ПІДРУЧНИК ІМУНОЛОГІЯ - Меркьюрі Поділля 2013
ПОНЯТТЯ ПРО ІМУННИЙ СТАТУС ТА ІМУНОГРАМУ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ІМУНОГРАМ
Рекомендації, якими необхідно керуватися при інтерпретації імунограм
1. Повноцінний клінічний аналіз імунограми може бути проведений тільки в комплексі з оцінкою клінічної картини захворювання у даного пацієнта і даних анамнезу. Робити клінічне висновок по одній лише імунограмі не можна, оскільки одні й ті ж зсуви показників імунограми можуть спостерігатися при різних патологіях.
2. Комплексний аналіз імунограми більш інформативний, ніж оцінка кожного показника окремо. Одне і те ж зрушення при різних фазах гострого запального процесу може розглядатися як сприятливий і несприятливий симптом.
3. Реальну інформацію в імунограмі несуть тільки стійко виражені зрушення показників.
4. Аналіз імунограми в динаміці більш інформативний як в діагностичному, так і в прогностичному відношенні, чим одноразово отримана імунограма. У переважній більшості випадків аналіз тільки однієї імунограми дає можливість зробити лише орієнтування, а не безумовні висновки діагностичного і прогностичного характеру. Тому в діагностичному і прогностичному плані необхідні як мінімум дві імунограми в динаміці процесу.
5. У висновку, який складається на підставі клінічної картини і аналізу імунограми, провідним повинен бути клінічний діагноз. Клінічні дані відіграють важливу роль, а імунограма несе діагностичне і прогностичне значення. Відсутність зрушень в імунограмі при наявності клінічної картини патології вимагає вивчення функції показників у окремих ланках імунної системи.
6. Для діагностичної та прогностичної оцінки імунограми важливе значення мають індивідуальні показники норми у даного хворого (особливо з урахуванням віку та наявності супутніх і хронічних захворювань, дії шкідливих факторів, лікарської терапії).
7. Велику практичну значимість мають співвідношення популяції і субпопуляцій Т-клітин, ніж їх абсолютне значення.
8. Невідповідність зрушень показників імунограми і клінічної картини захворювання свідчить про несприятливий розвиток процесу. Чим виражено антигенність чужорідного і більше зона його впровадження, тим яскравіше буде запальний процес. Отже, тим значніше повинні бути зрушення в імунограмах, що свідчить на користь адекватності реакції імунної системи.
9. Відсутність зазначених змін лейкограми і імунограми - несприятливий симптом, який свідчить про неадекватність роботи імунної системи. Відсутність зрушень імунограми при наявності клінічної картини запального процесу має трактуватися як атипова реакція імунної системи і є обтяжливою ознакою перебігу процесу. Своєчасне розпізнавання клініцистом ознак такої невідповідності є найголовнішим завданням клінічної імунології.
Завдяки імунологічним тестам клінічний імунолог має можливість оцінити функціонування основних ланок імунітету, зробити висновок про стан імунного статусу пацієнта і аргументовано призначити імунокорегуючу терапію, а також проконтролювати її результати в динаміці спостереження за імунологічними показниками. Діапазони нормальних значень імунного статусу приведені в табл. 29.
Таблиця 29. Показники імунного статусу
Найменування показників |
Од. виміру |
Норма |
|
Показники фагоцитарної і кіперної активності фагоцитів |
|||
Кількість лейкоцитів |
109 /л |
4,4-11,0 |
|
Кількість нейтрофілів |
% |
40-70 |
|
Кількість моноцитів |
% |
3-8 |
|
Кількість еозинофілів |
% |
1-5 |
|
Фагоцитарне число (ФЧ) |
Абс. число |
5-10 |
|
Фагоцитарний показник (ФП) |
% |
65-95 |
|
Індекс завершеності фагоцитозу (ІЗФ) |
Од |
>1,0 |
|
Кількість активних фагоцитів (КАФ) |
109 /л |
1,6-5,0 |
|
Активований НСТ-тест |
% |
40-80 |
|
Спонтанний НСТ-тест |
% |
до 10 |
|
Лізосомально-катіонний (ЛКТ)-тест |
Од |
