Зоологія хребетних - Практикум - B. В. Куйбіда - 2007
МОДУЛЬ 5.Клас Ссавці
ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ КЛАСУ ССАВЦІВ
Матеріали та обладнання
Для роботи необхідно мати:
1. Живоловки (50-100 шт), мірна стрічка, лінійка з міліметровою шкалою або штангенциркуль, набір препарувальних інструментів та ручні лупи, по одному комплекту для кожної бригади.
2. Невеличкі торбинки, спеціальні коробки, або клітки для транспортування дрібних ссавців, кінокамеру, фотоапарат.
3. Міліметрові лінійки та вимірювальні циркулі для загального користування на кожному столі.
4. Визначники, таблиці із способами вимірювання тіла ссавців та окремих його частин.
План заняття
1. Ознайомити студентів з методикою спостереження за ссавцями в природі, їх видового обліку.
2. Навчити визначати присутність ссавців у певному біотопі за характерними спорудами, мітками та слідами життєдіяльності, які вони залишають у природі (хатки ондатри, погризи бобра, лежанки козулі, пориї кабанів, нори хижаків та гризунів, їдальні видри, екскременти зайців та ратичних тощо).
3. Закріпити знання з особливостей будови представників найголовніших рядів ссавців.
4. Навчити користуватися таблицями визначення ссавців, добре орієнтуватися в систематичних ознаках ссавців, що характеризують їх належність до певного ряду та родини..
5. Вивчити і здати латинські назви та основні характеристики 25 видів найголовніших рядів ссавців.
6. Дати пояснення 10 народним назвам ссавців з точки зору біолога, які зумовлені формою їх тіла, кольором хутра, особливостями поведінки, переміщення, подібністю з іншими тваринами, характером живлення, особливостями побудови нори, типами біотопів, де водяться ці види, асоціативними зв’язками з людьми їх діяльністю, різними предметами, з міфами, легендами, повір’ями та символічним значенням тощо.
Виконання завдання:
1. Ознайомтеся з основними спеціальними термінами, з якими доведеться зустрічатися у процесі визначення ссавців, згадайте назви окремих кісток та характер зубних формул, які вивчалися на занятті, присвяченому черепу ссавців.
Мал. 65. Череп кролика:
І — збоку; ІІ — знизу; ІІІ — поздовжній розпил.
1 — основна потилична; 2 — бічна потилична (2' — черепний виросток); 3 — верхня потилична; 4 — основна клиновидна; 5 — лускоподібна (5' — ії виличний відросток); 6 — вилична; 7 — барабанна (7' — слуховий барабан); 8 — тім’яна; 9 — передня клиновидна; 10 —лобова (10' — її очноямковий відросток); 11 — слізна; 12 — верхньощелепна (12' — її піднебінний відросток); 13 — передщелепна; 14 — носова; 15 — піднебінна; 16 — кам’яниста; 17 — гратчаста пластинка; 18 — носові раковини; 19 — верхня носова раковина; 20 — maxilloturbinale; 21 — очноямковоклиновидна; 22 — крилоклиновидна; 23 — криловидна; 24 — леміш.
1. Більшість ссавців дуже обережні або ведуть прихований нічний спосіб життя, тому попадаються на очі під час екскурсій рідко. Їх присутність на певній території навчіться визначати за:
✵ свіжими чи покинутими норами (крота, гризунів, лисиці, борсука) — виміряйте діаметр нір, довжину і глибину «жолоба» перед норою борсука, замалюйте форму вхідного отвору, викидів ґрунту, наявність слідів, харчових залишків тощо;
✵ хатками чи греблями (ондатри, бобра) — замалюйте їх загальний вигляд і поясніть призначення;
✵ лежанками-заглибленнями у землі (козулі, зайця, кабанів, лосів) — відмітьте характер стації, наявність підстилки чи неперетравлених решток, виміряйте довжину, ширину, глибину лежанок, замалюйте форму;
✵ характерними слідами на стовбурах дерев (бобра) — замалюйте форму погризених стовбурів, і тонких гілок, вкажіть види дерев, які використовує і не гризе бобер, розгляньте поверхню тонких вербових гілочок, з яких тварина зняла кору;
✵ пориями (кабана) — порівняйте кількість розритих ділянок у лісі де домінують дуби, граби, сосна; на болотистих місцевостях біля струмків знайдіть місця очищення кабанів, зафіксуйте на ближніх стовбурах дерев місця з витертою тваринами корою, поясніть яке значення для тварини мають грязьові ванни та процедури чухання; у тріщинах кори та на плямах знайдіть волосся кабана і розгляньте його кінці;
✵ лускою, кістками, недоїденою рибою та її характерним запахом (видри) — у лісових ставках або багатій на рибу річці відшукайте їдальню видри, серед залишків їжі у їдальні видри знайдіть панцирі раків, пір’я водоплавних птахів;
✵ екскрементами (бобрів, зайців, козуль, лосів, лисиць) — визначте склад їжі за неперетравленими останками; поясніть необхідність такого явища, як копрофагія.
✵ слідами на вологому ґрунті біля лісових чи польових калюж, струмків, біля болота, на мулі біля річок (бобра, видри, кабанів, козулі та ін.) — спробуйте ідентифікувати вид, підрахувати кількість тварин, їх віковий склад, помірявши довжину і ширину сліду, довжину кроку чи стрибка, з’ясуйте — тварини спочивали чи просто переміщувалися з одного місця на інше, якщо сліди залишила одна тварина замалюйте їх схему.
2. Навчіться відловлювати дрібних ссавців за допомогою живоловок та ловильних канавок. Дрібні гризуни та комахоїдні живуть у
норах і для живлення з’являються на поверхні в сутінках чи вночі. Тому живоловки виставте увечері, щоб мурашки та інші денні комахи не об’їли приманок. Приманкою може бути кубик із хліба, піджареного на олії. Приманку насаджують на гачок, який тримає сторожок. У зарядженій живоловці сторожок повинен триматися тільки самим кінчиком, щоб пастка спрацювала. Живоловки розставляють у декілька способів. Розставте їх не менше 20 штук у лінію, через кожні 5 м у одноманітному біотопі (в лісі, на вирубках, на лузі, біля поля, в саду). При цьому доцільно зрізати лопатою верхній шар ґрунту, щоб утворилася рівна, чиста від рослинності площадка в кілька квадратних дециметрів. Щоб полегшити пошук живоловок, над ними на гілці або стеблах трави можна прив’язати кольорову стрічку чи зробити якусь помітку. У зловлених тваринок зробіть стандартні проміри (довжина тіла хвоста, вуха, ступні, вага тощо), результати занотуйте у щоденник, розрахуйте попадання тварин на 100 пастко/діб. Якщо 100 пасток розставити у квадраті 100 х 100 м, визначається їх чисельність на 1 га певного типу місцевості.
3. Навчіться робити ловильні канавки (Мал. 66). Їх копають у густих бур’янах, на галявинах, балках, садах на певній віддалі від кущів та дерев, щоб не заважало коріння. Канавку копайте на ширину лопати при глибині 25-30 см і глибині кишені 60-70 см. Дуже важливо, щоб стінки ніби нависали над канавкою, а кишеня мала вертикальні стінки. Кишені-заглиблення розміщують в кінцях канавки. Останнім часом, замість кишень використовують пластикові пляшки з зрізаним дном. Закопуйте їх горловиною донизу так, щоб зріз був на рівні, або трохи нижче рівня ґрунту у канавці. Землю викидайте за кінці канавки, а не вбік, щоб не витоптати рослинність. Наступного ранку виберіть тварин, які потрапили в кишені або пластикові пляшки. Канавку використовуйте кілька ночей, а після закінчення її треба закопати.
Мал. 66. Ловильна канавка:
1 — вигляд збоку; 2 — поперечний розріз.
