ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ІЗ ЗООЛОГІЇ

Модуль 2. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA). РОЗДІЛ ПЕРВИННІ БАГАТОКЛІТИННІ (PROMETAZOA). НИЖЧІ БАГАТОКЛІТИННІ (FUMETAZOA)

Змістовий модуль 2.5. Кільчасті черви, каптозої, ехіуриди, сипункуліди

Тема 2.5.1. Тип кільчасті черви (Annelida)

Загальна характеристика типу. Походження, еволюція, палеонтологічні відомості, сучасне різноманіття, географічне поширення, значення у природі та житті людини. Перелік основних таксономічних груп, важливих у житті людини та функціонуванні природних екосистем. Клас багатощетинкові (Polychaeta). Клас динофіліди (Dinophilida). Клас малощетинкові (Oligochaeta). Клас п’явки (Hirudinea).

Більшість - вільноживучі. Мешкають у морях, прісних водоймах та ґрунтах. Незначна частина - паразити. Розміри від кількох міліметрів до 3 метрів. Відомо понад 12 тис. видів. Анеліди - найвище організовані черви, мають усі системи органів, вторинну порожнину тіла (целом), кровоносну систему, органи руху, а інколи й органи дихання. Тіло - головна лопать (простомій), тулуб, що поділений на кільця-сегменти, та анальна лопать (пігідій). Поява органів руху - параподій, рухомих бічних виростів тіла із щетинками, чутливими вусиками й інколи зябрами. Шкірно-м’язовий мішок добре розвинений, вкритий еластичною кутикулою. У деяких групах на покривах частково зберігається війчастий епітелій. Целом має власні стінки, утворені мезодермальним епітелієм. Кожний сегмент тулуба має пару (правий і лівий) целомічних мішків, що підстилають зсередини шкірно-м’язовий мішок і з’єднуються один з одним під і над кишкою. Створюється внутрішня сегментація, яка відповідає зовнішній. Целомічні мішки заповнені рідиною (внутрішнє середовище організму). Целом є гідростатичним скелетом, на який опирається мускулатура; забезпечує транспорт поживних речовин; у ньому можуть тимчасово нагромаджуватися кінцеві продукти обміну; він бере участь в осморегуляційних процесах; на його стінках утворюються гонади, а в порожнині дозрівають статеві продукти. Травна система: ротовий отвір на першому сегменті тулуба - ротова порожнина - глотка - середньої та задньої кишки -анальний отвір на пігідії. Органи виділення - трубчасті нефридії; в кожному сегменті - одна пара нефридіїв. Перехід від сліпо замкнених на внутрішньому кінці протонефридіїв до метанефридіїв, що відкриваються у целом. Кровоносна система добре розвинена, замкнена, кров не потрапляє в порожнину тіла. Будова кровоносної системи: спинна та черевна судини з’єднані кільцевими; навколокишковий кровоносний синус (або сітка капілярів), розгалуження капілярів у стінках шкірно-м’язового мішка та зябер, якщо вони є. В класі П’явки (Hirudinea) - редукція кровоносної системи та заміщення її системою целомічних лакун. Більшість видів дихають поверхнею тіла, деякі мають спеціалізовані органи дихання - шкірні зябра на параподіях або на простомії. Нервова система: головний мозок - парний надглотковий ганглій, з’єднаний кільцевими стовбурами з тулубним мозком (пара зближених (або злитих разом) черевних стовбурів з парними гангліями в кожному сегменті - черевним нервовим ланцюжком). У багатьох видів є органи чуття - очі, нюхальні ямки, різні придатки з рецепторами дотику та хімічного чуття.

Роздільностатеві та гермафродити. Гонади - в стінках целому (виняток - представники класу Dinophilida). Запліднення зовнішнє або внутрішнє. Дробіння яйця спіральне детерміноване. Розвиток у морських видів (клас Polychaeta) з метаморфозом, у прісноводних та наземних форм розвиток прямий.

Клас Багатощетинкові (Polychaeta). Понад 6 тис. видів морських та прісноводних тварин. Тропічний вид Lycastopsis catarractarum із родини Nereidae живе на плантаціях бананів і какао й живиться гнилим листям, солодкими плодами. У Чорному та Азовському морях - близько 200 видів. Розміри від кількох міліметрів до кількох метрів (Eunice gigantea). Тіло: головна лопать (простомій), сегментований тулуб та анальна лопать (пігідій). На простомії - органи чуття: пара пальп, пара або кілька пар антен, очі, нюхальні ямки. Г оловний відділ - простомій та перший або ще два-три передні сегменти (перистомій). Злиття передніх сегментів з утворенням головного відділу - цефалізація. На перистомії - рот і вусики (органи чуття). Тулуб - з різної кількості сегментів (від 5 до 800). Кожний сегмент, крім перистомальних, має по парі бічних виростів - параподій.

