регулює їхнє функціювання;

✵ описати ефекти гіпоглікемії та перелічити гомеостатичні механізми, що долають гіпоглікемію;

✵ описати типи носіїв глюкози в організмі та їхні функції;

✵ назвати найважливіші фактори, що впливають на секрецію інсуліну;

✵ описати структуру глюкагону та його зв’язок з гліцентином;

✵ описати фізіологічне значення дії глюкагону;

✵ назвати головні фактори, що впливають на секрецію глюкагону;

✵ описати можливі фізіологічні дії соматостатину на підшлункову залозу;

✵ перелічити механізми, якими тиреоїдні гормони, глюкокортикоїди, катехоламіни надниркових залоз та гормон росту впливають на метаболізм вуглеводів;

✵ дати означення інсулінозалежного та інсулінонезалежного цукрового діабету, описати головні властивості та можливі причини кожного типу діабету.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. У хворого гіпоглікемія, спричинена, можливо, інсуліносекретувальною пухлиною або функційною гіпоглікемією. Проте є докази, що хворий таємно вводить собі інсулін. На підставі яких фактів можна виконати диференційну діагностику? Які обстеження Ви призначили б і яка їхня діагностична цінність?

2. Які з кривих на рис. 19-А характерні для осіб у нормі (1), для осіб з цукровим діабетом першого типу (2) і для осіб з цукровим діабетом другого типу (3)? Поясніть відмінності між цими кривими.

3. Чому кетоацидоз поширений більше і складніший у хворих на цукровий діабет першого типу, ніж на цукровий діабет другого типу?

4. У мишей з нокаутом гена субстрата-1 інсулінового рецептора помірна затримка росту й інсулінова резистентність. Проте у мишей з нокаутом гена інсулінового рецептора виражена затримка росту і вони часто помирають після народження. Як пояснити механізми впливу інсуліну?

5. Які гормони утворюються з молекули препроглюкагону? Де саме утворюється кожний з них і які їхні функції?

6. Інсулін інколи описують як гормон достатку, а глюкагон як гормон голоду. Поясніть відповідність цих термінів у контексті їхньої фізіологічної дії та взаємодії.

7. Що таке проінсулін? Який його зв’язок з препроінсуліном та інсуліном і що відбувається з ним в організмі.

Рис. 19-А.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-11 виберіть одну відповідь.

1. Які фрази хибно спаровані?

(A) В-клітини : інсулін.

(B) D-клітини : соматостатин.

(D) Екзокринні клітини підшлункової залози : хімотрипсиноген.

(E) F-клітини : гастрин.

2. Які фрази хибно спаровані?

(A) Адреналін : збільшує глікогеноліз у скелетних м’язах.

(B) Інсулін : збільшує синтез білка.

(D) Прогестерон : збільшує рівень глюкози у плазмі.

(E) Гормон росту : збільшує рівень глюкози у плазмі.

3. Які з наведених процесів менш за все простежуватимуться у щурів через 14 днів після введення препарату, що вражає всі В-клітини підшлункової залози?

(A) Збільшення концентрації Н⁺ у плазмі.

(B) Збільшення концентрації глюкагону у плазмі.

(D) Зменшення концентрації амінокислот у плазмі;

(E) Збільшення осмоляльності плазми.

4. Глюкагону у нормі нема у

(A) головному мозку.

(B) підшлунковій залозі.

(D) плазмі.

(E) надниркових залозах.

5. У разі зменшення рівня глюкози у плазмі інші гормони допомагають подолати гіпоглікемію. Після внутрішньовенного введення великих доз інсуліну повернення низького рівня глюкози до норми відтерміноване у разі

(A) недостатності мозкової речовини надниркових залоз.

(B) недостатності глюкагону.

(D) тиреотоксикозу.

(E) акромегалії.

6. Після тотальної панкреатектомії не

(A) утвориться стеаторея.

(B) збільшиться рівень вільних жирних кислот у плазмі.

(D) зміниться або підвищиться рівень інсуліну у плазмі.

(E) зміниться або підвищиться рівень глюкагону у плазмі.

7. Інсулін збільшить надходження глюкози у

(A) всі тканини.

(B) клітини канальців нирки.

(D) більшість нейронів кори головного мозку;

(E) скелетні м’язи.

8. Механізм, яким глюкагон спричинює збільшення концентрації глюкози у плазмі, забезпечує

(A) зв’язування глюкагону з ДНК у ядрі клітин-мішеней.

(B) зв’язування глюкагону з рецепторами цитоплазми клітин-мішеней.

(D) збільшене зв’язування глюкагону Са²⁺ у цитоплазмі клітин-мішеней.

(E) гальмування секреції інсуліну.

9. Глюкагон збільшує глюкогеноліз у клітинах печінки, тоді як АКТГ - ні, оскільки

(A) кортизон збільшує рівень глюкози у плазмі.

(B) клітини печінки мають аденілатциклазу, відмінну від такої, як у клітинах кори надниркових залоз.

(D) мембрани клітин печінки містять рецептори, відмінні від таких, як у клітинах кори надниркових залоз.

(E) клітини печінки містять білок, який інгібує дію АКТГ.

10. Їжа, багата на білки, вміщує амінокислоти, які стимулюють секрецію інсуліну, проте низький вміст вуглеводів не спричинює гіпоглікемії, оскільки

(A) їжа спричинює компенсаторне збільшення секреції Т₄.

(B) кортизон у кровообігу попереджує надходження глюкози в м’язи.

(D) амінокислоти у їжі швидко конвертуються у глюкозу.

(E) інсулін не зв’язується з інсуліновими рецепторами, якщо концентрація амінокислот у плазмі підвищена.

11. Рух якого носія глюкози через клітинні мембрани у скелетних м’язових клітинах збільшує інсулін?

(A) GLUT 1.

(B) GLUT 2.

(D) GLUT 4.

(E) НЗПГ 1.

У питаннях 12-15 позначте ознаку або симптом літерою пов'язаного з ним вислову. Кожен позначений літерою вислів може бути використаний один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Мікросудинні ушкодження цукрового діабету.

(B) Макросудинні ушкодження цукрового діабету.

(D) Рідкісна для цукрового діабету першого типу.

(E) Зумовлена хронічною гіпоглікемією.

1. Прогресуюче погіршення зору.

2. Збільшення креатиніну плазми, поліпшення стану у разі застосування інгібіторів ангіотензиноперетворювальних ензимів.

3. Імпотенція та болі в черевній порожнині.

4. Виражені грудні болі та нудота.

16. Секреція інсуліну після внутрішньовенного введення глюкози. GSL

Секреція інсуліну після перорального введення такої ж дози глюкози.

17. Рівень глюкози у плазмі після хірургічної панкреатектомії.

GSL

Рівень глюкози у плазмі після введення токсину, наприклад алоксану, який вибірково вражає В-клітини.

18. Концентрація С-пептиду у плазмі в осіб, які постять.

GSL

Концентрація С-пептиду в осіб, які харчуються.

РОЗДІЛ 20

У цьому розділі описані функції надниркових залоз: секреція катехоламінів мозковою речовиною, глюкокортикоїдів та статевих гормонів пучковою і сітчастою зонами кори та альдостерону клубочковою зоною кори надниркових залоз. Тут також є короткий огляд клінічних аномалій, що розвиваються внаслідок надлишку або нестачі кожного з цих горомонів. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ назвати три види катехоламінів, що їх секретує мозкова речовина надникових залоз, і описати їхній біосинтез, метаболізм та функції;

✵ схарактеризувати подразники, що збільшують секрецію кори надниркових залоз та описати шлях, яким вона збільшується;

✵ розрізняти С₁₈-, С₁₉- і С₂₁-стероїди і навести приклади кожного;

✵ описати послідовність етапів біосинтезу стероїдів і їхню роль у фізіології надниркових залоз;

✵ назвати головні місця метаболізму адренокортикальних гормонів і головні метаболіти, що утворюються з глюкокортикоїдів, андрогенів надниркових залоз та альдостерону;

✵ описати механізми, за допомогою яких глюкокортикоїди та альдостерон змінюють функціювання клітини;

✵ назвати та коротко описати фізіологічні та фармакологічні ефекти впливу глюкокортикоїдів;

✵ зіставити фізіологічні та патологічні ефекти андрогенів надниркових залоз;

✵ описати механізми регулювання секреції глюкокортикоїдів і статевих гормонів надниркових залоз;

✵ перелічити дії альдостерону;

✵ описати механізми регулювання секреції альдостерону;

✵ описати головні симптоми хвороб, спричинених надлишком чи нестачею кожного з гормонів надниркових залоз.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Який з метаболітів Ви б вимірювали, щоб визначити, чи пацієнт з феохромоцитомою має норадреналіно- або адреналіносекретувальну пухлину?

2. Який ензим є унікальним для кожної з трьох зон кори надниркових залоз, однак є лише в особливій зоні? Які фізіологічні наслідки такого унікального представництва?

3. Які функції надниркових залоз плоду людини?

4. Як можна стверджувати про недостатність 17а-гідроксилази? Відповідь обґрунтуйте.

5. Чому деякі пацієнти із вродженою гіперплазією надниркових залоз і вірилізацією мають високий артеріальний тиск, а інші мають надмірну втрату натрію та гіпотензію? Відповідь обґрунтуйте.

6. Пацієнти з нефрозами інколи мають низькі рівні 17-гідроксикортикоїдів, проте в них не розвиваються ознаки чи симптоми надниркової недостатності. Поясніть чому?

7. Назвіть можливі причини синдрому Кушінґа. Яка тактика лікування у кожному випадку?

8. Які переваги та недоліки довготривалого лікування високими дозами глюкокортикоїдів таких хвороб, як ревматоїдний артрит і астма? Які проблеми виникають у разі раптового припинення лікування стероїдами?

9. Після гіпофізектомії здатність до відповіді кори надниркових залоз на АКТГ зменшилась. Поясніть причини цього і як можна відновити норму?

10. Яким є сучасний погляд на механізм дії альдостерону?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-18 виберіть одну відповідь.

У питаннях 1-6, що стосуються рис. 20-А, виберіть літеру, яка позначає частину стероїдосекретувальної клітини і містить велику концентрацію речовини. Кожна позначена літерою частина клітини може бути вибрана один раз, декілька разів або жодного разу.

1. Холестеролестергідролаза.

2. АКТГ-рецептор мРНК.

3. АКТГ-рецептори.

4. З ß-Гі дроксистероїдодегідрогеназа.

5. CYP₁₁B₁.

6. ЛПНШ-рецептори.

7. Який з наведених ефектів виникає лише внаслідок дії великої кількості глюкокортикоїдів?

(A) Нормальна здатність до відповіді жирових депо на норадреналін.

(B) Підтримка нормальної судинної реактивності.

(D) Гальмування запальної відповіді.

(E) Гальмування АКТГ секреції.

8. Які фрази хибно спаровані?

(A) Глюконеогенез : кортизол.

(B) Мобілізація вільних жирних кислот : дегідроепіандростерон.

(D) Калійурез : альдостерон.

(E) Печінковий глікогенез : інсулін.

9. Який з наведених гормонів має найкоротший період півжиття?

(A) Кортикостерон.

(B) Ренін.

(D) Альдостерон.

(E) Норадреналін.

10. Який з наведених гормонів має найбільший ефект на екскрецію Na⁺ (в сенсі моль на моль)?

(A) Прогестерон.

(B) Кортизол.

(D) Альдостерон.

(E) Дегідроепіандростерон.

11. Який з наведених гормонів має найбільший ефект на осмоляльність плазми (в сенсі моль на моль)?

(A) Прогестерон.

(B) Кортизол.

(D) Альдостерон.

(E) Дегідроепіандростерон.

12. Секреція якого з наведених гормонів найменше впливає на зменшення об’єму позаклітинної рідини?

(A) КРГ.

(B) Аргініновий вазопресин.

(D) Естрогени.

Рис. 20-А. Клітина, що секретує стероїди (відтворено за дозволом з Fawcett DW, Long JA, Jones AL: The ultrastructure of endocrine glands. Recent Prog Hormone Res 1969;25:315).

(Е) Альдостерон.

13. У молодого чоловіка артеріальний тиск 175/110 мм рт. ст. У нього в крові виявлено високий рівень альдостерону і низький - кортизолу. Лікування глюкокортикоїдами знизило рівень альдостерону в крові й артеріальний тиск до 140/ 85 мм рт. ст. У нього, можливо, анормальна

(A) 17а-гідроксилаза.

(B) 21 ß-гідроксилаза.

(D) альдостеронсинтаза.

(E) холестеролдесмолаза.

14. У 32-річної жінки артеріальний тиск 155/96 мм рт. ст. Під час опитування виявлено, що вона любить лакрицю і їсть її щонайменше тричі на тиждень. Вона, можливо, має низький рівень

(A) активності типу 2 11 ß-гідроксистероїдодегідрогенази.

(B) АКТГ.

(D) глюкуронилтрансферази.

(E) норадреналіну.

У питаннях 15-18 позначте твердження у кожному питанні літерою пов'язаної з ним стероїдної трансформації. Кожна позначена літерою трансформація може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Прогестерон → кортикостерон.

(B) Кортикостерон → альдостерон.

(D) 17-Гідроксипрогестерон → 11-деоксикортизол.

(E) Холестерол → прегненолон.

15. Первинний сайт дії АКТГ.

16. Блокована у разі вродженої недостатності 17a-гідроксилази.

17. Утворюється з 17-кетостероїдів.

18. Інгібована у разі вродженої недостатності 21-гідроксилази.

РОЗДІЛ 21

У цьому розділі описані метаболізм кальцію та фосфору, фізіологія кісткової тканини, а також три гормони, що є головними регуляторами метаболізму кальцію після народження: 1,25-дигідроксикальциферол, паратгормон та кальцитонін. Тут також є короткий огляд дії інших гормонів на метаболізм кальцію. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати поширення кальцію і фосфору в організмі та форми, в яких вони є у плазмі;

✵ назвати фактори, що впливають на концентрацію Са²⁺ у плазмі та описати механізм дії кожного фактора;

✵ назвати типи клітин кісткової тканини та описати їхні функції;

✵ описати утворення вітаміну D у шкірі, його подальше гідроксилювання у печінці та нирках і дію його активних метаболітів;

✵ назвати фактори, які впливають на 1 а-гідроксилазу, що утворює 1,25-дигідроксикальциферол у нирках, та описати їхню дію;

✵ описати біосинтез, дії та метаболізм паратгормону;

✵ визначити джерело кальцитоніну, його хімічну природу та його головні дії;

✵ перелічити ефекти глюкокортикоїдів, гормону росту та факторів росту на метаболізм Са²⁺.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Як можна визначити клітини, в яких утворюється паратгормон та кальцитонін?

