БІОТЕХНОЛОГІЯ - Іншина Н.М. - 2009

РОЗДІЛ 3. КЛІТИННА ІНЖЕНЕРІЯ

Клонування тварин

Клонування - це сукупність процедур, що використовуються для одержання клонів - генетично однорідних організмів, що є точними копіями одного предка.

Клонування багатоклітинних організмів здійснюється шляхом пересадки ядер соматичних клітин у позбавлену ядра запліднену яйцеклітину. Використовуючи цей метод, Дж. Гердон у 1977 р. клонував жаб. У 1981 р. Л. Летлз одержав 3 клоновані ембріони людини, але зупинив їх розвиток. Пізніше (у 1987р.) здійснено розділення клітин ембріона людини і клонування людського ембріона до стадії 32 клітин; одержані ембріони були знищені.

Експерименти з клонування людини заборонені. Рада Європи прийняла конвенцію про заборону клонування людини, яку підписали 19 держав. У грудні 2004 р. в Україні був прийнятий закон про заборону репродуктивного клонування людини. Клонування органів людини дозволено в Бельгії і Нідерландах.

У 1997 р. була клонована вівця Доллі, у 1998 р. - теличка, у 2004 р. - дрозофіла. Клонування тварин здійснюють шляхом перенесення ядер соматичних клітин. Із заплідненої яйцеклітини видаляють ядро, замінюють його ядром соматичної клітини, після імплантації ембріона в матку розвивається організм, ідентичний донору соматичної клітини. Донор яйцеклітини і донор соматичних клітин не повинні бути одним індивідуумом.

На рис. 3.1 наведена схема клонування вівці Доллі. За допомогою мікропіпетки з яйцеклітини видаляють ядро. Епітеліальні клітини молочної залози культивують та індукують їх перехід у фазу G₀ (фазу спокою). Здійснюють злиття клітин, після чого імплантують їх у матку «сурогатної» матері, де й відбувається подальший розвиток ембріона.

На прикладі Доллі вперше була доведена плюрипотентність ядра диференційованої дорослої клітини.

Варто зазначити, що клітинна трансформація має певні недоліки. Тварини, одержані методом клонування з використанням технології перенесення ядер соматичних клітин, мають високий процент викиднів на пізніх термінах вагітності і народження потомства з уродженими дефектами.

Рис. 3.1. Схема клонування вівці Доллі

Деякі вчені висловлюють сумніви щодо чистоти експерименту з клонування вівці Доллі. Уважають, що докази походження Доллі не на 100% генетично достовірні. Виконавці експерименту не змогли довести, що Доллі і и мати мають однакову генетику, тому неможливо встановити, чи дійсно Доллі є клоном дорослої тварини. Клітини епітелію молочної залози, що використовувалися для створення Доллі, були взяті від вівці, що померла за З роки до народження Доллі. Клітини зберігалися в рідкому азоті для інших цілей. В експерименті з клонування вівці було проведено злиття 277 яйцеклітин з клітинами молочної залози, з 29 одержаних ембріонів лише один розвинувся до життєздатного організму. Однак не є винятком, що насправді донорське ядро було взяте з недиференційованої ембріональної клітини, що була присутня в епітелії молочної залози організму-донора. Успішне повторення експерименту могло б розвіяти всі сумніви.