ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ СПІРАЛЬНІ (SPIRALIA)

ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ (ANNELIDA)

ПІДТИП БЕЗПОЯСКОВІ (ACLITEIJATA)

КЛАС БАГАТОЩЕТИНКОВІ (POLYCHAETA)

ПІДКЛАС СИДЯЧІ (SEDENTARIA)

Сидячі поліхети живуть у морському ґрунті й на різних підводних предметах. Вони, як правило, утворюють за рахунок виділення шкірних залоз тимчасові або постійні захисні трубки з органічної речовини, часто просякнуті вуглекислим кальцієм.

Головна лопать у них слабо розвинена або зовсім редукована, її придатки перетворюються на головні щупальця або зябра, які виступають з 'грубки, але можуть швидко в неї втягуватись. На щупальцях розташовані численні очі простої будови. Тіло здебільшого гетерономне - складається з двох-трьох відділів, сегменти яких істотно різняться між собою.

Серед них виділяють дві життєві форми: риючі, які живляться переважно органічними речовинами з ґрунту, і форми, що живуть у трубках і живляться дрібними часточками, уловлюючи їх з води щупальцевим апаратом. Серед риючих форм найбільш відомі піскожили - великі, до 30 см завдовжки, черви. Так, Arenicola marina (рис. 176, а) живе на піщаній літоралі Білого та Баренцового морів, A. branchialis - на піщаних мілинах Чорного моря. Тіло піскожила поділене на три частини, які різко відрізняються одна від одної: передня з невеликими параподіями, але без зябер, середня з параподіями, що мають зябра, та задня без будь-яких придатків. Це є яскравим прикладом гетерономної метамерії. Піскожил утворює в піску U-подібну трубку, стінки якої скріплені виділеннями шкірних залоз. Целом у піскожилів має поперечні перегородки (септи) лише в передній частині тіла, в інших він суцільний. Це зумовлює гідравлічний спосіб руху черва - целомічна рідина за допомогою м'язів проштовхується з одного кінця тіла в інший.

Рис. 176. Сидячі поліхети (з Догеля): а, б, в - загальний вигляд піскожила Аrenісоlа marina, Spirorbis і Serpula у вапнякових трубках, відповідно: 1 - хвостовий відділ; 2 - зябра; З - нотоподій; 4 - передні сегменти без параподій; 5 - перистомій;

6 - простомій; 7 - букальний відділ; 8 - глотка; 9 - невроподії; 10 - анус; 11 - щупальця; 12 — кришечка

Для поліхет, що живуть у трубках, характерна наявність на передньому кінці тіла, який висовується з трубки, численних придатків: ловильних, дихальних, захисних. Це найчастіше видозмінені пальпи, іноді вусики першого сегмента (рис. 176, б-в). Частина тіла, яка міститься у трубці, має два відділи: передній - більш м'язистий, вкритий залозистими щитами, які беруть участь у побудові трубки, з більш-менш розвиненими параподіями й задній - з редукованими параподіями, який виконує в основному статеву функцію.

Трубки сидячих поліхет часто вкривають усе дно на невеликих глибинах. Нерідко вони зростаються між собою, утворюючи масивні глиби. Наприклад, трубки Sabellaria alveolata суцільною ковдрою вкривають прибережні скелі біля берегів Південної Англії, формуючи поселення, схожі на коралові рифи. Інші види, наприклад, з родини Serpulidae (рис. 176, в) зустрічаються серед коралових рифів, де утворюють міцні зрощення

вапнякових трубок з кількох сотень особин. Це одні з найкрасивіших поліхет, їхні щупальця забарвлені в яскраві кольори.

Багатощетинкові черви відіграють важливу роль у житті Світового океану. Перш за все, це калорійний корм для багатьох тварин, у тому мислі цінних промислових видів риб. У зв'язку із цим цікаво згадати, що у 1939-1941 рр. розпочалась акліматизація Nereis succinea в Каспійському морі, куди з Азовського моря було завезено близько 70 тис. особин цього виду. Вони швидко опанували нові місця й тепер посідають у загальній масі донної фауни цього моря третє місце після молюсків і ракоподібних. Ними живляться всі види бентосних риб, а для осетрів і севрюги нереїс став основною, а інколи й єдиною їжею.

Поліхети беруть активну участь у деструкції органічної речовини в біоценозах, сприяючи біогенному кругообігу. На дні моря нагромаджується багатий на детрит мул. Використовуючи його в їжу, поліхети-детритофаги активно включають детрит у кругообіг речовин через ланцюги живлення. Сидячі поліхети, як фільтратори, беруть участь в очищенні води від механічних й органічних частинок.

Деякі з поліхет (наприклад, з родини Serpulidae) разом з іншими організмами вкривають різні підводні споруди й днища суден, що завдає значної шкоди судноплавству.

Окремі види людина споживає в їжу, перш за все, це вже згадуваний вище палоло, який живе біля островів Фіджі та Самоа в Тихому океані. Самі черви мешкають у щілинах коралових рифів. Під час розмноження епітокна частина тіла, наповнена статевими продуктами, відділяється, як правило, одночасно в усіх особин популяції. Така масова поява палоло відбувається в певні дні останньої чверті місячної фази, які добре відомі місцевим жителям. Вони збирають палоло у величезних кількостях і вживають його як дуже поживну та смачну їжу.