2. Назвіть клітини в організмі, на які діють 1,25-дигідроксикальциферол, паратгормон і кальцитонін та опишіть дію цих гормонів на клітини кожного типу.

3. Які впливи 1,25-дигідроксикаль- циферолу на організм, окрім впливу на Са²⁺, яке їхнє клінічне значення?

4. Як ростуть кістки? Що таке епіфізарне замикання і як воно відбувається?

5. Які ознаки та симптоми гіперпаратиреоїдизму і що сприяє їхній появі?

6. Нанесіть на графік, що на рис. 21- А, криву співвідношення між концентраціями кальцитоніну та Са²⁺ у плазмі.

7. Дайте означення остеомаляції, недосконалого кісткоутворення, остеопетрозу та остеопорозу. Опишіть причини і тактику лікування остеопорозу.

8. З початком індустріальної революції у XIX ст. простежувалось значне збільшення випадків хвороб кісток, проте з часом ця кількість зменшилась. Які хвороби кісток стали частішими і чому? Чому кількість випадків хвороб кісток у XX ст. зменшилась?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-11 виберіть одну відповідь.

1. У хворого з недостатністю паратгормону протягом 10 днів після ненавмисного ураження паращитоподібних залоз під час оперативного втручання на щитоподібній залозі можливий

(A) низький рівень фосфору і Са²⁺ у плазмі та тетанія.

(B) низький рівень фосфору і Са²⁺ у плазмі та тетанус.

(C) низький рівень Са²⁺ у плазмі, збільшення збудливості м’язів та характерний спазм м’язів верхньої кінцівки (симптом Труссо).

(D) високий рівень фосфору і Са²⁺ у плазмі та демінералізація кісток;

(E) збільшення подразливості м’язів, високий рівень Са²⁺ у плазмі та демінералізація кісток.

2. Високий рівень Са²⁺ у плазмі спричинює

(A) демінералізацію кістки.

(B) збільшене утворення 1,25-дигідроксикальциферолу.

(D) зменження здатності до зсідання крові.

(E) збільшене утворення 24,25-дигідроксикальциферолу.

3. Який з наведених органів не бере участі в регулюванні рівня Са²⁺ у плазмі?

(A) Нирки.

(B) Шкіра.

(D) Легені.

(E) Кишка.

4. Який з наведених чинників найбільше впливає на секрецію паратгормону?

(A) Концентрація фосфору у плазмі.

(B) Кальцитонін.

(D) Загальна концентрація кальцію у плазмі.

(E) Концентрація Са²⁺ у плазмі.

5. 1,25-Дигідроксикальциферол впливає на всмоктування Са²⁺ у кишці завдяки механізму, що

(А) забезпечує зміну активування генів.

Рис. 21-А.

(B) активує аденілатциклазу.

(D) змінює секрецію шлункового соку.

(E) подібний до дії поліпептидних гормонів.

6. Що з наведеного може виявитись у хворого, який перебував упродовж двох місяців на дієті з низьким вмістом кальцію?

(A) Збільшене утворення 24,25-дигідроксикальциферолу.

(B) Зменшення вмісту кальцій-зв’язаних білків у інтестинальних епітеліальних клітинах.

(D) Висока концентрація кальцитоніну у плазмі.

(E) Збільшення фосфору у плазмі.

7. Що з наведеного зумовить збільшення рівня Са²⁺ у плазмі?

(A) Зменшення всмоктування Са²⁺ у кишці.

(B) Збільшення рівня білка у плазмі.

(D) Деякі типи раку.

(E) Важкі захворювання нирок.

8. У разі якого з наведених захворювань часто збільшується паратгормон плазми?

(A) Псевдогіпопаратиреоїдизм.

(B) Недостатність надниркових залоз.

(D) Застійна серцева недостатність.

(E) Передчасне статеве дозрівання.

9. У разі недосконалого кісткоутворення є недостатність

(А) депонації фосфору у губчастій кістці.

(B) структури РТНrР.

(D) остеокластів.

(E) колагену кістки.

11. ПТГ та РТНrР активують однакові рецептори, однак їхні ефекти відмінні. Чому це можливе?

(A) 3 невідомої причини РТНrР діє більше на тканини плоду, тоді як ПТГ - на тканини дорослої людини.

(B) Рівень ПТГ у плазмі високий, коли РТНrР низький, і навпаки.

(D) Коли ПТГ зв’язується зі звичайними рецепторами, він активує аденілатциклазу, тоді як РТНrР - фосфоліпазу С.

(E) В організмі є додатковий рецептор, який відповідає на ПТГ, а не на РТНrР.

У питаннях 12 і 13 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

12. Відсоток спожитого Са²⁺ абсорбується з кишки в особи, що дотримується дієти з високим вмістом кальцію.

GSL

Відсоток спожитого Са²⁺ абсорбується з кишки в особи, що дотримується дієти з низьким вмістом кальцію.

13. Випадки остеопорозу у чоловіків.

GSL

Випадки остеопорозу у жінок.

РОЗДІЛ 22

У цьому розділі описана морфологія гіпофіза, значення проопіомеланокортину та його перетворення, функції проміжної частки гіпофіза, гормон росту, соматомедини ІФР-І і ІФР-ІІ та фізіологія росту. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ назвати гормони, що їх секретує гіпофіз у людини, і описати головні функції кожного гормону;

✵ описати ембріогенез часток гіпофіза та особливості структури у дорослих;

✵ пояснити механізми, що відповідають за колір шкіри у різних біологічних видів, де такі зміни наявні, і назвати гормони, що причетні до цього;

✵ описати молекулу проопіомеланокортину та її перетворення у передній та проміжній частках гіпофіза;

✵ описати структуру гормону росту та перелічити його головні дії;

✵ описати стосунок ІФР-І і ІФР-ІІ до дії гормону росту;

✵ назвати гіпоталамічні гіпофізотропні гормони, що регулюють секрецію гормону росту, і головні подразники, які зумовлюють зменшення або збільшення секреції гормону росту;

✵ описати рецептори гормону росту, механізми функціювання та стосунок до зв’язувального білка гормону росту;

✵ назвати чинники, необхідні для нормального росту, та описати внесок кожного під час пре- та постнатального розвитку;

✵ описати та пояснити головні прояви гіпофізарної недостатності, акромегалії та синдрому Нельсона.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Які ендокринні хвороби сприяють зміні пігментації шкіри людей? Які гормони задіяні?

2. Хоча у передній та проміжній частках гіпофіза, нейронах головного мозку є однакові молекули проопіомеланокортину, проте з них у кожному місці утворюються різні похідні. Чому утворюються різні похідні з тієї ж самої молекули? Які процеси тут задіяні?

3. Чи збільшиться секреція гормону росту внаслідок зменшення секреції соматостатину або збільшення секреції СРГ-РГ?

4. Чому деструкція задньої частки гіпофіза спричинює усталену поліурію, тоді як деструкція всього гіпофіза спричинює транзиторну поліурію?

5. Як харчування пов’язане з ростом?

6. Які ендокринологічні причини зумовлюють нанізм і як кожна з них приводить до низькорослості?

7. Як гормон росту людини пов’язаний з хоріонічним соматотропіном?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-8 виберіть одну відповідь.

1. Які з наведених гормонів найменше впливають на ріст?

(A) Гормон росту.

(B) Тестостерон.

(D) Інсулін.

(E) Вазопресин.

2. Які фрази хибно спаровані?

(A) Проміжна частка : кортикотропіноподібний пептид проміжної частки.

(B) Гіпотиреоїдизм : низька концентрація гормону росту у плазмі.

(D) Африканські пігмеї : низький вміст гормону росту у плазмі.

(E) Акромегалія : висока концентрація ІФР-І.

3. Який з наведених гіпофізарних гормонів є опіоїдним пептидом?

(A) а-Меланостимулювальний гормон (а-МСГ).

(B) ß-МСГ.

(D) Гормон росту.

(E) ß-Ендорфін.

4. Який з наведених гормонів не утворюється з а- і ß-субодиниць?

(A) ТСГ.

(B) ЛГ.

(D) hCS.

(E) Пролактин.

5. Яка з наведених ознак не характерна для гіпопітуїтаризму?

(A) Кахексія.

(B) Неплідність.

(D) Низький рівень основного обміну.

(E) Непереносимість стресів.

6. Які з наведених речовин не синтезуються як в ендокринних залозах, так і в головному мозку?

(A) Соматостатин.

(B) Кортизол.

(D) АКТГ.

(Е) Окситоцин.

7. Науковець виявив, що інфузія гормону росту у серединне підвищення гіпоталамуса експериментальних тварин інгібує секрецію гормону росту, і робить висновок, що гормон росту зворотним зв’язком гальмує секрецію СТР-РГ. Чи Ви згідні з таким висновком?

(A) Ні, оскільки гормон росту не проходить через гематоенцефалічний бар’єр.

(B) Ні, оскільки інфузія гормону росту не стимулює секрецію дофаміну.

(D) Так, оскільки систематичне введення гормону росту гальмує секрецію гормону росту.

(E) Так, оскільки гормон росту зв’язує СТР-РГ, інактивуючи його.

8. Рецептор гормону росту

(A) активований G_s.

(B) вимагає демінералізації для здійснення своїх ефектів.

(D) подібний на рецептор ІФР-І;

(E) подібний на рецептор АКТГ. У питаннях 9-12 позначте назву синдрому у кожному питанні літерою пов’язаної з ним аномалії. Кожна позначена літерою аномалія може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Вада гена фібробластного фактору росту 3.

(B) Хронічне зловживання або зневажання.

(D) Недостатність тиреоїдних гормонів.

(E) Збільшення гонадних стероїдів у крові.

9. Нанізм Ларона.

10. Кретинізм

11. Ахондроплазія.

12. Синдром Каспера Гаузера.

У питаннях 13-15 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L). ніж величина, наведена у другому.

13. Рівень гормону росту у плазмі після 30 хв сну.

GSL

Рівень гормону росту у плазмі після 8 год сну.

14. Інсулінова чутливість у разі гіпопітуітаризму.

GSL

Інсулінова чутливість у разі акромегалії.

РОЗДІЛ 23

У цьому розділі описана фізіологія репродуктивної системи у дорослих чоловіків та жінок. Тут також є огляд вагітності, лактації, статевої диференціації та розвитку в ембріональному періоді, періоді статевого дозрівання та менопаузи. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ назвати важливі гормони, що секретують клітини Лейдіга та Сертолі яєчок, а також фолікулів Ґраафа та жовтого тіла яєчників;

✵ описати роль хромосом, гормонів та споріднених факторів у статевій диференціації та розвитку;

✵ назвати гормональні та інші зміни, що відбуваються у чоловіків та жінок;

✵ назвати гормональні та інші зміни, що спостерігаються під час менопаузи;

✵ описати головні стимулятори та ліки, які спричинюють секрецію пролактину;

✵ назвати послідовність процесів у сперматогенезі: від первинної зародкової клітини до зрілого рухомого сперматозоїда;

✵ описати процеси, які відбуваються під час регулювання секреції тестостерону;

✵ описати зміни, що відбуваються у яєчниках, матці, шийці матки, піхві та молочних залозах під час місячного циклу;

✵ знати загальну структуру 17ß- естрадіолу та прогестерону і описати їхній біосинтез, транспортування, метаболізм та дії;

✵ описати роль гіпофіза та гіпоталамуса у регулюванні функціювання яєчників та значення зворотного зв’язку у такому процесі;

✵ описати гормональні зміни, що простежуються під час вагітності та пологів;

✵ описати процеси, що відбуваються під час розвитку молочих залоз, утворення молока, виділення молока та закінчення лактації.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Як впливає на подальший статевий розвиток плоду людини жіночої статі внутрішньоутробний надлишок андрогенів?

2. Як впливає на подальший статевий розвиток плоду людини чоловічої статі неповноцінність ембріональних яєчок?

3. Який вплив гіпофізектомії на матку? Які інші впливи можуть давати однакові результати?

4. Які фізіологічні зміни простежуються у жінок під час статевих зносин?

5. Які функції акросоми?

6. Використовуючи осі на рис. 23-А, позначте зміни ЛГ, ФСГ, естрогену, прогестерону та інгібінів А і В у плазмі під час місячного циклу жінки.

7. Що таке тестикулярний синдром фемінізації і чим він спричинений?

8. Які свідчення вказують на те, що початок періоду статевого дозрівання регульований нервовою системою?

9. Використовуючи свої знання з фізіології репродуктивної системи, назвіть можливі способи контрацепції. Які з них найпоширеніші серед населення? Прокоментуйте позитивні та негативні наслідки п’яти способів, які, на Ваш погляд, найпоширеніші.

10. Опишіть вплив гормонів на появу раку.

Рис. 23-А.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-17 виберіть одну відповідь.

Питання 1-5 стосуються рис. 23-В.

1. Які з наведених структур мають більшу концентрацію ангіотензину, ніж плазма крові?

2. Які з наведених структур продукують найбільше андростендіону?

3. Які з наведених структур продукують естрадіол, що входить у фолікулярну рідину?

4. Які з наведених структур містять найменшу кількість ДНК на клітину?

5. Які з наведених структур під час клітинного поділу зупиняють дозрівання у профазі?

6. Якщо молода жінка має високий рівень Т₃, кортизону у плазмі і активність реніну, однак її артеріальний тиск лише трохи підвищений і вона немає симптомів чи ознак тиреотоксикозу або синдрому Кушінґа, найбільш ймовірно пояснити її стан тим, що вона

(A) пройшла лікування ТСГ і АКТГ.

(B) лікувалась Т₃ і кортизоном.

(D) має пухлину кори надниркових залоз.

(E) має хронічний стрес.

7. Для повного розвитку і функціювання сім’яних звивистих канальців потрібний

(A) соматостатин.

(B) ЛГ.

(D) ФСГ.

(E) андрогени і ФСГ.

8. У людей запліднення, звичайно, відбувається у

(A) піхві.

(B) шийці матки.

(D) маткових трубах.

(E) черевній порожнині.

