ЗАГАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ ЕМБРІОЛОГІЇ - Долгов О. М. - 2015

Частина І

ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Всі еукаріотичні клітини складаються з:

1. Двох основних компонентів - ядра і цитоплазми.

2. Ядра, цитоплазми і включень.

3. Ядра, цитоплазми і біополімерів: білків, жирів і вуглеводів.

4. Плазмолеми і протоплазми.

5. Протоплазми і ядра.

2. Мембранні органели представлені:

1. ГрЕПР, рибосомами, мітохондріями, КГ, лізосомами, пероксисомами і включеннями.

2. ГрЕПР, ГлЕПР, мітохондріями, КГ, лізосомами, полісомами і включеннями.

3. ГрЕПР, ГлЕПР, мітохондріями, КГ, лізосомами і пероксисомами.

4. ГрЕПР, ГлЕПР, рибосомами, мітохондріями, КГ, лізосомами і пероксисомами.

5. ГрЕПР, ГлЕПР, рибосомами, мітохондріями, КГ, лізосомами, пероксисомами і включеннями.

3. Немембранні органели представлені:

1. Гранулами тубуліну, мікротрубочками, полісомами, мікрофіламентами, пероксисомами.

2. Рибосомами, полісомами, пероксисомами, диктиосомами, мікротрубочками.

3. Мікротрубочками, рибосомами, мікрофіламентами, проміжними філіментами (мікрофібрилами).

4. Рибосомами, мікротрубочками, центріолями, мікрофіламентами, війками та джгутиками, іншими фібрилярними структурами.

5. Мікротрубочками, рибосомами, мікрофіламентами, проміжними філаментами (мікрофібрилами), колагеновими і еластичними волокнами.

4. Клітинна теорія - це:

1. Гіпотеза про будову, розвиток та функціонування клітин багатоклітинних організмів.

2. Узагальнене уявлення про будову клітин як одиниць живого, про їхнє відтворення та роль у формуванні багатоклітинних організмів.

3. Гіпотеза про будову, розмноження, розвиток та функціонування клітин багатоклітинних організмів.

4. Гіпотеза про будову, розвиток та функціонування клітин багатоклітинних організмів.

5. Узагальнення накопичених на певний момент розвитку цитології знань про будову, розвиток та функціонування клітин одно- та багатоклітинних організмів.

5. Заслуга Т. Шванна полягає в тому, що він:

1. Відкрив клітини.

2. Разом з Шлейденом і Вірховом розробив положення клітинної теорії.

3. Першим зрозумів значення клітини як основного структурного компоненту організму.

4. Першим узагальнив накопичені знання в області цитології, гістології та ембріології.

5. Першим усвідомив, що клітина - це обмежена активною мембраною структурно впорядкована система біополімерів, які утворюють ядро і цитоплазму і беруть участь у спільній сукупності метаболічних та енергетичних процесів, спрямованих на підтримку і відтворення всієї системи в цілому.

6. Симпласти - це:

1. Один із способів просторової геометрії епітеліальних пластів, коли вони розташовуються симетрично.

2. Великі утворення з багатьма ядрами, не поділені на окремі клітинні території.

3. Угрупування клітин, коли після поділу вихідної клітини дочірні залишаються з’єднаними за допомогою тонких цитоплазматичних містків.

4. Надклітинні утворення, які виникають внаслідок послідовного чергування проліферативних і квантальних мітозів.

5. Вид гіпотетичної тканини, яка складається лише з одного диферону клітин.

7. Синцитії - це:

1. Один із способів просторової геометрії епітеліальних пластів, коли вони розташовуються симетрично.

2. Великі утворення з багатьма ядрами, не поділені на окремі клітинні території.

3. Угрупування клітин, коли після поділу вихідної клітини дочірні залишаються з’єднаними за допомогою тонких цитоплазматичних містків.

4. Надклітинні утворення, які виникають внаслідок послідовного чергування проліферативних і квантальних мітозів.

5. Вид гіпотетичної тканини, яка складається лише з одного диферону клітин.

8. Без’ядерні клітини - це:

1. Ділянки цитоплазми клітин з обмеженими можливостями.

2. Клітини зі штучно видаленими ядрами.

3. Експериментальна модель для дослідження впливу ядра клітини на процеси у цитоплазмі.