4. Вивчіть і замалюйте схему нори полівки або миші. Розкопайте нору на відкритому місці через те, що у лісі ходи нори обов’язково заведуть під коріння і пеньки. Розпочніть із нори полівки тому, що її всі ходи і гніздові камери знаходяться на невеликій глибині. Якщо біля нори свіжа земля, відшліфований отвір, затягнуті свіжі травинки, свіжий послід полівки — вона зайнята твариною. Всі виходи, крім одного, закрийте пучками трави, а у вибраний для розкопування — встроміть гнучкого вербового прутика, який буде орієнтиром. Лопату зорієнтуйте перпендикулярно до напрямку ходу і починайте роботу так, щоб не опускатися нижче дна ходу. Звертайте увагу на повороти нори, тупики, а у гніздових камерах зробіть виміри їх довжини, ширини, висоти. Стежте щоб розкопані ходи не засипалися землею. Виміряйте загальну довжину ходів нори, діаметр, найбільшу глибину і замалюйте її схему у двох проекціях: горизонтальній і вертикальній.
5. Ознайомтеся з методикою окремих вимірів, що застосовуються під час визначення. Навчіться користуватись ноніусом.
6. Легше навчитися визначати ссавців, починаючи справу з розгляду систематичних ознак відомих тварин. У зв’язку з цим, об’єктами визначення повинні бути найвідоміші види ссавців. Занотуйте в альбом хід визначення кількох видів ссавців.
7. Зробіть схематичні малюнки окремих частин тіла ссавців, яких ви визначаєте, що відрізняються своєрідною будовою і належать до числа систематичних ознак (передні кінцівки крота, будова згорток емалі на зубах полівок тощо).
Рейтингова оцінка знань і вмінь
Максимальна кількість балів за модуль «Ссавці» — 30. Із них: за вміння визначати види — 5 балів; за вміння ідентифікувати ссавців за характерними будівлями, мітками, ознаками і слідами, які вони залишають у природі — 5 балів, за латинські назви та видові характеристики — 15 балів; за пояснення народних назв ссавців — 5 балів.
Перелік найголовніших термінів, що зустрічаються при визначенні ссавців
В процесі визначення представників ссавців застосовують специфічні для класу способи вимірювання. Найголовніші з них такі:
1. Довжина тіла разом з головою — у звірів невеликих і середніх розмірів від кінця морди до анального отвору; вимірювати штангенциркулем, поклавши звірка на спину; у великих звірів (починаючи з зайця) — від кінця морди до основи хвоста; вимірювати метровою стрічкою вздовж спини (Мал. 67).
Мал. 67. Способи вимірів дрібних ссавців: L — довжина тіла, С — довжина хвоста, РІ — довжина задньої ступні, А — довжина вуха.
2. Довжина хвоста — від анального отвору до останнього хребця без кінцевих волосків (Мал. 67).
3. Довжина ступні — від п’яткового зчленування до кінця найдовшого пальця без кігтя (Мал. 67).
4. Висота вуха — від нижньої вирізки до вершини вушної раковини; коли ж така вирізка не відповідає основі вуха (у зайців, тушканчиків і копитних), то — вздовж вушної раковини до вершини (Мал. 67).
5. Довжина передпліччя (у кажанів) — вимірювати зі спинного боку, обов’язково при складеному крилі, найбільш виступаючі частини цієї кістки.
6. Загальна довжина черепа — від найбільш виступаючої точки верхньої щелепи до крайньої точки, що видається на задній частині черепа (Мал. 68).
Мал. 68. Череп їжака: Схема вимірів: а — кондилобазальна довжина: б — найбільша довжина; в — вилична ширина; г — найбільша ширина; д — ширина мозкової капсули; е — міжочний простір.
7. Кондилобазальна довжина черепа — від найбільш виступаючої точки верхньої щелепи до заднього краю потиличного виросту.
8. Основна довжина черепа — від середини нижнього краю потиличного отвору до заднього краю альвеол передніх різців.
9. Вилична ширина черепа — найбільша відстань між зовнішніми краями виличних дуг.
10. Міжочна ширина черепа — найменша відстань між внутрішніми краями очних ямок.
Визначення переважної більшості тварин у таблицях доведено до виду. Визначення ж тварин, які трапляються рідко або поширені на дуже обмеженій території України (хохуля, малий підковоніс, ведмідь, кіт лісовий, бабак, сліпушок, лось тощо), доводиться лише до роду, або навіть і до родини, з вказівкою на те, що даний вид є єдиною або типовою формою в нашій фауні.
Таблиця визначення рядів ссавців України
Шкіра вкрита волосяним покровом, щетиною або голками.
Кінцівки добре розвинуті.
Шкіра гладка. Задні кінцівки відсутні, передні перетворилися у ласти.
Ряд Китоподібні — Delphiniformes
Пальці передніх кінцівок (крім першого) надмірно видовжені і сполучені між собою тонкою, майже голою літальною перетинкою, яка, утворюючи крила, сполучає передні, задні кінцівки та хвіст.
Ряд Кажани — Chiroptera.
Передні кінцівки не перетворились у крила і пальці їх не сполучені між собою літальною перетинкою.
Пальці закінчуються кігтями.
Пальці закінчуються широкими роговими копитами.
Ряд Ратичні — Artiodactyla.
Зубна формула утворює суцільний ряд. Ікла здебільшого виразно виступають серед інших зубів.
Зубна формула характеризується широким беззубим проміжком (діастемою). Ікол немає.
Звірки невеликого розміру. Морда закінчується рухомим хоботком. Внутрішня пара різців значно більша від бічних.
Ряд Комахоїдні — Insectivora.
Звірі великого або середнього розміру. Морда не закінчується хоботком. Внутрішня пара різців менша від бічних.
Кутні зуби різноманітні як за розміром, так і за формою. Кінцівки звичайні, не видозмінені в плавальні ласти.
Ряд Хижі — Carnivora.
Всі кутні зуби схожі між собою як за розміром, так і за формою. Кінцівки видозмінені в плавальні ласти.
Ряд Ластоногі — Pinnipedia.
У фауні України лише один вид — Тюлень-монах середземноморський — Monachus monachus (Негш.).
Різців у верхній щелепі 2.
Ряд Гризуни — Rodentia.
Різців у верхній щелепі 4. Позаду кожного великого гострого різця є по одному маленькому тупо верхівковому зубу.
Ряд Зайцеподібні — Lagomorpha.
Типовий представник фауни України — Заєць сірий — Lepus europaeus (Раll.).
Ряд Комахоїдні — Insectivora Таблиця визначення родин
Верхня частина тіла звірків вкрита добре розвинутими твердими голками, близько 25 мм завдовжки. Тіло коротке, міцне, здатне скручуватися в клубок.
Родина Їжакові — Erinaceidae.
Типовий представник фауни України — Їжак білочеревий — Erinaceus concolor (Mart.).
Верхня частина тіла вкрита коротким м’яким волосяним покривом.
Звірки розміром з хатню мишу і менші. На голові вушні раковини. На черепі немає вилочних дужок. Зубів 32 або менше.
Родина Землерийкові—Soricidae.
Звірки розміром значно більші за хатню мишу. Вушних раковин немає. Очі малі, майже непомітні в хутрі. На черепі є виличні дужки. Зубів 44.
Родина Кротові — Talpidae.
Таблиця визначення родів і видів
Довжина тіла разом з головою звірка не перевищує 155 мм. Хвіст короткий, до 40 мм, округлий, густо вкритий волоссям. Морда витягнута в короткий хоботок.
Передні широкі п’ятипалі кінцівки з вивернутими назовні ступнями, озброєні тупими плескатими кігтями, значно більші від задніх і пристосовані до риття ґрунту (Мал. 69). Пальці не сполучені між собою плавальними перетинками.
Мал. 69. Кріт та його передня кінцівка
Короткий бархатистий волосяний покрив одноманітний без помітного поділу на остьове волосся і підшерстя.
