ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ ЛИНЯЮЧІ (ECDYSOZOA)

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA)

ПІДТИП ЗЯБРОДИШНІ (BRANCHIATA), АБО РАКОПОДІБНІ (CRUSTACEA)

КЛАС МАКСИЛОПОДИ (MAXILLOPODA)

ПІДКЛАС ВЕСЛОНОГІ (COPEPODA)

Веслоногі живуть в усіх типах прісних і морських водойм, серед них є планктонні та бентосні види. За способами живлення вони можуть бути фільтраторами, хижаками, рослиноїдними. Описано близько 11 500 видів, понад 20 % з них ведуть паразитичний спосіб життя.

Довжина тіла становить від 0,1 до 32 мм. На голові є наупліальне око. Довгі антенули виконують плавальну та чутливу функції. Антени вкорочені. Мандибули із жуйними зубцями, зверху вкритими у деяких морських видів коронками з діоксиду кремнію, що збільшує їхню міцність. П'ять пар грудних ніжок двогіллясті, плавальні, їхні рухи веслоподібні,

звідси й назва підкласу. Фурка часто складається з кількох гілок, вкрита довгими щетинками, що поліпшує ширяння у воді (рис. 330). У паразитичних видів придатки голови перетворюються на органи прикріплення до хазяїна, мають вигляд гачків тощо; грудні ніжки частково чи повністю зникають, покриви стають м’якими, органи чуття редукуються, сегментація стає невираженою або зовсім відсутня (рис. 331).

Копеподи роздільностатеві; статевий диморфізм досить значний, особливо різко відрізняються обидві статі у паразитичних видів. У деяких прісноводних форм відомий партеногенез.

Рис. 330. Циклоп Cyclops strenuus

(з Догеля): 1 - антенула; 2 - антена; З - наупліальне око; 4 - синцефалон; 5 - яйцеві мішки; 6 - фурка

Запліднення сперматофорне. Розвиток відбувається з метаморфозом; личинки - наупліус, метанаупліус і додаткові стадії - копеподитні личинки, які після п'яти линянь перетворюються на дорослу стадію.

У морському планктоні найбільш численні види ряду Каланосди (Calanoida); вони утворюють найбільшу тваринну масу на нашій планеті. Каланоїди відіграють важливу роль у ланцюгах живлення: вони фільтратори, а ними живиться багато видів риб і вусаті кити. У Чорному морі поширений Calanus helgolandicus, забарвлений у червоний колір, особливо його копеподитні стадії, завдяки присутності особливих ліпідів ("червоний каланус").

У прісних водах досягають високої чисельності представники ряду Циклопоїди (Cyclopoida). Більшість видів мешкають на дні або у придонній зоні прісних водойм; деякі ведуть планктонний спосіб життя (Cyclops strenuus) (рис. 330). Переважно вони хижаки, але є й рослиноїдні, що споживають головним чином одноклітинні водорості. Серед веслоногих є багато паразитичних видів, серед них як екто-, так і ендопаразити різних водних тварин. На рибах і китах вони оселяються переважно на покривах, зябрах, інколи в ротовій порожнині.

Види роду Ergasilus (рис. 331) паразитують на зябрах прісноводних риб; інколи на одному хазя- їні зустрічаються кілька тисяч особин, що спричинює загибель риби.

Рис. 331. Самки паразитичних Copepoda з прісноводних риб (з Маркевича):

а - Ergasilus peregrinus·, б - Achteres

До ряду Гарпактикоїди (Harpacticoida) належать дуже дрібні рачки з вузьким, видовженим тілом (рис. 332). Більшість з них пристосувалися до життя в капілярних ходах між піщинками морських пляжів і в підземних прісних водах (інтерстиціальна фауна). Деякі види живуть на болотах, у добре зволожених розростаннях мохів і лишайників.

Рис. 332. Гарпактикоїд Arenosetella spinicauda (з Бірштейна)