ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ У ТРЬОХ КНИГАХ - КНИГА 2 - Г.Й. Щербак - 1996

ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ (ANNELIDA)

КЛАС П'ЯВКИ (HIRUDINEA)

ПІДКЛАС СПРАВЖНІ П'ЯВКИ (EUHIRUDINEA)

Пташині п'явки (Protoclepsis) проникають у ротову порожнину й трахею водоплавних птахів, де ссуть кров. Можуть спричиняти масову загибель птахів, особливо молоді.

Види роду Piscicola, або риб'ячі п'явки, відрізняються дуже вузьким видовженим тілом і великим заднім присоском (див. рис. 30, г).

Живляться кров'ю риб.

Ряд Безхоботні п'явки (Arhynchobdellea). Це досить великі п'явки завдовжки 30—250 мм. Хобот відсутній, є щелепи або їхні залишки.

В соміті п'ять кілець. Відомі прісноводні та наземні форми. Усі кровосисні п'явки цього ряду належать до родини щелепних п'явок Gnathobdellidae. Найбільш знана серед них медична п'явка (Hirudo medicinalis). Вона має довжину тіла до 120 мм (див. рис. 30, д). Спина темна, з поздовжніми коричневими або червоними смугами й метамерно розміщеними чорними плямами.

Щелепи і слинні залози добре розвинені. Мешкає в стоячих чистих водоймах; не виживає в жорсткій чи брудній воді. Живиться виключно кров'ю. Активно застосовується в медицині. Внаслідок вилову та забруднення місць проживання чисельність її різко скоротилася; вид занесено до Червоної Книги України.

У країнах Середземномор'я, на Близькому та Середньому Сході у водоймах мешкає інша кровосисна п'явка — кінська, або нільська (Limnatis nilotica). Коли людина або тварина п'ють воду, вона може проникати в ротову порожнину, ніс, гортань або глотку, де і ссе кров; відомі випадки великих втрат крові й навіть загибелі, якщо п'явки закупорюють дихальні шляхи. У тропіках мешкає багато видів кровососів із родів Hirudo та Limnatis. У вологих тропічних лісах оселяються наземні кровосисні п'явки (рід Haemadipsa та інші). Тіло їх невелике (20—40 мм), заднім присоском вони прикріплюються до листя дерев та кущів; при цьому тіло їх підняте над листям. Живителів вони знаходять за допомогою гострого нюху, ссуть кров теплокровних, у тому числі й людини. У горах Європи (Австрія, Югославія) знайдено два види наземних п'явок із роду Xerobdella; вважають, що вони живляться кров'ю саламандр. Можливо, подібні види трапляються й в Українських Карпатах.

До родини Gnathobdellidae належить також поширена в Україні велика несправжньокінська п'явка Haemopis sanqisuga, що має довжину до 150 мм; від медичної вона відрізняється темним, майже чорним кольором спинної сторони, поздовжні смуги відсутні. Обрав цей вид неглибокі водойми, прибережну зону озер та річок. Поїдає молюсків, пуголовків, мальків риб. Кров не ссе.

Рис. 37. Черепашача п'явка Haementeria costata (ряд Rhynchobdellea) з черевної сторони (видно прикріплені зародки п’явок)

До родини глоткових п’явок (Herpobdellidae) належать черви, які мають редуковані щелепи й живляться дрібними тваринами. В Україні поширено кілька видів малих несправжньокінських п'явок з роду Herpobdella. Цікаво, що в Карпатах живе ендемічний вид H.monostricta. Одна з найбільших глоткових п'явок Trocheta subviridis (довжина до 250 мм) досить численна в плавнях Дністра. Інша велика п'явка Fa- degenobdella quinqueannulata (до 140 мм) до недавнього часу була звичайною у пересихаючих водоймах Чернігівщини, Харківщини та Дніпропетровщини, але у зв'язку із знищенням місць проживання вона стала дуже рідкісною й потребує охорони.

Практичне значення п’явок зумовлене перш за все використанням їх у медицині. Секрет слинних залоз медичної п'явки, крім гірудину, про який уже згадувалося, має також речовину, що розширює капіляри. Здавна і дотепер медичні п'явки застосовували при гіпертонії, крововиливах у мозок, тромбофлебіті. На різні частини тіла прикладають п'явок, які висисають значну кількість крові, знижуючи кров'яний тиск і розширюючи судини, що поліпшує кровообіг. Останнім часом медичних п'явок почали вирощувати в штучних умовах.

У Франції та деяких інших країнах п'явок вигодовують на гусях, потім смажать і вживають у їжу як делікатес.

Риб'ячі п'явки завдають досить відчутних збитків риборозплідникам, а пташині — у місцях вигулу водяних свійських птахів. Кровосисні п'явки, особливо в тропіках, завдають шкоди скотарству та самій людині, як було сказано вище. В Україні шкода від п'явок незначна.