9. У чоловіків тестостерон утворюється найбільше у

(A) клітинах Лейдіґа.

(B) клітинах Сертолі.

(D) над’яєчку.

(E) сім’явиносній протоці.

10. Тести для визначення у домашніх умовах періоду запліднення у жінки, аналізують один з гормонів у сечі. Цим гормоном є

Рис. 23-В. Фолікул яєчника.

(A) ФСГ.

(B) Прогестерон.

(D) ХГл.

(E) ЛГ.

11. Період статевого дозрівання людини вважають анормальним, якщо він починається з 8 років, оскільки в такому віці

(A) тканини не реагують на стероїди, продуковані гонадами.

(B) яєчники та яєчка не реагують на вплив гонадотропінів.

(D) головний мозок секретує речовину, яка інгібує відповідь гонад на гонадотропіни.

(E) гіпоталамус нездатний секретувати ГнРГ у пульсаційному режимі.

12. Клітини кастрації наявні у

(A) матці.

(B) простаті.

(D) передньому гіпофізі.

(E) гіпоталамусі.

13. Децидуальні клітини наявні у

(A) матці.

(B) простаті.

(D) передньому гіпофізі.

(E) гіпоталамусі.

14. Які з наведених речовин не є стероїдами?

(A) 17 а-Гідроксипрогестерон.

(B) Естрон.

(D) Прегнонолон.

(Е) Етіохоланолон.

15. Яка з наведених ознак не належить до вторинних чоловічих статевих ознак?

(A) Борода.

(B) Збільшена поява акне.

(D) Збільшені жирові відкладення на сідницях.

(E) Збільшений прутень.

16. Віагра (сілденефіл) спричинює транзиторні труднощі з розрізненням кольорів тому, що

(A) розширює кровоносні судини сітківки.

(B) звужує кровоносні судини сітківки.

(D) споріднені ізоформи фосфодіестерази є у сітківці та прутні.

(E) сітківка і прутень розвиваються з однакової ембріональної структури.

17. Яка з наведених речовин не спричинює початку пологів?

(A) АКТГ у ембріона.

(B) АКТГ матері.

(D) Окситоцин.

(E) Плацентарний ренін.

У питаннях 18-22 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

18. Розміри клітора у жінки з вродженою недостатністю 17а-гідроксилази.

GSL

Розміри клітора у жінки з вродженою недостатністю 21β-гідроксилази.

19. Розміри клітора у жінки з вродженою недостатністю 11ß-гідроксилази.

GSL

Розміри клітора у жінки з вродженою недостатністю 21β-гідроксилази.

20. Концентрація ЛГ у 59-річного чоловіка.

GSL

Концентрація ЛГ у 59-річної жінки.

21. Утворення ХГл у першому триместрі вагітності.

GSL

Утворення ХГл у третьому триместрі вагітності.

22. Утворення hCS у першому триместрі вагітності.

GSL

Утворення hCS у третьому триместрі вагітності.

РОЗДІЛ 24

У цьому розділі описані ренін та еритропоетин - два з трьох гормонів, що утворюються у нирці; ANP, BNP, CNP - натрійуретичні пептиди, що виділяються серцем, головним мозком та іншими тканинами; мелатонін - гормон епіфізу. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ характеризувати каскад реакцій, що призводять до виділення ангіотензину II та його метаболітів у кровообіг;

✵ описати юкстагломерулярний апарат та назвати фактори, що регулюють його секрецію;

✵ назвати функції ангіотензину II та рецептори, на які він діє для реалізації своїх функцій;

✵ описати місце та механізм дії еритропоетину і регулювання його секреції зворотним зв’язком;

✵ описати структуру та функції ANP, BNP, CNP, а також рецептори, на які вони впливають;

✵ зобразити схематично послідовність утворення мелатоніну з серотоніну у епіфізі, характеризувати функції мелотоніну і описати регулювання секреції мелатоніну.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Описати ренін-ангіотензинову систему з погляду подібності та відмінності її з калікреїновою системою.

2. Чому у хворих з хронічною нирковою недостатністю розвивається анемія? Яке лікування Ви призначили б для них?

3. Використовуючи осі на рис. 24-А, нанесіть криву взаємовідношення між харчовим споживанням кухонної солі і (1) активністю реніну плазми, (2) концентрацією ANP у плазмі і (3) концентрацією кортизону у плазмі.

Рис. 24-А.

4. Опишіть взаємозв’язок ренін-ангіотензинової системи з клінічною гіпертензією. Як пояснити зменшення артеріального тиску інгібіторами ангіотензиноперетворю- вального ензиму у хворих з гіпертензією, хоча активність реніну плазми у нормі або низька?

5. Схарактеризуйте гіпертензію Ґольдблатта, синдром Барттера і вторинний гіперальдостеронізм.

6. На рис. 24-В зображено дві криві: одна - у середовищі без, а друга - з 10 ⁶М-лозартаном. Ідентифікуйте криві, поясність їхню форму та горизонтальне зміщення однієї відносно іншої. Як пояснити на підставі графіків тип ангіотензинових рецепторів, що забезпечують регулювання альдостеронової секреції?

7. Опишіть концепцію кліренсних рецепторів стосовно ANP і споріднених поліпептидів.

8. Секреція мелатоніну велика вночі і мала вдень. Як епіфіз «знає», коли є день чи ніч?

Рис. 24-В. Секреція альдостерону адренокортикальною тканиною in vitro.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-8 виберіть одну відповідь.

1. Ренін секретований

(A) клітинами щільної плями.

(B) клітинами проксимальних канальців.

(D) юкстагломерулярними клітинами.

(E) навколосудинними клітинами.

2. Еритропоетин секретований

(A) клітинами щільної плями.

(B) клітинами проксимальних канальців.

(D) юкстагломерулярними клітинами.

(E) навколосудинними клітинами.

3. Секреція мелатоніну ймовірно не збільшиться у разі

(A) стимулювання верхнього шийного вузла.

(B) внутрішньовенного введення триптофану.

(D) стимулювання зорового нерва.

(E) уведення в епіфіз гідроксиіндол-О-метилтрансферази.

4. Якщо жінці, яка дотримується малосольової дієти упродовж 8 днів, увести внутрішньовенно каптопріл, препарат, що інгібує ангіотензиноперетворювальний ензим, то можна очікувати, що

(A) її артеріальний тиск підвищиться, оскільки серцевий викид зменшиться.

(B) її артеріальний тиск підвищиться, оскільки периферійна резистентність судин зменшиться.

(D) її артеріальний тиск знизиться, оскільки периферійна резистентність судин зменшиться.

(E) активність реніну плазми зменшиться, оскільки рівень ангіотензину І у плазмі, можливо, підвищиться.

5. Який з наведених чинників є відповідальним за збільшення секреції ANP серцем?

(A) Пролактин.

(B) Гормон росту.

(D) Звуження висхідної аорти.

(E) Звуження нижньої порожнистої вени.

6. Який з наведених чинників не є відповідальним за збільшення секреції реніну?

(A) Уведення ліків, що блокують ангіотензиноперетворювальний ензим.

(B) Уведення препаратів, що блокують AT₁-рецептори.

(D) Звуження аорти між черевною та нирковими артеріями.

(E) Уведення препарату, що зменшує об’єм ПКР.

7. Активування рецепторів до ANP збільшує у клітинах-мішенях

(A) цАМФ.

(B) ІФ₃.

(D) активність гуанілатциклази.

(E) ГТФ.

8. Еритропоетин

(A) містить цинк.

(B) містить залізо.

(D) стимулює секрецію реніну.

(E) впливає на частину стовбурових клітин у кістковому мозку, однак не на всі.

У питаннях 9-15 позначає твердження у кожному питанні літерою пов’язаного з ним гормону. Кожен позначений літерою гормон може бути використаний один раз, декілька разів або жодного разу

(A) Тироксин.

(B) Еритропоетин.

(D) Мелатонін.

(E) Альдостерон.

9. Збільшення у разі ін’єкції АКТГ.

10. Головний у регулюванні об’єму позаклітинної рідини.

11. Головний у регулюванні осмоляльності позаклітинної рідини.

12. Прогормон.

13. Головний у регулюванні рівня метаболізму.

12. Індол.

13. Впливає на порушення метаболізму заліза.

РОЗДІЛ 25

Цей розділ стосується травлення та абсорбції, а в Розділі 26 детально розглянуті інші функційні можливості шлунково-кишкового тракту та пов’язаних з ним залоз. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ характеризувати головні травні ензими, їхні попередники та субстракти, а також продукти впливу ензимів;

✵ описати щіточкову облямівку, нерухомий шар і глікокалікс;

✵ описати процеси перетворення харчових вуглеводів у глюкозу та інші гексози у кишці;

✵ характеризувати процеси абсорбції гексоз з кишки у кров’яне русло;

✵ описати перетворення харчових білків у амінокислоти та малі пептиди з кишки у кров’яне русло;

✵ характеризувати послідовність процесів, що відбуваються під час всмоктування жирів;

✵ описати процеси абсорбції жирних кислот та інших ліпідів у кров’яне русло;

✵ назвати процеси, що регулюють всмоктування з шлунково-кишкового тракту води, Na⁺, К⁺, НСО , Са²⁺ і заліза.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Багато дорослих європейців, які походять не з півночі чи заходу, мають абдомінальну симтоматику після уживання молока. Чим вона спричинена, які симптоми і яке можливе лікування?

2. Що таке вторинне активне транспортування і чому воно важливе для шлунково-кишкового тракту? Чому назва «вторинне» правильніша, ніж «первинне активне транспортування»?

3. Після приймання їжі у просвіті шлунку та кишки містяться високоактивні протеолітичні ензими. Чому ці ензими не перетравлюють підшлункову залозу, яка продукує їх, або стінку кишки?

4. Інтестинальне всмоктування кальцію та заліза регулюється зворотним зв’язком, однак різними механізмами. Порівняйте та зіставте ці механізми.

5. Опишіть М-клітини? Які їхні функції?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-12 виберіть одну відповідь.

1. Шлях з інтестинального просвіту у кров’яне русло для коротколанцюгових жирних кислот (менше 10 атомів карбону) такий:

(A) інтестинальні мукоцити → хіломікрони → лімфатична судина → венозна кров системи кровообігу.

(B) інтестинальні мукоцити → кров портальної вени печінки → венозна кров системи кровообігу.

(D) простір між мукоцитами → хіломікрони → лімфатична судина → венозна кров системи кровообігу.

(E) інтестинальні мукоцити → НЩЛ → кров портальної вени печінки → венозна кров системи кровообігу.

2. Максимальну абсорбцію коротко- ланцюгових жирних кислот забезпечують бактерії у

(A) шлунку.

(B) дванадцятипалій кишці.

(D) клубовій кишці.

(E) ободовій кишці.

3. Вода всмоктується у голодній, клубовій та ободовій кишці і виводиться з каловими масами. Правильний порядок кількісного всмоктування води від найбільшого до найменшого такий:

(A) ободова, голодна, клубова кишки, калові маси.

(B) калові маси, ободова, клубова, голодна кишки.

(D) ободова, клубова, голодна кишки, калові маси.

(E) калові маси, клубова, голодна, ободова кишки.

4. Лікарські препарати та токсини, які збільшують вміст цАМФ у слизовій кишки, спричинюють діарею, оскільки

(A) збільшують котранспортування Na⁺-K⁺ у тонкій кишці.

(B) збільшують секрецію К⁺ у ободовій кишці.

(D) збільшують абсорбцію Na+ у тонкій кишці.

(E) збільшують секрецію Сl у просвіт кишки.

5. Які фрази хибно спаровані?

(A) Панкреатична а-амілаза : крохмаль.

(B) Еластаза : тканини, багаті на еластин.

(D) Ренін : коагуляція молока.

(E) Лінгвальна ліпаза : травлення в шлунку.

6. Всмоктування кальцію збільшується у разі

(A) гіперкальціємії.

(B) споживання оксалатів у харчових продуктах.

(D) 1,25-дигідроксихолекальциферолу.

(E) збільшення абсорбції Na⁺.

У питаннях 7-12 виберіть

A, якщо вислів пов’язаний з (а);

B, якщо вислів пов’язаний з (b);

C, якщо вислів пов’язаний з (а) і (b);

D, якщо вислів не пов’язаний ні з (а), ні з (b).

(a) Абсорбція глюкози.

(B) Абсорбція амінокислот.

7. К⁺ плазми.

8. Na⁺ у кишковому просвіті.

9. Інсулін плазми.

10. Флоридзин.

11. Трипсин у інтестинальному просвіті.

12. Феритин у слизовій кишки.

РОЗДІЛ 26

Цей розділ стосується функцій шлунково-кишкового тракту, включно зі слинними залозами, печінкою, підшлунковою залозою, їхньої участі у травленні та абсорбції їжі. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати структуру та функції ентеричної нервової системи;

✵ характеризувати базальний електричний ритм та міграційний моторний комплекс, описати їхні функції у регулюванні шлунково-кишкової моторики;

✵ назвати головні шлунково-кишкові гормони, місця, де вони секретуються, і головні фізіологічні функції кожного з цих гормонів;

✵ характеризувати функції ротової порожнини, слинних залоз та стравоходу;

✵ знати функційну анатомію і гістологію шлунка;

✵ описати, як секретують кислоту клітини слизової шлунка;

✵ описати механізми регулювання секреції та моторики шлунка;

✵ характеризувати співвідношення між ціанокоболаміном та внутрішнім фактором;

✵ назвати головні компоненти підшлункового соку і характеризувати механізми, які регулюють його секрецію;

✵ описати функційну анатомію печінки та механізм утворення жовчі;

✵ описати функції жовчного міхура і процеси, що регулюють пасаж жовчі в інтестинальний просвіт;

✵ назвати типи рухової активності у тонкій кишці та функційне призначення кожного;

✵ описати послідовність процесів у ободовій кишці, що спричинюють дефекацію, та характеризувати вплив нервової системи на цей рефлекс.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Які чинники регулюють секрецію екзокринної частини підшлунковoї залози?

2. Опишіть аномалії шлункової секреції у разі хворобливих станів.

3. Які аномалії може спричинити резекція термінальної частини клубової кишки?

4. Що таке печія? Опишіть її патогенез та шляхи можливого лікування.

5. Що спричинює утворення жовчних каменів? Як це можна лікувати?