4. Експериментальна модель для дослідження впливу цитоплазми на процеси в ядрі клітини.

5. Форма існування клітини у період між виходом із клітинного циклу і смертю.

9. Подібність у будові клітин певного організму визначається:

1. Формою та функціями клітин.

2. Формою та функціями клітин і будовою та функціями їхніх цитоплазматичних органел і включень.

3. Однаковістю загальноклітинних функцій, пов’язаних з підтримкою самої живої системи.

4. Однаковістю обов’язкових і факультативних функцій функцій, пов’язаних з підтримкою самої живої системи.

5. Однаковістю джерел виникнення, розвитку, способів поділу, форм і функцій.

10. Амітоз відрізняється від мітозу тим, що:

1. Мітоз є прямим поділом, а амітоз - непрямим.

2. Мітоз - це поділ соматичних клітин, а амітоз - бластомерів.

3. Мітоз потребує утворення спеціального апарату поділу - клітинного веретена, який забезпечує рівномірний і точний розподіл хромосом між дочірніми клітинами, а амітоз - ні.

4. Мітоз відбувається в 4 фази: профаза, метафаза, анафаза, телофаза, яка закінчується цитокінезом, - а амітоз, як правило, відбувається без цитокінезу, що приводить до утворення двоядерних клитин.

5. Мітоз - це норма, а амітоз - патологія.

11. Товщина елементарної біологічної мембрани становить:

1. 2-3 нм.

2. 7-10 нм.

3. 2-3 мкм.

4. 7-10 мкм.

5. Від 7-10 нм до 1-2 мкм.

12. Ліпіди біологічних мембран представлені:

1. Фосфоліпідами, сфінгомієлінами і стероїдами.

2. Фосфоліпідами, сфінгозином і холестерином.

3. Фосфоліпідами, гліколіпідами і ліпопротеїдами.

4. Фосфоліпідами, сфінгомієлінами, стероїдами, гліколіпідами і ліпопротеїдами.

5. Фосфоліпідами, сфінгомієлінами, стероїдами, холестерином, гліколіпідами і ліпопротеїдами.

13. За місцем розташування у мембрані розрізняють білки:

1. Інтегральні, напівінтегральні і поверхневі.

2. Інтегральні, напівінтегральні, поверхневі і канальні.

3. Інтегральні, напівінтегральні, поверхневі, канальні і рецепторні.

4. Інтегральні, напівінтегральні, поверхневі, канальні, рецепторні, білки-ферменти і білки-переносники.

5. Інтегральні, трансмембранні, поверхневі, канальні, рецепторні, білки-ферменти і білки-переносники.

14. Вибіркова проникність плазматичної мембрани реалізується трьома шляхами:

1. Пасивним транспортом, полегшеною дифузією, активним транспортом.

2. Пасивним транспортом, полегшеною дифузією, активним транспортом, піноцитозом і фагоцитозом.

3. Пасивним транспортом, полегшеною дифузією, активним транспортом, піноцитозом і фагоцитозом, білками- переносниками.

4. Пасивним транспортом, полегшеною дифузією, активним транспортом, піноцитозом і фагоцитозом, білками- переносниками, калій-натрієвим насосом.

5. Пасивним транспортом, активним транспортом, піноцитозом і фагоцитозом, білками-переносниками, калій-натрієвим насосом.

15. Орієнтуючись на рисунок, оберіть правильний варіант позначень:

1. 1 - ГрЕПР, 3 - секреторні гранули, 5 -лізосоми, 9 - ядерце, 12 - пероксисоми.

2. 1 - іонний канал, 3 - лізосоми, 5 - пігментні включення, 9 - еухроматин, 12 - гранули ліпофусцину.

3. 1 - іонний канал, 3 - лізосоми, 5 - гранули ліпофусцину, 9 - гетеро- хроматин, 12 - мітохондрії.

4. 1 - ГрЕПР, 3 - лізосоми, 5 - рибосоми, 9 - ядерце, 12 - секреція.

5. 1 - ГрЕПР, 3 - лізосоми, 5 - рибосоми, 9 - ядерце, 12 - полегшена дифузія.

16. Орієнтуючись на рисунок, оберіть правильний варіант позначень:

1. 2 - ГлЕПР, 4 - вакуоля, 6 - диплосома, 10 - екзоцитоз, 11 - секреція.