Зубна формула: і — 3/3; с —1/1.; р — 4/4, m — 3/3 — разом 44 зуби; ікла верхньої щелепи значно більші за різці (Мал. 70).
Рід Кріт — Таїра.
У фауні України лише один вид — Кріт європейський — Т. еигораеа (L.).
Мал. 70. Череп крота
Довжина тіла разом з головою звірка близько 200 мм. Хвіст довгий, понад 100 мм веслоподібно стиснутий з боків і вкритий лускою, між якою росте рідке волосся. Пальці передніх і задніх кінцівок сполучені широкими плавальними перетинками, що доходять до самих кігтів.
Рід Хохуля — Desmana.
У фауні України лише один вид — Хохуля звичайна — D. moschata (L.).
Родина Землерийкові — Soricidae
Таблиця визначення родів
Хвіст зверху і з боків вкритий одноманітним коротеньким волоссям, яке щільно прилягає до нього. Кінчики і жуйні поверхні зубів як на верхній, так і на нижній щелепі мають брудно-червоне забарвлення.
Хвіст, крім одноманітного короткого волосся, яке щільно прилягає до нього, має ще рідке довге волосся, добре помітне, коли розглядати хвіст проти світла (Мал. 71).
Мал. 71. Будова хвостів землерийок: а — бурозубка; б — білозубка
Кінчики і жуйні поверхні зубів як на верхніх, так і на нижніх щелепах цілком білі.
У верхній щелепі з кожного боку по 3 проміжних зуби (Мал. 72). Зубна формула: передніх різців —1/1; проміжних зубів — 3/2; багатоверхівкових кутніх — 4/3 — разом 28 зубів.
Рід Білозубка — Crocidura.
Мал. 72. Зуби верхньої щелепи землерийки білозубої
У верхній щелепі з кожного боку між двоверхівковим різцем і першим багатоверхівковим кутнім є 5 проміжних зубів (Мал. 73).
Мал. 73. Зуби верхньої щелепи землерийки бурозубої: A — проміжні зуби
Передні різці в нижній щелепі мають яскраво виявлені тупо- верхівкові горбки. Ступні задніх лапок по краях не облямовані гребеневидними жорсткими волосками.
Зубна формула: передніх різців — 1/1 проміжних зубів — 5/2; багатоверхівкових кутніх — 4/3; разом 32 зуби.
Рід Бурозубка — Sorex.
У верхній щелепі з кожного боку між двоверхівковим різцем і першим багатоверхівковим кутнім є 4 проміжних зуби (Мал. 74).
Мал. 74. Зуби верхньої щелепи кутори
Передні різці в нижній щелепі гладенькі або лише злегка хвилясті.
Ступні задніх лапок по краях облямовані бахромою з жорстких волосків.
Зубна формула: передніх різців — 1/1; проміжних зубів — 4/2; багатоверхівкових кутніх — 3/4 — разом 30 зубів.
Рід Кутора — Neomys.
Типовий представник фауни України — Кутора звичайна — N. fodiens (Penn.).
Рід Бурозубка — Sorex Таблиця визначення видів
Обидва проміжних зуби нижньої щелепи двоверхівкові. Довжина хвоста, вкритого коротким однотипним волоссям, майже дорівнює довжині тулуба з головою.
Бурозубка альпійська — S. alpinus (Schinz.).
Перший проміжний зуб нижньої щелепи має лише одну верхівку. Довжина хвоста не перевищує довжини тулуба з головою.
Розміри порівняно малі; довжина тіла з головою у дорослих 41—57 мм, довжина задньої ступні менше 11 мм. Ширина черепа не більша 8 мм; загальна довжина черепа здебільшого не перевищує 16 мм; кондилобазальна довжина черепа 14,8—16 мм. Другий верхній проміжний зуб помітно менший від третього або рівний з ним. Хутро зверху брудно-сірувате, а на череві світло-сіре. Хвіст вкритий довгим однотипним волоссям, двоколірний: зверху брудно-сірий, а знизу сріблясто-сірий.
Бурозубка мала — S. minutus (L.).
Розміри середні: довжина тіла з головою у дорослих 50—80 мм. Другий верхній проміжний зуб помітно більший від третього і четвертого. Кондилобазальна довжина черепа понад 18 мм. Хутро зверху темно-буре, іноді з коричневим відтінком.
Бурозубка звичайна — S. araneus (L.).
Рід Білозубка — Crocidura Таблиця визначення видів
Кондилобазальна довжина черепа не перевищує 17,9 мм.
Відстань між передочними отворами до 3,5 мм.Довжина хвоста звичайно перевищує половину довжини тіла. Сріблясте забарвлення черева не високо підіймається на боки і тому виразно не розмежовується з сіро-бурим забарвленням спини звірка.
Білозубка мала — С. suaveolens (Раll.).
Кондилобазальна довжина черепа понад 17,9 мм.
Відстань між передочними отворами звичайно перевищує 3,6 мм.Довжина хвоста дорівнює половині довжини тіла або трохи перевищує її. Ясно-біле забарвлення черева високо підіймається на боки і виразно відмежоване від темного забарвлення спини звірка.
Білозубка білочерева — С. leucodon (Неrm.).
Ряд Кажани — Chiroptera Таблиця визначення родин
На носовій частині морди тварин є голий шкірний утвір складної форми (Мал. 75). Вушна раковина має вигляд скрученого, загостреного на кінці листка. Козелка немає.
Мал. 75. Голова підковоноса: 1— підкова; 2 — сідло; 3 — ланцет
Верхні різці (лише одна пара) розміщені на хрящевій пластинці. Нижніх різців дві пари.
Родина Підковоноси — Rhinolophidae.
Типовий представник фауни України — Підковоніс малий — Rh. hipposideros (Весbsр).
На носовій частині морди кажана немає голого шкірного утвору складної форми. Вушна раковина має закрут лену верхівку. Козелок завжди добре розвинутий. Верхні різці (дві пари) сидять на міжщелепних кістках. Нижніх різців три пари (Мал. 76).
Родина Гладконосі — Vespertilionidae.
Мал. 76. Череп кажана: Рт1Рт2 — малі передкутн , Ртр — великі передкутні, т — кутні зуби
Родина Гладконосі — Vespertilionidae Таблиця визначення родів
У верхній і в нижній щелепах з кожного боку є по два малих передкутніх зуби. Шпорний клапоть, або епіблема, нерозвине- ний, і в основі шпори м’язового потовщення немає. Вуха більш
ніж наполовину своєї довжини виступають над рівнем хутра. Видовжений козелок звужений і загострений у верхівковій частині. Зубна формула: і — 2/3; с — 1/1; рт — 2/2; ртр — 1/1; т — 3/3— разом 38 зубів.
Рід Нічниця — Myotis.
Типовий представник фауни України — Нічниця водяна — М. daubentoni (Kuhl.).
У верхній щелепі тільки по одному малому передкутньому зубу.
Друга фаланга третього пальця майже втроє довша від першої фаланги того ж самого пальця (Мал. 77).
Мал. 77. Загальний вигляд кажана та крило довгокрильця:
1 — козелок; 2 — передпліччя; 3 — крилова перетинка; 4 — епіблема; 5 — міжстегнова перетинка; 6 — острога; I — перша фаланга;
II — друга фаланга третього пальця.
Мозкова камера порівняно з носовим відділом черепа великих розмірів, вона круто підіймається над лобовою частиною. Вилочна ширина перевищує ширину черепа в межах слухових капсул. Вушні раковини дуже короткі, ледве виступають над рівнем хутра. Козелок неширокий, туповерхівковий і має однакову ширину по всій довжині. Зубна формула: і —2/3; с — 1/1; рт — 1/1; ртр — 1/1; т — 3/3 разом 36 зубів.
Рід Довгокрил — Miniopterus.