1,2-1,8 |
|
Тест окислювального метаболізму гранулоцитів |
Од |
141-212 |
|
Активована хемілюмінісценція фагоцитів (Бурст-тест с E. Coli и ФМА) |
% Од |
95-100 600-1800 |
|
Спонтанна хемілюмінісценція фагоцитів |
% |
1-20 |
|
Кількість натуральних кілерів (CD16) |
% |
6-26 |
|
Кількість NK-кілерів (CD56) |
% |
9-19 |
|
Кількість активованих гранулоцитів (CD 16) |
% |
65-95 |
|
Кількість нейтрофілів з негативною активацією (CD95) |
% |
5-10 |
|
Кількість моноцитів с негативною активацією (CD95) |
% |
5-7 |
|
Рівень Інтерлейкіну-1 |
пг/мл |
30-50 |
|
Рівень Інтерлейкіну-6 |
нг/мл |
30-500 |
|
Рівень колонієстимулюючого фактора |
пг/мл |
0-4,0 |
|
Рівень TNF |
нг/мл |
0-87 |
|
Показники гуморальної ланки неспецифічної резистентності |
|||
Рівень С-3 компонента комплементу в сироватці |
г/л |
0,9-1,8 |
|
Рівень С-4 компонента комплементу в сироватці |
г/л |
0,1-0,4 |
|
Титр комплементу в сироватці |
Од. СН50 |
35-60 |
|
Рівень С-реактивного білка в сироватці |
мг/л |
<5 |
|
Рівень лізоцима в крові |
мкг/мл |
7-14 |
|
Рівень Ц І К (циркулюючих імунних комплексів) |
Од |
30-90 |
|
Рівень Ц І К з Clq комплементом |
мг/мл |
0-40 |
|
Показники гуморальної ланки імунітету |
|||
Рівень імуноглобуліну А в сироватці |
г/л |
0,7-4,0 |
|
Рівень імуноглобуліну М в сироватці |
г/л |
0,4-2,3 |
|
Рівень імуноглобуліну G в сироватці |
г/л |
7,0-16,0 |
|
Рівень загального імуноглобуліну Е |
МО/мл |
0-100 |
|
Рівень специфічних антитіл (за показаннями при виявленні збудника для оцінки сили імунної відповіді) |
|||
Рівень онкомаркерів (за показаннями при підозрі на злоякісне новоутворення) |
- |
- |
|
Рівень антистрептолізину-0 в сироватці |
МО/мл |
<200,0 |
|
Рівень ревматоїдного фактору в сироватці |
МО/мл |
<14,0 |
|
Кількість Т-хелперів 2 типу (CD4/29) |
% |
1-3 |
|
Рівень інтерлейкіну-4 |
- |
- |
|
Рівень інтерлейкіну-8 |
нг/мл |
50-500 |
|
Кількість В-лімфоцитів (CD20) |
% |
8-19 |
|
Абсолютна кількість В-лімфоцитів (CD20) |
109 /л |
0,19-0,38 |
|
Кількість активованих В-лімфоцитів (CD20/69) |
% |
6-12 |
|
Кількість активованих В-лімфоцитів (CD23) |
% |
6-12 |
|
Кількість В-лімфоцитів (CD5+) |
% |
- |
|
Кількість В-лімфоцитів TgA+ |
% |
1-3 |
|
Кількість В-лімфоцитів IgM+ |
% |
3-10 |
|
Кількість В-лімфоцитів IgG+ |
% |
2-6 |
|
Кількість В-лімфоцитів IgD+ |
% |
- |
|
Показники клітинної ланки імунітету |
|||
Кількість лімфоцитів |
% |
25-39 |
|
Кількість Т-лімфоцитів (CD3) |
% |
50-80 |
|
Абсолютна кількість Т-лімфоцитів (CD3) |
109 /л |
1,1-1,7 |
|
Кількість Т-хелперів (CD4) |
% |
36-55 |
|
Абсолютна кількість Т-хелперів (CD4) |
109 /л |
0,4-1,1 |
|
Кількість Т-супресорів (CD8) |
% |
20-33 |
|
Абсолютна кількість Т-супресорів (CD8) |
109 /л |
0,3-0,7 |
|
Імуно-регуляторний індекс Tх/Tc |
Од |
1,5-2,5 |
|
Показник диференціювання Т-лімфоцитів |
Од |
0,9-1,0 |
|
Кількість Т-хелперів 1 типу (CD45 Ra) |
% |
32-45 |
|
Кількість Т-лімфоцитів «пам’яті» (CD45 Ro) |
% |
- |
|
Кількість активованих Т-лімфоцитів (HLA-DR) |
% |
12-20 |
|
Кількість Т-лімфоцитів з рецепторами до Інтер- лейкіну-2 (CD25) |
% |
13-24 |
|
Кількість нульових (недиференційованих) лімфоцитів |
% |
5-27 |
|
Спонтанна бластна трансформація лімфоцитів (РБТЛ) |
% |
до 10 |
|
Активована бластна трансформація лімфоцитів (РБТЛ) з фітогемаглютиніном (ФГА) |
% |
36-54 |
|
Кількість активованих Т-хелперів (CD4/69) |
% |
40-70 |
|
Кількість активованих Т-супресорів (CD8/69) |
% |
40-70 |
|
Кількість лімфоцитів з негативною активацією (CD95) |
% |
5-10 |
|
Активність Т-лімфоцитів в РТМЛ з ФГА |
% |
20-80 |
|
Рівень рецепторів к Інтерлейкіну-2 |
нг/мл |
700-5000 |
|
Рівень інтерлейкіну-2 |
Од/мл |
0-0,5 |
|
Рівень інтерлейкіну-12 |
пг/мл |
30-100 |
|
Рівень ІФН- ┘ |
пг/мл |
30-50 |
|
Чутливість лімфоцитів до імуномодуляторів |
% |
20-80 |
|