2. 2 - КГ, 4 - мітохондрія, 6 - клітинний центр, 10 - піноцитоз, 11 - фагоцитоз.

3. 2 - КГ, 4 - мітохондрія, 6 - клітинний центр, 10 - піноцитоз, 11 - секреція.

4. 2 - ГлЕПР, 4 - мітохондрія, 6 - клітинний центр, 10 - піноцитоз, 11 - фагоцитоз.

5. 2 - КГ, 4 - вакуоля, 6 - диплосома, 10 - екзоцитоз, 11 - секреція.

17. Розміри більшості лізосом коливаються в межах:

1. 50-100 нм.

2. 0,2-0,4 мкм.

3. 2-4 мкм

4. 20-40 нм.

5. 0,1-1,5 мкм.

18. Розміри пероксисом коливаються в межах:

1. 50-100 нм.

2. 0,2-0,4 мкм.

3. 2-4 мкм

4. 20-40 нм.

5. 0,1-1,5 мкм.

19. Центріолі - щільні тільця завдовжки і з діаметром відповідно:

1. 300-500 нм і 150 нм.

2. 1-2 мкм і 0,15 мкм.

3. 0,3-0,5 мкм і 0,1 мкм.

4. 0,5-1 мкм і 0,15 мкм.

5. 0,4-0,6 мкм і 0,2 мкм.

20. Зовнішній і внутрішній діаметр мікротрубочок становлять відповідно:

1. 1 і 0,4 мкм.

2. 24 і 15 нм.

3. 24 і 15 мкм.

4. 200 і 150 нм

5. 2 і 1,5 мкм.

21. Ядро забезпечує виконання таких груп функцій:

1. а) зберігання і передачу генетичної інформації;

б) утворення субодиниць рибосом.

2. а) синтез репараційних ферментів;

б) трансляцію всіх видів РНК.

3. а) зберігання і передачу генетичної інформації;

б) забезпечення синтезу білка.

4. а) проліферацію клітин;

б) транскрипцію всіх видів РНК.

5. а) зберігання і передачу генетичної інформації;

б) утворення мітотичного апарату.

22. Ядро - це місце

1. Де зберігається, функціонує і відтворюється генетичний матеріал.

2. Де зберігається і функціонує генетичний матеріал.

3. Де зберігається і відтворюється генетичний матеріал.

4. Де функціонує і відтворюється генетичний матеріал.

5. Де утворюється, зберігається, функціонує, відтворюється і передається генетичний матеріал.

23. Еухроматин може бути:

1. Факультативним і облігатним.

2. Конденсованим і активним.

3. Деконденсованим і пасивним.

4. Деконденсованим і активним.

5. Факультативним і активним.

24. Гетерохроматин може бути:

1. Факультативним і облігатним.

2. Конденсованим і активним.

3. Деконденсованим і пасивним.

4. Деконденсованим і активним.

5. Факультативним і активним.

25. Нуклеосома:

1. Складається з 4 молекул гістонових білків і має діаметр 10 нм.

2. Складається з 4 молекул гістонових білків, 1 молекули негістонового білка і має діаметр 8 нм.

3. Складається з 8 молекул гістонових білків і має діаметр 10 нм.

4. Складається з 8 молекул гістонових білків, 1 молекули негістонового білка і має діаметр 8 нм.

5. Складається з 8 молекул гістонових білків, 1 молекули негістонового білка і має діаметр 10 нм.

26. Сумарна довжина і маса ДНК всіх хромосом соматичної клітини людини становлять відповідно:

1. 1,7 м і 6 · 10-15 кг.

2. 170 м і 6 · 10-12 г.

3. 1,7 м і 6 · 10-12 кг.

4. 170 см і 6 · 10-15 г.

5. 1,7 см і 6 · 10-12 г.

27. Хромонема має товщину:

1. 10 нм.

2. 7-10 нм.

3. 25 нм.

4. 0,2-0,4 нм.

5. 200 нм.

28. Нуклеонема має товщину:

1. 10 нм.

2. 7-10 нм.

3. 25 нм.

4. 0,2-0,4 нм.

5. 200 нм.