У фауні України лише один вид — Довгокрил звичайний — М. schreibersi (Kuhl.).
Друга фаланга третього пальця не більше як у півтора рази довша від першої фаланги того ж пальця.
Вуха спереду сполучаються між собою або навіть зростаються і досягають значних розмірів. Вилична ширина менша за ширину черепа в межах слухових капсул.
Вуха спереду не сполучаються і відокремлені одне від одного всією шириною голови.
Вилична ширина перевищує ширину черепа в межах слухових капсул
Вуха порівняно невеликі, їх довжина коротша половини довжини передпліччя. У своїй основі вони зростаються. З кожного боку нижньої щелепи є по одному малому передкутньому зубу. Зубна формула: і —2/3; с — 1/1; рт —1/1; pmp —1/1; т — 3/3 разом 34 зуби.
Рід Широковух — Barbastella.
У фауні України лише один вид — Широковух європейський — В. barbastella.
Вуха дуже великі, їх довжина майже дорівнює довжині передпліччя. В основі вони сполучаються. З кожного боку нижньої щелепи є по два малих передкутніх (рот) зуби. Зубна формула: і—2/3; c —1/1; рт —1/2; ртр — 1/1; т — 3/3 разом 36 зубів.
Рід Вухань — Plecotus.
Типовий представник у фауні України — Вухань бурий — Р. auritus (L.).
Вуха спереду не сполучаються і відокремлені одне від одно го всією шириною голови. Вилична ширина перевищує ширину черепа в межах слухових капсул.
Метакарпальна кістка третього пальця на 8—12 мм довша за метакарпальну кістку п’ятого пальця. Пахвинна частина перетинки крила вкрита м’яким волоссям. Вільний край перетинки прикріплюється вище основи крайнього зовнішнього пальця ноги. Козелок булавоподібний, найширший у місці вище своєї середини. У забарвленні хутра переважають рудувато-каштанові тони. Голі частини вушних раковин і літальні перетинки темно-бурі. Зубна формула: і — 2/3; с —1/1; рт —1/1; ртр — 1/1;. т — 3/3 разом 34 зуби.
Рід Вечірниця — Nyctalus.
Метакарпальна кістка третього пальця на 3-4 мм довша за метакарпальну кістку п’ятого пальця.
Пахвинна частина перетинки крила не вкрита м’яким волоссям.
Вільний край перетинки прикріплюється до основи крайнього зовнішнього пальця ноги.
Козелок на кінці вужчий, найбільшу ширину має в середній частині або нижче своєї середини (за винятком кажанів двоколірних).
Зубна формула: і — 2/3; с — 1/1; pm — 1 або 0/1; ртр — 1/1 ;т — 3/3 разом 34 або 32 зуби.
Роди: Кажан — Eptesicus, Нетопир — Pipistrellus та Лилик — Vespertilio
Рід Вечірниця — Nyctalus Таблиця визначення видів
Кажани значних розмірів. Довжина передпліччя понад 51 мм.
Кондилобазальна довжина черепа дорослих не менша 17,4 мм.
Кажани дрібні. Довжина передпліччя 42,5—46 мм.
Між іклом і великим передкутнім зубом верхньої щелепи виразно помітний малий передкутній зуб. Досить густе і відносно довге хутро відзначається яскраво виявленою двоколірністю: в основі воно темне, каштаново-буре, а зверху значно світліше. Довжина тіла разом з головою 58—72 мм, хвоста 37—48 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих 15,2—16,1 мм.
Вечірниця мала — N. leisleri (Kuhl.).
Малий передкутній зуб верхньої щелепи настільки малий,
що між іклом і великим передкутнім зубом його навіть не видно. У забарвленні волосяного покриву двоколірність виявлена слабо; в основі він світліший, ніж зверху.
Кажани середніх розмірів. Довжина передпліччя 51—57 мм. Вільний край перетинки крила прикріплюється до основи ступні. Забарвлення відносно низького, рівного, гладенького хутра спини палево-рудувате або каштаново-буре, на череві помітно світліше. Довжина тіла разом з головою 64—81 мм, хвоста 46—54 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих тварин 17,4— 19,4 мм.
Вечірниця дозірна — N. noctula (Sohreb.).
Кажани дуже великого розміру. Довжина передпліччя 65—69 мм. Вільний край перетинки крила прикріплюється до середини плесна. Забарвлення хутра палеве або каштаново-руде, на череві світліше. Довжина тіла разом з головою 84 — 100 мм, 55 — 65 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих тварин 22,2— 23 мм.
Вечірниця велитенська — N. lasiopterus (Schreb.).
Роди Кажан — Eptesicus, Нетопир — Pipistrellus, Лилик — Vespertilio
Таблиця визначення видів
Літальна перетинка сполучається з хвостом, залишаючи вільним кінчик хвоста не більший 2—3 мм. У верхній щелепі є малий передкутній зуб. Епіблема добре розвинута і має поперечну хрящову перетинку. Внутрішній різець верхньої щелепи двоверхівковий.
Літальна перетинка сполучається з хвостом, залишаючи вільним кінчик хвоста завдовжки 3—7 мм.
Розміри дуже малі. Довжина передпліччя 28—33 мм.
Вухо помітно звужене до верхівки. Козелок короткий, ширина його майже однакова по всій довжині. Забарвлення низького і рівного хутра каштанове. Довжина тіла разом з головою 38—45 мм, хвоста 28—33 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих 11 — 11,8 мм.
Нетопир-карлик — P. pipistrellus.
Розміри більші. Довжина передпліччя 33,5—36,5 мм. Вухо зовні нагадує вухо малого нетопира. Внутрішній край козелка прямий, а зовнішній вигнутий;хозелок найширший у середній своїй частині. Забарвлення хутра на спині досить мінливе, частіше кащ-таново-буре, на череві світліше, бурувато-сіре. Довжина тіла разом з головою 48—56 мм, хвоста 35 —39 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих 12,4—13,4 мм.
Нетопир Натузіуса — P. nathusii (Keys. et Bias.).
Малого передкутнього зуба у верхній щелепі немає. Епіблема ледве помітна без поперечної хрящової перетинки (за винятком кажана двоколірного).
Зовнішній різець верхньої щелепи порівняно добре розвинутий. Його верхівка перевищує половину довжини додаткової верхівки внутрішнього різця (Мал. 78).
Мал. 78. Верхні різці: а — кажана північного; б — лилика двоколірного
Розміри невеликі. Довжина тіла разом з головою 50—60 мм, хвоста 39—47 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих 14,6—15,1 мм.
Кожан північний — E. nilsonii.
Зовнішній різець верхньої щелепи дуже малий, йоги верхівка не досягає й третини довжини внутрішнього різця (Мал. 78).
Розміри порівняно невеликі. Довжина передпліччя 41—48 мм. На відміну від усіх представників роду кажанів і нетопирів самиця має дві пари сосків. Епіблема неширока, але має поперечну перетинку. Забарвлення спини двоколірне: каштаново-буре зі сріблястим ряботинням, на череві жовтувато-сіре. Довжина тіла разом з головою 54—64 мм, хвоста 35—47 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих 13,9—16,4 мм.
Лилик двоколірний — V. murinus (L.).
Кажани великого розміру. Довжина передпліччя 48,5—55,5 мм. На шпорі замість епіблеми лише потовщене валькувате утворення. Козелок досягає найбільшої ширини в середній частині. Забарвлення спини одноманітне, бурувато-каштанове без сріблястого ряботиння, на череві світліше. Довжина тіла та голови 64—75 мм, хвоста 44—54 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих 19—21 мм.
Кажан пізній — E. serotinus
Ряд Хижі — Carnivora Таблиця визначення родин
На задніх кінцівках, як і на передніх, по п’ять пальців. Кісткове піднебіння черепа далеко виходить за крайні задні кутні зуби.
