ЗООЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК - Є. О. Неведомська - 2013

ЛЕКЦІЯ 5. ТКАНИННИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИВОЇ МАТЕРІЇ. ТКАНИНИ ТВАРИН

1.Особливості тканин тварин

1.4.Нервова тканина

Нервова тканина складає основу органів нервової системи. Її функції — отримання, збереження і переробка інформації, регуляція та координація діяльності різних систем організму.

Нервова тканина складається з: нервових клітин — нейронів і нейроглії.

✵ Нейрон (від грецьк. neiron — жила, нитка, нерв) — це структурно-функціональна одиниця нервової тканини. Кожний нейрон — це одноядерна клітина, в якій розрізняють тіло і відростки двох типів: дендрити і аксони (рис. 11).

Дендрит (від грецьк. dendron — дерево) — короткий, дуже розгалужений відросток нейрона, по якому збудження проводиться до тіла нервової клітини від рецепторів або інших нервових клітин. Сукупність тіл нейронів і дендритів утворює сіру речовину мозку (спинного, головного).

Рис. 11. Нейрон:

А — мультиполярний; Б — уніполярний; В — біполярний; 1 — аксон; 2 — дендрит.

Аксон (від грецьк. akson — вісь) — видовжений відросток нейрона, по якому імпульси надходять від його тіла до інших нейронів або органів. Сукупність аксонів утворює білу речовину мозку (спинного, головного).

Форми і розміри тіл нейронів істотно різняться, так само, як і тип, кількість і довжина їхніх відростків:

- уніполярний нейрон має єдиний відросток, який поділяється на дві гілки одного аксона;

- біполярний нейрон має два відростки;

- мультиполярний — має багато відростків і локалізується у корі головного мозку.

Від однієї клітини може відходити від одного до 1000 дендритів. Довжина аксона може бути від кількох сантиметрів до 1-1,5 метри. Аксон може вступати у контакти з багатьма сотнями клітин. Довгі відростки клітин утворюють нервові волокна, які складаються з осьового циліндра, утвореного цитоплазмою з її нейрофібрилами і двох оболонок. Внутрішня, товща оболонка, яка складається з жироподібної речовини, називається мієліновою. Мієлінова оболонка через проміжки рівної довжини переривається, залишаючи відкритими ділянки осьового циліндра. Це вузли нервового волокна — перехвати Ране ’є. Зовнішня оболонка, що складається з плоских клітин, називається шванівською. Більшість нервів, які іннервують тіло (м’язи, зв’язки, сухожилки, окістя кісток), є мієліновими. Немієлінові волокна тонкі, ізольовані один від одного тільки тоненькою безструктурною ендотеліальною оболонкою, зустрічаються переважно в нервах автономної нервової системи.

Найважливішими властивостями нервових клітин є збудливість і провідність. Збудливість проявляється у здатності відповідати на вплив подразника певним видом діяльності. У нейроні внаслідок подразнення виникає підвищення процесів життєдіяльності, яке називається збудженням. Збудження, яке виникло в одному місці, поширюється по всьому нейрону, а потім передається на сусідні нейрони. Ця здатність збудження поширюватись називається провідністю.

Нейрони нездатні до поділу та розмноження.

✵ Нейроглія складається із клітин (гліоцитів), що оточують нейрони, і становить більшу частину клітин нервової системи. Клітини нейроглії у 3-4 рази менші за нейрони і мають небагато відростків. Самі вони не проводять імпульси, але нейрони без них гинуть. Нейроглія виконує різні функції: опорну, трофічну, захисну, секреторну.

Нейроглія, на відміну від нейронів, не втрачає здатності до поділу. Так, якщо ушкодити або перерізати нервове волокно, то його відрізана частина відмирає. При цьому клітини нейроглії розмножуються, шикуючись у тяжі. Відростки нейронів ростуть уздовж цих тяжів. Таким чином відновлюються ушкоджені волокна.