Зоологія хордових - підручник - Й. В. Царик - 2013

Розділ 4. ВІДДІЛ ЩЕЛЕПНОРОТІ, або ЕКТОБРАНХІАТИ, GNATHOSTOMATA, seu ECTОBRANCHIATA. НАДКЛАС Риби РІSCES

4.2. КЛАС КІСТКОВІ РИБИ OSTEICHTHYES

4.2.3. Систематика класу кісткових риб і характеристика представників окремих рядів

4.2.3.2. Підклас Променепері Actinopterygii

4.2.3.2.2. Надряд Ганоїдні Ganoidomorpha

Прямі нащадки палеонісків. Викопні залишки відомі з пермі, у мезозойську еру розмаїтість груп і кількість видів різко зростає, але вже з крейди починається вимирання та занепад багатьох груп. Одночасно починається розквіт і бурхлива еволюція інших груп променеперих, поєднаних під збірною назвою костистих риб Teleostei. Крім чотирьох рядів ганоїдних, невелика кількість видів яких живе й у наш час, виділяють до 5-7 рядів, представлених вимерлими формами.

Луска ганоїдна (рідко) або кісткова циклоїдна; іноді злиті луски утворюють кісткові пластинки. Хвостовий плавець гетероцеркальний. У серці більшості видів є артеріальний конус, у кишечнику - спіральний клапан. Плавальний міхур у деяких форм редукований.

Ряд Осетроподібні Acipenseriformes. Представників цього ряду раніше об’єднували у групу хрящових ганоїдів Chondrostei. Сучасні види мають багато архаїчних рис будови. На верхній лопаті гетероцеркального хвоста є ганоїдні луски; дуже характерні утворені зі зрослих лусок кісткові пластинки - жучки, розташовані на тілі п’ятьма правильними поздовжніми рядами. Зберігається добре розвинена хорда у щільній оболонці; тіл хребців немає, але наявні хрящові верхні й нижні (гемальні) дуги. Поверх хрящового мозкового черепа утворився панцир із численних покривних кісток. У скелеті парних плавців добре розвинені радіалії. У верхній частині зябрової

покришки часом зберігається рудимент бризкальця. У серці розвинений артеріальний конус, а в кишечнику - спіральний клапан. Відомі з тріасу, хоча ніколи не були численними. Тепер живе 25 видів двох родин; трапляються тільки в північній півкулі.

Родина осетрові Acipenseridae об’єднує три роди з 23 видами, з них шість трапляється в наших водах. Найбільші розміри має білуга Huso huso, яка живе в Чорному, Азовському, Каспійському морях і у східній частині Середземного моря; розмножується в ріках, які впадають у ці моря, у віці 9-23 років, при довжині 1,5-2 м. Окремі особини доживають до 100 років, досягаючи 5,5 м довжини і маси більше 1,5 т.

Рід осетрів Acipenser налічує 16 видів (5 видів живуть у наших водах).

Найбільш відомі - атлантичний, сибірський, амурський, північноамериканський та інші осетри, севрюга, стерлядь (рис. 4.41), шип. Зі згаданих видів тільки стерлядь постійно живе в ріках. Інші - прохідні риби, що нерестяться в ріках на ділянках з гальково-кам’янистим дном за сотні й тисячі кілометрів від устя. Після нересту (він буває щороку або через рік) дорослі риби повертаються в моря. Деякі особини осетрів доживають до 30-60 років, сягаючи завдовжки 2,5 м і маси 100-120 кг; максимальна довжина стерляді 1-1,2 м, маса - 16 кг.

Рис. 4.41. Стерлядь Acipenser ruthenus

У багатьох видів прохідних осетрових виражені дві раси: риби озимої раси входять у ріки восени, зимують у них і після нересту навесні скочуються в море; риби ярової раси входять у ріки навесні, нерестяться наприкінці весни - на початку літа, і відразу ж ідуть у море. Наявність двох рас дає змогу позмінно використовувати нерестовища і харчові ресурси; крім того, озимі популяції легше досягають далеких нерестовищ у верхів’ях рік.