На задніх кінцівках тільки по чотири пальці. Кісткове піднебіння черепа не виходить за крайні задні кутні зуби.
Звірі дуже великого розміру: довжина тіла разом з головою в дорослих 1,5—2 м, загальна довжина черепа дорослих понад 250 мм. Хвіст дуже короткий, у хутрі майже непомітний.
Родина Ведмежі — Ursidae.
У фауні України лише один вид — Ведмідь бурий — Ursus arctos (L.).
Звірі середнього або малого розміру: довжина тіла разом з головою до 1 м, загальна довжина черепа дорослих менше 200 мм. Хвіст довгий, завжди помітно виділяється з хутра.
Родина Куницеві — Mustelidae.
Звірі з помітно видовженою головою. Волосяний покрив хвоста при основі коротший, ніж на іншій його частині. Кігті тупі, невтяжні. У верхній щелепі з кожного боку позаду хижого зуба є два власне кутніх зуби. У нижній щелепі з кожного боку 7 кутніх і передкутніх зубів.
Родина Собачі — Canidae.
Типовий представник фауни України — Лисиця — Vulpes vulpes (L.).
Звірі мають укорочену округлу голову. Волосяний покрив хвоста однієї висоти по всій довжині. Кігті дуже гострі, втяжні. У верхній щелепі з кожного боку позаду хижого зуба немає жодного власне кутнього зуба. У нижній щелепі з кожного боку три кутніх і передкутніх зуби.
Родина Котячі — Felidae.
Типовий представник фауни України — Кіт лісовий — Felis silvestris (Schreb.).
Родина Куницеві — Mustelldae Таблиця визначення родів і видів
Звірі значних розмірів: довжина тіла разом з головою у дорослих понад 600 мм.
Звірі менших розмірів: довжина тіла разом з головою дорослих близько 600 мм. Загальна довжина черепа менша 90 мм.
Пальці передніх і задніх кінцівок сполучені між собою шкірними перетинками, що доходять майже до кігтів. Ступні знизу голі. Вушні отвори замикаються клапанами. Хвіст плоский, ширший в основі. Широкий череп різко сплющений. Носовий відділ черепа вкорочений, довжина його менша за ширину черепа між зовнішніми краями альвеол ікол. Передній верхній передкутній зуб дуже відсунутий всередину щелепи і міститься з внутрішнього боку ікла (Мал. 79).
Мал. 79. Зуби верхньої щелепи видри
Зубна формула: і — 3/3; с —1/1; р — 4/3; m —1/2 — разом 36 зубів. Кондилобазальна довжина черепа самців 110—124 мм, самиць 100—113 мм.
Рід Видра — Lutra.
У фауні України лише один вид — Видра — L. lutra (L.).
Між пальцями шкірних перетинок немає. У вушних отворах немає клапанів. Хвіст круглий, в основі не потовщений, довжина його близько 1/4 довжини тіла разом з головою. Кінцівки стопохідні, озброєні великими невтяжними кігтями. Ступні знизу голі. По боках голови тягнуться чорні смуги, що йдуть від кінця носа через око до вуха. Верхня частина черепа помітно опукла. Носовий відділ видовжений, довжина його майже вдвоє більша за ширину черепа між зовнішніми краями альвеол ікол. Зубна формула і — 3/3; c 1/1; p — 4/4; m — 1/2 разом 38 зубів. Кондило- базальна довжина черепа дорослих самців 125—140 мм, самиць 123—133 мм.
Рід Борсук — Meles.
У фауні України лише один вид — Борсук — М. meles (L.).
Тіло видовжене струнке і дуже гнучке. Кінцівки пальцехідні. Ступні знизу вкриті волоссям.
Звірі малих розмірів; довжина тіла разом з головою дорослих менше 400 м 6.
Звірі середніх розмірів: довжина тіла разом з головою у дорослих понад 400 мм. На горлі й на грудях яскраво виявлена світла пляма. У верхній щелепі з кожного боку по 5 кутніх і передкутніх зубів, а в нижній щелепі по 6. Слухові капсули мають добре виявлені слухові трубки. Зубна формула: i — 3/3; c — 1/1; p — 4/4; m — 1/2 - разом 38 зубів.
Рід Куниця — Martes.
Світла пляма на горлі й на грудях ясно-біла. Продовжуючись назад, вона здебільшого розгалужується на два відростки, що іноді заходять на передні кінцівки. Подушечки пальців голі, хоч ступні знизу і вкриті коротеньким волоссям. Верхня частина тіла сірувато-бура, а нижня брудно-сіра. Кінцівки та хвіст темно- бурі. Довжина тіла разом з головою 400—700 мм, хвоста 230— 260 мм, задньої ступні 80—85 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих 78—84 мм.
Куниця кам’яна — М. foina (Еeхіеb).
Світла пляма на горлі та грудях мінлива, від блідо-жовтого до жовто-гарячого кольору. Продовжуючись назад, вона здебільшого має тільки один відросток, що тягнеться між передніми кінцівками. Подушечки пальців майже заховані в густому волосяному покриві ступні. Верхня частина тіла і пухнастий хвіст темно-бурі з жовтуватими відтінками на боках і на череві. Кінцівки чорно-бурі. Довжина тіла разом з головою 360—480 мм, хвоста
205— 225 мм, задньої ступні 90—95 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих 71—86,6 мм.
Куниця лісова — М. martes (L.).
Забарвлення горла і грудей такого самого кольору, як і низ
тіла. У верхній щелепі з кожного боку по 4 кутніх і передкутніх зуби, а в нижній щелепі по 5. Слухові капсули не мають помітно виявлених слухових труб.
Забарвлення верхньої частини тіла дуже строкате з різко виявленими світлими плямами і смужками неправильної форми. Внутрішній бік хижого зуба нижньої щелепи має додаткову верхівку (Мал. 80).
Мал. 80. Хижий зуб нижньої щелепи перегузні
Зубна формула: і — 3/3; с — 1/1; p — 3/3; m — 1/2 - разом 34. зуби. Кондилобазальна довжина черепа дорослих 50—59 мм.
Рід Перегузня — Vormela.
У фауні України лише один вид — Перегузня — V. Peregusna (Guld.).
Верхня частина тіла забарвлена одноманітно, без різко виявлених плям і смуг. Внутрішній бік хижого зуба нижньої щелепи позбавлений додаткової верхівки. Зубна формула і — 3/3; с — 1/1; p — 3/3; m — 1/2 - разом 34 зуби.
Рід Тхір — Mustela
Забарвлення нижньої частини тіла біле, різко відмежоване від одноманітно коричневого забарвлення спини. Взимку звірі цілком вкриваються зовсім білим волосяним покривом.
Забарвлення волосяного покриву нижньої частини тіла темне; якщо забарвлення на череві буває світле, то воно поступово переходить у темний колір верхньої частини тіла. Ні взимку, ні влітку волосяний покрив не буває зовсім білий.
Забарвлення всього тіла і голови одноманітне, темно-буре або коричнево-буре. Підшерстя верхньої частини тіла теж темне. Верхні й нижні губи зовсім білі. Череп помітно видовжений, ширина його в межах слухових капсул майже дорівнює половині кондилобазальної довжини черепа. Слухові капсули мають видовжену форму. Лобова частина черепа між надочними паростками плеската Довжина разом з головою 340—405 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих 57—69,7 мм.
Норка європейська — М. lutreola (L.).
Волосяний покрив тіла і голови звіра не має одноманітного забарвлення, бо світло-палеве підшерстя верхньої частини тіла помітно просвічує між чорним остьовим волоссям. Череп широкий і короткий, ширина його в межах слухових капсул значно більша половини кондилобазальної довжини черепа. Слухові капсули мають трикутну форму. Лобова частина черепа між надочними паростками опукла.
