ЗООЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК - Є. О. Неведомська - 2013

ЛЕКЦІЯ 5. ТКАНИННИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИВОЇ МАТЕРІЇ. ТКАНИНИ ТВАРИН

1.Особливості тканин тварин

1.1. Епітеліальна тканина

Епітеліальна тканина, або епітелій (від грецьк. epi — над, tele — сосочок) — тканина, що складається з клітин, які щільно прилягають одна до одної і вкривають тіло ззовні, вистилають порожнини тіла та внутрішніх органів, а також утворюють більшість залоз. Міжклітинної речовини в епітеліальних тканинах майже немає.

Епітеліальні тканини різноманітні за будовою, що пов’язано з їхніми функціями. Розрізняють такі різновиди епітеліальних тканин:

✵ Одношаровий епітелій (рис. 7): клітини щільно прилягають одна до одної, утворюючи один шар клітин. Функції: регулює обмін речовин, наприклад, газообмін, видалення продуктів обміну, всмоктування поживних речовин у кишечнику. За формою клітин одношаровий епітелій буває плоский (грудна, черевна порожнина, стінки легеневих альвеол), кубічний (вивідні протоки залоз, ниркові канальці), циліндричний (шлунково-кишковий тракт).

✵ Багатошаровий епітелій (рис. 7): клітини щільно прилягають одна до одної, утворюючи багато шарів клітин. Функції: розмежувальна, захисна — захищає тканини, розташовані глибше. За формою клітин розрізняють плоский, кубічний, циліндричний. Багатошаровий плоский епітелій розташований у слизових оболонках ротової порожнини і глотки, а також утворює зовнішній шар шкіри — епідерміс. Похідними шкіри є волосся (теплоізоляційна функція) і нігті (опорно-захисна функція).

✵ Миготливий (війчастий) епітелій: клітини на своїй вільній поверхні мають війки, що здатні виконувати коливні рухи у певному напрямку, що сприяє видаленню пилу з дихальних шляхів. Функція: захисна — захищає від чужорідних часток, мікроорганізмів. Розташування в організмі — вистилає верхні дихальні шляхи.

✵ Залозистий (секреторний) епітелій складається з клітин, пристосованих до синтезу, накопиченню та виведенню секретів. Залежно від особливостей будови та функцій у залозистому епітелії виділяють: залози зовнішньої секреції і залози внутрішньої секреції. Залози зовнішньої секреції (екзокринні) мають вивідні протоки, за допомогою яких секрети виводяться в органи або на поверхню шкіри (слинні залози, залози шлунково-кишкового тракту, сальні, потові, молочні).

Рис. 7. Різновиди епітелію:

1 — одношаровий плоский; 2 — одношаровий кубічний; 3 — одношаровий циліндричний; 4 — одношаровий миготливий;

5 — багаторядний циліндричний; 6 — багаторядний миготливий; 7-8 — багатошаровий епітелій.

Залози внутрішньої секреції (ендокринні) не мають вивідних проток, а виводять свої секрети (гормони) у кров (гіпофіз, епіфіз, щитоподібна залоза, вилочкова залоза). Розрізняють ще залози змішаної секреції, певні ділянки яких є залозами зовнішньої секреції, а інші — залозами внутрішньої секреції (підшлункова залоза, статеві залози).

В епітеліальних тканинах немає кровоносних судин, живляться вони крізь вузькі міжклітинники. Але епітеліальна тканина, як межова, має багато нервових закінчень.

Незважаючи на відмінності в будові й функціях, епітеліальним тканинам притаманні висока здатність до відновлення — регенерації (від лат. regeneratio — відродження, відновлення) і надто малий вміст міжклітинної речовини.