ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ ЛИНЯЮЧІ (ECDYSOZOA)

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA)

ПІДТИП ХЕЛІЦЕРОВІ (CHELICERATA)

НАДКЛАС ПАВУКОПОДІБНІ (ARACHNIDА)

КЛАС СКОРПІОНИ (SCORPIONES)

Скорпіони - мешканці жарких і теплих районів земної кулі, що лежать приблизно між 50⁰ північної й південної широти; деякі види знайдено в горах на висоті 3-4 тис. м над рівнем моря. Описано близько 2 тис. видів. В Україні, у Криму досить часто зустрічається кримський скорпіон (Euscorpius tauricus); на Закарпатті знаходять E. carpaticus і під Одесою - Buthus caucasicus fischen.

Розміри скорпіонів становлять 5-10 см, деякі сягають 18 см, наприклад, африканський скорпіон-імператор (Pandinus imperator).

Будова. Найхарактернішими ознаками скорпіонів є: великі педипальпи, що закінчуються клішнями, поділ тіла на три частини: головогруди, передчеревце й задньочеревце - та наявність на другому сегменті передчеревця гребінчастих придатків, на яких розміщені сенсили різної будови (рис. 299). Функцію цих органів до кінця не з'ясовано, найвірогідніше, що вони є органами нюху та дотику.

Рис. 299. Скорпіон Buthus eupeus (з Бялиницького Бірулі):

а, б - вигляд зі спинного й черевного боків, відповідно; в - хеліцери у збільшеному вигляді:

1 - клішня педипальп; 2 - хеліцери; 3 - головогруди; 4 - передчеревце; 5 - задньочеревце; 6 - тельсон; 7 - отруйна голка; 8 - ходильні ноги; 9 - статеві кришечки; 10 - гребінчасті органи; 11 — стигма; 12 - анальний отвір

Хеліцери невеликі, клішнеподібні. Головогруди вкриті єдиним щитом, на передчеревці сегменти мають відокремлені спинні (тергіти) й черевні (етерніти) покривні пластинки. Сегменти задньочеревця оточені склеритними кільцями й придатків не мають. Задньочеревце закінчується потовщеним тельсоном, в якому міститься отруйна

залоза, що відкривається протокою на кінці гострого кривого жала. Для дрібних тварин, якими живляться скорпіони, отрута смертельна й діє досить швидко. Для людини укус скорпіона не є смертельним, і вияви отруєння зазвичай через два-три дні проходять. Проте відомі окремі випадки з тяжкими й навіть смертельними наслідками.

На головогрудному щиті є пара досить великих серединних очей і до п'яти пар дрібних бічних.

Органи дихання - легеневі мішки, які відкриваються чотирма парами стигм на третьому-шостому сегментах черевця.

Розмноження. Більшість скорпіонів живородні, частина відкладає яйця, з яких швидко виходить молодь. Копуляції передує "шлюбна прогулянка". Самець відкладає на субстрат сперматофор, який самка захоплює статевими кришечками й вичавлює сперму у свій статевий отвір. Молоді скорпіони народжуються в ембріональній оболонці, яку швидко

скидають. Через рік-півтора після семи линянь вони стають дорослими.

Скорпіони - нічні хижаки, вдень вони ховаються в піску, між камінням, під корою дерев тощо. Живляться лише живою здобиччю, зокрема комахами, їхніми личинками, павуками, багатоніжками. Відомі випадки, коли скорпіони поїдали дрібних ящірок і навіть мишей.