ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ ЛИНЯЮЧІ (ECDYSOZOA)

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA)

ПІДТИП ТРАХЕЙНОДИШНІ (TRACHEATA)

НАДКЛАС ШЕСТИНОГІ (HEXAPODA)

КЛАС ПОКРИТОЩЕЛЕПНІ (ENTOGNATHA)

Дрібні тварини, що живуть переважно у ґрунті, підстилці, рідше - у травостої. Описано близько 11 тис. видів, проте цю групу тварин вивчено ще недостатньо.

Будова. Голова суцільна, вкрита кутикулярною капсулою, в яку занурений ротовий апарат. Бічні стінки ротової порожнини зростаються з нижньою губою, утворючи глибоку порожнину, в якій містяться мандибули й максили, назовні видаються лише їхні кінчики. На голові є пара вусиків (антен), можуть бути прості вічка. Грудні сегменти найчастіше вільні (лише в деяких колембол вони злиті), кожен з них несе по парі ніг. Нога, як і в комах, складається з тазика, вертлюга, стегна, гомілки та лапки. У частини покритощелепних гомілка зрощена з лапкою. До складу черевця входять 11-12 сегментів, іноді шість (у колембол). На черевці зберігаються видозмінені або рудиментарні кінцівки.

Протоцеребрум розташований над дейтоцеребрумом. Трахеї слабо розвинені, часто зовсім відсутні, тоді дихання відбувається всією поверхнею тіла.

Розвиток прямий, без метаморфозу. Ріст супроводжується численними линяннями.

До класу Entognatha входять три ряди.

Ряд Безвусикові (Protura). Дрібні, до кількох міліметрів завдовжки, тварини, що живуть у ґрунті, підстилці або гнилій деревині. Відомо 300 видів.

Тіло складається з голови й тулуба, який нечітко розділений на груди та черевце (рис. 355). Очі та антени відсутні. Ротові органи видозмінені у видовжені щетинки сисного типу. Передня пара ніг спрямована вперед, несе функцію органа дотику, дві задні пари - ходильні. Черевце складається з 12 сегментів. На передніх трьох сегментах є парні одно- чи двочленикові придатки - недорозвинені черевні ніжки, на які черевце опирається при русі. Живляться органічними рештками.

Рис. 355. Безвусикові: Eosentomon transitorum (з Гілярова)

Ряд Ногохвістки (Collembola, або Podura). Налічує до 10 тис. видів, причому щороку вчені описують багато нових.

Розміри тіла міліметрові. На голові є прості очі та чотири- шестичленикові вусики. Ротові органи гризучі або колючо-сисні. Поблизу основи антен є спеціальний постантенальний орган з рецепторами нюху та вологи.

Черевце шестисегментне. Четвертий сегмент має членисту стри- бальну вилку, яка підігнута під черевце й кріпиться придатком третього сегмента - зачіпкою (рис. 356). При стрибку вилка звільняється із зачіпки й відштовхується від субстрату, підкидаючи тіло вгору. На першому черевному сегменті є особливий придаток - черевна трубка, що виділяє клейку рідину, за допомогою якої тіло фіксується при приземленні на субстрат. Деякі колемболи стрибають на відстань до 1 м.

Рис. 356. Ногохвістки: a -Entomobrya pulchella; б - Sminthurus viridis (з Догеля)

Колемболи живуть у ґрунті або на його поверхні, живляться рослинними рештками, ґрунтовими грибами та водоростями й відіграють важливу роль у ґрунтоутворенні, сприяючи розкладанню залишків рослин і тварин. Концентрація у ґрунті деяких видів сягає кількох тисяч особин на 1 м². Водночас деякі види, наприклад, поширена в Україні грибкоподура (Ceratorhysella annata), можуть пошкоджувати в теплицях міцелій печериць, а види, які живуть на рослинах, інколи завдають шкоди городнім культурам, наприклад, всесвітньо поширений зелений смінтур (Sminthunis viridis). На поверхні води у прісних водоймах масово зустрічаються стрибаючі колемболи - Podura aquatica.

Ряд Двохвістки (Diplura). Описано близько 400 видів. Довжина тіла становить від 1 мм до 5 см. Тіло видовжене, голова з довгими членистими антенами, ротові органи гризучого типу, очі відсутні (рис. 357). Усі ноги однакової будови. Черевце складається з 11 сегментів, передні сім мають рудименти черевних кінцівок - не- членисті парні грифельки. На кінці черевця є пара відростків - цер- ки; в одних видів (рід Campodea) вони вусикоподібні, членисті, виконують функцію органів дотику, в інших (рід Japyx) - укорочені, не- членисті, мають вигляд клішні та призначені для захоплення здобичі - колембол.

Рис. 357. Двохвістки: а - Campodea phisiochaeta; б - Japyx confusus (з Догеля)

Живуть двохвістки у ґрунті, гниючій деревині, мурашниках, під камінням тощо. Хижаки полюють на дрібних ґрунтових комах, кліщів, нематод тощо. Поширені переважно в районах з теплим кліматом. На території України відомий вид Campodea staphylinus, що досягає довжини 1 см, у Криму - ендемік його Південного берега - Jaрух ghila ro vi.