6. Складні оперативні втручання рекомендують для лікування вираженого ожиріння, коли інші методи лікування неефективні. Які оперативні втручання застосовують? Як вони спричиняють втраті маси? Які можливі довготривалі ускладнення?

7. Бактерії у ободовій кишці перебувають у симбіозі з організмом людини. Яку користь вони дають організму? Які шкідливі чи потенційно шкідливі ефекти вони можуть зумовити?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-25 виберіть одну відповідь.

Питання 1-4 стосуються рис. 26-А.

1. Які з позначених структур містять мальтазу?

2. Які з позначених структур стосуються інтегрування перистальтики?

3. Які з позначених структур мають клітини, що найшвидше змінюються?

4. Які з позначених структур містять клітинні тільця хеморецепторів?

Питання 5-8 стосуються табл. 2 6-А.

5. Які результати обстежень характерні для хворого з жовчним каменем, що спричинює обструкцію загальної жовчної протоки?

6. Які результати обстежень характерні для хворого з внутрішньо-судинним гемолізом?

Рис. 26-А. Поперечний зріз тонкої кишки (відтворено за дозволом з Bell GH, Emslie-Smith D, Paterson CR: Textbook of Physiology and Biochemistry, 9th ed. Churchill Livingstone, 1976).

Таблиця 26-А.

Варіант	Білірубін плазми		Лужна фосфатаза плазми	Гематокрит	Жовчні кислоти плазми
Варіант	прямий	непрямий	Лужна фосфатаза плазми	Гематокрит	Жовчні кислоти плазми
А	-	-	-	-	↓
В	↑	↑↑	-	-	-
с	↑↑	↑	↑	-	↑
D	↑	↑↑	-	↓	-
Е	↑	↑↑	↑	-	↑

Позначення — без змін; ↑ - збільшення; ↑↑ - значне збільшення;

- зменшення.

7. Які результати обстежень характерні для хворого з інфекційним гепатитом?

8. Які результати обстежень характерні для хворого з резекцією клубової кишки?

9. Виведення назовні ободової кишки може спричинити

(A) смерть.

(B) мегалобластичну анемію.

(D) збільшення вмісту аміаку у крові хворих на цироз печінки.

(E) зменшення уробіліногену сечі.

10. У новонароджених дефекація часто настає після споживання їжі. У цих випадках причиною скорочень ободової кишки є

(A) гастроілеальний рефлекс.

(B) збільшення рівня ХЦК у крові.

(D) збільшення рівня соматостатину.

(E) ентерогастральний рефлекс.

11. Після споживання їжі, багатої на вуглеводи, секрецію інсуліну може стимулювати

(A) GLP-1 (7-36) амід.

(B) ХЦК.

(D) ВІП.

(E) гастрин.

12. Симптоми демпінг-синдрому (дискомфорт після споживання їжі у хворих з коротким кишковим анастомозом з голодної кишки у шлунок) спричинені частково

(A) підвищенням артеріального тиску.

(B) збільшенням секреції глюкагону.

(D) гіпоглікемією.

(E) гіперглікемією.

13. У якому з секретів простежується найбільше значення pH?

(A) Шлунковий сік.

(B) Міхурова жовч.

(D) Слина.

(E) Секрети кишкових залоз.

14. Повна гепатектомія могла б спричинити збільшення в крові

(A) глюкози.

(B) фібриногену.

(D) кон’югованого білірубіну.

(E) естрогенів.

15. Який з станів не спричинений тотальною панкреатотомією?

(A) Дефіцит вітаміну Е.

(B) Гіперглікемія.

(D) Надлишок маси.

(E) Зменшене всмоктування амінокислот.

Численні різноманітні аномальні стани спричинюють діарею. У питаннях 16—20 порушення, що спричинюють діарею, позначте у кожному питанні літерою пов’язаної з ним аномалії. Кожна позначена літерою аномалія може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Збільшення цАМФ у ентероцитах.

(B) Збільшення секреції шлункової кислоти.

(D) Порушення складу інтестинального муцину.

(E) Аномальне травлення вуглеводів.

16. Виразковий коліт.

17. Оперативні втручання з обхідним анастомозом клубової кишки.

18. Певні штами Е.соlі.

19. Дефіцит лактази.

20. Синдром Золлінґера-Еллінсона. У питаннях 21-25 позначте вислів у кожному питанні літерою пов’язаної з ним структури шлунково-кишкового тракту. Кожна позначена літерою структура може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Шлунок.

(B) Дванадцятипала кишка.

(D) Клубова кишка.

(E) Ободова кишка.

21. Місце абсорбції вітаміну В₁₂.

22. Головне місце реалізації впливу гастрину.

23. Місце дії альдостерону.

24. Місце частого запалення у хворих з диверкулітами.

25. Місце найвищого рівня БЕР.

РОЗДІЛ 27

Цей розділ стосується функцій крові та лімфи, а також складових елементів крові: лейкоцитів, еритроцитів і тромбоцитів. Також описана імунна система. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ характеризувати клітини різного типу, що є у крові, та їхні клітини-попередники;

✵ описати функції нейтрофільних лейкоцитів;

✵ описати функції моноцитів;

✵ описати головні складові імунної системи людини, включно з клітинами, шо беруть участь у вродженому та набутому імунітеті, а також механізми їхнього формування;

✵ описати структури та функції тромбоцитів та механізм вивільнення їхніх гранул.

✵ знати функції еритроцитів;

✵ назвати головні групи крові та описати методики їхнього визначення;

✵ описати системи зсідання і протизсідання крові та їхнє клінічне значення.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Порівняйте і зіставте складові плазми крові та лімфи.

2. Який механізм пристосування утворення лейкоцитів, тромбоцитів та еритроцитів до різних функційних станів організму? Назвіть гуморальні фактори, залучені до цих процесів.

3. Опишіть клітинні макрофаги, їхнє походження і як вони забезпечують захист організму.

4. Що таке теорія клональної селекції утворення антитіл? Які головні положення цієї теорії?

5. Які функції клітин-убивць? Як відрізнити ці клітини від CD4 і CD8 лімфоцитів?

6. Унаслідок мутації генів утворюються аномальні гемоглобіни у людей. Що свідчить про те, чи мутація гемоглобіну є шкідливою або ні для організму?

7. Чому зсідання крові аномальне у хворих з недостатністю вітаміну К?

У питаннях 1-17 виберіть одну відповідь.

У питаннях 1-5 позначне імуноглобулін у кожному питанні літерою пов'язаної з ним характеристики. Кожна позначена літерою характеристика може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Фіксація комплементу.

(B) Секреторний імунітет.

(D) Тетрамер.

(E) Розпізнавання антигену В-клітинами.

1. IgA.

2. IgD.

3. IgE.

4. IgG.

5. IgM.

Питання 6-9 стосуються рис. 27-А.

6. Який можливий результат у разі неправильного вибору і змішування донорських еритроцитів з плазмою реципієнта?

7. Який можливий результат, якщо плазму особи з групою крові III (В) змішати з еритроцитами особи з групою крові І (О)?

8. Який можливий результат, якщо плазму особи з групою крові І (О) змішати з еритроцитами особи з групою крові III (В)?

9. У якому випадку може бути найвищий рівень гемоглобіну у плазмі?

Рис. 27-А. Еритроцити у плазмі.

10. Яка з наведених функцій не є головною для плазми крові?

(A) Транспортування гормонів.

(B) Підтримка розмірів еритроцитів.

(D) Транспортування антитіл.

(E) Транспортування O₂.

11. Гематокрит 41% означає, що в одиниці об’єму крові

(A) 41 % гемоглобіну є у плазмі.

(B) 41% від загального об’єму крові становить плазма крові.

(D) 41% гемоглобіну міститься у еритроцитах.

(E) 41% елементів крові становлять еритроцити.

12. У нормі в крові людини

(A) еозинофіли є найпоширенішим типом лейкоцитів.

(B) лімфоцитів більше, ніж нейтрофільних лейкоцитів.

(D) лейкоцитів більше, ніж еритроцитів.

(E) тромбоцитів більше, ніж еритроцитів.

13. Лімфоцити

(A) після народження утворюються у кістковому мозку.

(B) не відповідають на дію гормонів.

(D) взаємодіють з еозинофільними лейкоцитами для утворення тромбоцитів.

(E) є складовою системи протипухлинного захисту.

14. Утворення клітин, тип яких показаний на рис. 27-В, збільшується під дією

(A) інтерлейкіну-2.

(B) колонієстимулювального фактора гранулоцитів.

(D) інтерлейкіну-4.

(E) інтерлейкіну-5.

15. На рис.27-В показано клітину, яка не містить

(A) актину.

(B) вільних радикалів.

(D) катепсинів.

(E) Y-хромосоми.

16. У якій з наведених хвороб структура гемоглобіну, що утворюється, нормальна, однак кількість зменшена?

(A) Хронічна втрата крові.

(B) Серпоподібноклітинна анемія.

(D) Таласемія.

(E) Трансфузійні ускладнення.

17. Який з наведених білків плазми не синтезується у печінці?

(A) Ангіотензин.

(B) ІФР-1.

(D) а₂-Макроглобулін.

(E) Фібриноген.

18. Кількість легких ланцюгів у головній молекулі імуноглобуліну.

GSL

Кількість важких ланцюгів у головній молекулі імуноглобуліну.

19. Відсоток загальної осмоляльності плазми залежить від альбуміну, що циркулює у крові.

GSL

Відсоток загальної осмоляльності плазми залежить від натрій хлориду, що циркулює у крові.

Рис. 27-В.

20. Кількість CD4 глікопротеїну на поверхні клітин Т-хелперів.

GSL

Кількість CD4 глікопротеїну на поверхні цитотоксичних Т-клітин.

РОЗДІЛ 28

У цьому розділі описано провідну систему серця, виникнення і поширення імпульсів, які задають частоту серцевих скорочень серця, від СА-вузла через АВ-вузол, пучок Гіса і волокна Пуркіньє до всіх частин шлуночків. Також описана ЕКГ, деякі її аномалії і серцеві аритмії. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати структуру та функціювання провідної системи серця і порівняти потенціали дії у кожній її частині з такими ж у серцевому м’язі;

✵ описати спосіб записування ЕКГ, інтерпретувати зубці та інтервали в ЕКГ; знати взаємозв’язок ЕКГ з електричною віссю серця;

✵ назвати найпоширеніші серцеві аритмії й описати процеси, що їх спричинюють;

✵ знати, як і коли виконувати масаж серця;

✵ характеризувати головні ранні та пізні ознаки на ЕКГ інфаркту міокарда і пояснити ранні біоелектричні зміни в міокарді в термінах йонних процесів;

✵ описати та пояснити зміни на ЕКГ та зміни функціювання серця, які виникають у разі порушення йонного складу крові.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Що таке синусова аритмія? Чому вона утворюється? Яке клінічне значення появи синусової аритмії?

2. Що таке ектопічні вогнища збудження? Яке їхнє значення в патогенезі розвитку аритмій?

3. Назвіть і поясніть вплив на серце лікарських препаратів блокаторів повільних Са²⁺-каналів. Для яких клінічних станів вони є ефективними?

4. Порівняйте та зіставте синдроми Вольфа-Паркінсона-Уайта і Лауна-Ґанонґа-Левіне. Що є підґрунтям розвитку цих порушень, унаслідок чого виникають такі стани?

5. Чому зупиняється серце у фазі систоли внаслідок гіперкальціємії (кальцієвий ріґор)?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-8 виберіть одну відповідь.

Питання 1—4 стосуються рис. 28-А.

1. Яка з позначок на ЕКГ стосується шлуночкової реполяризації?

2. Яка з позначок стосується зубця Q?

3. Яка з позначок стосується частини ЕКГ, що відображає максимальне відкриття Na⁺-каналів у шлуночках?

4. Яка з позначок стосується частини ЕКГ, що відображає максимальне відкриття Са²⁺-каналів?

5. Для якої з наведених структур характерний у нормі найбільший передпотенціал?

(A) Синоатріальний вузол.

(B) Атріовентрикулярний вузол.

(D) Волокна Пуркіньє.

(E) М’язові волокна шлуночків.

6. У разі блокади серця другого ступеня

(A) частота скорочень шлуночків менша, ніж передсердь.

(B) шлуночкові комплекси на ЕКГ деформовані.

(D) ударний об’єм зменшений.

(E) хвилинний об’єм крові збільшений.

Рис. 28-А. ЕКГ.

7. Масаж каротидного вузла інколи N припиняє надшлуночкову тахікардію, оскільки

(A) зменшується симпатична імпульсація у СА-вузлі.

(B) збільшується вагусна імпульсація у СА-вузлі.

(D) збільшується симпатична імпульсація у провідній тканині між передсердями і шлуночками.

(E) збільшується рефрактерний період у міокарді шлуночків.

8. По яких каналах, що відкриваються, протікають струми, відповідальні за фазу реполяризації у потенціалі дії м’язових волокон шлуночків?

(A) Na⁺.

(B) Сl.

(D) К⁺.

(E) НСO₃.

У питаннях 9-11 одна або більше відповідей правильні. Виберіть

(A), якщо (1), (2), (3) правильні;

(B), якщо (1) і (3) правильні;

(C), якщо (2) і (4) правильні;

(D), якщо лише (4) правильна;

(E), якщо всі правильні.

9. У разі повної блокади серця

(1) недостатність може простежуватися, оскільки передсердя не здатні нагнітати кров до шлуночків.

(2) звичайно є фібриляція шлуночків.

(3) частота скорочення передсердь менша від частоти скорочення шлуночків.

(4) недостатність може простежуватися внаслідок пролонгованих періодів, під час яких шлуночки не здатні скорочуватись.

10. Повторний вхід є поширеною причиною

(1) пароксизмальної передсердної тахікардії.

(2) пароксизмальної вузлової тахікардії.

(3) фібриляції передсердь.

(4) синусової аритмії.

11. У пацієнта з синдромом довгого інтервалу QT можна спостерігати о) мутації у функціюванні Na⁺-каналів серця.

(2) анормальну ендолімфу у середньому вусі.

(3) мутації втрати функціювання К⁺-каналів серця.

(4) анормальне котранспортування Na⁺-Ca²⁺.

У питаннях 12-15 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

12. Висота зубця Т, якщо рівень К⁺ дорівнює 5,5 мекв/л.

GSL

Висота зубця Т, якщо рівень К⁺ дорівнює 8,5 мекв/л.

13. Висота зубця R у відведенні V₁ на ЕКГ в дорослих у нормі.

