ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ ЛИНЯЮЧІ (ECDYSOZOA)

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA)

ПІДТИП ЗЯБРОДИШНІ (BRANCHIATA), АБО РАКОПОДІБНІ (CRUSTACEA)

КЛАС ЧЕРЕПАШКОВІ (OSTRACODA)

Морські та прісноводні дрібні (0,4-30 мм) ракоподібні, що населяють усі типи водойм - від маленьких калюж до найглибших ділянок Світового океану. Більшість з них бентосні, але є й спеціалізовані планктонні морські форми. Деякі черепашкові здатні підвішуватись черевцем догори до плівки поверхневого натягу й пересуватись уздовж неї (Notodromasта ін.)· Багато видів можуть закопуватись у мул на глибину до 7 см. Частина живе як коменсали на поверхні тіла інших тварин, наприклад рівноногих, річкових раків та ін. Серед них є навіть сім наземних видів (роди Mesocypris та Scotia), які мешкають у підстилці вологих лісів півдня Африки, на Мадагаскарі, в Австралії та Новій Зеландії.

Відомо 2 тис. сучасних видів. У фауні України у прісних водоймах знайдено 90 видів і 110 видів - у Чорному та Азовському морях.

Будова. Тіло остракод несегментоване, вкорочене, сплющене з боків і повністю вкрите двостулковою кутикулярною черепашкою, стулки якої на спинному боці з'єднані пружною органічною зв'язкою, крім того, є потужній м'яз-замикач (рис. 338).

Рис. 338. Черепашкові ракоподібні (з Догеля, зі змінами): а - зовнішній вигляд Cypris pubera; б - внутрішня будова Heterocypris reptans:

1 - стравохід; 2 - антена; 3 - антенула; 4 - око; 5 - середня кишка; 6 - яйцепровід, наповнений яйцями; 7 - третя грудна ніжка;

8 - яєчник; 9 - вилка; 10 - печінковий виріст; 11 - друга грудна ніжка; 12 - м'яз-замикач; 13 - перша грудна ніжка;

14 - максила; 15 — мандибула

На голові є наупліальне око, деякі морські види мають фасеткові очі. Антенули й антени добре розвинені, слугують для плавання й повзання. Мандибули добре розвинені. Перші максили хапаїльні, другі - виконують функцію ходильних ніжок. Є одна-три пари грудних ніжок, найчастіше дві передні пари служать для руху, а третя - видовжена й спрямована дорсально, має на кінці "щіточку" зі щетинок і служить для очищення порожнини черепашки від бруду. Черевце слабо розвинене, на кінці несе фурку зі щетинками.

Переважна більшість черепашкових живиться одноклітинними водоростями, детритом, залишками тварин; деякі морські види (рід Cypndina) - хижаки, полюють на інших дрібних рачків; є й справжні фільтратори.

Унікальна особливість черепашкових - наявність трьох пар видільних залоз (антенулярні, антенальні й жаксилярні) У родині Cytheridae антенальні залози перетворені на павутинні (павутина допомагає прикріплюватись до субстрату при повзанні).

Розмноження. Усі черепашкові роздільностатеві, іноді спостерігається статевий диморфізм у будові ока та антен. У багатьох прісноводних видів самки розмножуються партеногенетично, а самці взагалі невідомі. Цікаво, що в деяких видів у північній частині ареалу розмноження партеногенетичне, а в південній - двостатеве. Самки здебільшого відкладають яйця на субстрат, однак у деяких видів яйця виношуються під черепашкою до виходу личинок. Наупліус має двостулкову черепашку; після шести-семи линянь рачок досягає зрілості, після чого вже ніколи не линяє, на відміну від інших ракоподібних. Сперматозоїди остракод досягають велетенських розмірів: у Pontocypris їхня довжина становить 6 мм (у людини всього 0,067 мм) і перевищує довжину тіла рачка (0,7 мм) майже у 100 разів. Причину такого гігантизму сперматозоїдів досі не з'ясовано.