Хвіст майже весь чорний. У забарвленні верхньої частини тіла звіра переважають чорні тони. Світло-палеве підшерстя значною мірою закрите остьовими волосками з широкими чорними верхівками. Нижня частина тіла темна. Починаючи від заочних паростків, міжочний простір черепа помітно не звужується (Мал. 81).
Мал. 81. Череп тхора лісового
Довжина тіла разом з головою 295—450 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих 51—70 мм.
Тхір лісовий — М. putorius (L.).
Хвіст у своїй основі жовтувато-рудий і тільки кінцева половина його чорна. У забарвленні верхньої частини тіла звіра переважають жовтувато-руді тони. Довге темно-буре остьове волосся слабо прикриває світло-палеве підшерстя. Нижня частина тіла світла, жовтувато-сіра. Починаючи від заочних паростків, міжочний простір черепа різко звужується в задньому відділі (Мал. 82). Довжина тіла разом з головою 350—460 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих 56—75,2 мм.
Тхір степовий — М. eversmanni (Ге88оп).
Мал. 82. Череп тхора степового
Довжина хвоста (з кінцевими волосками) менше половини довжини тіла разом з головою.
Забарвлення хвоста звичайно одноманітне: влітку коричнювате, а взимку зовсім біле, тільки з незначним потемнінням на самому кінці.
Довжина тіла разом з головою 150—230 мм.
Кондилобазальна довжина черепа дорослих самців 32— 44 мм, самиць 30—36 мм.
Ласка — М. nivalis (L.).
Довжина хвоста (з кінцевими волосками) або дорівнює половині довжини тіла разом з головою, або перевищує її. Хвіст має яскраво виявлену двоколірність. Основна частина (принаймні дві третини) влітку коричнева, а взимку біла. Кінцева ж частина завжди чорна. Довжина тіла разом з головою 200—310 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих самців 45 — 52,2 мм, самиць 38,5—44,5 мм.
Горностай — М. erminea (L.).
Ряд Гризуни — Rodentia
Таблиця визначення родин
Звірі від дуже дрібних до значних розмірів. Довжина тіла
разом з головою коливається від 5 см до 1 м. Емаль вкриває лише передню поверхню різців.
У верхній і нижній щелепах лише по 3 кутніх і передкутніх зуби.
У верхній щелепі більше трьох кутніх і передкутніх зубів.
Очей немає — заховані під шкірою. Вушні раковини не виступають з хутра. Різці особливо розвинуті і виразно стирчать з рота. Поверхня добре розвинутої потиличної кістки має похил уперед, її верхівка заходить за суглобову ямку вискової кістки (Мал. 83) . Хвоста немає.
Мал. 83.
Череп сліпака звичайного; схема будови кутніх зубів:
а — мишей, б — хом’яків
Родина Сліпакові — Spalacidae.
Типовий представник фауни України — Сліпак звичайний — Spalax microphthalmus (Guld.).
Очі завжди добре помітні. Вушні раковини виступають з хутра. Поверхня потиличної кістки невеликого розміру, розташована вертикально або має лише незначний похил уперед, її верхівка помітно не доходить до суглобової ямки вискової кістки. Хвіст завжди є.
Довжина хвоста не менша за 2/3 довжини тіла та голови. Жуйні поверхні першого і другого верхніх кутніх зубів завжди мають горбочки, які розташовані в три ряди які, стираючись, утворюють трилопатеві емалеві петлі (Мал. 84).
Мал. 84. Кутні зуби вовчка сірого:
а — верхньої щелепи; б — нижньої щелепи
Родина Мишачі — Muridae.
Довжина хвоста менша за 2/3 довжини тіла та голови. Жуйні поверхні першого і другого верхніх кутніх зубів не завжди мають горбочки.
Родина Хом’якові — Cricetidae.
У верхній щелепі 4 кутніх і передкутніх зуби.
У верхній щелепі 5 кутніх і передкутніх зубів. Звірі середніх розмірів: довжина тіла разом з головою не перевищує 700 мм. Хвіст у деревних тварин довгий, плескатий, вкритий довгим волоссям, у наземних короткий, менше половини довжини тіла. Череп з добре розвинутими надочними паростками.
Родина Білячі—Sciuridae.
У нижній щелепі лише 3 кутніх і передкутніх зуби.
У нижній щелепі 4 кутніх і передкутніх зуби.
Задні кінцівки приблизно вчетверо довші за дуже вкорочені передні кінцівки. Хвіст добре розвинутий з ланцетоподібною китичкою на кінці. Довжина його завжди більша від довжини тіла разом з головою. Довгі вуха нагадують маленького зайця.
Родина Тушканчикові — Allactagidae.
Задні кінцівки не більше ніж удвоє довші за передні. Дрібні мишовидні звірки. Хвіст довший за довжину тіла разом з головою, на кінці немає китички. Вуха короткі, до 15 мм.
Родина Мишівкові —Sicistinae.
Звірі великих розмірів: довжина тіла разом з головою в дорослих понад 400 мм. Пальці задніх ніг сполучені голою плавальною перетинкою.
Звірі невеликих розмірів: довжина тіла разом з головою до 170 мм.
Пальці задніх ніг не сполучені плавальною перетинкою.
Дуже широкий плескуватий хвіст вкритий великою роговою лускою.
Родина Боброві — Castoridae.
У фауні України лише один вид — Бобер річковий — Castor fiber (L.).
Хвіст круглий, вкритий лускою.
Родина Нутрієві — Myocastoridae.
У фауні України проведені спроби акліматизований лише одного виду — Нутрія — Myocastor coypus (Моll.).
Хвіст не має лусок і густо вкритий довгим волоссям. На жуйній поверхні кутніх зубів виразно помітні поперечні валики (Мал. 84).
Родина Вовчкові — Муохіdае.
Родина Білячі — Sciuridae Таблиця визначення родів і видів.
Хвіст довгий, пухнастий; довжина його майже дорівнює довжині тіла.
Волоски на хвості довгі (40—50 мм). Вушні раковини добре розвинуті, часто з китицями волосся на кінці. Перший передкутній зуб верхньої щелепи має вигляд тоненького стовпчика або його зовсім немає. Гострі й вигнуті кігті пристосовані до лазіння по деревах. Зубна формула: і—1/1; с—0/0; р—2/1;m—3/3 разом 22 зуби.
Рід Білка — Sciurus.
У фауні України лише один вид — Білка — S. vulgaris (L.).
Хвіст короткий, його довжина не перевищує половини довжини тіла.
Недорозвинуті вушні раковини перетворилися у зморшки шкіри позаду слухового отвору. Перший передкутній зуб верхньої щелепи тільки вдвоє менший від другого передкутнього.
Гризуни невеликого розміру: довжина тіла разом з головою не перевищує 230 мм. У забарвленні верхньої частини тіла в більшій чи меншій мірі помітна плямистість. Защічні мішки є. Зубна формула: і—1/1; с—0/0; р—2/1;т—3/3 разом 22 зуби.
Рід Ховрах — Citellus
Гризуни значних розмірів: довжина тіла разом з головою не менша 400 мм.
Забарвлення верхньої частини тіла одноманітне. Защічні мішки є, але вони не диференційовані. Зубна формула така сама, як і в усієї родини білячих: і — 1/1; с — 0/0; р — 2/1; ті — 3/3 разом 22 зуби.
Рід Бабак. — Marmota.
У фауні України лише один вид — Бабак. — М. bоbаk (Мull.).
Довжина хвоста (без кінцевих волосків) дорівнює, або перевищує 1/4. довжини тіла разом з головою. Забарвлення спини бурувато-палеве з добре помітними, але не різкими, розпливчастими білуватими плямами. Черевна частина помітно світліша. Ступні задніх ніг вкриті волоссям до самих подушечок пальців. Довжина тіла разом з головою 195—220 мм, хвоста 60— 73 мм, задньої ступні 34—38 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих 40—45 мм.
Ховрах європейський — С. citellus (L.).