GSL

Висота зубця R у відведенні V₅ на ЕКГ в дорослих у нормі.

14. Інтервал між початком скорочень передсердь і наступним нормальним скороченням.

GS L

Інтервал між початком скорочень шлуночків і наступним нормальним скороченням.

15. Нахил передпотенціалу у СА-вузлі після стимулювання блукаючого нерва.

GSL

Нахил передпотенціалу у СА-вузлі після стимулювання симпатичних нервів, що проходять до серця.

РОЗДІЛ 29

У цьому розділі описані механічні зміни, що відбуваються під час серцевого циклу, коли серце нагнітає кров у систему кровообігу. Також описані тони й шуми серця; методи вимірювання та регулювання хвилинного об’єму. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати послідовність подій, що відбуваються у серці під час серцевого циклу;

✵ назвати зміни тривалості систоли і діастоли внаслідок зміни частоти серцевих скорочень і описати їхнє фізіологічне значення;

✵ характеризувати артеріальний пульс і пульс у яремних венах;

✵ описати та пояснити походження першого та другого серцевих тонів, а також уловлюваних третього та четвертого тонів серця.

✵ сформулювати причини появи шумів у разі стенозу аортального чи митрального отвору, недостатності аортального чи митрального клапана;

✵ назвати фактори, що впливають на хвилинний об’єм і описати вплив кожного.

✵ назвати фактори, що впливають на споживання кисню серцем.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Які методи вимірювання використовуються для визначення хвилинного об’єму крові? Які переваги та недоліки кожного методу?

2. Для відновлення іннервації серця у пацієнтів з трансплантованим серцем потрібно декілька місяців. Однак у таких пацієнтів до відновлення іннервації серця фізичне навантаження збільшує хвилинний об’єм крові. Який механізм сприяє цьому і як він реалізується?

3. Поясніть постекстрасистолічне потенціювання.

4. Що таке фракція викидання? У яких станах вона збільшується або зменшується? Чому?

5. Використовуючи осі на рис. 29-А, нанесіть криву залежності хвилинного об’єму серця від частоти серцевих скорочень. Графік поясніть.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-15 виберіть одну відповідь.

Рис. 29-А.

Питання 1-5 стосуються рис. 29-А

В. Виберіть літеру на рисунку, яка означає:

1. Ударний об’єм.

2. Місце, де відкривається аортальний клапан.

3. Місце, де закривається аортальний клапан.

4. Місце, де відкривається митральний клапан.

5. Місце, де закривається аортальний клапан.

6. Другий тон серця спричинений

(A) закриттям аортальних та легеневих клапанів.

(B) вібруванням стінок шлуночків під час систоли.

(D) закриттям митрального та тристулкового клапанів.

(E) ретроградним плином до порожнистої вени.

7. Четвертий тон серця спричинений

(A) закриттям аортального та легеневих клапанів.

(B) вібруванням стінок шлуночків під час систоли.

(D) закриттям митрального та тристулкового клапанів.

(E) ретроградним плином до порожнистої вени.

8. Дикротичний підйом на кривій тиску в аорті спричинений

(A) закриттям митрального клапана.

(B) закриттям тристулкового клапана.

(D) закриттям легеневих клапанів.

(E) швидким наповненням лівого шлуночка.

Рис. 29-В. Крива співвідношення між тиском і об’ємом у лівому шлуночку.

9. Під час навантаження людина споживає 1,8 л кисню за хвилину; вміст O₂ у артеріальній крові 190 мл/л, у венозній - 134 мл /л. Хвилинний об’єм крові у цьому випадку становить

(A) 3,2 л/хв.

(B) 16 л/хв.

(D) 54 л/хв.

(E) 160 мл/хв.

10. Робота, яку виконує лівий шлуночок, є більшою від роботи, яку виконує правий, оскільки лівий шлуночок

(A) скорочується повільніше.

(B) має товстіші стінки.

(D) має більше переднавантаження.

(E) має більше післянавантаження.

11. Закон Старлінґа для серця

(A) не справджується у разі серцевої недостатності.

(B) не справджується у разі навантаження;

(D) пояснює збільшення хвилинного об’єму, що простежується у разі збільшення венозного повернення крові.

(E) пояснює збільшення хвилинного об’єму внаслідок стимулювання симпатичних нервів, що іннервують серце.

У питаннях 12-15 позначте порушення, що виникають, літерою пов'язаної з ними хвороби. Кожна позначена літерою хвороба може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Стеноз аортального отвору.

(B) Недостатність аортального клапана.

(D) Відкрита артеріальна протока.

(E) Легенева гіпертензія.

12. Колапсувальний пульс Корріґана.

13. Голосний різкий другий тон серця.

14. Виражений діастолічний шум над верхівкою серця.

15. Збільшення перфузії вінцевих артерій.

РОЗДІЛ 30

У цьому розділі описані особливості будови кровоносних та лімфатичних судин і рух рідин по них. Тут висвітлені питання функційної анатомії судин, засади і сили, які створюють тиск і плин по них, а також фактори, що впливають на транскапілярний обмін. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати діаметр, товщину стінки і загальну площу поперечного перерізу аорти, дрібних артерій, артеріол, капілярів, венул та вен;

✵ описати зв’язок між плином, тиском та опором у судинній системі;

✵ дати означення ламінарній течії і критичного тиску закриття;

✵ навести формулу Пуазейля-Хагена пре течію у кровоносних судинах і на її підставі пояснити, чому діаметр судини є таким важливим для визначення течії;

✵ сформулювати закон Лапласа і навести три приклади його дії в організмі людини;

✵ детально описати методи вимірювання кров’яного тиску аускультативним і пальпаторним методом;

✵ описати сили Старлінґа, які визначають кінцевий рух рідини через капілярну стінку. Дати означення обмінам, що залежать від плину і дифузії; описати різновиди капілярної проникності й особливості структури у різних частинах організму людини.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Що таке ефект Віндкесселя? Чому аорта і великі артерії називають судинами Віндкесселя? Яке фізіологічне значення ефекту Віндкесселя?

2. Що таке принцип Бернуллі? Опишіть його значення для серцево-судинної фізіології.

3. У молодого чоловіка кров’яний тиск 130/73 мм рт. ст. Який у нього пульсовий та середній тиск? Як обчислити кожен з цих тисків?

4. Тиск у великій артерії становить 60 000 дин/см²; радіус артерії - 0,5 см. Яке напруження стінки артерії? Яке буде напруження стінки, якщо діаметр 1 см?

5. Що таке звуки Короткова і як вони утворюються?

6. У яких частинах серцево-судинної системи турбулентна течія у нор

мі? Які фактори змінюють лінійний плин на турбулентний?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-12 виберіть одну відповідь.

Питання 1-4 стосуються табл. 30-А.

В експериментальної тварини під анестезією денервовано одну задню кінцівку і прикріплено до приладів так, що можна вимірювати тиск на артеріальному та венозному кінцях капілярів кінцівки, її масу, кровоплин, артеріовенозну кисневу різницю. Тварині вводили різні речовини. Результати досліджень наведені у табл. 30-А.

1. Який варіант змін простежується, якщо ввести речовину, що спричинює артеріальну дилатацію?

2. Який варіант змін простежується, якщо ввести речовину, що спричинює збільшення капілярної проникності?

3. Який варіант змін простежується, якщо ввести речовину, що спричинює констрикцію вен?

4. Який варіант змін простежується, якщо ввести речовину, що спричинює зменшення системного кров’яного тиску?

5. У яких з наведених судин найбільша загальна площа поперечного перерізу?

(A) Артеріях.

(B) Артеріолах.

(D) Венулах.

(E) Венах.

6. Течія лімфи від ніг

(A) збільшиться, якщо особа переходить від горизонтального до вертикального положення.

(B) збільшиться під час масажу ніг.

(D) зменшиться, якщо клапани у венах ніг є слабкими (неповноцінними);

(E) зменшиться під час фізичного навантаження.

7. Тиск у капілярах скелетних м’язів становить 35 мм рт. ст. на артеріолярному кінці і 14 мм рт. ст. - на венулярному. Інтерстиційний тиск - 0 мм рт. ст. Колоїдний осмотичний тиск - 25 мм рт. ст. Сила, що забезпечує рух рідини через капілярну стінку у артеріолярному кінці становить

(A) 3 мм рт. ст. зовні капіляра.

(B) 3 мм рт. ст. усередині капіляра.

(D) 11 мм рт. ст. зовні капіляра.

(E) 11 мм рт. ст. усередині капіляра.

Таблиця 30-А.

Варіант	Тиск на кінці капіляра		Маса кінцівки	Кровоплин у кінцівці	Артеріовенозна киснева різниця
Варіант	артеріальному	венозному	Маса кінцівки	Кровоплин у кінцівці	Артеріовенозна киснева різниця
А	-	-	↑	-	-
В	-	↑	-	↓	-
С	↓	↓	-	↓	↑
D	↑	↑	↑	↓
Е	↑	↑	↑	↓	-

Позначення: — без змін; Т - збільшення; і - зменшення.

8. Яке з наведених явищ не відбувається, якщо кров проходить через капіляри великого кола кровообігу?

(A) Гематокрит збільшується.

(B) Крива дисоціації гемоглобіну зміщується ліворуч.

(D) pH зменшується.

(E) Еритроцити збільшуються у розмірах.

9. Швидкість плину крові

(A) більша у капілярах, ніж у артеріолах.

(B) більша у венах, ніж у венулах.

(D) зменшується до нуля у низхідній аорті під час діастоли.

(E) зменшується у звуженій ділянці кровоносної судини.

10. Якщо радіус судин опору збільшується, то який з наведених показників збільшується?

(A) Систолічний тиск крові.

(B) Діастолічний тиск крові.

(D) Гематокрит.

(E) Кровоплин у капілярах.

11. Який з наведених показників збільшується, якщо збільшується в’язкість крові?

(A) Середній кров’яний тиск.

(B) Радіус судин опору.

(D) Центральний венозний тиск.

(E) Кровоплин у капілярах.

12. Фармакологи винайшли лікарський препарат, який стимулює утворення VEGF-рецепторів. Такий препарат буде корисним для лікування

(A) хвороб вінцевих артерій.

(B) раку.

(D) нецукрового діабету.

(E) дисменореї.

У питаннях 13-16 яка з позначених на рис. 30-А структур

13. є місцем внутрішнього видимого ураження атеросклерозом?

14. є зменшеного розміру у разі наявності ангіотензину II?

15. є відповідальною за підтримку кровоплину під час діастоли?

16. відповідає на стрес зрізання через залучення рецепторів розтягнення?

У питаннях 17-18 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

17. Гідростатичний тиск у венулах на рівні серця.

GSL

Гідростатичний тиск у венах на рівні серця.

Рис. 30-А. Поперечний переріз малої артерії.

18. Проникність капілярів у легенях.

GSL

Проникність капілярів у печінці.

РОЗДІЛ 31

У цьому розділі описана взаємодія місцевих, гуморальних, системних нервових регуляторних механізмів підтримки артеріального тиску та кровоплину у різних органах у спокої та під час дії різних подразників. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ характеризувати значення механізмів авторегулювання, описати теорії, що пояснюють їхню реалізацію та значення для фізіології;

✵ назвати важливі вазодилататорні метаболіти та описати їхню роль у регулюванні перфузії тканин;

✵ назвати головні фактори вазодилатації, що їх секретують ендотеліальні клітини, і описати функції кожного;

✵ назвати головні гормони, що впливають на артеріальний тиск, і знати фізіологічне значення кожного;

✵ перелічити нервові механізми, що контролюють артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень, у тому числі рецептори, аферентні та еферентні шляхи, центральні інтегративні шляхи й еферентні механізми регулювання;

✵ описати прямі ефекти СО₂ і гіпоксії на вазомоторну ділянку у довгастому мозку, утворення й абсорбцію спинномозкової рідини та пояснити її функції.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Чому збільшення симпатичної активності спричинює збільшення тиску в правому передсерді?

2. Як впливають внутрішньовенні ін’єкції вазодилататора нітропрусиду на інтервал RR на ЕКГ? Яка тривалість впливу?

3. Порівняйте функції каротидних та аортальних барорецепторів з функціями барорецепторів у передсердях та великих венах.

4. Які гормони впливають на частоту серцевих скорочень?

5. Які пептиди є у нервах, що іннервують кровоносні судини? Які функції цих пептидів?

6. Які ефекти спричинює денервація барорецепторів?

7. Фармаколог уводить лікарський препарат собаці і реєструє швидке збільшення середнього артеріального тиску. Назвіть можливі механізми збільшення тиску і серії експериментів, які могли б пояснити механізми впливу цього препарату.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-10 виберіть одну відповідь.

1. Які фрази хибно спаровані?

(A) Ангіотензин ІІ-перетворювальний ензим : метаболізм кінінів.

(B) Стимулювання блукаючого нерва на шиї: брадикардія.

(D) Збільшецня тиску у сонних пазухах : зменшення симпатичної імпульсації до артеріол.

(E) Збільшення Н₂ у тканинах : вазоконстрикція у тканинах.

2. Якщо феохромоцитома (пухлина кори надниркових залоз) раптово вивільнює велику кількість адреналіну у кровообіг, то у пацієнта частота серцевих скорочень буде

(A) збільшуватись, оскільки збільшення артеріального тиску стимулює каротидні й аортальні барорецептори.

(B) збільшуватись, оскільки адреналін дає прямий хронотропний вплив на серце.

(D) зменшуватись, оскільки збільшення артеріального тиску стимулюватиме каротидні й аортальні хеморецептори.

(E) зменшуватись, оскільки збільшена тонічна парасимпатична імпульсація до серця.

3. Секреція вазопресину збільшена тому, що

(A) збільшений тиск у правому шлуночку.

(B) зменшений тиск у правому шлуночку.

(D) зменшений тиск у правому передсерді.

(E) збільшений тиск в аорті.

4. Катехоламіни, впливаючи на а-адренорецептори,

(A) збільшують скоротливість серцевого м’яза.

(B) збільшують частоту імпульсацій у синоатріальному вузлі.

(D) звужують вінцеві судини внаслідок прямої дії на них.

(E) розширюють кровоносні судини у скелетних м’язах.

5. Який з наведених лікарських препаратів підвищує артеріальний тиск?

(A) Простациклін.

(B) Ліки, що інгібують ангіотензин H-перетворювальний ензим.