29. Ядерцевий організатор:

1. Є ділянкою ДНК з поліцистронним геном р-РНК, яка визначає кількість та розміри ядерець і контролює інтенсивність синтезу РНП та інтенсивність і порядок зборки субодиниць рибосом.

2. Контролює інтенсивність синтезу РНП.

3. Є ділянкою ДНК з поліцистронним геном р-РНК, яка контролює інтенсивність і порядок зборки субодиниць рибосом.

4. Є ділянкою ДНК з поліцистронним геном р-РНК.

5. Є ділянкою ДНК з поліцистронним геном р-РНК, яка визначає кількість і розміри ядерець.

30. Якщо у ядрі клітини міститься 1 ядерце, то кількість ядерцевих організаторів може становити:

1. 1.

2. 2.

3. 3.

4. 1-2.

5. 1-5.

31. Кількість хромосомних наборів у соматичних клітинах тварин може становити:

1. 1.

2. N, якщо N кратне 2.

3. N, якщо N - будь-яке ціле число.

4. N, якщо N кратне 2, але ≠ 0.

5. N, якщо N=1, 3 і кратне 2.

32. Диплоїдні клітини, які знаходяться на різних стадіях клітинного циклу, можуть містити:

1. 1с ДНК.

2. Nc ДНК, якщо N кратне 2.

3. Nc ДНК, якщо N - будь-яке ціле число.

4. Nc ДНК, якщо N - ціле і 2≤N≤4.

5. Nc ДНК, якщо 2≤N≤4.

33. Першою найважливішою подією профази мітозу є:

1. Дезінтеграція ядерної оболонки.

2. Зникнення ядерця.

3. Конденсація хромосом.

4. Утворення веретена поділу.

5. Розходження клітинних центрів до полюсів.

34. Другою найважливішою подією профази мітозу є:

1. Дезінтеграція ядерної оболонки.

2. Зникнення ядерця.

3. Конденсація хромосом.

4. Утворення веретена поділу

5. Розходження клітинних центрів до полюсів.

35. Головною подією анафази мітозу є:

1. Розходження хромосом до полюсів.

2. Додаткове розходження полюсів.

3. Відокремлення двох ідентичних наборів хромосом.

4. Підготовка до відтворення структури ядра.

5. Вивільнення теломерних кінців хромосом.

36. Швидкість розходження хромосом у анафазі мітозу становить:

1. 2-3 мкм/год.

2. 0,2-0,5 нм/хв.

3. 0,2-0,5 мкм/сек.

4. 0,2-0,5 мкм/хв.

5. 0,2-0,5 нм/сек.

37. Ініціаторами відтворення ядерної оболонки у телофазі мітозу є:

1. Ядерцеві організатори.

2. Центромерні ділянки хромосом.

3. Теломерні ділянки хромосом.

4. Сателіти (супутники), відокремлені вторинними перетяжками.

5. Фрагмопласти.

38. Визначте неправильну тезу:

1. У каріотипі людини 46 хромосом.

2. У каріотипі аскариди 4 хромосоми.

3. У каріотипі дрозофіли 2 хромосоми.

4. У каріотипі сперматозоїда тритона 32 хромосоми.

5. У каріотипі рака річкового 47 хромосом.

39. Факультативний гетерохроматин у соматичних клітинах чоловіків:

1. Розташовується примембранно.

2. Має вигляд темної плями.

3. Має вигляд барабанної палички.

4. Має вигляд темної плями, розташованої примембранно.

5. Відсутній.

40. Хімічні склади еу- та гетерохроматину:

1. Однакові.

2. Відрізняються за вмістом гістонових білків.

3. Відрізняються за вмістом гістонових білків і РНК.

4. Відрізняються за вмістом гістонових білків, РНК і ДНК.

5. Відрізняються за вмістом ДНК і гістонових білків, однакові за вмістом РНК.

ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ

1.

1

11.

2

21.

3

31.

4

2.

3

12.

1

22.

1

32.

5

3.

4

13.

1

23.

4

33.

3

4.

2

14.

1

24.

1

34.

4

5.

3

15.

4

25.

3

35.

3

6.

2

16.

2

26.

3

36.

4

7.

3

17.

2

27.

3

37.

3

8.

1

18.

5

28.

5

38.

5

9.

3

19.

1

29.

1

39.

5

10.

3

20.

2

30.

5

40.

2