Довжина хвоста (без кінцевих волосків) менше 1/4 довжини тіла разом з головою. Забарвлення спини бурувато-коричневе з великою кількістю добре помітних, контрастних білих плям (2—З мм). Черевна частина сірувата з іржавими відтінками. Ступні задніх ніг вкриті волосками до самих подушечок пальців. Довжина тіла разом з головою 180—220 мм, хвоста 32— 50 мм, задньої
ступні 30—34 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих 39—43,5 мм.
Ховрах крапчастий — С. suslicus (Guld.).
Ступні задніх ніг майже голі, волосся є лише з боків та біля п’ятки. Забарвлення спини рівномірне, бурувато-сіре з невиразними, іноді малопомітними світлими плямами. Довжина тіла разом з головою 180—220 мм, хвоста 32— 50 мм, задньої ступні 33—37 мм. Кондилобазальна довжина черепа дорослих 38—43,4 мм.
Ховрах малий — С. pygmaeus (Раll.).
Родина Вовчкові — Myoxidae
Таблиця визначення родів і видів
По боках морди через око до вуха виразно тягнеться чорна смуга.
Пухнастий хвіст рівномірно вкритий волоссям. Довжина тіла разом з головою в дорослих менша 120 мм. Зубна формула: і — 1/1; с — 0/0; р — 1/1;m — 3/3 — разом 20 зубів.
Рід Лісовий вовчок — Dyromys.
У фауні України лише один вид — Вовчок лісовий — D. nitedula (Раll.).
По боках морди через око до вуха чорної смуги немає
Пухнастий хвіст вкритий довгим розчесаним на боки волоссям. Довжина тіла разом з головою у дорослих понад 125 мм. Зубна формула: і — 1/1; с — 0/0; р — 1/1;m — 3/3 — разом 20 зубів.
Рід Сірий вовчок — Myoxus.
У фауні України лише один вид — Вовчок сірий — M. glis (L.).
Пухнастий хвіст звірків вкритий порівняно коротким волоссям, не розчесаним на боки. Довжина тіла разом з головою в дорослих близько 95 мм. Зубна формула: і — 1/1; с — 0/0; р — 1/1;m —3 /3 — разом 20 зубів.
Рід Горішниковий вовчок — Muscardinus.
У фауні України лише один вид — Вовчок горішниковий — М. avellanarius (L.).
Родина Тушканчикові — Allactagidae Таблиця визначення родів і видів
Гризуни середнього розміру, з довжиною тіла понад 8 см.На кінці довгого хвоста волоски видовжені і утворюють своєрідну китичку. Найвужча частина широкого міжочного простору припадає на передній край лобових кісток.
Задні кінцівки п’ятипалі, тільки з укороченими пальцями. Яскраво виявлена ланцетоподібна китиця на кінці хвоста має основу темного кольору і білу кінцеву частину. У верхній щелепі, крім кутніх зубів, є ще один передкутній. Різці верхньої щелепи помітно стирчать уперед. Зубна формула: і — 1/1; с —0/0; р — 1/0;m — 3/3 — разом 18 зубів.
Рід Земляний заєць — Allactaga.
У фауні України лише один вид — Тушканчик великий — Allactaga major (Kerr.).
Задні кінцівки трипалі, з редукованими бічними пальцями. Китичка на кінці хвоста виявлена невиразно; волосся, що вкриває хвіст починаючи від середньої частини хвоста, дедалі довше. У верхній щелепі лише 3 кутніх зуби. Різці верхньої щелепи спрямовані просто вниз. Зубна формула: і — 1/1; с — 0/0; р — 0/0;m — 3/3 — разом 16 зубів
Рід Трипалий тушканчик — Stylodipus.
У фауні України лише один вид — Тушканчик трипалий — S. telum.
Родина Мишівкові — Sminthidae Таблиця визначення видів
Уздовж спини по хребту тягнеться чорна смужка. Забарвлення спинної частини по боках цієї смужки однотонне — жовтувато-каштанове з брудно-сірим відтінком. Довжина хвоста більш ніж на третину перевищує довжину тіла разом з головою. Довжина тіла разом з головою 60—82 мм, хвоста 90— 106 мм; задньої ступні 15,8 — 18,5 мм.
Мишівка лісова — Sicista betulina (Раll.).
Уздовж вузенької чорної смужки на спині з обох боків є ще по одній додатковій темній смужці. Довжина хвоста приблизно на третину перевищує довжину тіла разом з головою. Забарвлення верхньої частини тіла палево-сірувате з вохристим відтінком. Довжина тіла разом з головою 57—71 мм, хвоста 70—80 мм, задньої ступні 14—16 мм.
Мишівка степова — Sicista subtilis (Раll).
Родина Мишачі — Muridae Таблиця визначення родів і видів.
Гризуни невеликих розмірів: довжина тіла разом з головою не перевищує 135 мм.
Гризуни значних розмірів: довжина тіла разом з головою понад 150 мм, а кондилобазальна довжина черепа перевищує 30 мм.
Рід Пацюк — Rattus.
Хвіст коротший від довжини тіла разом з головою, кількість лускатих кілець на ньому не перевищує 200. Вухо, відігнуте наперед, не досягає ока.
Бічні гребні тім’яних кісток утворюють майже паралельні лінії (Мал. 85).
Мал. 85. Череп пацюків: а — чорного; б — сірого
Кондилобазальна довжина черепа дорослих 45—50 мм.
Пацюк сірий — R. norvegicus (Веrk.).
Хвіст перевищує довжину тіла разом з головою, кількість лускатих кілець на ньому понад 200. Вухо, відігнуте наперед, досягає ока. Бічні гребні тім’яних кісток вигнуті назовні дугою (Мал. 86). Кондилобазальна довжина черепа дорослих 38—45 мм. Пацюк чорний — R. rattus (L.).
На внутрішньому боці верхніх різців є виразно помітний уступчик (Мал. 86).
Мал. 86. Верхні різці мишей: а — хатньої; б — лісової; у — уступ на задній поверхні різця хатньої миші
Рід Хатня миша — Mus.
Типовий представник фауни України — Миша хатня — М. musculus (L.).
На внутрішньому боці верхніх різців уступчика немає (Мал. 87).
Розміри середні: довжина тіла разом з головою понад 75 мм. Кондилобазальна довжина черепа понад 20 мм.
Роди Лісова миша, Польова миша — Apodemus, Sylvaemus.
Розміри дуже малі: довжина тіла разом з головою менше 75 мм. Кондилобазальна довжина черепа до 20 мм.
Рід Малесенька миша — Micromys.
У фауні України тільки один вид — Миша-крихітка — М. minutus (Раll.).
Уздовж спини по хребту тягнеться виразно помітна чорна смуга. Лобові кістки по краях міжочного простору мають гострі гребенеподібні облямівки. Забарвлення спинної частини тіла брудно-рудувате. Низ тіла ясно-білий або білувато-сірий.
Миша польова — А. agrarius (Раll.).
Уздовж спини по хребту чорної смуги немає. Лобові кістки по краях міжочного простору не мають гострих гребеневидних облямівок.
Довжина задньої ступні не менше 24 мм. На грудях між передніми кінцівками яскрава руда пляма. Забарвлення верхньої частини тіла сірувато-руде з інтенсивним іржавим відтінком. Нижня частина тіла яскраво-біла.
Миша жовтогорла — S. flavicollis.
Довжина задньої ступні менша 24 мм. Забарвлення спинної частини тіла темно-сіро-рудувате. Черевна частина ясно-біла, здебільшого без рудої плями на грудях.
Миша лісова — S. silvaticus (L.).
Родина Хом’яки — Cricetinae
Таблиця визначення родів і видів
Жуйні поверхні кутніх зубів пласкі. Довжина хвоста не більша за половину довжини тіла та голови.