(D) Ліки, що інгібують V₁-рецептори вазопресину.

(E) Ліки, що інгібують ендотелінперетворювальний ензим.

Багато вазоактивних речовин, що їх утворюють ендотеліальні клітини, утворювані також іншими клітинами і виконують різноманітні функції у інших частинах організму. У питаннях 6-10 виберіть

A, якщо відповідь пов’язана з (а);

B, якщо відповідь пов’язана з (b);

C, якщо відповідь пов’язана з (а) і (b);

D, якщо відповідь не пов’язана ні з (а), ні з (b).

(a) Ендотелій-1.

(b) NO.

6. Головний мозок.

7. Кишка.

8. Нирки.

9. Легені.

10. Клітини імунної системи.

У питаннях 11-16 позначте вазо- активні сполуки літерою пов’язаного з нею механізму дії. Кожен позначений літерою механізм дії може бути використаний один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Активування гуанілатциклази.

(B) Активування протеїнкінази А.

(D) Активування протеїнкінази А2.

(E) Активування тирозинкінази.

11. Ангіотензин II.

12. Ендотелій І.

13. Оксид азоту.

14. Брадикінін.

15. ВІП.

16. Речовина Р.

17. Які з наведених вище (11-16) вазоактивних сполук спричинюють вазоконстрикцію in vivo?

18. Які з наведених вище (11-16) вазоактивних сполук спричинюють вазодилатацію in vivo?

РОЗДІЛ 32

У цьому розділі описані особливості кровообігу головного мозку і роль гематоенцефалічного бар’єру, кровообігу у вінцевих судинах, внутрішніх органах, включно з печінкою, шкірі, плаценті та плоді. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ назвати зміни показників кровоплину на одиницю маси, особливості кровоплину у більшості органів;

✵ характеризувати макро- та мікроскопічні особливості церебрального кровообігу;

✵ описати утворення й абсорбцію спинномозкової рідини та пояснити її функції;

✵ характеризувати гематоенцефалічний бар’єр і пояснити його клінічне значення;

✵ описати навколошлуночкові органи і назвати їхні головні функції;

✵ характеризувати анатомічні особливості вінцевого кровообігу;

✵ назвати хімічні та нервові фактори, що впливають на регулювання вінцевого кровообігу, і описати роль кожного з них;

✵ назвати унікальні особливості кровообігу печінки та внутрішніх органів і пояснити резервуарну функцію кровообігу у внутрішніх органах;

✵ описати трикомпонентну відповідь шкіри на ушкодження і пояснити значення кожного компонента;

✵ пояснити значення плаценти як «легень плоду»;

✵ описати кровообіг плоду перед народженням і зміни після народження.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Що таке аксон-рефлекс? У яких випадках він відбувається? Який нейротрансмітер, ймовірно, використовуваний?

2. Що таке реактивна гіперемія? Де вона можлива?

3. Що таке нейрогемальний орган? Що є головним нейрогемальним органом в організмі?

4. Як можна використовувати ПЕГ і функційний ЯМР для вивчення метаболізму і кровоплину в організмі і які ліки впливають на них?

5. Опишіть використання радіоізотопів для вивчення вінцевого кровообігу.

6. Що таке доктрина Монро-Келлі і яка її фізіологічна послідовність?

7. Що таке печінковий ацинус? Чому важлива ацинарна організація крообігу у печінці та яке значення в патогенезі захворювань?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-13 виберіть одну відповідь.

Питання 1-5 стосуються рис. 32-А.

1. Яка з позначених структур є головною для видалення гіпоталамічних гормонів з головного мозку?

2. Яка з позначених структур є головною для впливу вазопресину на зменшення хвилинного об’єму крові?

3. Яка з позначених структур є хеморецепторною зоною, пусковою для блювання?

4. Яка з позначених структур є головною для альтерації секреції вазопресину внаслідок зміни осмоляльності плазми?

5. Яка з позначених структур є головним місцем впливу ангіотензину II для збільшення споживання води?

6. У якій з наведених судин у нормі є низький Р_O2?

(A) Артерія матері.

(B) Маткова вена матері.

(D) Пупкова артерія.

(E) Пупкова вена.

7. Різниця тисків між серцем і аортою є найменшою у

(А) лівому шлуночку під час систоли.

Рис. 32-А. Саґітальний вигляд головного мозку.

(B) лівому шлуночку під час діастоли.

(D) правому шлуночку під час діастоли.

(E) лівому передсерді під час систоли.

8. Ін’єктування активатора плазміногену тканниного типу може бути найкориснішим

(A) через рік у разі виздоровлення без ускладнень після оклюзії вінцевої судини.

(B) через два місяці після відпочинку та відновлення після оклюзії вінцевої судини.

(D) на другий день після оклюзії вінцевої судини.

(E) через дві години після оклюзії вінцевої судини.

9. Який з наведених органів має найбільший кровоплин на 100 г маси тканини?

(A) Головний мозок.

(B) Серцевий м’яз.

(D) Печінка.

(E) Нирки.

10. Який з наведених органів має найпроникніші капіляри?

(A) Головний мозок.

(B) Задній гіпофіз.

(D) Тонка кишка.

(E) Нирки.

11. Що з наведеного не спричинює дилатації артеріол у шкірі?

(А) Підвищена температура тіла.

(B) Адреналін.

(D) Речовина Р.

(E) Вазопресин.

12. Хлопчик потрапив у лікарню з судомами. Під час обстежень виявлено, що температура тіла і рівень глюкози у плазмі у нормі, однак рівень глюкози у спинномозковій рідині - 12 мг/дл (у нормі 65 мг/дл). Можливим поясненням такого стану є

(A) конституційне активування GLUT 3 у нейронах.

(B) недостатність SGLT 1 у астроцитах.

(D) недостатність GLUT 1 55К у церебральних капілярах.

(E) недостатність GLUT 1 у мікроглії.

13. Яка з наведених речовин буде корисною у разі введення у перші 2- 3 год після початку ішемічного інсульту?

(A) Проінсулін.

(B) Трансфузія крові.

(D) Ліки ß-адреноблокатори.

(E) t-PA.

У питаннях 14-16 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

14. Кількість активно транспортованої води у спинномозкову рідину. GSL

Кількість активно транспортованої води зі спинномозкової рідини.

15. Кровоплин в ендокардіальній частині міокарда під час систоли. GSL

Кровоплин в епікардіальній частині міокарда під час систоли.

16. Кількість крові, що надходить у печінку через печінкову артерію. GSL

Кількість крові, що надходить у печінку через портальну артерію.

РОЗДІЛ 33

У цьому розділі описані адаптації системи, що відбуваються у разі зміни положення, під час фізичного навантаження, космічного польоту. Описано також зміни кровообігу у разі запалення, шоку, зокрема синкопе. Розглянуто гіпертензію, серцеву недостатність та серцево-судинні компенсаторні механізми. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ назвати компенсаторні механізми, які забезпечують підвищення артеріального тиску у разі зміни положення тіла (з лежачого стану до стоячого);

✵ описати впливи позитивного та негативного гравітаційного прискорення g на організм людини;

✵ описати та пояснити зміни у кровообігу, що настають під час фізичного навантаження;

✵ характеризувати позитивну роль атлетичних тренувань на серцево- судинну систему та інші системи організму;

✵ дати означення шоку, назвати головні його причини та описати аномалії, спричинені кожним типом шоку. Схарактеризувати негайні та довготривалі компенсаторні реакції, що відбуваються, для кожного типу;

✵ описати найпоширеніші причини непритомності;

✵ назвати найпоширеніші причини високого артеріального тиску у людей і розділити їх на виліковні й невиліковні;

✵ назвати головні симптоми серцевої недостатності й описати, як кожен з них виникає.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Порівняйте склад крові, що відтікає від скелетних м’язів після навантаження й у спокої та поясніть відмінності.

2. Які спільні та відмінні ознаки між гіповолемічним шоком та шоком низького опору?

3. Що таке рефрактерний шок? Як можна попередити його розвиток?

4. Які фізіологічні переваги та недоліки лікування шоку наданням хворому положення з дещо піднятими ногами?

5. Чому деякі особи втрачають свідомість під час швидкої зміни положення тіла (з лежачого до сидячого)?

6. «Гіпертензія - це синдром, а не хвороба». Обговоріть цей вислів та його суть.

7. Назвіть п’ять методів моделювання хронічної гіпертензії в експериментальних тварин. Як збільшується артеріальний тиск у кожному випадку?

8. Чому життєва ємність зменшується у разі серцевої недостатності? Як впливає положення тіла на таке зменшення?

9. Чому інгібітори антіотензиноперетворювального ензиму корисні для лікування застійної серцевої недостатності?

10. У 55-річного чоловіка, що важить 71 кг, з’явилось відчуття втоми після відносно невеликого напруження. Під час лікарського огляду у нього виявлено помірний інтенсивний базальний систолічний шум. Під час серцевої катетеризації зареєстровано такі показники:

Частота серцевих скорочень - 64 удари/хв.

Вентиляція - 4, 98 л/хв. Поглинання О₂ - 246 мл/хв.

Легеневий артеріальний 0₂ - 137 мл О₂/л крові.

Легеневий венозний О₂ - 189 мл О₂/л крові.

Тиск у правому шлуночку - 27/2 мм рт. ст.

Тиск у лівому шлуночку - 169/0 мм рт. ст.

Тиск в аорті - 108/72 мм рт. ст. Який у цього чоловіка хвилинний об’єм крові? Який ударний об’єм? Який найвірогідніший діагноз?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-12 виберіть одну відповідь.

Кожен з пацієнтів, які описані у питаннях 1-5, має артеріальний тиск 85/40 мм рт. ст. Позначте стан організму у кожному питанні літерою пов'язаного з ним негайного лікування. Кожне позначене літерою лікування може бути використане один раз, декілька разів або жодного разу.

Питання 1-5 стосуються рис. З 2-А.

(A) Ін’єкція дофаміну.

(B) Інфузія концентрованого альбуміну людини.

(D) Ін’єкція адреналіну.

(E) Інфузія крові в цілому.

1. Дівчину вжалила бджола.

2. У чоловіка кровотеча внаслідок колотого (різаного) поранення.

3. У жінки опікове ураження 35% поверхні тіла внаслідок порання на кухні.

4. Жінка через 24 години після інфаркту міокарда.

5. Чоловік з тяжким проносом.

6. Активність реніну у плазмі нижча норми у разі

(A) застійної серцевої недостатності.

(B) геморагічного шоку.

(D) есенціальної гіпертензії.

(E) спокійного стояння.

7. Який з наведених чинників найменш відповідальний за підтвердження гіпертензії?

(A) Хронічно збільшена секреція надниркових залоз.

(B) Хронічно збільшена секреція пучкової і сітчастої зон кори надниркових залоз.

(D) Хронічно збільшена секреція заднього гіпофіза.

(E) Хронічне уживання оральних контрацептивних засобів.

9. Що з наведеного не збільшується під час ізотонічного навантаження?

(A) Частота дихання.

(B) Ударний об’єм.

(D) Загальний периферійний опір.

(E) Систолічний тиск крові.

10. Які фрази хибно спаровані?

(A) Втрата крові : гіпотензія.

(B) Негативне g: втрата свідомості.

(D) Констрикція ниркової артерії : збільшення артеріального тиску.

(E) Зменшення загального периферійного опору : втрата свідомості.

11. Який з наведених параметрів зменшиться в нормальної особи, яка спокійно стоїть в одному положенні упродовж години?

(A) Гематокрит.

(B) Діаметр стегна.

(D) Концентрація вазопресину плазми.

(E) Центральний венозний тиск.

12. Який з наведених чинників найменше спричинює втрату свідомості?

(A) Тиск на сонну пазуху.

(B) Пароксизмальна фібриляція передсердь.

(D) Виражені емоції.

(E) Інфаркт міокарда.

13. Кількість NF-_кB у клітинному ядрі після інфузії адреналіну.

GSL

Кількість NF-кB у клітинному ядрі після інфузії кортизону.

14. Загальний кровоплин до головного мозку під час фізичного навантаження.

GSL

Загальний кровоплин до головного мозку під час відпочинку.

15. Кровоплин до нирок під час фізичного навантаження.

GSL

Кровоплин до нирок під час відпочинку.

РОЗДІЛ 34

У цьому розділі описані функції дихальної системи, а також властивості газів і механізми, якими легені і грудна клітка забезпечують вдихання, видихання та газообмін у легенях; схарактеризовано особливості легеневого кровообігу, захисні механізми та метаболічні функції легень. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ дати означення парціального тиску і обчислити парціальний тиск для кожного з важливих газів повітря на рівні моря;

✵ нарисувати графік змін у внутрішньолегеневому та внутрішньоплевральному тисках та легеневих об’ємах, що відбуваються під час вдихання та видихання;

✵ назвати головні дихальні м’язи і схарактеризувати роль кожного;

✵ описати дихальний об’єм, резервні об’єми вдихання та видихання, залишковий об’єм і дати наближені значення кожного для дорослої людини у нормі;

✵ дати означення еластичності й навести приклади хворіб, у разі яких вона є анормальною;

✵ описати хімічний склад та функції сурфактанту;

✵ назвати фактори, які визначають альвеолярну вентиляцію;

✵ характеризувати дифузійну ємність; порівняти дифузію О₂ і СО₂ у легенях;

✵ порівняти легеневий і системний кровообіг, назвати головні відмінності між ними;

✵ описати метаболічні функції легень.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Прокоментувати закон Лапласа в сенсі функціювання легень.

2. Як відбувається кровоплин у положенні стоячи на верхівці легень порівняно з базальними відділами? Як це пов’язано з вентиляцією? Поясніть відмінності.

3. Що таке гістерезисна петля? Наведіть приклад з фізіології дихання і поясніть, чому вона виникає.

4. Які функції епітеліальних клітин та легеневих макрофагів?

5. Яка відмінність між анатомічним та фізіологічним мертвим простором? Яку роль вони відіграють у разі хвороб легень?

6. Які чинники впливають на дифузійну ємність легень щодо О₂?

7. Чому Р_О2 крові в аорті дещо менший, ніж Р_О2 у крові легеневих вен?

8. Які складові роботи, що виконується під час дихання? Опишіть нормальні та патологічні стани, які спричиняють зміни окремих складових?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-10 виберіть одну відповідь.

