ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ СПІРАЛЬНІ (SPIRALIA)

ТИП ВНУТРІШНЬОПОРОШИЦЕВІ (ENTOPROCTА, або KAMPTOZOA)

Камптозої - мікроскопічні (не більше 5 мм заввишки) сидячі водні, переважно морські, тварини. Лише рід Umatella опанував прісні водойми. Відомо близько 150 видів, у Чорному та Азовському морях - два види. Вид Umatella gracilis пасивно, на обшивці кораблів потрапив з річок Північної Америки до Європи, зокрема, до річок Тиса та Дністер, де його й було знайдено.

Це колоніальні, рідше одиночні організми, тіло яких складається із чашечки та стебельця. Порожнина тіла відсутня, проміжки між органами заповнені паренхімою. Рот та анус розташовані всередині віночка щупалець. Видільна система протонефридіальна. Розвиток відбувається з метаморфозом.

Більшість видів внутрішньопорошицевих утворює невеликі ніжні колонії, які складаються з основної частини (столона) у вигляді павутини, що вкриває субстрат (каміння, черепашки тощо), та окремих особин розміром 2-3 мм, які піднімаються догори.

Будова. Тіло чашоподібне, на одному полюсі є віночок щупалець (від 6 до 36), які оточують заглиблення чашечки - атріум. На протилежному полюсі розташоване скоротливе стебельце, яким тварина кріпиться до субстрату або до еталона колонії (рис. 159). В одиночних видів на кінці стебельця є залоза з клейким секретом, яким тварина прикріплюється до субстрату.

Рис. 159. Ділянки колоній Kamptozoa (з Абрикосова):

а - Pedicinella cernua; б, в - Arthropodaria kowalevski випростана і зігнута, відповідно:

1 - чашечка; 2 - стебельце; 3 - столон колонії

Покриви. Шкірно-м'язовий мішок відсутній. Щупальця вкриті миготливим епітелієм, решта поверхні тіла - тоненькою кутикулою, під якою залягає гіподерма.

Мускулатура розвинена слабо: є окремі гладенькі м'язи, що рухають щупальця та стебельце, яке при подразненні згинається й притискує чашечку до субстрату; розправляється стебельце завдяки пружності кутикули. Звідси походить назва цих тварин, прийнята в російськомовній літературі: Kamptozoa перекладається як тварини, що згинаються.

Порожнина тіла відсутня, проміжки між органами заповнені паренхімою (рис. 160).

Рис. 160. Поздовжній зріз через чашечку Pedicinella сеrnuа (з Абрикосова):

1 — анус; 2 - "виводкова камера"; 3 - паренхіма; 4 - яєчник; 5 - нервовий ганглій; 6 - рот; 7 - стравохід; 8 - шлунок;

9 - стебельце; 10 - кишка; 11 - яйце, що виходить із статевого отвору; 12 - пряма кишка; 13 - щупальце

Травна система. Ротовий отвір розташований в атріумі; він веде до вузького ектодермального стравоходу, який розширюється в енто- дермальний шлунок, оточений залозистими клітинами. Шлунок, що лежить поперек тіла, переходить у вузьку середню кишку. Далі йде ектодермальна задня кишка, яка відкривається анальним отвором на протилежному боці атріума. Отже, наскрізний кишечник утворює петлю, рот та анус відкриваються всередину віночка щупалець, звідси й інша назва цих тварин - Внутрішньопорошицеві (Entoprocta) - ті, в яких порошиця відкривається всередину віночка щупалець. За способом живлення ці тварини - фільтратори. Щупальця заганяють воду з їстівними частинками в атріум, де розташований ротовий отвір.

Видільна система - пара типових протонефридіїв, які відкриваються одним непарним отвором в атріум.

Дихання відбувається через щупальця.

Нервова система складається з одного нервового ганглія, від якого відходять нерви до щупалець і стебельця. Спеціальні органи чуття відсутні, поодинокі сенсили розкидані по всьому тілі, особливо багато їх на щупальцях.

Статева система. Більшість камптозоїв є роздільностатевими, проте зустрічаються й гермафродитні види.

Жіноча статева система складається з пари мішкоподібних яєчників і пари яйцепроводів, які зливаються в непарну протоку, що відкривається в атріальну порожнину. Остання виконує роль виводкової сумки, де розвиваються личинки. Чоловіча статева система має подібну будову.

Розмноження. Сперматозоїди викидаються назовні й з водою потрапляють до атріальної порожнини самки, де відбувається запліднення яйцеклітин. Дроблення яйця спіральне. Постембріональний розвиток відбувається з метаморфозом. З яйця виходить личинка (рис. 161), яка схожа, з одного боку, на трохофору кільчастих червів, з іншого - на личинку моховаток (див. далі). Будова личинки, особливо її нервової системи, є складнішою, ніж у дорослої тварини. Вона плаває, потім осідає на субстрат і зазнає складних змін під час перетворення на дорослу особину.

Рис. 161. Личинка Pedicinella сеrnиа (з Абрикосова):

1 - фронтальний орган; 2 - аборальний орган; 3 - шлунок; 4 - задня кишка; 5 - анус; 6 - атріум; 7 - рот; 8 - прототрох

Усім внутрішньопорошицевим притаманне нестатеве розмноження у формі брунькування. У колоніальних форм бруньки не відокремлюються, й між брунькою та материнською особиною утворюється довге стебельце, що тягнеться по субстрату, на ньому закладаються нові бруньки, формуючи колонію. Цим тваринам властива здатність до регенерації: вони досить легко відновлюють не тільки втрачені частини, але й усе тіло з невеличкої його частинки.