ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ У ТРЬОХ КНИГАХ - КНИГА 1 - Г.Й. Щербак - 1995

ПІДЦАРСТВО НАЙПРОСТІШІ, АБО ОДНОКЛІТИННІ (PROTOZOA)

ТИП ВІЙКОНОСНІ, АБО ІНФУЗОРІЇ (CILIOPHORA)

КЛАС ПОЛІДІМЕНОФОРЕЇ (POLYHYMENOPHOREA)

Інфузорії цього класу характеризуються наявністю спірально закрученої праворуч зони численних навколоротових мембранел. Крім навколоротової спіралі, є війки, які або рівномірно вкривають усе тіло, або утворюють різноманітні циррі переважно на черевному боці. До цього класу належать п'ять рядів.

Ряд Різновійчасті (Heterotrichida)

Представники ряду вільноживучі планктонні та бентосні сидячі форми. Все тіло цих інфузорій вкрите коротенькими війками, а навколоротові мембранели складаються з довших війок. За будовою та способом буття ці дві групи війок не відрізняються одна від одної.

Інфузорії роду трубачів (Stentor) — одні з найбільших (до 2—3 мм) серед війчастих прісних водойм, їх тіло має лійкоподібну форму з стебельцем на задньому кінці, яким тварини можуть прикріплюватися до субстрату. Під час подразнення стентор різко скорочується, набуваючи майже кулястої форми. Живляться вони, як і інші представники ряду, бактеріями, цитоплазма має багато вакуолей: крім скоротливої та травних, є ще вакуолі з клітинним соком. Тіло S. polymorphus нерідко має зелений колір внаслідок того, що у ньому оселяються одноклітинні симбіотичні зелені водорості. У S. coeruleus тіло забарвлене в голубий колір завдяки пігменту, що міститься в гранулах. Деякі різновійчасті (Blepharisma) мають пігменти Червоного кольору. До вільноплаваючих прісноводних видів належать також крупна (до 2 мм) овальна інфузорія Bursaria truncatella та червоподібні види роду Spirostomum (див. рис. 46).

Сидячі види (Eufolliculina та ін.) мешкають у своєрідних будиночках із виділеної ними органічної речовини. Перистом витягнутий у вигляді пари крилоподібних виростів, оточених мембранелами.

Ряд Маловійчасті (Oligotrichida)

Це дрібні інфузорії, що мешкають переважно в товщі води. Серед них є бентосні форми та ендобіонти кишечника морських їжаків, їх навколоротові мембранели розвинені дуже сильно й- виконують не лише трофічну, а й рухову функцію; війки на тілі сильно редуковані, часто зібрані в пучечки, як у Halteria (рис. 61).

Рис. 61. Ряд Oligotrichida: схема будови Halteria:

1 —довгі мембранели, що. слугують для плавання; 2 — короткі мембранели, що підганяють їжу до ротового отвору

Ряд Тінтініди (Tintinnida)

До цього ряду належить понад 300 видів морських планктонних форм, їх ціліатура нагадує ціліатуру маловійчастих. Тіло тінтінід міститься всередині легкого, але міцного будиночка з органічної речовини, в яку можуть бути, вкраплені неорганічні частки (наприклад, Tintinnop- sis). Кілька видів ряду мешкає в Байкалі.

Ряд Черевовійчасті (Hyptrichida)

Цей ряд об'єднує дорсовентрально сплющених придонних інфузорій. На вентральному (черевному) боці тіла містяться масивні ніжки зі злиплих війок — циррі, за допомогою яких тварина бігає по субстрату. Також є зона мембранел навколо рота та невеликі дорсальні (спинні), війки. До ряду належить досить велика (0,3 мм) прісноводна інфузорія стилоніхія (Stylonichia mytilus), що має широкий діапазон живлення — від найпростіших (джгутикові,, дрібні інфузорії) до бактерій (див. рис. 46).

Ряд Зубовійчасті (Odontostomatida)

До ряду належать дуже спеціалізовані інфузорії, що мешкають переважно в сапропелі (мул із решток діатомових водоростей), їх тіло сплющене з боків, кортекс має тверді опорні елементи, що утворюють панцир, на якому є відростки у вигляді зубців.

Війки зубовійчастих редуковані, є лише кілька мембранел поблизу рота та коротенькі поодинокі війки, розкидані по тілу. Представник ряду Discomorpha (рис. 62).

Війчасті — одні з найбільш складно побудованих одноклітинних організмів. Імовірно, вони походять від джгутикових внаслідок трьох ароморфозів — ядерний дуалізм, полімеризація джгутиків і виникнення війчастого типу руху, а також ускладнення будови кортекса. Ядерний дуалізм, що забезпечує розподіл вегетативної та генеративної функцій, привів до виникнення спеціалізованого макронуклеуса з високим ступенем плоїдності частини його генома, що в свою чергу прискорило синтез білків і відповідно ріст із загальною інтенсифікацією функцій. Війчастий рух виявився перспективним для плавання (планктонні форми) та пересування по субстрату за допомогою зближених війок — циррі (бентосні форми). Мембранели, утворені рядами війок, є ефективним апаратом фільтрації поживних часток з води та транспорту до цитостома. Опорні структури кортекса - своєрідний цитоскелет, що надає тілу постійної форми та гнучкості. Війчасті опанували всі типи водойм і більшість біотопів у них (товща води, мул, піщане дно тощо). Крім фільтраторів, відомі хижаки, що заковтують велику за розмірами здобич (Didinium) або висмоктують її (сисні інфузорії).

Рис. 62. Ряд Odontostomatida: Discomorpha з шипоподібми відростками (1)

Багато інфузорій із різних груп перейшли до екзо- або ендобіозу. Вони використовують тіло хазяїна як середовище існування, однак живляться переважно бактеріями, а не поживними речовинами хазяїна. На основі такого способу життя виникають різні форми паразитизму — факультативний тканинний паразитизм облігатних ендобіонтів (Balantidium), облігатний паразитизм у покривах тіла риб (іхтіофтіріус) або порожнинний паразитизм переважно в кишечнику червів (астоматиди). Слід зазначити, що серед війчастих число видів — справжніх паразитів незначне; більшість форм, які вважаються паразитичними, насправді є екзо- або ендобіонтами.