Клас Динофіліди (Dinophilida). Невелика група морських донних червів (кілька десятків видів) міліметрових розмірів. Тіло видовжене, циліндричне - головна лопать (простоміум), тулуб і хвостова частина (пігідій). Тулуб складається з невеликої кількості нечітко відокремлених сегментів із поперечними війчастими поясками; ще два пояски війок є на головній лопаті. Значна частина епідерміса - війчастий епітелій (широка черевна миготлива смужка від навколоротової частини до хвостової, що також вкрита миготливим епітелієм). Війчасті пояски з’єднані з черевною смужкою. Немає справжньої кутикули, а оболонку, якою огорнуто їх тіло, краще назвати «прокутикулою» (вирости епітеліальних клітин і продуктів їх виділення). Вкриває все тіло, включаючи ділянки із війчастим епітелієм. Мускулатура - окремі кільцеві та поздовжні м’язи, які не утворюють суцільного шару. Добре розвинений целом (з трьох видовжених мішків: пари бічних, які лежать з боків від кишечника і з’єднуються між собою в задній третині тіла, та непарного черевного, що міститься під кишечником і з’єднується в середині тіла з бічними). Целом не метамерний, септи і мезентерії відсутні.

Клас Малощетинкові (Oligochaeta). Живуть у прісних водоймах, ґрунті, рідше (близько 200 видів) у морях. Більшість - риючі форми, деякі живуть на поверхні дна серед решток, що гниють; невелика кількість видів паразитує на зябрах ракоподібних. Близько 5000 видів. У прісних водоймах України - близько 200 видів, у Чорному та Азовському морях - 33 види. Ґрунтові види недостатньо, відомо близько 35 видів дощових червів. Розміри від 0,5 мм до 40 см, а деякі види тропічних земляних червів (Megascolides australis) до 3 м. Це полімерні кільчаки, що втратили параподії та більшіств придатків простомію. Мають гомономну метамерію, на певних сегментах тіла у статевозрілих особин є кільцеподібне розширення - поясок, епідерміс якого виділяє речовину кокона. Гермафродити, статеві органи розташовані лише у певних сегментах тіла. Розвиток прямий, без метаморфозу. Тіло витягнуте, майже циліндричне. Простомій не має придатків та очей, і лише в деяких морських видів є парні очі (родина Naididae). Зрідка простомій витягнутий у хоботок. Перистомій відсутній, рот на першому сегменті тулуба. Кількість сегментів від 5-6 до 500-600. Параподії редуковані, на їх місці - парні щетинки. У кожному сегменті, крім першого, чотири пучки щетинок - два спинні та два черевні. Іноді спинні пучки редуковані, або відсутні. У кожному пучку - пара щетинок, а у водних форм - від 2 до 10 - 15, різноманітної форми (голкоподібні, гачкоподібні, пірчасті тощо). У деяких тропічних форм (рід Pheretimania) щетинок до 150, утворюють віночки навколо кожного сегмента, беруть участь у рухах червів: риючі форми впираються ними у стінки нірки, водяні за їх допомогою плавають. На статевих сегментах є особливі щетинки, розміщені поблизу від чоловічих статевих отворів. Вони розширюють отвори сім’яприймачів партнера при копуляції. Крім того, біля отворів сім’яприймачів є особливі гострі й товсті ножеподібні щетинки, які мають поздовжній жолобок. Вони з силою впираються в шкіру партнера і, ймовірно, спрямовують сперму до сім’яприймачів.

Клас П’явки (Hirudinea). Прісноводні, рідше - морські чи наземні хижі або кровосисні тварини, від кількох міліметрів до 20 і більше сантиметрів. Близько 400 видів, Україні - близько 30.

Тіло сплющене, видовжене, має сталу кількість сегментів (30 або 33). Простомій та пігідій розвинені слабо, вторинна кільчастість. Є навколоротовий (передній) та задній присоски. Передній утворився з чотирьох, а задній - із семи злитих сегментів. Шкіра утворює багато поперечних кілець, що не збігаються зі справжньою сегментацією: на кожний сегмент - три - п’ять кілець. У більшості п’явок відсутні параподії та щетинки, виняток - види підкласу Archihirudinea (на передніх п’яти сегментах є щетинки). У статевозрілих особин на певних сегментах з’являється потовщення - поясок.