У ріках, що впадають в Аральське море (Аму-Дар’я, Сирдар’я), живе три види псевдолопатоносів - рід Pseudoscaphirhynchus.

Родина веслоносів Polyodontidae на сьогодні представлена двома видами: веслоніс Polyodon spathula сягає 2 м довжини і маси 75 кг, живе в озерах і ріках басейну Міссісіпі; псефур - Psephurus gladius населяє басейн річки Янцзи (Китай), іноді досягає 7 м у довжину.

Дорослі осетроподібні риби живляться донними безхребетними, а великі особини - рибою. Веслоніс - типовий планктофаг; він плаває з відкритим ротом, проціджуючи воду через зяброві щілини й утримуючи планктонні організми густою сіткою зябрових тичинок.

Осетроподібні цінуються завдяки смачному м’ясу. «Чорна» (ще - паюсна, зерниста) ікра - також добре відомий делікатес. Непомірний промисел і забруднення рік призвели до того, що чисельність осетроподібних повсюдно різко знизилася; місцями осетри зникли.

Ряд Багатопероподібні Polypteriformes. Тіло цих риб, як панциром, вкрите ромбічними тришаровими космо-ганоїдними лусками (рис. 4.42).

Рис. 4.42. Нільський багатопер Polypterus bichir

Амфіцельні хребці костеніють, добре розвинені кісткові ребра. Рот кінцевий; зберігається рудимент

бризкальця. Спинний плавець розчленований на ряд маленьких плавців. Хвостовий плавець зовні майже рів- нолопатевий. «Легеня» - комірчастий міхур, як у дводишних, відшнуровується від черевного боку стравоходу. У кишечнику добре розвинений спіральний клапан, у серці - артеріальний конус.

Близько 10 видів 2 родів багатоперів живуть у ріках і озерах тропічної Африки. Досягають 1,2 м завдовжки. Нереститься у період дощів. Ікра дрібна, до 1,3 мм у діаметрі, приклеюється до підводної рослинності. У личинки добре розвинені грудні плавці й великі пір’ясті зовнішні зябра.

Ряд Амієподібні Amiiformes. Цей ряд разом із панцирникоподібними (див. нижче) нерідко поєднують у групу (надряд) кісткових ганоїдів Holostei. До наших днів дожили два роди. Для кісткових ганоїдів характерна наявність ганоїдної луски (в амієподібних редукується), менший ступінь окостеніння мозкового черепа. Хвостовий плавець не виразно гетероцеркальний. Плавальний міхур із комірчастими стінками слугує додатковим органом дихання й відкривається на спинному боці початку стравоходу.

Єдиний сучасний вид - амія Amia calva населяє заболочені мілководні водойми Північної Америки. Тіло вкрите циклоїдною лускою. Хребці амфіцельні. У серці зберігається вкорочений артеріальний конус, а в кишечнику - дещо зменшений спіральний клапан. Активний хижак. Перед нерестом самець амії будує гніздо з рослинних залишків. Самка відкладає туди 20-70 тис. ікринок. Мальки прикріплюються до стінок гнізда за допомогою клейкого секрету розташованої на рилі залози. Самець охороняє гніздо кілька місяців. Промислове значення невелике.

Ряд Панцирникоподібні Lepiso- steiformes. Відомі з верхньої крейди. Зараз 6-7 видів одного роду панцирників, або панцирних щук, Lepisosteus населяють озера й ріки в Північній і Центральній Америці та на Кубі. Подовжене тіло вкрите щільним панциром із рухливо зчленованих ганоїдних лусок (рис. 4.43). Шар ганоїну вкриває також покривні кістки голови. У серці

Рис. 4.43. Панцирник плямистий Lepisosteus oculatus

є артеріальний конус, у кишечнику - спіральний клапан. Деякі види сягають 3-4 м довжини й понад 150 кг ваги. Хижаки, що живляться переважно великою рибою; здобич звичайно підстерігають. Нестачу кисню у воді поповнюють, заковтуючи повітря у плавальний міхур. Місцями мають промислове значення.