ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ СПІРАЛЬНІ (SPIRALIA)

ТИП М'ЯКУНИ (MOLLUSCA)

КЛАС МОНОПЛАКОФОРИ (MONOPLACOPHORA)

Моноплакофори довгий час були відомі лише у викопному стані з морських відкладів кембрію, силуру та девону (описано близько 185 видів), і тільки в 1952 р. в Перуано-Чилійській западині на глибині 3570 м було знайдено кілька екземплярів живих моноплакофор, які

було описано під назвою Neopilina galatheae на честь корабля експедиції. На наш час відомо 14 сучасних видів моноплакофор.

Будова. Моноплакофори мають суцільну черепашку у вигляді ковпачка, блюдця або спірально закручену (рис. 229). Черепашка Neopilina (діаметр близько 3 см) має вигляд ковпачка з круглим нижнім краєм і зсунутою вперед верхівкою, на якій є малесенький завиток. Тіло білатерально-симетричне, складається з невеликої голови, досить високого тулуба та дископодібної ноги. Голова розташована на черевному боці тіла й майже не відмежована від тулуба. На голові розміщується рот, перед ним - пара щупалець та особлива шкірна складка - велум, біля кінців якого позаду ротового отвору є пара кущоподібних щупалець. Покриви нижнього краю тулуба переходять у кільцеву шкірну складку - мантію, яка оточує голову й ногу та прилягає до краю черепашки. Між мантією, головою та ногою пролягає широка мантійна борозна, в ній обабіч ноги розміщені п'ять-шість пар зябер і шість пар видільних отворів. Анальний отвір розташований на задньому кінці тіла позаду ноги (рис. 229).

Рис. 229. Моноплакофора Neopilina galatheae (з Догеля):

а, б - зі спинного та черевного боків, відповідно:

1 - край черепашки; 2 - рот; 3 - велюм; 4 - ктенідій; 5 - мантійна борозна;

6 - край мантії; 7 - анус; 8 - нога; 9 - орган хімічного чуття; 10 — голова

Мускулатура складається з кільцевих, косих і поздовжніх м’язів ноги та мантії; крім того, є вісім пар м'язів-ретракторів, які йдуть від ноги до спинного боку черепашки, де й прикріплюються. Ці м'язи розташовані метамерію й пронизують усе тіло м'якуна.

Порожнина тіла. Целом складається з перикардія, що оточує серце, та двох великих спинних целомічних мішків. Є шість пар целомодуктів, дві з яких відходять від перикардія, решта - від спинних целомічних мішків (рис. 230). Усі вони відкриваються в мантійну борозну біля основи зябер і виконують функцію органів виділення - нирок.

Рис. 230. Схема будови Neopilina (з Кіліаса, зі змінами):

1 - головне щупальце; 2 — ножні м'язи; 3 - нирки; 4 - видільний отвір; 5 - ктенідій; 6 - шлуночок серця;

7 - анус; 8 - передсердя; 9 - статева залоза; 10 - протока, що з'єднує нирку із целомом;

11 - плевровісцеральний нервовий стовбур; 12 - велум

Травна система. У глотці є розвинена радула із численними роговими зубцями. У шлунку розташований кристалічний стовпчик.

Печінка добре розвинена й складається з двох симетричних часток. Середня кишка довга, утворює кілька петель і переходить у широку задню кишку, яка закінчується анальним отвором на задньому кінці тіла.

Кровоносна система. Серце лежить у перикардії й складається з двох шлуночків і чотирьох передсердь. Передні відтягнуті кінці шлуночків об'єднуються й утворюють аорту, яка несе кров до переднього кінця тіла. З аорти кров виливається в систему синусів, які оточують кишечник, печінку, гонади й інші нутрощі, постачаючи їм кисень і поживні речовини. Венозна кров з лакун усього тіла надходить до зябер. Окиснена в зябрах кров із зябрових лакун і синусів надходить у передсердя, причому кров із задньої пари зябер потрапляє безпосередньо в задню пару передсердь, а з інших - у поздовжні венозні синуси, які несуть її до передньої пари передсердь. Із передсердь кров перекачується до шлуночків.

Органами дихання є парні зябра, або ктенідії, розташоваші в мантійній борозні обабіч ноги. Вони мають гребінчасту, а не пірчасту, як у більшості м'якунів, форму. Neopilinayalatheae має п'ять пар ктенідіїв, Vета ewingii - шість пар, а Місrоріlіnа - три.

Нервова система близька до такої хітонів, але на відміну від останніх має чітко виражені церебральні ганглії, з'єднані між собою довгою комісурою. Церебральні ганглії пов'язані з двома парами стовбурів - парою педальних і парою плевровісцеральних. Педальні стовбури мають лише дві комісури: одну передню та одну задню, яка з'єднує їх попереду анального отвору. Плевровісцеральні стовбури сполучаються між собою на задньому кінці також перед анальним отвором і з педальними - десятьма парами комісур.

Органи чуття розвинені слабо, очі відсутні. Є пара коротеньких головних щупалець та пара розгалужених придатків позаду рота - органів хімічного чуття. Крім того, є пара органів рівноваги - статоцистів, які розмішуються позаду голови.

Статева система. Моноплакофори роздільностатеві. Вони мають дві пари лопатевих гонад, які розташовані поза целомом, під кишечником. Власних вивідних проток вони не мають, а сполучаються протоками з третьою-четвертою парами нирок, через які статеві продукти виводяться назовні. Копулятивних органів немає, запліднення є зовнішнім. Ембріональний розвиток моноплакофор не досліджено.

Не відомо також, чи є в них личинки.

Про спосіб життя моноплакофор даних небагато. Це мешканці океанічних глибин. Neopilina galatheae живе на мулистих ґрунтах на глибинах від 2500 до 3600 м; Verna - 5000 м. Живляться вони детритом, який збирають з поверхні донних осадів. В їхньому кишечнику було знайдено діатомові водорості, форамініфери та велетенські корененіжки - ксенофіофорії.