1. На вершині гори Еревест, де барометричний тиск 250 мм рт. ст., парціальний тиск О₂ близький до

(A) 0,1 мм рт. ст.

(B) 0,5 мм рт. ст.

(D) 50 мм рт. ст.

(Е) 100 мм рт. ст.

2. Приблизний об’єм газу, що виходить з легень жінки в нормі після максимального форсованого видихання, становить

(A) 0 л.

(B) 0,1 л.

(С) 1,1 л.

(D) 3,1 л.

(E) 4,2 л.

3. Дихальний об’єм чоловіка в нормі у спокої становить

(А) 0,5 л.

(B) 1,2 л.

(D) 4,9 л.

(E) 6, 0 л.

4. Який мертвий простір чоловіка масою 70 кг у нормі, який дихає через трубку радіусом 5 мм і довжиною 100 см?

(A) 150 мл.

(B) 180 мл.

(С) 230 мл.

(D) 280 мл.

(E) 350 мл.

5. Яке транспортування з наведених відповідає за рух О₂ з альвеол у кров легеневих капілярів?

(A) Активне транспортування.

(B) Фільтрування.

(D) Полегшена дифузія.

(Е) Пасивна дифузія.

Питання 6-8 стосуються рис. 34-А.

6. Яка з наведених кривих характерна для особи у нормі?

7. Яка з наведених кривих характерна для хворого з вираженим легеневим фіброзом?

8. Яка з наведених кривих характерна для хворого з прогресуючою емфіземою?

9. Який з наведених чинників спричинює розслаблення гладких м’язів бронхів?

(А) Лейкотрієни.

(В) Вазоактивний інтестинальний поліпептид (ВІП).

(D) Холодне повітря.

(E) Сульфур діоксид.

Рис. 34-А. Об’єм легень у разі різних внутрішньолегеневих тисків.

10. Повітряна резистентність

(A) збільшується, якщо легені видалити і наповнити фізіологічним розчином.

(B) не впливає на роботу дихання;

(D) збільшується у разі астми;

(Е) становить 80% роботи дихання.

У питаннях 11-13 одна або більше відповідей правильні. Виберіть

A, якщо (1), (2), (3) правильні;

B, якщо (1) і (3) правильні;

C, якщо (2) і (4) правильні;

D, якщо лише (4) правильна;

E, якщо всі правильні.

11. Вистилання альвеоли сурфактантом

(1) запобігає альвеолярному колабуванню.

(2) зменшене у разі хвороб гіалінових мембран.

(3) зменшене у легенях осіб, що багато курять;

(4) є сумішшю білків та ліпідів.

12. Активування яких з наведених рецепторів спричинює констрикцію легеневих артерій?

(1) Адренергічні а₂-рецептори.

(2) Мускаринові М₃-рецептори.

(3) Гістамінові Н₂-рецептори.

(4) Ендотелінові ЕТА-рецептори.

13. Що з наведеного може спричинити зменшення легеневої вентиляції?

(1) Перетинання обох діафрагмальних нервів.

(2) Перетинання спинного мозку на рівні T1.

(3) Великі дози морфію.

(4) Легеневий фіброз.

У питаннях 14 і 15 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, с більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

14. FEV1 у особи в нормі.

GSL

FEV1 у хворого на астму.

15. Концентрація ангіотензину II у крові легеневих вен.

GSL

Концентрація ангіотензину II у крові ниркових вен.

РОЗДІЛ 35

У цьому розділі описані механізми газообміну О₂ з легень до тканин та СО₂ з тканин до легень; акцентовано увагу на фізичних та хімічних механізмах, які забезпечують транспортування О₂ і СО₂ кров’ю. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати механізм потрапляння О₂ з легень у тканини та СО₂ з тканин у легені;

✵ описати реакції О₂ з гемоглобіном та криву дисоціації оксигемоглобіну;

✵ назвати найважливіші фактори, що впливають на афінність гемоглобіну для О₂ і фізіологічне значення кожного;

✵ описати міоглобін, визначити його фізіологіну роль;

✵ назвати реакції, що збільшують кількість СО₂ у крові і нарисувати криву дисоціації СО₂ для артеріальної та венозної крові.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Чому концентрація Сl усередині еритроцита венозної крові більша ніж у еритроцита артеріальної крові. Опишіть механізми, що відповідальні за таку відмінність.

2. Чому оксигемоглобін зв’язує менше Н⁺ ніж відновлений гемоглобін?

3. Що таке ефект Бора? Як він виникає і яке його фізіологічне значення?

4. Яке значення 2,3-дифосфогліцерату? Дайте означення Р₅₀ і опишіть, як 2,3-ДФГ впливає на P₅₀ y крові.

5. Яка роль карбоангідрази у еритроцитах?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-7 виберіть одну відповідь.

1. Більшість СО₂, що транспортується у крові,

(A) розчинена у плазмі.

(B) є у карбаміносполуках, утворених білками плазми.

(D) зв’язана з Сl;

(Е) є у НСO₃.

2. Що з наведеного має найбільший вплив на здатність крові транспортувати кисень?

(А) Спроможність крові розчиняти кисень.

(В) Кількість гемоглобіну у крові.

(D) Вміст СO₂ в еритроцитах.

(E) Температура крові.

3. Яке з наведених тверджень є хибним для системи

(A) Реакцію 1 каталізує карбоангідраза.

(B) Оскільки наявна реакція 2, то pH у крові зменшується під час затримки дихання.

(D) Реакція 1 відбувається переважно у плазмі.

(Е) Реакція зміщується ліворуч, якщо є надлишок Н⁺ у тканинах.

У питаннях 4-7 виберіть

A, якщо вислів пов’язаний з (а);

B, якщо вислів пов’язаний з (b);

C, якщо вислів пов’язаний з (а) і (b);

D, якщо вислів не пов’язаний ні з (а), ні з (b).

(a) Абсорбція глюкози.

(B) Абсорбція амінокислот.

4. Карбаміносполуки.

5. Міоглобін.

6. Йони водню.

7. Білки плазми.

У питаннях 8 і 9 визначте, чи ветчина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

8. Афінність гемоглобіну плоду (гемоглобін F) для O₂.

GSL

Афінність гемоглобіну дорослих (гемоглобін А) для O₂.

9. Кількість осмотично активних частинок в еритроцитах артеріальної крові.

GSL

Кількість осмотично активних частинок в еритроцитах венозної крові.

РОЗДІЛ 36

У цьому розділі описані механізми регулювання дихання: фундаментальний генераторний комплекс регулювання ритму у довгастому мозку; хімічне регулювання через каротидні та аортальні хеморецептори та хеморецептори, розміщені на вентральній поверхні довгастого мозку; нехімічне регулювання через вхідні імпульси з інших центрів та рецепторів легень, м’язів, сухожилків і суглобів. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ назвати місцерозташування комплекса пре-Буттзінґера й описати його роль у створенні спонтанного дихання;

✵ ідентифікувати місцезнаходження та функції дорсальних та вентральних груп респіраторних нейронів, пнемотаксичного центру і центру апнейзису у стовбурі мозку;

✵ дати означення специфічним дихальним функціям блукаючого нерва і дихальним рецепторам у каротидних й аортальних тільцях та вентральній поверхні довгастого мозку;

✵ описати та пояснити вентиляторні реакції-відповіді на збільшення концентрації СО₂ у повітрі, яке вдихають;

✵ описати впливи кожного з головних нехімічних факторів, що впливають на дихання.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Що таке рефлекс Герінґа-Брайєра?

2. Яка роль гематоенцефалічного бар’єру у регулюванні дихання?

3. Який клінічний стан називають прокляттям Ондін?

4. Що таке точка розриву дихання? Опишіть фактори, що впливають на неї.

5. Як гіпоксія генерує збільшення кількості імпульсів у аферентних нервах від каротидних хеморецепторів? Опишіть клітинні та молекулярні механізми, що беруть участь у цьому процесі.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-8 виберіть одну відповідь.

1. Головні респіраторні нейрони, що беруть участь у регулюванні,

(A) посилають регулярні імпульси до експіраторних м’язів під час спокійного дихання.

(B) не реагують на подразнення рецепторів болю.

(D) посилають регулярні імпульси до інспіраторних м’язів під час спокійного дихання.

(Е) не реагують на імпульси з кори великих півкуль.

2. Внутрішньовенна молочна кислота збільшує вентиляцію. Рецептори, що відповідають за такий ефект, розташовані у

(А) довгастому мозку.

(В) каротидних клубочках.

(D) аортальних барорецепторах.

(E) трахеї та великих бронхах.

3. Спонтанне дихання припиняється після

(А) перетинання стовбура головного мозку вище моста.

(В) перетинання стовбура головного мозку на рівні каудального кінця довгастого мозку.

(D) білатеральної ваготомії, поєднаної з перетинанням стовбура головного мозку по верхній межі мосту;

(E) перетинання спинного мозку на рівні першого грудного сегмента.

4. Наведені у випадковому порядку фізіологічні явища простежуються in vivo.

(1) Зменшення pH спинномозкової рідини.

(2) Збільшення артеріального Р_CO2;

(3) Збільшення спинномозкового Р_CO2;

(4) Подразнення хеморецепторів довгастого мозку.

(5) Збільшення альвеолярного Р_CO2.

Яка звичайна послідовність явищ, що спричинює вплив на дихання?

(A) 1,2, 3, 4, 5.

(B) 4, 1, 3, 2, 5.

(D) 5, 2, 3, 1, 4.

(E) 5, 3, 2, 4, 1.

5. Наведені у випадковому порядку події відбуваються у каротидних клубочках, коли вони піддані гіпоксії.

(1) Деполяризація гломусних клітин типу І.

(2) Збудження у закінченнях аферентних нервів.

(3) Зменшення провідності чутливих до гіпоксії К⁺-каналів у гломусних клітинах типу І;

(4) Надходження Са²⁺ у гломусні клітини типу І;

(5) Зменшення відтоку К⁺.

Яка звичайно послідовність подій виникає у разі гіпоксії?

(A) 1, 3, 4, 5, 2.

(B) 1, 4, 2, 5, 3.

(D) 3, 1, 4, 5, 2.

(Е) 3, 5, 1, 4, 2.

6. Подразнення центрального (проксимального) кінця блукаючого нерва спричинить

(A) збільшення частоти серцевих скорочень.

(B) стимулювання дихання.

(D) підвищення артеріального тиску.

(Е) апное.

6. Уведення препарата, що подразнює каротидні клубочки, може призвести до

(A) зменшення pH артеріальної крові.

(B) зниження Р_СO2 у артеріальній крові.

(D) збільшення екскреції Na⁺ у сечі.

(E) збільшення у плазмі Сl.

7. Зміни яких компонентів крові чи спинномозкової рідини не впливають на дихання?

(А) Артеріальна концентрація HCO₃.

(В) Артеріальна концентрація Н⁺.

(С) Артеріальна концентрація Na⁺.

(D) Концентрація СO₂ у спинномозковій рідині.

(E) Концентрація Н⁺ у спинномозковій рідині.

У питаннях 9-11 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

9. Частина змін вентиляції внаслідок змін артеріального Р_СO2, спричинених хеморецепторами довгастого мозку.

GSL

Частина змін вентиляції внаслідок змін артеріального Р_CO2, спричинених периферійними хеморецепторами.

10. Кровоплин на грам тканини у каротидних клубочках.

GSL

Кровоплин на грам тканини у тканині головного мозку.

11. Гальмівний вплив збільшення артеріального Р_СO2 на гикання.

GSL

Гальмівний вплив зменшення артеріального Р_CO2 на гикання.

РОЗДІЛ 37

У цьому розділі описані зміни дихання у разі навантаження, підіймання на висоту, різних форм гіпоксії та внаслідок різноманітних хвороб. Також описані гіперкапнія та гіпокапнія у разі збільшення барометричного тиску, утоплення та штучного дихання. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати вплив навантаження на вентиляцію та обмін O₂ у тканинах;

✵ дати означення гіпоксії та описати чотири головні її форми;

✵ описати гострі ефекти на дихання у разі підіймання на висоту і процес акліматизації до висоти;

✵ дати означення та навести приклади порушення співвідношення вентиляція-перфузія;

✵ назвати та пояснити впливи чадного газу на організм;

✵ підсумувати аномалії, що простежуються під час емфіземи та астми;

✵ назвати та пояснити ефекти надлишку O₂;

✵ описати впливи гіперкапнії та гіпокапнії та навести приклади станів, які можуть їх спричинити;

✵ ідентифікувати періодичне дихання та пояснити його появу у разі різних хворобливих станів;

✵ описати детально техніку дихання рот у рот і пояснити, як таке штучне дихання відновлює життєдіяльність.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Засобами діаграми проілюструйте взаємозв’язок між парціальним тиском O₂ у крові і відсотком насичення гемоглобіну у спокої та вплив на взаємозв’язок навантаження.

2. Який механізм появи кисневого боргу? Як можна виміряти кисневий борг? Який він у людини?

3. Опишіть втому з погляду її причин, попередження та фізіологічного значення.

4. Що таке дихання Чейна-Стокса? Поясніть його появу.

5. У хворих з вираженою дихальною недостатністю, що мають гіперкапнію та гіпоксію, введення 0₂ може припинити дихання і навіть призвести до смерті, якщо не розпочати штучного дихання. Чому?

6. Пірнання на глибину завдяки удосконаленню обладнання SCUBA стало не лише професійним заняттям, а й популярним спортом. Які медичні проблеми можуть виникнути унаслідок пірнання на глибину і як можна їх лікувати?

7. Опишіть патогенез астми.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-16 виберіть одну відповідь.

Питання 1-5 стосуються табл.

37-А.

1. Які показники належать особі у нормі?

2. Які показники належать особі, що спокійно дихає на висоті 3000 м (барометричний тиск 520 мм рт. ст.)?

3. Які показники належать хворому з вираженим шунтом зліва направо?

4. Які показники належать хворому з колабованою легенею?

5. Які показники належать особі у нормі, що спокійно дихає 100% некомпресованим O₂ у кабіні літака на висоті 10 000 м (барометричний тиск 180 мм рт. ст.)?

Питання 6 і 7 стосуються табл. 37-В.

6. Які показники належать чоловіку, що дихає через трубку, якщо значно збільшився його мертвий простір?

7. Які показники належать жінці, яка летить на висоті 4500 м у відкритій кабіні літака?

8. За яких з наведених умов найімовірніше виникає утримання СO₂?