Жуйні поверхні першого і другого верхніх кутніх зубів мають горбочки, які розташовані в два ряди. Довжина хвоста не більше за 1/3 довжини тіла та голови.
Гризуни середніх розмірів: довжина тіла разом з головою у дорослих понад 230 мм. Волосяний покрив нижньої частини тіла звірка чорний.
Рід Хом’як — Cricetus.
У фауні України тільки один вид — Хом’як звичайний — С. cricetus (L.).
Гризуни малих розмірів; довжина тіла разом з головою менша 120 мм. Волосяний покрив нижньої частини тіла звірків зовсім білий або з попелястим відтінком.
Рід Хом’ячок — Cricetulus.
У фауні України тільки один вид — Хом’ячок сірий —С. migratorius (Раll.).
Гризуни великого розміру, значно (в 1,5—2 рази) більші за пацюка. Хвіст довгий, вкритий лускою, веслоподібно стиснутий з боків (висота його понад 15 мм).
Рід Ондатра — Ondatra.
У фауні України представлений лише одним акліматизованим видом — Ондатра — О. zibetica (L.).
Гризуни меншого розміру, не більші від сірого пацюка. Хвіст округлий, вкритий короткими волосками.
Великі різці верхньої щелепи дуже видаються вперед. Передня поверхня різців біла. Вушних раковин немає. На зовнішній поверхні суглобового відростка нижньої щелепи виразно помітний горбок (альвеолярний відросток), в якому міститься корінь нижнього різця (Мал. 87).
Мал. 87. Нижня щелепа сліпачка: 1 — суглобовий відросток; 2 — альвеолярний відросток
Емалеві петлі на жуйній поверхні кутніх зубів не мають форми замкнутих трикутників.
Рід Сліпачок — Ellobius.
У фауні України тільки один вид — Сліпачок звичайний — Е. talpinus (Раll.).
Різці верхньої щелепи звичайного для мишей розміру і не видаються вперед. Передня поверхня різців жовта. Вушні раковини помітно виступають з хутра. Емалеві петлі на жуйній поверхні кутніх зубів мають форму замкнутих трикутників.
Уздовж хребта, від носа до кореня хвоста, тягнеться чорна смужка.
Ступні задніх ніг густо вкриті волосками. Череп має виразно помітні надочні відростки.
Рід Степова строкатка — Lagurus.
У фауні України тільки один вид — Строкатка степова — L. bgurus (Раll.).
Уздовж хребта чорної смужки немає.
Гризуни значних розмірів: довжина тіла разом з головою понад 135 мм.
Міжочний гребінь на лобових кістках, не досягаючи переднього краю тім’яних кісток, розгалужується на два гребні. Кутні зуби не мають коренів.
Рід Водяна полівка — Arvicola.
У фауні України тільки один вид — Полівка водяна — А. terrestris (L.).
Гризуни менших розмірів: довжина тіла разом з головою не перевищує 135 мм.
Задній край кісткового піднебіння черепа майже досягає переднього краю третього кутнього зуба. Забарвлення хутра руде або бурувато-руде. Кутні зуби в дорослих мають корені.
Рід Руда полівка— Clethrionomys.
У межах України водиться тільки один вид цього роду — Полівка руда — С. glareolus (Schreb.).
Задній край кісткового піднебіння черепа доходить лише до середини третього кутнього зуба. Кутні зуби ніколи не мають коренів.
Рід Сіра полівка — Microtus.
Довжина хвоста у дорослих більша довжини тіла з головою. На жуйній поверхні першого кутнього зуба нижньої щелепи 7 більш-менш замкнутих острівців дентину. На зовнішньому боці цього зуба 4 кутастих виступи (Мал. 88).
Мал. 88. Перший кутній зуб нижньої щелепи сірої полівки
Забарвлення верхньої частини тіла брудно-сіре, іноді з палевим відтінком. Нижня частина тіла світло-сіра.
Полівка сіра — М. arvalis (Раll.).
Довжина хвоста дорівнює приблизно чверті довжини тіла та голови. Другий верхній кутній зуб з 5 закритими петлями, бо задній кінець зуба з внутрішнього краю має маленький додатковий трикутник. Забарвлення верхньої частини жовто-сірувате, а знизу білувато-сіре. Хвіст темний, майже однокольоровий.
Полівка темна — М. agrestis (L.).
Довжина хвоста дорівнює близько половини довжини тіла та голови. Перший кутний зуб нижніх щелеп має лише три зовнішніх кутка. Забарвлення верхньої частини темно брудно-сіре з попелястим відтінком, знизу біло-сіре. Хвіст двокольоровий: зверху чорний, знизу білуватий.
Полівка-економка — M. oeconomus (Pall.).
Ряд Ратичні — Artiodactyla Таблиця визначення родів
Лицевий відділ черепа дуже видовжений. Очні орбіти незамкнені: лобова і вилична кістка не стикаються між собою. Ікла та різці верхньої щелепи добре розвинені. Кутні зуби горбкуваті.
Родина Свинячі — Suidae.
У фауні України лише один вид — Свиня дика — Sus scrofa (L.).
Лицевий відділ черепа не має форми клина. Очні орбіти замкнені: лобова і вилична кістка стикаються. Різців у верхньої щелепи немає, якщо є ікла, то вони дуже слабо розвинені.
Родина Оленеві — Cervidae.
Таблиця визначення родів та видів
Тварини великих і середніх розмірів. У верхніх і нижніх щелепах не більш як по 6 кутніх і передкутніх зубів з кожного боку. Самці мають кісткові гіллясті роги, які щороку змінюються. Самки рогів не мають.
Звірі менших розмірів. Довжина слізної кістки менша за передньо-задній діаметр очної орбіти. Передній край піднебіння виходить за перший кутній зуб. Роги не мають надочних відростків.
Рід Козуля — Capreolus.
У фауні України лише один вид — Козуля європейська — С. capreolus (L.).
Роги в своїй основі розширяються у велику лопату з кількома паростками на ній. Носові кістки дуже вкорочені: їх довжина коротша від верхнього ряду кутніх і передкутніх зубів.
Рід Лось — Alces.
У фауні України тільки один вид — Лось — А. alces (L.).
Роги великі з численними паростками. Носові кістки досить довгі; їх довжина перевищує довжину верхнього ряду кутніх і передкутніх зубів або дорівнює їй. Довжина слізної кістки не менша передньо-заднього діаметра очної орбіти. Передній край костного піднебіння не виходить за перший кутній зуб. Роги мають надочні відростки.
Рід Олень — Cervus.
Типовий вид у фауні України — Олень благородний — С. elaphus (L.).
Ряд Китоподібні — Cetacea Таблиця визначення родів і видів
Нижня щелепа не виступає далеко вперед. Численні зуби є на верхній і нижній щелепах.
Рострум короткий, дорівнює довжині черепа або навіть коротший за нього, виміряного від переднього краю виличної дуги до заднього краю потиличного виростка. У будові зубів характерна наявність виразної шийки між коронкою і коренем. Усього зубів від 80 до 108, частіше до 100.
Рід Азовка — Phocoena.
У Чорному та Азовському морях зустрічається тільки один вид — Азовка — Ph. phocaena relicta (Abel.).
Рострум значно довший, ніж власний череп, виміряний від переднього краю величної дуги до заднього краю потиличного виростка.
Ширина рострума в основі вкладається в його довжині приблизно два рази. Зуби з тупою верхівкою. Усього зубів від 72 до 96, частіше до 88.
Рід Афаліна — Tursiops.
У Чорному морі тільки один вид — Афаліна чорноморська — Т. truncatus ponticus (Barab.).
Ширина рострума в основі вкладається в його довжині значно більше двох разів. Зуби дрібні, гостроверхівкові. Усього зубів від 150 до 220.
Рід Білобочка — Delphinus.
У Чорному морі лише один вид — Білобочка чорноморська — D. delphis ponticus (Barab.-Nikif.).