(A) Піднімання на високу гору.

(B) Вентиляційна недостатність.

(D) Легенева недостатність.

(E) Істерична гіпервентиляція.

9. Легеневий фіброз може спричиняти

(A) гістотоксичну гіпоксію.

(B) застійну гіпоксію.

(D) ціаноз.

(E) емфізему.

Таблиця 37-А. Р_O2, мм рт. ст.

	Верхня порожниста вена	Правий шлуночок	Альвеолярний газ	Лівий шлуночок
А	45	40	104	94
В	40	35	105	94
С	40	35	60	55
D	40	35	104	55
Е	45	80	104	94

Таблиця 37-В. Параметри артеріальної крові

	Р_CO2, мм рт. ст.	рH	HCO₃, мекв/л
А	60	7,25	29
В	25	7,30	12
С	42	7,55	35
D	25	7,50	20
Е	60	7,05	15

10. Які з наведених руйнівних впливів не пов’язані з хронічним курінням цигарок?

(A) Ділянки ателектазу.

(B) Міокардіальна ішемія.

(D) Збільшення анатомічного мертвого простору.

(E) Збільшення карбонмоноокси-гемоглобіну у крові.

11. Надходження O₂ у тканини може зменшуватися до граничної межі в

(A) особи у нормі, що вдихає 100% O₂ на вершині гори Еверест.

(B) особи у нормі, яка виконує марафонський забіг на рівні моря.

(D) хворого, що вживав ціанід.

(E) хворого з ацидозом середньої важкості.

12. Що з наведеного не є ознакою інтоксикації киснем?

(A) Подразнення дихальних шляхів.

(B) Проблеми з зором унаслідок ретролентальної фіброплазії.

(D) Легеневі кисти у новонароджених.

(E) Розрив на глибині.

У питаннях 13-16 позначте твердження літерою пов’язаної з ним хвороби. Кожна позначена літерою хвороба може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Астма.

(B) Легеневий фіброз.

(D) Хвороба гіалінових мембран.

(E) Гострий респіраторний дистрес-синдром.

13. Шок.

14. Куріння цигарок.

15. Недоношеність.

16. Оголення епітелію повітряносних шляхів.

РОЗДІЛ 38

У цьому розділі описані функції нирок, зокрема клубочкова фільтрація, та чинники, які змінюють її, канальцева реабсорція і секреція та механізми їхнього регулювання, а також функції сечоводів та сечового міхура. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати морфологію типового нефрону та його кровопостачання;

✵ дати означення авторегулювання та назвати головні теорії, що пояснюють авторегулювання у нирках;

✵ характеризувати функції ниркових нервів;

✵ дати означення швидкості клубочкової фільтрації, описати методи вимірювання і назвати головні чинники, що впливають на цей показник;

✵ дати означення та описати канальцево-клубочковий зворотний зв’язок та клубочково-канальцевий баланс.

✵ описати канальцеву реабсорбцію та секрецію глюкози і К⁺;

✵ описати канальцеву екскрецію Na⁺;

✵ характеризувати канальцеву екскрецію Сl^-, НСO₃- у величинах фільтрації, секреції, реабсорбції та екскреції в сечі.

✵ описати, як течійно-протитечійний механізм нирок утворює гіпертонічну або гіпотонічну сечу;

✵ характеризувати процеси, що задіяні у секреції Н⁺ у канальці, і описати їхнє значення для регулювання кислотно-лужої рівноваги;

✵ назвати головні класи діуретиків і описати механізми дії кожного з них;

✵ описати рефлекс сечовипускання і нарисувати цистометрограму.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Чому і коли речовина, яка секретується канальцями, досягає рівня Тм, тоді як кліренс речовини зменшується, а її концентрація у плазмі збільшується?

2. Чому мозковий шар нирки особливо чутливий до гіпоксичного ураження?

3. Яка фізіологічна роль мезангіаль- них клітин у клубочку і як вони діють?

4. Порівняйте клітинні механізми, відповідальні за секрецію Н⁺ у проксимальному канальці, з такими ж у дистальному канальці і слизовій оболонці шлунка.

5. Опишіть механізми адаптації екскреції NH₄⁺ у разі хронічного ацидозу.

6. Чому ацидоз є типовим ускладненням хронічних захворювань нирок? Як можна його лікувати?

7. Результати обстеження хворого такі:

[НСO₃] у плазмі - 20 мекв/л; ШКФ - 125 мл/хв; добовий діурез - 1500 мл;

[НСO₃] у сечі - 25 мекв/л; титрована кислотність сечі - 50 мекв/л.

(a) Яка приблизна кількість НСO₃ абсорбуватиметься за добу?

(B) Яка кількість Na⁺ реабсорбуватиметься з НСO₃ ?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-17 виберіть одну відповідь.

У питаннях 1-5, що стосуються табл. 38-А, позначте хворобу чи стан організму літерою пов’язаних з ним даних лабораторних досліджень з табл. З 8-А. Кожен позначений літерою набір даних може бути використаний один раз, декілька разів або жодного разу.

1. Нецукровий діабет.

2. Нефроз.

3. Голодування.

4. Дегідратація.

5. Цукровий діабет.

6. За наявності вазопресину найбільша фракція фільтрованої води абсорбується у

(A) проксимальному канальці.

(B) петлі Генле.

Таблиця 38-А.

	Об’єм сечі за добу, л	Кетони	Глюкоза	Білок
А	1,4	+	0	0
В	6,2	2+	4+	0
С	1,6	0	0	4+
D	6,4	0	0	0
Е	0,4	0	0	0

(D) кірковій збірній трубочці.

(E) мозковій збірній трубочці.

7. За відсутності вазопресину найбільша фракція фільтрованої води абсорбується у

(A) проксимальному канальці.

(B) петлі Генле.

(D) кірковій збірній трубочці.

(E) мозковій збірній трубочці.

8. Якщо кліренс речовини, що вільно фільтрується, менший ніж у інуліна, то

(A) є кінцева реабсорбція речовини у канальцях.

(B) є кінцева секреція речовини у канальцях.

(D) речовина зв’язана з білком у канальцях.

(E) речовина секретована у проксимальному канальці більше, ніж у дистальному.

9. Реабсорбція глюкози відбувається у

(A) проксимальному канальці.

(B) петлі Генле.

(D) кірковій збірній трубочці.

(E) мозковій збірній трубочці.

10. У якій з наведених структур альдостерон діє найефективніше?

(A) Клубочок.

(B) Проксимальний каналець.

(D) Товста частина петлі Генле.

(E) Кіркова збірна трубочка.

12. Який кліренс речовини, якщо концентрація її у плазмі 10 мг/дл, у сечі - 100 мг/дл; сечовипускання - 2 мл/хв?

(A) 2 мл/хв.

(B) 10 мл/хв.

(D) 200 мл/хв.

(E) Кліренс неможливо визначити з наявної інформації.

12. Якщо сечовипускання збільшується у разі осмотичного діурезу, то

(A) рівень осмоляльності сечі зменшується нижче рівня плазми.

(B) рівень осмоляльності сечі збільшується, оскільки збільшується кількість нереабсорбованої солі у сечі.

(D) рівень осмоляльності сечі наближується до рівня плазми, оскільки у екскретованій сечі збільшується велика фракція, яка є ізотонічною рідиною у проксимальному канальці.

(E) вплив вазопресину на ниркові канальці інгібований.

Питання 13-15 стосуються показників з табл. 38-В, які простежувались у жінки в нормі.

13. Швидкість клубочкової фільтрації в межах експериментального періоду

(A) у чотири рази більша, ніж у межах контрольного періоду.

(B) у два рази більша, ніж у межах контрольного періоду.

(D) дорівнює половині швидкості у межах контрольного періоду.

(E) дорівнює одній четвертій швидкості у межах контрольного періоду.

14. Кліренс сечовини у межах експериментального періоду

(A) збільшується, можливо, тому, що сечовипускання збільшене.

(B) збільшується, можливо, тому, що концентрація глюкози у сечі збільшена.

(D) зменшується, можливо тому, що сечовипускання збільшується.

(E) зменшується, можливо, тому, що кількість фільтрованої сечовини зменшується.

15. Тм глюкози у жінки становить

(A) 100 мг/хв.

(B) 130 мг/хв.

(D) 290 мг/хв.

(E) неможливо визначити з наявних данних.

16. Нефрогенний нецукровий діабет пов’язаний з мутацією втрати функції гена, відповідального за білок

(A) аквапорин-1.

(B) аквапорин-2.

(D) аквапорин-4.

(E) аквапорин-5.

17. Затримка Na⁺ і гіпертензія за нормального або низького рівня альдостерону у плазмі (синдром Ліддла) пов’язана з мутацією ланцюга функцій гена, відповідального за білок

Таблиця 38-В.

Об’єм сечі	Період контролю	Період експерименту
Артеріальна плазма Інулін, мг/мл	0,004	0,004
Глюкоза, мг/дл	100 (1 мг/мл)	300 (3 мг/мл)
Сечовина, мкмоль/мл	5	5
Сеча Інулін, мг/мл	0,4	0,2
Глюкоза, мг/мл	0	5
Сечовина, мкмоль/мл	300	160
Плин сечі, мл/хв	1	2

(A) альдостеронсинтетази.

(B) внутрішньонапрямлених К⁺- каналів.

(D) У₂-рецептора.

(E) натрієвого епітеліального каналу.

Питання 18-22 стосуються рис.

38-А. Виберіть літеру або літери, що вказують на відповідні частини нефрону. Кожна позначена літерою частина може бути вибрана один раз, декілька разів або жодного разу.

18. Місце(я) впливу фуросеміду.

19. Місце(я) впливу тріазидів.

20. Місце(я), де рівень осмоляльності канальцевої рідини значно перевищує рівень плазми.

21. Місце(я), де Na⁺ активно реабсорбується.

22. Місце(я), де К⁺ активно секретується.

РОЗДІЛ 39

У цьому розділі описані гомеостатичні механізми регулювання осмоляльності, об’єму та йонного складу позаклітинної рідини у нормі, зокрема концентрація Н⁺ дихальний і метаболічний ацидоз та алкалоз. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

✵ описати підтримку сталої тонічності (осмоляльності) позаклітинної рідини у разі зміни секреції реніну і альдостерону;

Рис. 38-А. Юкстамедулярний нефрон.

✵ описати підтримку сталого об’єму позаклітинної рідини у разі зміни секреції реніну і альдостерону;

✵ назвати механізми підтримки сталої концентрації глюкози і Са²⁺ у плазмі;

✵ дати означення ацидозу й алкалозу і знати середні значення (у мекв/л і pH) концентрації Н⁺ у крові в нормі.

✵ назвати головні буферні системи у крові, інтерстинальній і внутрішньоклітинній рідинах і, на підставі рівняння Гендерсона-Гассельбаха, описати унікальність бікарбонатної буферної системи;

✵ описати зміни хімічного складу крові у разі метаболічного ацидозу й алкалозу, дихальну і ниркову компенсацію цих станів;

✵ описати зміни хімічного складу крові у разі дихального ацидозу й алкалозу і механізми ниркової компенсації цих станів.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Які головні джерела навантаження організму людини кислотою у щоденному житті? Які поширені захворювання спричинюють збільшення кислотного навантаження в організмі і як воно утворюється у кожному випадку захворювання?

2. Порівняйте і зіставте метаболічний ацидоз і алкалоз.

3. Опишіть та поясніть зміни об’єму позаклітинної рідини, кислотно-лужної рівноваги у пацієнтів з хронічно збільшеною концентрацією альдостерону у разі первинного гіперальдостеронізму?

4. Опишіть за допомогою діаграми Давенпорта зміни концентрації НСО₃ стосовно pH у разі негайних та довготривалих змін кислотно-лужного балансу у нормальних осіб, що гіпервентилюють упродовж 5 хвилин.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-10 виберіть одну відповідь.

Питання 1-4 стосуються перенумерованих крапок номограми на рис. 39-А. Позначте у питаннях перенумеровану крапку літерою пов’язаного з нею стану організму. Кожен позначений літерою стан може бути використаний один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Значення простежується у альпініста після кількох тижнів перебування на висоті.

(B) Значення простежується у разі довготривалої вираженої емфіземи.

(D) Значення простежується після 5 хв гіпервентиляції.

(E) Значення простежується після тривалого блювання.

1. Крапка 1.

2. Крапка 2.

3. Крапка 3.

4. Крапка 4.

5. Дегідратація збільшує концентрацію всіх гормонів крім

(A) вазопресину.

(B) ангіотензину.

(D) норадреналіну.

(E) атріального натрійуретичного поліпептиду.

6. Який з перелічених буферів є найважливішим для інтерстиційної рідини?

(A) Гемоглобін.

(B) Інші білки.

(D) Н₂РО₄.

(E) Сполуки, що містять гістидин.

7. Збільшення альвеолярної вентиляції збільшує pH крові, оскільки

(A) активуються нервові механізми, що виводять кислоту з крові.

(B) гемоглобін перетворюється у сильнішу кислоту.

(D) зменшується Р_СО2 у альвеолах.

(E) виконання великої м’язової роботи з форсованим диханням спричинює утворення більшої кількості СО₂.

8. У разі некомпенсованого метаболічного алкалозу

(A) pH плазми, концентрація НСО₃ і артеріальний Р_СО2 низькі.

(B) pH плазми високе, концентрація НСО₃ і артеріальний Р_СО2 низькі.

Рис. 39-А. Номограма Сіґґаарда-Андерсена (з дозволу О Siggaard-Andersen and Radiometer, Copenhagen, Denmark).

(D) pH плазми, концентрація НСО₃ високі, артеріальний Р_СО2 є у нормі;

(E) pH плазми низьке, концентрація НСО₃ висока, артеріальний Р_СО2 у нормі.

9. Якщо у пацієнта pH плазми 7,10, то співвідношення [НСО₃-]/ [Н₂СО₃] у плазмі становить

(A) 20.

(B) 10.

(D) 1.

(E) 0,1.

10. У пацієнта з дегідратацією вода організму буде замінена внутрішньовенним уведенням

(A) дистильованої води.

(B) 0,9% розчину натрій хлориду.

(D) гіперонкотичного розчину альбуміну.

(E) 10% розчину глюкози.

Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002

Самооцінка навиківПредметні завдання та запитання, тестування набутих знань

Самооцінка навиків
Предметні завдання та запитання, тестування набутих знань